Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Властивості відчуттів, що виявляються за конкретних умов перебігу процесуСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Адаптація – зміна чутливості аналізатора в бік її зниження або підвищення під впливом постійно діючого подразника. На прикладі зорових відчуттів це явище спостерігається у випадках поліпшення зору в темряві і погіршення при сильному освітленні. Сенсибілізація (від лат sensibilis– чутливий) - підвищення чутливості органів чуття внаслідок взаємодії аналізаторів і систематичних вправ. Інколи вона виникає як компенсація: саме тому в сліпих дуже розвинений слух, а у глухих - зір, у сліпоглухонімих – дотик. Синестезія (від грец. Synasthesis – одночасне відчуття) - виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора (кольоровий слух, теплі або холодні відтінки). Сприйняття – цевідображення у свідомості людини предметів і явищ у сукупності їх якостей та частин, що діють у певний момент на органи чуття. Результатом сприймання є цілісний образ об’єкта. Перехід від відчуттів до сприймання – це перехід до складнішого відображення світу, яке розширює можливості людини щодо пристосування й активного його перетворення. Властивості сприйняття: - предметність; - цілісність; - структурність; - осмисленість; - константність. Різновиди сприйняття залежно від складності об’єктів, що відображаються: - сприймання простору; - сприймання руху; - сприймання часу. Вищою формою пізнання людиною дійсності є абстрактне пізнання, що відбувається за участю процесів мислення та уяви. Мислення – це процес опосередкованого та узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях. Мислення людини нерозривно пов'язане з мовою, яка є знаряддям формування і способом існування думки. Узагальнюючи у слові свої знання про оточуючий світ, людина виходить за межі того, що їй дано безпосередньо у відчуттях і сприйнятті, значно розширює свої пізнавальні можливості, удосконалює мислення. Розумова діяльність пов'язана з практикою. Практика є джерелом розумової діяльності. Мислення народжується потребами людської практики і розвивається у пошуку шляхів їх задоволення. У свою чергу практична діяльність неможлива без мислення, вона стимулує його постійний розвиток, сприяючи упровадженню досягнень людської думки в різні галузі життя суспільства. Значення мислення в житті людини полягає у тому, що воно дає можливість наукового пізнання світу, передбачення і прогнозування розвитку людей, практичного оволодіння закономірностями об'єктивної дійсності; постановки їх на службу потребам та інтересам людини. Мислення є підвалиною свідомої діяльності особистості, формування її розумових та інших властивостей. Рівень розвитку мислення визначає, якою мірою людина здатна орієнтуватися в оточуючому світі, як вона може панувати собою та обставинами своєї життєдіяльності. Форми мислення: 1. Поняття – форма мислення, яка відображає загальні, істотні ознаки предметів і явищ дійсності. 2. Судження – відображення зв'язків між предметами і явищами об'єктивної дійсності чи між їх ознаками і властивостями, виражене у словесній формі. 3. Умовивід – Форма мислення, у якій з одного або кількох пов'язаних суджень виводиться нове судження, яке дає нове знання про предмети чи явища. - індукція – умовивід, у процесі якого людина переходить від конкретних, часткових фактів до загальних тверджень. - дедукція – умовивід, у якому здійснюється перехід від загальних до часткових суджень. - традукція – умовивід, побудований за аналогією. Різновиди мислення: Теоретично - понятійне мислення – це таке мислення, використовуючи яке людина в процесі вирішення задачі звертається до понять, виконуючи дії в умі, безпосередньо не маючи справи з досвідом, що отримує за допомогою органів чуття. У цьому випадку широко використовуються судження та умовиводи. Цей вид мислення превалює в науково – теоретичних дослідженнях. Теоретично - образне мислення відрізняється від понятійного тим, що матеріалом, який використовує людина для вирішення задачі, постають не поняття, судження та умовиводи, а образи. Вони безпосередньо відтворюються пам'яттю або творчо відтворюються уявою. Такий тип мислення використовують працівники літератури, мистецтва, творчі люди. Наглядно - образне мислення полягає у тому, що мислиннєвий процес безпосередньо пов’язаний зі сприйняттям мислячою людиною навколишньої дійсності і без неї не може відбуватися. Наглядно - дійове мислення – цей тип мислення представляє собою практичну діяльність, яку здійснює людина з реальними предметами. Індивідуальні особливості мислення: - самостійність; - критичність; - глибина; - послідовність; - швидкість. Мислительні операції: - аналіз; - синтез; - порівняння; - абстрагування; - узагальнення; - систематизація.
Уява – специфічно людський психічний процес, що виник і сформувався у процесі праці. Будь – який акт праці неодмінно містить у собі уяву. Не уявивши готовий результат праці, не можна приступати до виконання роботи. Уява – це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду. Уява – це почуття новизни, складова творчої діяльності людини. Прикладом уяви, яка стала дійсністю в освоєнні космічного простору сучасною людиною, можуть бути слова К.Е. Ціолковського: «Людство досягне зірок і заповнить собою космос». Види уяви: - Мимовільна уява – коли створення людиною нових образів не скеровується спеціальною метою. Вона зумовлена потребами і почуттями. - Довільна уява – коли людина ставить спеціальну мету створити образ того чи іншого об'єкту. Залежно від характеру діяльності людини довільну уяву поділяють на: - відтворюючу (репродуктивну) – уяву, що опирається на створення образів, які відповідають описові. - творчу – це самостійне створення нових, оригінальних образів.
Увага – це не психічний процес, а форма організації пізнавальних процесів та умова їх успішного перебігу. Увага – зосередженість діяльності суб'єкта в певний момент часу на якомусь реальному чи ідеальному об'єкті – предметі, події, образі, міркуванні тощо (В.І. Страхов). Функції уваги полягають у тому, що людина серед безлічі подразників, що діють на неї, обирає потрібні, важливі, а інші гальмує, виробляє таким чином програми дій та зберігає зосередженість, контроль над їх перебігом. «Увага – це саме ті двері, через які проходить все, що тільки входить в душу людини із зовнішнього світу» К.Д. Ушинський. Види уваги: - Мимовільна увага – виникає і підтримується незалежно від свідомих намірів індивіда. Вона викликана дією сильного, контрастного або нового подразника. - Довільна увага – є результатом усвідомлюваної спрямованості індивіда на певний об’єкт. Індивід використовує вольові зусилля для зосередження уваги. - Післядовільна увага – коли людина захоплюється якоюсь, спершу непривабливою справою, а потім продовжує її, вже не докладаючи зусиль. Властивості уваги: Стійкість – ступінь і тривалість зосередженості свідомості. Чим складніша задача і чим більше зусиль докладатиме індивід, розв’язуючи її, тим більшою буде стійкість його уваги. Чим більше його захоплює процес розв’язування, тим тривалішим і інтенсивнішим буде його зосередження. Переключення виявляється при довільному переході індивіда від однієї дії до іншої, від одного предмету до іншого. Переключення може бути мимовільним і тоді мова йде про неуважність. Обсяг – властивість уваги, що визначається кількістю об’єктів, на яких одночасно зосереджується індивід. Середній обсяг уваги становить 2 -7 одиниць інформації. Розподіл – можливість одночасного виконання людиною дій з різнорідними об’єктами. Завдяки цій властивості індивід може займатися одразу кількома справами. Проте в багатьох випадках розподіл уваги є дуже швидким її переключенням.
Пам'ять «Без памяти мы были бы существами мгновения. Наше прошлое было бы мертво для будущего. Настоящее, по мере его протекания, безвозвратно исчезало бы в прошлом». С.Л. Рубинштейн. Пам'ять лежить в основі здібностей людини, є необхідною умовою навчання, отримання знань, формування умінь та навичок. Без пам’яті неможливе нормальне функціонування ні особистості, ні суспільства. Завдяки своїй пам’яті людина відділилася від тваринного світу і досягла тих висот, на яких зараз знаходиться. Та й подальший суспільний прогрес неможливий без постійного покращення цієї функції. Пам'ять – запам'ятовування, зберігання, наступне відтворення та забування людиною її попереднього досвіду. Процеси пам’яті Запам’ятовування – утворення і закріплення тимчасових нервових зв’язків, у результаті чого відбувається закріплення нового матеріалу. - Мимовільне запам'ятовування відбувається без використання вольових зусиль. - Довільне запам'ятовування вимагає від особистості використання вольових зусиль. Відтворення – процес пам’яті, в результаті якого відбувається актуалізація закріпленого раніше матеріалу, шляхом переведення його з довготривалої пам’яті в оперативну. - Впізнавання відбувається при повторному сприйманні об’єкта - Згадування відбувається без повторного сприймання об’єкта. Збереження – це процес утримання інформації в пам’яті. Види пам’яті 1. За способом запам’ятовування: - довільна; - мимовільна. 2. За тривалістю: - Короткочасна – спосіб зберігання інформації на протязі короткого проміжку часу (20 секунд). Має динамічний характер і обмежений об’єм (2 -7 одиниць). - Оперативна – пам'ять, яка розрахована на зберігання інформації на протязі відповідного заздалегідь зазначеного часу, від декількох секунд до декількох днів. Термін зберігання визначається поставленою перед людиною задачею. Після виконання задачі інформація може зникати. - Довготривала – це пам'ять, яка здатна зберігати інформацію на протязі необмеженого часу. Існує думка, що інформація не ушкоджується в пам’яті, а порушується доступ до неї. На ефективність зберігання впливає цінність інформації. Можливі порушення пам'яті: Корсаковський синдром – ушкодження короткочасної пам’яті без ушкодження довготривалої. Ретроградна амнезія – забування подій, які відбувалися саме перед травмою. Антиретроградна амнезія – забування подій, які відбувалися після травми або хвороби. Закон Рібо: – люди похилого віку з легкістю згадують події, які давно минули, але настільки ж легко забувають події, які відбулися нещодавно. Пам'ять легко стає рабою людських пристрастей, переконань і захоплень. Прикладом є вибірковість пам’яті (ми забуваємо неприємні спогади з нашого життя, пам’ятаючи лише хороше), поява неправдивих спогадів (з часом у спогадах ослаблюється здатність людини розрізняти своє і чуже, те, що вона переживала насправді і те, що часто чула. І тоді людина присвоює собі чужі дії). Можливе також викривлення спогадів. Дитині дають цукерку, вона її швидко з’їдає, а потім забуває і при цьому з упевненістю стверджує, що нічого не отримувала. Тому об’єктивні спогади минулого – велика рідкість.
Практикум розвитку мислення 1. Проведіть через задані точки АБСД три прямі лінії, не відриваючи олівця від паперу так, щоб олівець повернувся у вихідну точку:
. А. В
. С. Д
2. Через дев’ять точок проведіть чотири відрізка, не відриваючи олівця від паперу і не проводячи двічі по одній лінії.
... ... ...
Контрольні запитання:
Емоційний світ людини План
Ключові поняття: емоції, почуття, настрій, афект, пристрасть, стрес, фрустрація, астенічні емоції, стенічні емоції. Життя без емоцій було б так само неможливим, як і без відчуттів. Варто лише на хвилину уявити собі людей, позбавлених емоцій, розмірковував П.Анохін, як перед нами відкриється глибока прірва взаємного непорозуміння і повної неможливості встановити суто людські стосунки. Емоції – узагальнена чуттєва реакція, що виникає у відповідь на різні за характером екзогенні (ті, що йдуть з навколишнього середовища) і ендогенні (ті, що виходять із власних органів і організму) сигнали, які викликають певні зміни у фізіологічному стані людини. Емоція оцінює дійсність і доводить свою оцінку до організму мовою переживань. Функції емоцій
Види емоцій За знаком: - позитивні емоції виникають, коли задовольняються потреби людини; - негативні емоції виникають, коли потреби людини не задовольняються;
За характером їх впливу на діяльність: - стенічні – спонукають до дій, вчинків, стимулюють діяльність організму; - астенічні – розслаблюють людину, роблять її пасивною, замкненою. За характером їх переживань: - настрій – емоційний стан індивіда, що на певний час зафарбовує його стосунки з дійсністю; - афект – це сильний емоційний процес, який виникає у людини швидко, триває бурхливо і характеризується значними змінами свідомості та порушенням вольового контролю за діями; - пристрасть – сильна і тривала емоція, що пов'язана зі стійким прагненням людини до певного об'єкта; - стрес – емоційний стан індивіда, який виникає в ситуаціях, що порушують усталений перебіг його життя. Цей стан полягає у неспецифічній реакції організму на вимоги, які до нього висуваються; - фрустрація – негативний емоційний стан, що супроводжується усвідомленням неможливості досягти певної мети. Почуття -специфічна форма відображення дійсності, у якій виявляється стійке субєктивно-емоційне ставлення людини з властивими їй потребами до предметів і явищ, які вона пізнає і зміінює. Почуття мають виражений предметний характер, тобто пов'язані з конкретним об'єктом. Одне й те саме почуття може реалізуватися в різних емоціях. Почуття формуються в процесі суспільного розвитку людини і змінюються залежно від конкретних соціальних умов. За їх суспільною сутністю почуття поділяють на: - моральні; - інтелектуальні; - естетичні. Творче завдання Опишіть емоційний стан літературної героїні О.І. Куприна Олесі з одноіменної повісті «Олеся»: «... Олеся, в нападі злості, жаху та відчаю, накинулася на першу ліпшу із своїх кривдниць так швидко, що збила її з ніг. Тут же на землі утворилося велике звалище із десятків людей. Але Олесі якимось дивом вдалося вирватися із нього і вона, щосили побігла по дорозі – без хустини, в роздертому одязі. Слідом за нею разом з лайкою та реготом полетіло каміння. Однак погналися за нею лише декотрі і ті відразу ж відстали. Відбігши кроків на п'ятдесят Олеся зупинилася, повернула до озвірілого натовпу своє бліде, подряпане, закривавлене обличчя і крикнула так голосно, що кожне її слово було чути на площі: «Добре!.. Ви в мене ще згадаєте це! Ви ще всі наридаєтесь вдосталь!» Ця погроза, як мені передавала та ж очевидиця події, була сказана з такою пристрасною ненавистю, таким рішучим, пророчистим тоном, що на мить весь натовп завмер, але лише на мить тому, що в той же час роздався новий спалах лайки...»
Контрольні запитання 1. Як відбувається відображення дійсності у почуттях і чим воно відрізняється від відображення у пізнавальних процесах? 2. У чому полягає відмінність емоцій від почуттів? 3. Назвіть основні ознаки афекту. Наведіть приклади цього стану з літературних джерел. 4. Чому моральні, інтелектуальні та естетичні почуття належать до вищих?
Практикум
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 581; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.128.95.199 (0.011 с.) |