Процесуальні підстави до скасування або зміни судових рішень в апеляційному порядку



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Процесуальні підстави до скасування або зміни судових рішень в апеляційному порядку



Скасування або зміна судових рішень в апеляційному порядку може мати місце лише за наявності до того відповідних апеляційних підстав, вичерпний перелік яких наведено в кримінально-процесу альному законі.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 КПК підставами до скасування або зміни вироків, які не набрали законної сили, ухвалених місцевими судами, постанови про застосування чи не застосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалених місцевими судами, є: 1) однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слід ства; 2) невідповідність висновків суду, викладених у вироку (поста нові), фактичним обставинам справи; 3) істотне порушення кримі нально-процесуального закону; 4) неправильне застосування кримі нального закону; 5) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Наведений перелік апеляційних підстав є вичерпним і розширен ню не підлягає.

Однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства (ст. 368 КПК).Однобічним чи неповним є дізнання, досудо-ве та судове слідство, у ході яких залишилися нез'ясованим такі об ставини кримінальної справи, з'ясування яких може мати суттєве значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, дізнання, досудове чи судове слідство визнаються одно бічними або неповними в таких випадках:

- коли не були допитані певні особи, не були витребувані і дослі джені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спрос тування обставин, які мають істотне значення для вирішення справи (п. 1 ч. 2 ст. 368 КПК);

- якщо не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повер нув справу на додаткове розслідування або новий судовий розгляд, крім
випадків, коли дослідити їх було неможливо (п. 2 ч. 2 ст. 368 КПК);

- коли необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в апеляційному суді
(п. 3 ч. 2 ст. 368 КПК);

- не з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу засудженого чи виправданого (п. 4 ч. 2 ст. 368 КПК).

Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи (ст. 369 КПК).Ця апеляційна підстава для скасуван ня чи зміни вироку полягає в тому, що вирок чи постанова визнають ся такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, коли:

- висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому розгляді (п. 1 ч. 1 ст. 369 КПК);

- суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки (п. 2 ч. 1 ст. 369 КПК);

- при наявності суперечливих доказів, що мають істотне значення для висновків суду, у вироку (постанові) не зазначено, чому суд взяв
до уваги одні докази і відкинув інші (п. 3 ч. 1 ст. 369 КПК);

- висновки суду, викладені у вироку (постанові), містять істотні суперечності (п. 4 ч. 1 ст. 369 КПК).

Судове рішення за цією підставою може бути скасовано чи змінено лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи могла вплинути на вирішення питання про винуватість засу дженого або невинуватість виправданого, на правильність застосуван ня кримінального закону, на визначення міри покарання або застосу вання примусових заходів виховного чи медичного характеру.

Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону(ст. 370 КПК).Правильність судового рішення значною мірою зале жить від неухильного дотримання вимог кримінально-процесуального законодавства органами розслідування, прокурором та судом. Пору шення, які заважають суду повно та всебічно розглянути справу та постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення, визнають ся істотним і тягнуть за собою безумовне його скасування.

Вирок чи постанова суду першої інстанції підлягають скасуванню у випадках, коли:

- за наявності підстав для закриття справи її не було закрито (п. 1 ч. 2 ст. 370 КПК);

- вирок винесено незаконним складом суду (п. 2 ч. 2 ст. 370 КПК);

- порушено право обвинуваченого на захист (п. 3 ч. 2 ст. 370 КПК);

- порушено право обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача (п. 4 ч. 2 ст. 370 КПК);

- розслідування справи проводила особа, яка підлягала відводу (п. 5 ч. 2 ст. 370 КПК);

- справу розглянуто у відсутності підсудного, за винятком випадків, передбачених законом (п. 6 ч. 2 ст. 370 КПК);

- порушено правила підсудності (п. 7 ч. 2 ст. 370 КПК);

- порушено таємницю наради суддів (п. 8 ч. 2 ст. 370 КПК);

- вирок (постанова) не підписано будь-ким із суддів (п. 9 ч. 2
ст. 370 КПК);

- у справі відсутній протокол судового засідання або перебіг судо вого процесу у передбачених випадках не фіксувався технічними за собами (п. 10 ч. 2 ст. 370 КПК);

- порушено вимоги щодо обов'язковості пред'явлення обвинувачен ня і матеріалів розслідування для ознайомлення (п. 11 ч. 2 ст. 370 КПК);

- обвинувальний висновок не затверджений прокурором чи він не був вручений обвинуваченому (п. 12 ч. 2 ст. 370 КПК);

- порушено вимоги закону щодо незмінності складу суду, надання підсудному права виступати в дебатах і з останнім словом (п. 13 ч. 2
ст. 370 КПК).

Неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПК).Неправильне застосування кримінального закону тягне за собою ска сування чи зміну судового рішення у випадках:

- незастосування судом кримінального закону, який підлягає за стосуванню (п. 1 ст. 371 КПК);

- застосування кримінального закону, який не підлягає застосуван ню (п. 2 ст. 371 КПК);

- неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту (п. 1ст. 371 КПК).

Наведені форми неправильного застосування кримінального за кону перебувають у взаємозв'язку і тісно пов'язані. У випадках засто сування кримінального закону, який не підлягає застосуванню, у той же час не застосовується кримінальний закон, що підлягає застосуван ню. Зазвичай неправильне тлумачення закону випливає з вказаних порушень.

Невідповідність призначеного судом покарання ступені тяж кості злочину та особі засудженого (ст. 372 КПК).Невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі за судженого є підставою для скасування чи зміни судового рішення. Невідповідним ступені тяжкості злочину та особі засудженого визна ється таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені від повідною статтею КК, але за своїм видом чи розміром є явно неспра ведливим як внаслідок м'якості, так і суворості (статті 66, 67 КК).

 

№79 Касаційне оскарження рішень, які не набрали законной сили:порядок, строки та суб`єкти.

№80 Процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції, щодо рішень, які не набрали законної сили. (питання йдуть разом)

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КПК у касаційному порядку можуть бути розглянуті касаційні скарги і касаційні подання на судові рішення, які не набрали законної сили:
—вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції;
—вироки і постанови апеляційного суду, постановлені в апеляційному порядку.
Касаційні скарги на зазначені судові рішення мають право подати:
—засуджений, його законний представник і захисник —у частині, що стосується інтересів засудженого;
—виправданий, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав виправдання;
—законний представник, захисник неповнолітнього і сам неповнолітній, стосовно якого застосовані примусові заходи виховного характеру, — в частині, що стосується
інтересів неповнолітнього;
—законний представник і захисник особи, стосовне якої вирішується питання про застосування примусовш заходів медичного характеру;
—обвинувачуваний, стосовно якого справа закрита, йог законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав закриття справи;
—обвинувачений, стосовно якого справа направлена на додаткове розслідування, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав направлення справи
на додаткове розслідування;
—цивільний відповідач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову;
- потерпілий і його представник — у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, поданих ним у суді першої інстанції;
- цивільний позивач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову;
—особа, стосовно якої винесена окрема ухвала (постанова) суду;
—інші особи у випадках, передбачених КПК.

Касаційне подання на судові рішення апеляційного суду,постановлені ним як судом першої інстанції, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, і прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, а на вироки і постанови апеляційного суду, постановлені останнім в апеляційному порядку, крім названих осіб має право подати і прокурор, який брав участь в апеляційному розгляді справи.
Касаційні скарги і подання можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення апеляційним судом вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються. Виняток передбачений для засудженого, що перебуває під вартою. Для нього касаційний строк обчислюється з моменту вручення йому копії рішення.
Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана із суду, який постановив судове рішення.
Перебування в суді кримінальної справи протягом строку, встановленого для касаційного оскарження і внесення касаційного подання, і заборона на його витребування в цей період є гарантіями права учасників процесу на ознайомлення з провадженням у справі і скаргами (поданнями), що надійшли в суд.
Якщо заінтересована особа пропустила строк на касаційне оскарження або внесення подання, вона вправі подати разом з касаційною скаргою (поданням) клопотання про відновлення пропущеного строку. Питання про відновлення касаційного строку на оскарження судового рішення і внесення касаційного подання вирішується у справах:
—передбачених п. 1 ч. 1 ст. 383 КПК ( вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені по першій інстанції) — судом першої інстанції;
—передбачених п. 2 ч. 1 ст. 383 КПК (вироки і постанови апеляційного суду, постановлені в апеляційному порядку) — судом апеляційної інстанції.
При відмові у відновленні строку рішення відповідного суду може бути оскаржено в касаційну інстанцію, яка вправі своєю ухвалою відновити пропущений строк, визнати скаргу (подання) такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження відповідному суду першої або апеляційної інстанції про виконання вимог ст. 531 КПК (направлення повідомлення про надходження скарги прокурору та іншим особам, інтересів яких вона стосується, останнім сповіщається і про надходження подання, поміщення оголошення на дошці об'яв суду, вручення копії скарги чи подання засудженому, що тримається під вартою тощо).
Касаційні скарги (подання) подаються через суд, що постановив вирок, ухвалу або постанову.
Зміст касаційної скарги і подання має важливе процесуальне значення, оскільки від викладених у них формулювань, доводів і обґрунтувань залежать наслідки розгляду скарги чи подання. Тому законодавець визначив, що їх зміст повинен відповідати вимогам, які пред'являються до апеляції. Зокрема у скарзі, поданні зазначаються: назва суду, якому адресується скарга (подання); особа, яка подає скаргу (подання); вирок, ухвала чи постанова, на які подається скарга (подання), і назва суду, який їх постановив; вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування; прохання особи, яка подає скаргу (подання); перелік документів, які додаються до скарги (подання).
До скарги (подання) має бути приєднана кількість копій, достатня для вручення всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується скарга (подання). Обов'язок подавати відповідну кількість копій скарги не поширюється лише на засудженого, що перебуває під вартою.
Про надходження скарги (подання) апеляційний суд зобов'язаний направити письмове повідомлення особам, інтересів яких вона стосується, а також помістити про це оголошення на дошці об'яв суду. День поміщення оголошення має важливе значення, оскільки саме з ним пов'язується право на одержання в суді протягом п'яти діб копії скарги (подання) або ознайомлення з ним у суді, і тому він повинен бути зафіксований у справі відповідним документом (наприклад довідкою секретаря судового засідання).
Засудженому, що перебуває під вартою, повідомлення про надходження касаційної скарги (подання) та її копія вручаються через начальника відповідної установи.
Подання касаційної скарги чи внесення касаційного подання зупиняє набрання судовими рішеннями законної сили та їх виконання. У цей час заборонено направляти особу, засуджену до позбавлення волі, для відбування покарання в установи виконання покарань; звертати до виконання інші основні та додаткові покарання (стягувати штраф, конфісковувати майно та ін.); виконувати вирок у частині цивільного позову, стягувати судові витрати.
Набрання законної сили судовими рішеннями припиняється стосовно всіх підсудних по конкретній справі — як тих, що подали, так і тих, що не подали касаційну скаргу, або щодо яких внесено чи не внесено касаційне подання. Як виняток, закон передбачає виконання виправдувального вироку і вироку, що звільняє підсудного від покарання, негайно після його проголошення. Якщо підсудний перебуває під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання.
Апеляційний суд, що ухвалив судові рішення, сповістивши про надходження скарги, подання прокурора й інших учасників процесу, інтересів яких вони стосуються, забезпечує їм можливість ознайомитися зі скаргою, поданням, вручає їх копії і роз'яснює право подати свої заперечення. Касаційні скарги (подання) і заперечення на них приєднуються до кримінальної справи.
Дату розгляду справи призначає апеляційний суд, який повідомляє про неї учасників судового розгляду. Справа призначається до касаційного розгляду судом першої інстанції не пізніше двох місяців із дня її направлення до касаційного суду.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення учаснику процесу про день розгляду скарги (подання) у касаційній інстанції або про перенесення розгляду справи, внаслідок чого учасник процесу був позбавлений можливості взяти в ньому участь, розглядається як істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, що впливає на правильність судового рішення і є підставою для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, в порядку виключного провадження.
Якщо особа, що подала касаційну скаргу, або прокурор, що вніс подання, дійдуть висновку про необхідність подати доповнення чи зміни до скарги (подання) або відкликати скаргу (подання), вони вправі зробити це до початку розгляду справи в касаційному суді.
Засуджений або виправданий можуть відкликати свою касаційну скаргу і скаргу свого захисника, за винятком скарг у справах, де участь захисника є обов'язковою, а захисник засудженого або виправданого може відкликати свою касаційну скаргу тільки за згодою підзахисного і його законного представника.
На ствердження або спростування доводів, викладених у скарзі або поданні, особи, що їх подали, мають право подати до касаційного суду документи, яких не було у справі. Нові матеріали можуть бути витребувані також касаційним судом. Отже, касаційному суду надані окремі можливості апеляційного суду. До «документів» і «матеріалів» можуть належати будь-які дані, одержані законним шляхом, крім проведення слідчих дій.
Виконавши всі дії з ознайомлення з протоколом судового засідання та матеріалами справи, розглянувши зауваження на протокол судового засідання, повідомивши заінтересованих осіб про надходження касаційних скарг і подань та вручивши їм копії (копій скарг не подає засуджений, який перебуває під вартою), апеляційний суд протягом семи діб зобов'язаний передати справу разом зі всіма скаргами, поданнями та запереченнями на них до касаційного суду, визначивши дату розгляду справи та повідомивши про це учасників судового розгляду.
Після надходження до суду касаційної інстанції справа передається судді-доповідачу. У судовому засіданні справи розглядаються касаційним судом у складі трьох суддів за правилами, встановленими ст. 394, частинами 1—З ст. 362 КПК.
У розгляді справи можуть брати участь всі особи, яким надано право на касаційне оскарження і внесення касаційного подання на судові рішення. Засідання проводиться з обов'язковою участю прокурора. Участь інших осіб є їхнім правом, а не обов'язком, і їхня неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи. Учасники судового розгляду, які з'явилися у судове засідання, мають право давати пояснення і суд зобов'язаний надати їм слово для цього. Якщо засуджений, що перебуває під вартою, заявив клопотання про виклик його в судове засідання для дачі пояснень, суд касаційної інстанції зобов'язаний викликати його і заслухати пояснення. Ухвала суду касаційної інстанції ухвалюється в нарадчій кімнаті з дотриманням вимог, які пред'являються до постановлення вироку (статті 322, 325 КПК).
У касаційному провадженні протокол судового засідання не ведеться, тому істотні обставини судового засідання (суть пояснень учасників процесу, виступ прокурора) викладаються в ухвалі.
Касаційний суд перевіряє судове рішення з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє й оцінює і нові матеріали, подані особами, що надіслали скарги (подання), або витребувані самим судом.
Касаційний суд зобов'язаний перевірити законність і обґрунтованість судового рішення за наявними у справі і додатково поданими матеріалами у межах оскарженої частини. Вийти за межі касаційних вимог суд може лише у випадку, якщо цим не погіршується становище засудженого або виправданого.
Якщо задоволення скарги або подання дає підстави для ухвалення рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги або не внесено подання, суд касаційної інстанції повинен прийняти таке рішення (ст. 395 КПК).

 

№81 Касаційне оскарження рішень, які набрали законної сили: порядок, строки та суб`єкти.

№82 Процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції, щодо рішень, які набрали законної сили (питання йдуть разом)

Відповідно до ч. 2 ст. 383 КПК у касаційному порядку можуть бути переглянуті судові рішення, які набрали законної сили, зокрема:
—вироки і постанови місцевих судів, що не були предметом розгляду апеляційної інстанції і набрали законної сили;
—вироки і постанови місцевих судів, що були предметом розгляду апеляційної інстанції і залишені без зміни,змінені, скасовані (повністю або частково) із закриттям справи, поверненням на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд;
—ухвали апеляційного суду щодо вироків і постанов місцевих судів, що були предметом розгляду апеляційних судів.
На вироки і постанови місцевих судів, на ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків і постанов, касаційні скарги мають право подати:
—засуджений, його законний представник і захисник —у частині, що стосується інтересів засудженого;
—виправданий, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав виправдання;
—позивач, відповідач або їхні представники — у частині, що стосується вирішення позову;
—потерпілий, його представник — у частині, що стосується інтересів потерпілого.
Касаційне подання на зазначені судові рішення, що набрали законної сили, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральний прокурор України та його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори та їх заступники в межах їх повноважень — незалежно від їх участі в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції. Законом не надано право внести касаційне подання прокурору, який затвердив обвинувальний висновок. На нашу думку, це прогалина закону, яку належить усунути в новому КПК.
Касаційні скарги і подання можуть бути подані протягом шести місяців із моменту набрання ними законної сили. Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, ніхто не вправі витребувати справу, за винятком суду касаційної інстанції.
Заінтересована особа, яка пропустила строк на касаційне оскарження (внесення подання), вправі подати разом з касаційною скаргою (поданням) клопотання про відновлення пропущеного строку. Питання про відновлення касаційного строку вирішує суд касаційної інстанції. За відсутності клопотання про відновлення пропущеного строку суддя виносить постанову, якою визнає скаргу (подання) такою, що не підлягає розгляду.
Касаційні скарги (подання) подаються безпосередньо в касаційний суд і передаються судді цього суду, який одержавши скаргу чи подання, протягом 15 діб з часу надходження скарги (подання) повинен перевірити, чи стосуються вони рішень, передбачених ч. 2 ст. 383 КПК; якщо стосуються, то чи набрали рішення законної сили; якщо набрали законної сили, то чи не спливло на момент подачі скарги або подання більше шести місяців; чи подали скаргу (подання) ті особи, що передбачені в ст. 384 КПК; чи відповідає зміст скарги (подання) вимогам, передбаченим у ст. 350 КПК; чи порушуються у скарзі (поданні) питання, передбачені ч. 1 ст. 398 КПК. Вивчивши скаргу (подання) та приєднані до неї документи, суддя вирішує питання про витребування справи або про відмову в її витребуванні, якщо скарга (подання) не відповідає хоча б одній із цих
вимог.
Одночасно з витребуванням справи за наявності до того підстав суддя вправі зупинити виконання судового рішення. Зупинення виконання судового рішення — це тимчасове неприведення до виконання судового рішення, що набрало законної сили. Це може бути як відкладення виконання, яке ще не було почато, так і переривання виконання, коли судове рішення уже виконується. Не можна зупинити уже виконане рішення. Зупинення виконання може стосуватися як рішення в цілому, так і якої-небудь його частини (наприклад додаткового покарання). Зупинення виконання вироку й інших судових рішень допускається тільки за наявності до того підстав. У законі не зазначено, які конкретно підстави можуть спричинити ухвалення рішення про зупинення виконання судового рішення. До таких підстав, безпосередньо, належать істотні порушення закону, що свідчать про незаконність рішення. Виконання судового рішення зупиняється тільки до розгляду касаційної скарги (подання) у суді. Якщо суд касаційної інстанції залишає вирок, постанову або ухвалу без зміни, а касаційні скарги або подання — без задоволення, зупинення автоматично скасовується і судове рішення направляється на виконання. Саме по собі подання касаційних скарг (подань) на судові рішення, зазначені в ч. 2 ст. 383 КПК, не зупиняє набрання ними законної сили.
Справа з касаційними скаргами (поданнями) вивчається суддею касаційного суду і призначається до розгляду в
судовому засіданні для вирішення питання, чи є підстави до скасування або зміни судового рішення, чи таких підстав немає. У судовому засіданні, якщо колегія суддів у складі трьох суддів за участю прокурора дійде висновку про відсутність підстав для скасування або зміни судового рішення, вона своєю ухвалою відмовляє в задоволенні касаційної скарги (подання). Якщо ж колегія суддів дійде висновку про наявність підстав для скасування або зміни судового рішення, вона своєю ухвалою призначає справу до розгляду з обов'язковим повідомленням учасників судового розгляду про день і час цього розгляду; строк розгляду справи не повинен перевищувати два місяці з моменту винесення даної ухвали.
Вимоги до змісту касаційної скарги (подання), обсягу перевірки справи касаційним судом (ст. 395 КПК), порядок розгляду справ з касаційними скаргами (поданнями) на судові рішення, зазначені в ч. 2 ст. 383 КПК, постановлений ухвали і звернення її до виконання такі самі, як ті, що пред'являються до відповідних документів і дій у справах з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, зазначені в ч. 1 ст. 383 КПК.

 

№83 Відновлення справи в зв`язку з ново виявленими обставинами. Судовий розгляд заяви про перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.191.36 (0.011 с.)