Порядок попереднього розгляду справи



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порядок попереднього розгляду справи



Відповідно до ст. 241 КПК справа повинна бути призначена до по переднього розгляду не пізніше 10 діб, а у разі складності справи — не пізніше 30 діб з дня надходження її до суду.

Попередній розгляд справи відбувається у закритому засіданні. Здійснює попередній розгляд справи суддя одноособово. Участь про курора в цьому засіданні є обов'язковою, оскільки він виконує функцію державного обвинувачення.

Про день попереднього розгляду справи повідомляються також інші учасники процесу, однак їх неявка не перешкоджає розгляду спра ви. Разом з тим Пленум Верховного Суду України у постанові від 24 жовтня 2008 року № 14 «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 6 «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції»1 зауважив, що в разі надходження обґрунтованих клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, заміну менш суворого запобіжного заходу на взяття під варту чи зміну запобіжного заходу — взяття під варту на інший менш суворий запобіжний захід, слід обов'язково забезпечити явку в засідання з по переднього розгляду справи обвинуваченого та його захисника, до пущеного до участі у справі відповідно до вимог ч. 1 ст. 45 КПК, а також забезпечити доставку в засідання з попереднього розгляду спра ви обвинуваченого, що тримається під вартою (п. 2).

Попередній розгляд справи починається з доповіді прокурора щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Якщо в судове засідання з'явились інші учасники судового розгляду, вони висловлю ють свої думки щодо питань, зазначених у ст. 237 КПК, та заявлених ними клопотань. Прокурор висловлює свою думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового розгляду. Постанова судді ви носиться в нарадчій кімнаті.

При попередньому розгляді справи ведення протоколу є обов'язковим (ч. 3 ст. 240 КПК). Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 6 «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справу судах першої інстанції»1, на цій стадії розгляду справи законом не передбачено фіксування процесу за допомогою зву козаписувального технічного засобу. Однак при прийнятті за результа тами попереднього розгляду справи рішення про її призначення до су дового розгляду суддя згідно з ч. 4 ст. 87 КПК зобов'язаний на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи вирішити питання про забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою тех нічних засобів. Рішення про фіксацію судового розгляду справи техніч ними засобами суддя може прийняти і за власною ініціативою (п. 4).

Однією з форм диференціації стадії попереднього розгляду справи суддею є розгляд справ, які надійшли до суду першої інстанції з по становою про звільнення особи від кримінальної відповідальності. КПК не містить відповідної норми щодо процесуального порядку роз гляду цих справ. Разом з тим Пленум Верховного Суду України у по станові від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» роз'яснює, що направити до суду справу з постано вою про її закриття у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності можуть прокурор, а за його згодою — також слідчий. Зазначена постанова має бути вмотивована. Крім даних про особу у цьому процесуальному документі мають бути наведені докази вчинен ня злочину, а також обставини, на підставі яких прокурор або слідчий дійшов висновку про необхідність закриття кримінальної справи. Справу, яка надійшла без такої постанови або з постановою слідчого, не погодженою з прокурором, суддя повертає останньому на підставі ст. 2491 КПК під час попереднього розгляду (п. 13)2.

Питання, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді справи

У стадії попереднього розгляду справи суддею з'ясовуються дві групи питань.

До першої групи входять ті питання, вирішення яких безпосередньо пов'язане з можливістю призначення судового засідання, із з'ясуванням наявності або відсутності фактичних і юридичних підстав, дотриман ня вимог закону, відсутність інших перешкод для розгляду справи в суді (ст. 237 КПК). Ці питання повинні бути вирішені відносно кожно го обвинуваченого.

Визначений у ст. 237 КПК перелік питань є вичерпним, причому вони сформульовані в логічній послідовності, яка забезпечує судді можливість економити сили та засоби для вивчення кримінальної справи, і повинні бути з'ясовані у тій послідовності, в якій викладені в законі, а саме:

- чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;

- чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;

- чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог КПК;

- чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;

- чи не було допущено під час порушення справи, провадження ді знання або досудового слідства таких порушень вимог КПК, без усунен ня яких справа не може бути призначена до судового розгляду;

- за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника суддя
з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб;

- за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено.

До другої групи питань відносяться ті, вирішення яких пов'язане з підготовкою до розгляду справи в судовому засіданні (ст. 253 КПК):

- про призначення захисника у випадках, коли його участь у спра ві є обов'язковою;

- про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу. При ви рішенні цього питання слід ураховувати вимоги статей 148, 150 КПК,
статей 5, 6 Конвенції щодо необхідності додержання розумних стро ків тримання особи під вартою та положення, закріплені в практиці
Європейського суду з прав людини. У рішенні в справі Свершов проти України Суд вказав, що «... практика тримання під вартою ви ключно на підставі одержання судом першої інстанції обвинуваль ного висновку... становить порушення п. 1 ст. 5 Конвенції». Звідси випливає, що існуюча в Україні практика тримання особи під вартою лише з тієї підстави, що до суду першої інстанції надійшов обвину вальний висновок, не ґрунтується на чітких і передбачуваних юри дичних нормах1;

- про визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача, від повідача, якщо рішення про це не було прийняте під час розслідуван ня справи;

- про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не був заявлений під час розслідування справи;

- про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, та витребування додаткових доказів;

- про заходи щодо забезпечення цивільного позову;

- про виклик у необхідних випадках перекладача;

- про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засі данні;

- про день і місце судового розгляду справи;

- всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій (напри клад, питання про склад суду, який має розглядати справу, про влашту вання приїжджих учасників судового розгляду, свідків та інших осіб, залучених до справи, тощо).

 

№66 Поняття, значення, завдання стадії судового розгляду. Частини судового розгляду.

Судовий розгляд — основна і найважливіша стадія кримінального процесу, в якій суд розглядає і вирішує справу по суті, тобто остаточно з'ясовує всі суттєві обставини справи, перевіряє докази та постановляє вирок.

Питання про винність і покарання — це основні питання судового розгляду. Інші питання: про цивільний позов, долю речових доказів, судові витрати, запобіжний захід — є похідними. Їх вирішення зале жить від висновку суду про винуватість або невинуватість особи.

Судовий розгляд не зводиться до перевірки матеріалів досудового розслідування. У судовому розгляді відбувається нове дослідження доказів, що були зібрані під час розслідування. Проте у судовому розгляді можуть досліджуватися і нові докази, які подано учасниками судового розгляду або витребувано судом. Дослідження доказів у су довому засіданні відбувається за активної участі сторін.

За загальним правилом, судовий розгляд складається з п'яти етапів: підготовча частина судового розгляду; судове слідство; судові дебати; останнє слово підсудного; постановлення вироку, який виноситься від імені держави. Згідно з кримінально-процесуальним законом вирок суду може бути обґрунтований тільки тими доказами, які були розгля нуті в судовому засіданні (ст. 323 КПК України).

Значення судового розгляду полягає в тому, що: по-перше, у цій стадії досягається мета і виконуються завдання кримінального судо чинства (ст. 2 КПК) у конкретній справі, тільки в результаті судового розгляду суд може визнати підсудного винним у вчиненні злочину і призначити йому міру покарання; по-друге, забезпечуються права і законні інтереси осіб, які беруть участь у справі; по-третє, здійснюється виховний вплив як на учасників судового розгляду, так і на інших громадян; по-четверте, судовий розгляд дозволяє виявити обставини, які сприяли вчиненню злочину, і вжити заходи до їх усунення.

Загальні положення судового розгляду — це встановлені законом правила, які виражають характерні риси цієї стадії процесу в цілому, сприяють реалізації принципів кримінального процесу і створюють гарантію постановлення законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення у справі. Ці загальні норми об'єднані в окрему (гл. 24) КПК під назвою «Загальні положення судового розгляду».

До них належать: безпосередність і усність судового розгляду; не змінний склад суду; учасники судового розгляду; розпорядок судового засідання; межі судового розгляду; постановлення процесуальних рі шень, зокрема, про відкладення і зупинення судового розгляду, про закриття справи, направлення справи на додаткове розслідування; про токол судового засідання та деякі інші. Ці положення знаходять своє відображення на всіх судових стадіях процесу, а не лише під час роз гляду справи в суді першої інстанції.

 

№67 Межі судового розгляду. Порушення справи по новому обвинуваченню і щодо інших осіб. Зміна обвинувачення в суді.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.170.64.36 (0.006 с.)