Рішення, які приймаються за результатами попереднього розгляду справи суддею

За результатами попереднього розгляду справи суддя своєю по становою приймає одне з передбачених ст. 244 КПК рішень:

1) про призначення справи до судового розгляду. За наявності до статніх підстав для розгляду справи в судовому засіданні суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість, виносить постанову про призначення справи до судового розгляду. Постанова судді складаєть ся із вступної, мотивувальної і резолютивної частин.

У постанові повинні бути зазначені: місце і дата її винесення, по сада і прізвище судді, прізвище, ім'я і по батькові обвинуваченого, підстави призначення справи до розгляду, стаття КК, за якою пред'явлено обвинувачення, та рішення з інших питань, пов'язаних з підготовкою справи до розгляду.

Постанова судді оскарженню не підлягає, на неї не може бути вне сено подання прокурором (ст. 245 КПК);

2) про зупинення провадження в справі. Прийняття такого рішення можливе за двох підстав. Так, суддя зупиняє провадження по справі, коли при попередньому розгляді справи з'ясується, що обвинувачений зник і місцеперебування його невідоме. Рішення про оголошення роз шуку обвинуваченого викладається в постанові про зупинення справи або в окремій постанові, яка передається органу розшуку для виконан ня. Одночасно за наявності підстав, передбачених статтями 148 і 155 КПК, суддя може обрати щодо обвинуваченого, який ухиляється від слідства, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або змінити на тримання під вартою запобіжний захід, обраний до цього.

Коли відомо, що обвинувачений перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду, провадження у справі не зупиняється. У цьому разі, як виняток, закон допускає розгляд справи в його від сутності (п. 1 ч. 2 ст. 262 КПК).

Тяжке захворювання обвинуваченого тягне зупинення проваджен ня по справі, якщо воно (захворювання) виключає можливість його участі в судовому розгляді справи. У цьому випадку суддя своєю по становою зупиняє провадження в справі до його видужання. Хвороба обвинуваченого повинна підтверджуватися довідкою лікаря, який працює у лікувальній установі.

Якщо підстави для зупинення провадження у справі стосуються не всіх обвинувачених, суддя має право, керуючись вимогами ст. 26 КПК, виділити і зупинити провадження щодо окремих обвинувачених або зупинити провадження в усій справі.

У випадку, коли обвинуваченого розшукано чи він видужав, суддя призначає справу до повторного попереднього розгляду.

Постанова про зупинення справи оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором (частини 1, 2, 4 ст. 249 КПК);

3) про повернення справи прокуророві. Суддя своєю постановою повертає справу прокурору у разі, якщо прокурором були суттєво по рушені вимоги статей 228-232 КПК, для усунення виявлених пору шень. У постанові суддя зазначає ті порушення закону, які допущені прокурором, і чому ці порушення є істотними.

Пленум Верховного Суду України у п. 11 постанови від 30 травня 2008 року № 6 вказав, що слід розцінювати як суттєві такі порушення, допущені прокурором при виконанні ним вимог статей 228-232 КПК: затвердження ним обвинувального висновку, який складений із суттє вими порушеннями вимог кримінально-процесуального закону або містить недопустиму натуралізацію опису злочину; направлення справи до суду з незатвердженим обвинувальним висновком; направлення справи до суду за наявністю невирішених письмових вказівок прокуро ра органові дізнання або слідчому про проведення додаткового розслі дування, крім випадків, коли виконати зазначені у вказівках процесуаль ні дії неможливо; складання нового обвинувального висновку, який не відповідає вимогам статей 223,224 КПК; зміна постановою обвинуваль ного висновку з істотною зміною обвинувачення за фактичними обста винами чи із застосуванням статті кримінального закону з більш суворою санкцією без повернення справи слідчому для додаткового розслідуван ня і пред'явлення нового обвинувачення; невирішення скарг учасників процесу надії слідчого; затвердження обвинувального висновку не тим прокурором, якому надано таке право, тощо¹.

Необхідно мати на увазі, що суддя не вправі зі стадії попереднього розгляду повернути справу прокурору на підставі ст. 249¹ КПК для проведення додаткових слідчих дій.

Постанова про повернення справи прокурору оскарженню не під лягає, на неї може бути внесено подання прокурором (ст. 249¹ КПК);

4) про направлення справи за підсудністю. Встановивши, що спра ва не підсудна суду, на розгляд якого вона надійшла, суддя виносить
постанову про направлення справи за підсудністю.

Постанова про направлення справи за підсудністю оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором (частини

3, 4 ст. 249 КПК);

5) про закриття справи. При наявності обставин, передбачених ст. 6, 4. 1 ст. 7, статтями 7¹, 7², 8, 9, 10 і 11¹ КПК², суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забез печення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує пи тання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом. На цій стадії справа може бути закрита і за спеціальних підстав, передбачених в Особливій частині КК (зокрема, за ч. 2 ст. 111,ч. 2 ст. 114, ч. 3ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 4 ст. 212¹, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 258³, ч. 6 ст. 260, ч. 3 ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 401 КК) (п.10 постанови від 30 травня 2008 року № 6)¹.

З огляду на вимоги ч. 1 ст. 11 Закону України від 7 лютого 2002 року № 3018-III «Про судоустрій України»² суддя, прийнявши при попе редньому розгляді кримінальної справи рішення про її закриття, пови нен ухвалити постанову іменем України.

Суддя не може закрити справу при попередньому її розгляді, якщо для з'ясування підстав для її закриття необхідно досліджувати та оці нювати певні докази, а також коли одночасно з її закриттям слід при йняти рішення, яке вправі приймати суд за результатами судового розгляду.

Закон не передбачає можливості закриття кримінальної справи в цій стадії за недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину, оскільки суддя може дійти цього висновку, лише дослідивши та оці нивши докази в судовому засіданні.

Копія постанови протягом трьох діб після її винесення надсилаєть ся сторонам.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом, — касаційні подання чи скарги до касаційного суду (ст. 248 КПК);

6) про повернення справи на додаткове розслідування. Закон перед бачає, що при попередньому розгляді справи справа може бути повер нута на додаткове розслідування у випадках:

- коли під час порушення справи, провадження дізнання або до-судового слідства були допущені такі порушення вимог КПК, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду (як з власної ініціативи судді, так і за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників). Пленум Верховного Суду України у постанові від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику за стосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»¹, звертає увагу судів на те, що питання про те, чи перешкоджає порушення закону, допуще не під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, її призначенню до судового розгляду, вирішується залежно від того, наскільки істотним воно було, до ущемлення яких прав та інтересів учасників процесу воно призвело і чи є можливість понови ти ці права й інтереси;

- наявності у справі підстав для притягнення до кримінальної від повідальності інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий (за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захис ника чи законного представника);

- наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для
пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено (за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника).

Згідно з п. 6 постанови від 11 лютого 2005 року № 2² наведений у ст. 246 КПК перелік підстав для повернення справи на додаткове роз слідування зі стадії попереднього розгляду справи є вичерпним.

У постанові суддя зазначає підстави повернення справи на до даткове розслідування і може вказати, які слідчі дії повинні бути проведені при додатковому розслідуванні. У постанові також повинно бути вирішено питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого. Копія постанови протягом трьох діб після її винесення надсилається сторонам.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом — касаційні подання чи скарги до касаційного суду.

Після закінчення додаткового розслідування справа направляєть ся до суду для проведення попереднього розгляду в загальному по рядку.

 

№65 Процесуальний порядок, строки попереднього розгляду справи суддею. Питання, які з`ясовуються суддею при попередньому розгляді справи.