Сутність, завдання і значення стадії виконання вироку, ухвал і постанов суду



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сутність, завдання і значення стадії виконання вироку, ухвал і постанов суду



Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язкови ми до виконання на всій території України (ч. 5 ст. 124 і п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України). Виконання вироку, ухвали і постанови суду регла ментується розділом V, главою 33, статтями 401-415 КПК.

Виконання вироку — стадія кримінального судочинства, характер ною особливістю якої є те, що вона не пов'язана з дослідженням єди ного для попередніх стадій предмета доказування та оцінкою зібраних по справі доказів, а спрямована на реалізацію судових рішень, що на брали законної сили.

Ця стадія є логічним продовженням попередніх стадій та має своє специфічне завдання — забезпечення швидкого та ефективного ви конання вироку, ухвали і постанови суду. З цією особливістю тісно пов'язана і друга риса. Стадія виконання вироку позбавлена конт рольної функції відносно попередніх стадій.

Виконання обвинувального вироку включає три етапи: 1) звернен ня вироку до виконання; 2) приведення його до виконання та 3) трива лий у часі процес фактичного виконання покарання.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11 «Про практику застосування судами України процесуаль ного законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків»1, зазначається, що вирок суду, який є найважливішим актом правосуддя, повинен бути законним та обґрунтованим, складеним юридично грамотно, з коротким, чітким і зрозумілим формулюванням висновків, щоб при його виконанні не виникало питань і сумнівів, що потребують уточнення, та що допускаються випадки несвоєчасного звернення вироку до виконання.

У цій та інших постановах Пленуму Верховного Суду України звертається увага судів на необхідність неухильного виконання вимог статей 401, 404 КПК про необхідність виконання виправдувального вироку, вироку, що звільняє підсудного від покарання негайно після його проголошення, а іншого обвинувального — не пізніше трьох діб з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції. Вказане свідчить про те, що суд не тільки звертає вирок до виконання, а й сам виконує деякі зі своїх рішень, ви рішує процесуальні питання, пов'язані з виконанням вироку, здійснює в установлених законом межах контроль за зверненням вироку до ви конання. Невиконання вироку зводить нанівець всю діяльність право охоронних органів і суду. Відомо, що попереджувальне значення по карання обумовлюється не жорстокістю, а його невідворотністю.

У стадії виконання вироку (ухвали і постанови суду) реалізується завдання кримінального судочинства — викриття винних та правиль не застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (ст. 2 КПК). У цій стадії суд зобов'язаний: не пізніше трьох діб після набрання вироком законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції звернути його до виконання; у випадках, перед бачених законом, безпосередньо виконати вирок, ухвалу і постанову повністю чи в його частині; вирішити процесуальні питання, які ви никли при виконанні вказаних рішень у цій стадії; здійснювати конт роль за виконанням вироку, ухвали і постанови суду.

Стадія виконання вироку, ухвали і постанови суду є завершальною, оскільки при реалізації її завдань досягається найбільша ефективність правосуддя.

Різні думки висловлені в науковій літературі з приводу того, чи закінчується кримінальний процес зверненням вироку до виконання, чи він продовжується і після цього. Слід визнати правильною точку зору, що не можна вважати завершення стадії виконання вироку звер ненням вироку до виконання, тому що суд і після цього здійснює контроль за виконанням вироку, ухвали і постанови, вирішує ряд пи тань відповідно до виконання кримінально-процесуального закону.

Коло питань, які розглядаються в стадії виконання вироку, ухвали і постанови, змінюється залежно від подальших її етапів: до набрання вироком, ухвалою, постановою суду або після набрання ними законної сили, але до фактичного їх звернення до виконання; у ході виконання вироку, ухвали, постанови суду; після виконання вироку, ухвали, по станови суду.

Питання, які вирішуються судом у стадії виконання вироку, ухвали, постанови суду

Процесуальні питання, які виникли і вирішуються при виконанні вироку, поділяються на дві групи: питання, передбачені кримінальним, кримінально-процесуальним і кримінально-виконавчим законодав ством; питання, які визначені ч. 1 ст. 409 КПК, питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вклю чаючи застосування кримінального закону, що має зворотну силу, від повідно до частин 2, 3 ст. 5 КК.

У кримінальному, кримінально-процесуальному і кримінально-виконавчому законодавстві передбачені певні питання, що розгляда ються судом у порядку виконання вироку, ухвали і постанови. Так, ст. 80 КК встановлено, що особа звільняється від відбування покаран ня, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у встановлені законом строки. Втім КПК не визначає, в якому порядку особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання законної сили вироком він не був приведений до вико нання в строки, передбачені частинами 1 і 2 ст. 80 КК. При цьому слід мати на увазі, що питання про застосування давності до особи, засу дженої до довічного позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі заміняється позбавленням волі (ч. 5 ст. 80 КК). Давність не застосову ється у разі засудження за злочини проти миру та безпеки людства, передбачені статтями 437-439 та ч. 1 ст. 442 КК (ч. 6 ст. 80 КК).

До фактичного звернення вироку до виконання розглядаються питання визначення порядку застосування покарання при наявності декількох вироків (ст. 413 КПК).

Крім того, розглядається до фактичного звернення вироку до ви конання також питання про тимчасове залишення в слідчому ізолято рі на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України засудженого до позбавлення волі з відбуванням покарання в установі виконання покарань, дисциплінарному батальйоні, а також про тимчасове переведення засудженого з установи виконання пока рань у слідчий ізолятор на гауптвахту Військової служби правопоряд ку у Збройних Силах України (ст. 4101 КПК).

У ході виконання вироку розглядаються такі питання: про зараху вання в строк покарання часу перебування засудженого в лікувальній установі (ст. 406 КПК); про звільнення від покарання і пом'якшення покарання (ст. 4051 КПК); про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання і заміни невідбутої частини по карання більш м'яким (ст. 407 КПК); звільнення від відбування пока рання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 4071 КПК); про звільнення від покарання за хворобою (ст. 408 КПК); про звільнення від покарання з випробуванням після закінчення іспитово го строку (ст. 4081 КПК); про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 4082КПК); про скасування звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 4083КПК); про заміну штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт штрафом, обмеження чи позбав лення волі службовим обмеженням, позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні (ст. 410 КПК); про застосування приму сового лікування до засуджених, які є алкоголіками чи наркоманами, і його припинення (ст. 4111 КПК).

Після виконання вироку особи, які відбули покарання, вправі кло потати про дострокове зняття судимості відповідно до ст. 91 КК України (ст. 414 КПК). Правом на заявлення клопотання про дострокове зняття судимості наділені колективи підприємств, установ чи організацій.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11 у порядку ст. 411 КПК суди вирішують питан ня, що виникли після винесення вироку при його виконанні, зокрема: про невиконання вироку в частині конфіскації майна, якщо актом ам ністії або помилування засуджений повністю звільнений від покаран ня і якщо до виконання акта амністії або помилування вирок у частині конфіскації не був виконаний; про звільнення у порядку помилування одного із солідарних боржників від відшкодування шкоди суд вправі обговорити питання про розмір стягнення з солідарних боржників, що залишилися; за поданням державного виконавця або прокурора вирі шити питання про звернення конфіскації на додатково виявлене майно засудженого, яке придбане до виконання вироку і підлягає за законом конфіскації, а також на майно, яке було придбане хоча б і після вине сення вироку, але на гроші чи за рахунок майна, які підлягають кон фіскації за вироком, у випадках, коли не закінчився строк давності виконання вироку.

Стаття 409 КПК не перелічує питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, а лише вказує, що вони включають застосування кримінального закону, що має зворотну силу, відповідно до частин 2 і 3 ст. 5 КК України, вирішуються судом, який постановив вирок.

Роз'яснення про можливість розгляду судом питань, не вказаних у розділі V главі 33 КПК, у порядку виконання вироку дається в поста нові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11 «Про практику застосування судами України процесуального законо давства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків». Пленум Верховного Суду України в цій постанові роз'яснив судам, що в порядку, передбаченому ст. 411 КПК, суд може вирішувати лише ті питання, які не стосуються суті вироку і не тягнуть за собою погіршен ня становища засудженого (п. 3).

У порядку, передбаченому ст. 411 КПК, суди вправі вирішувати такі питання, які виникають при виконанні вироків внаслідок їх недоліків: про застосування акта амністії, якщо його застосування є обов'язковим і суд при постановленні вироку не обговорював цього питання; про скасування запобіжного заходу, якщо при виправданні підсудного чи засудженні його зі звільненням від покарання суд не вказав про його скасування; про зарахування попереднього ув'язнення в строк відбут тя покарання, якщо таке зарахування не проведено судом або допуще но неточність при його обчисленні; про скасування заходів по забез печенню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмові у позові або незасто-суванні конфіскації вироком ці заходи не скасовані; про виключення з акта опису майна, на яке за законом не допускається звернення стяг нення, якщо у вироку не вирішено питання про це майно; про долю речових доказів, якщо її не вирішено вироком суду; про призначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих пи тань; про оплату праці захисника; про долю неповнолітніх дітей за судженого, які залишилися без догляду, і передачу їх для піклування установам, родичам або іншим особам, якщо у вироку нема такого рішення; про уточнення посади чи виду діяльності, якщо призначення покарання (основного або додаткового) у вигляді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю допущено не точні, неконкретні формулювання; про усунення неточностей, допу щених у вироку при написанні прізвища, імені, по батькові чи інших біографічних даних засудженого, а також описок та арифметичних помилок, коли вони очевидні і виправлення їх не стосується суті ви­року і не тягне за собою погіршення становища засудженого.

У названій постанові Пленуму Верховного Суду України зазнача ється, що не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 411 КПК України, питання, які зачіпають суть вироку та погіршують ста новище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації зло чинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.

 

№86 Провадження із застосуванням примусових заходів медичного характеру: поняття, загальна характеристика, особливості.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.120.150 (0.022 с.)