ТОП 10:

Бесіда на тему: «У світі бракує на всіх доброти, бо є безпритульні собаки й коти».



Мета. Ознайомити дітей з поняттям добра і зла, ласки, байдужості, жорстокості; формувати моральні уявлення в почуття; розвивати духовно-моральне мислення; сприяти вихованню бажання творити добро, співчуття до безпритульних; засуджувати жорстоких, байдужих.

Обладнання: твори В. Сухомлинського, картки з малюнками, дитячі малюнки, картки для складання слів, ребуси.

Хід бесіди

 

І. Організація класу.

Врятує світ краса –

Завжди так говорили

Тепер врятує світ лиш доброта,

Бо однієї вже краси занадто мало.

Бо стільки всюди зла – людина вже не та…

Тож, люди на Землі!

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла.

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.

ІІ. Повідомлення теми бесіди.

Очікування від дітей…(про що буде розмова. Запис на дошці відповіді дітей)

ІІІ. Проблемні ситуації

1.Про що розмовляють хатні і бродячі коти? А тепер уявіть, що зустрілися два собаки-хатній і бродячий. Що вони скажуть один одному?

2.Як можна допомогти бродячим тваринам?

3.Ситуація «Кіт на дереві»

(Котик незчувся, як заліз дуже високо на дерево, а злазити боїться. Що робити? Як допомогти котикові? Як його врятувати? )

Ситуація «Як допомогти песикові дістати кістку?»

(Песик сидить на ланцюгу, не може дістати кістку.)

- Хто ж це так вчинив із собачкою?

- Це добре чи погано?

4. Читання оповідань К.Ушинського «Грайливі собаки»

...-Постривай-но, він зараз тобі покаже!-сказав Володя-Провчить тебе.

Але Мопс грався і далі,а Палкан дивився на нього дуже образливо.

- Бачиш,-сказав Володі батько. - Палкан добріший за тебе. Коли с тобою починають гратися твої маленькі братики й сестрички,то обов’язково усе закінчується тим, що ти їх поб’єш. А Палкан знає, що великому і сильному ображати маленьких і слабких.

5. Завдання. Давайте складемо телеграми і надішлемо їх усім героям цього оповідання: Батькові, Володі, Палкану, Мопсу.

- Кого ми в телеграмах будемо хвалити, а кого соромити?

6. Фізкультхвилинка з посмішкою:

Світанком кошенята

Самі у дім вертають:

Хоча вони й малята,

Але ж і вуса мають.

Наша Мурка вушка мила.

На траві, біля криниці.

Мила лапкою без мила;

Це тому, що Мурка-киця.

7. Пригадайте казки, мультиплікаційні фільми, герої яких не гарно ставилися до тварин. Складіть речення зі словом «СОРОМНО».

8. Вправа «Розгадай»

У собаки нашого сусіда дідуся Миколи - народилося цуценя.

Друзі Сашко, Дмитрик та Андрій давно мріяли про собаку.

 

Дідусь кожного з них запитав: «Що ти будеш робити із цуценям?»

Дмитрик відповів; «Я зав’яжу цуценяті бантик!» Сашко посміхнувся; «А я буду бігати з ним!», лише Андрійко сказав: «Я облаштую цуценяті теплу постільку в кошику, налию молочка у мисочку і доглядатиму його!»

Проблемне запитання. Відгадайте, кому дідусь подарував цуценятко.

ІІ. Гра «Добре-Погано». 2 команди.

Вибирають слова для своєї команди. Зачитує слова дорослий.

Розірвав, образив, захистив, відвідав, посварилися, обігрів, відібрав, штовхнув, допоміг, поділився, ударив, зруйнував, заспокоїв.

ІІІ. Вправа «Хто яке серце має?»

9. Яке серце у ...? Зле серце має Карабас-Барабас.

10. Кам’яне серце у ...

11. Самотнє серце у ...

12. Чуйне серце у ...

13. Байдуже серце у ...

14. У мене серце ...

15. Прекрасне серце у ...

16. Гаряче серце у ...

17. Крижане серце у ...

18. Золоте серце у ...

ІV. Закінчіть речення «Я намагаюся бути добрим і ...» Гра «Мікрофон»

До цього ми поговорили на батьківських зборах про допомогу діткам для нашого Уманського притулку. Діти знесли одяг в хорошому стані, книги, зошити, ручки, іграшки, м’ячі. Віднесли і передали дітям. Бачили б ви оченята тих дітей і моїх учнів!

V. Обговорення змісту прислів’я «Добра людина, добра вчить!»

VІ. Дискусія «Кому потрібніші зустрічі із сиротами?»

(Сиротам - вони потішаються: дітям-вони стануть добрішими у ставленні до людей).

VII. Складання слів із розсипанок (зі складів необхідно скласти слова: добро, ласка, ніжність, зло, байдужість, жорстокість.)

VIII.Опрацювання оповідання В. Сухомлинського.

- Чому захворіла дівчина? Що приносила родичі їй? Чи стала здоровою дівчинка? Чого їй не вистачало? Чи видужала Оля? Що їй допомогло?

ІХ.Уявне малювання.

Якими кольорами ви б зобразили добро? (Світлим: сонце, квіти, хліб, радість.)

А зло? (темними: хмара, підземелля, зброя)

Х. Крилаті вислови та прислів’я надруковані на дошці для обговорення їх із батьками на зборах.

*Життя таке коротке. Поспішайте робити добро.

*Будеш робити добро-щасливим будеш.

*Добре діло роби сміло.

*За добро добром платять.

*Від добра добра не шукають.

*Все добре приймай, а злого уникай.

*Чуже горе не залишає байдужими народ.

*Перший крок до добра - не роби зла.

Розгадайте ребус.

ХІ. Варто задуматись!

-Один рік має 365 днів!

-Кожен день має 24 години!

-Кожна годинка має 60хвилин!

Отже, рік має 365 днів, 600 хвилин. Як багато часу нам дає бог! Але яку частину цього часу ми приділяєм добрим справам?!

- Запитайте своїх батьків, чи доводилося їм робити вибір між добром та злом, і як відбувався цей вибір.

ХІІ. Підсумок

Бесіда з учнями. Появляється «Добродій», який вручає учням пам’ятки.

Ти добро лиш твори всюди,

Хай тепло тобі повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисти криницю,

Волю дай, нагодуй пташину,

Народи і зрости дитину!

Бо людина в цьому світі

Лиш добро повинна творити.

Година спілкування

Будь толерантним

Мета: вчити дiтей так поводитися, щоб уникати конфлiктiв, а в разi їх виникнення — вмiти їх подолати; розвивати вмiння володiти собою; виховувати вмiння гiдно виходити із конфлiктної ситуацiї.

Обладнання: цiкавi завдання.

Хід години спілкування

 

І. Органiзація класу

— Дiти, як ви думаєте, що таке правопорушення?

— А що таке конфлiкт?

Сьогоднi ми з вами визначимо, чим вiдрiзняється конфлікт вiд правопорушення, навчимося долати конфлiкти.

II. Розповiдь учителя

— Нерiдко наше життя затьмарюють конфлiкти. Вони, як правило, є наслiдком невмiння спiлкуватися. Конфлiкт — це невдоволенiсть, тривога, небажання вчитися з певними людьми. Конфлiктiв не уникнути, адже люди всi рiзнi, мають рiзнi думки, бажання, iнтереси, тобто їхнi зiткнення можливi. Помилковою є думка, начебто пiд час конфлiктної ситуацiї краще зробити вигляд, нiби нiчого не сталося. Потрiбно його розв’язувати.

Можливi такi форми конфлiктiв:

• Зiткнення думок, незгода (конфлiкт не зачiпає особистостi);

• невдоволенiсть (з’являються негативнi емоцiї);

• протидiя;

• сварка (конфлiкт зачiпає особистiсть у цiлому);

• розрив (остаточне припинення стосункiв)

Можливi способи розв’язання конфлiкту:

• «Чарiвнi» слова;

• компромiс (згода на основi взаємних поступок);

• проявлення турботи, нiжностi, любовi;

• усвiдомлення й визнання власно провини чи неправоти у суперечцi;

• пiдняття престижу, самоповаги, гордостi противника;

• жарт, гумор;

• вiра в позитивне розв’язання конфлiкту i добрi стосунки;

• умiння поставити себе на мiсце iншої сторони конфлiкту;

• знаходження оптимального результату, який втiлюється в позитивних дiях обох сторiн.

— Чому ж iснують конфлiкти мiж людьми?

Конфлiкти iснують мiж людьми для того, щоб вони навчилися спочатку розв’язувати їх за законами любовi й зрештою навчилися безконфлiктно жити.

Але будь-який конфлiкт — це початок бiди, великої чи малої. Тому потрiбно уникати конфлiктiв.

—Як ви думаєте, як уникнути конфлiктiв?

• Знаходити час, щоб обговорити проблеми, що накопичуються;

• доцiльно проводити збори, щоб обговорити плани, розпорядок;

• знайти способи розв’язання конфлiктiв.

— Якщо ж усе-таки конфлiкту не вдалося уникнуги, тодi, як радять психологи, необхiдно вчинити так:

1. у конфлiктiв не буває переможцiв: програють завжди обидвi сторони.

Отже, не порiвнюй ступеня провини, а зроби першим крок назустрiч — це показник твого характеру i самоповаги.

Розпочни розмову з опису конкретної ситуації, яка тебе не влаштовує. Намагайся бути при цьому щонайбiльше об’єктивним.

2. Вислови те, що ти вiдчуваєш через конфлiктну ситуацiю. Безлiч конфлiктiв мiж людьми ускладнюються наявнiстю невисловлених думок i почуттiв. Iнодi тiльки завдяки їх висловленню, можна залагодити ситуацiю.

3. Намагайся вислухати протилежну сторону — це, мабуть, найважче. Необхiдно пам’ятати, що вашi думки є рiзними, i саме це спричинило конфлiкт. Уважно слухай опонента, не перебивай, не заперечуй, не сперечайся. Продемонструй спiврозмовниковi, що ти справдi його уважно слухаєш i прагнеш досягти злагоди.

4. Утримуйся вiд коментарiв, завершуючи будь-яку розмову. Звертай увагу на те, де вашi думки збiгаються.

5. Вислови свої конкретнi пропозиції, реалiзацiя яких може змiнити ситуацiю, поведінку, стосунки.

Правила

• Бути розсудливим i виваженим краще, нiж сваритися;

• необхідно завжди шукати такi шляхи, щоб уникнути сварок, образ i конфлiктiв;

• нiколи сам не роби того, чого б не хотiв, щоб зробили тобi.

III. Пiдсумок

— Пiдсумком нашої розмови може бути весела хвилинка. А гумор, жарт, як вiдомо, часто допомагає уникнути сварок. Пропоную спробувати розв’язати цiкавi задачки Г.Остера.

1. Вовочка 10 разiв смикнув за кiску Машу, 5 разiв — Дашу, 7 разiв — Клаву i 1 раз, помилково,— завуча Маргариту Іванiвну. Запитується: скiльки разiв смикав за кiски Вовочка, i що йому тепер буде за це?

2. Повертаючись зi школи додому, Дмитрик штовхнув 9 дiвчаток i пiдставив нiжку 3 дiвчаткам. Половина дiвчаток, скривджених Дмитриком, заплакали. А iнша половина погналася за Дмитриком i надавала йому по шиї. Скiльки разiв Дмитрик отримав по шиї?

- Що хотiв висмiяти в цих задачах Г.Остер?

- Чому сваряться хлопчики і дiвчатка?

- Чи можна уникнути сварок, образ?

- Як потрiбно спiлкуватися один з одним?

"Правила толерантного спілкування"

Метою класної години є знайомство учнів з поняттям "толерантність"; формування позитивного відношення до своєї сім'ї, корекція міжособистих стосунків в сім'ї.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вчитель. Останнім часом стало модним говорити про толерантність. Для нашої свідомості поняття "толерантність" незвичне. Нам ближче наше слово - "терпимість".

Толерантність (від латів. tolerantia) - терпіння, прийняття іншої людини такою, якою вона є, зі всіма її достоїнствами і недоліками. Розвитку толерантності сприяє справжній інтерес до людини, збагнення його емоційного стану, життєвий досвід.

Запис на дошці (записують діти):

Толерантність - це:

• терпимість;

• пошана права бути "іншим";

• неспричинення шкоди "іншому";

• взаємозалежність всіх від кожного і кожного від всіх.

Вчитель. Сьогодні ми поговоримо з вами про те, що є основними складовими щастя сім'ї. У народі говорять: щасливий той, хто щасливий вдома.

Є така притча. Поселив Бог жінку і чоловіка в полі. Навчив їх будувати курінь. Дав чоловікові лопату, а жінці жменю зерна: "Живіть і продовжуйте рід людський. Прийду через рік, погляну, як тут у вас."

Наступного року приходить Бог рано вранці на сході сонця. Бачить: сидять чоловік і жінка біля куреня, перед ними дозріває хліб на ниві, поряд з ними колиска, а в ній дитя. А чоловік і жінка дивляться то на небо яскраво-червоне, то на очі один одному. У ті миттєвості, коли їх очі зустрічалися, Бог бачив в них якусь невідому силу, незбагненну для нього красу. Ця краса була прекрасніша за небо і сонце, землі і пшеничного поля, найпрекрасніша, що зліпив і змайстрував Бог.

Краса ця до того потрясла, здивувала, приголомшила Бога, що він сказав: "Як же так? Я зліпив людину з глини і вдихнув в неї життя, але не зміг створити такої краси. Звідки ж вона узялася і що таке краса? Це любов! Саме вона з'єднала ваші долі в одну. Це любов! Це вона дала життя вашим дітям. І саме завдяки любові у вас створилася здорова, міцна, дружна сім'я. Ось це і є щастя!"

Пригадаєте свою сім'ю. Уявіть її веселою і всміхненою. А тепер спробуйте змалювати членів сім'ї за яким-небудь заняттям. Можна прикрасити малюнок фломастерами або кольоровими олівцями.

(Діти малюють)

Вчитель. А тепер, дивлячись на малюнок, розкажіть про свою сім'ю:

• хто зображений на малюнку;

• склад сім'ї;

• що ще цікавого хочеш розповісти про свою сім'ю?

Вчитель. Пригадай ситуацію, коли ти причинив неприємності в сім'ї. Із закритими очима прокрути її, як фільм. Перероби її в таку, щоб вона тобі подобалася. Розкажи.

(Діти розповідають)

Вчитель. Запишіть фрази і закінчите їх:

"Я вдячний мамі за ..."

"Я вдячний татові за ..."

"Я вдячний бабусі за ..."

"Я вдячний дідусеві за ..."

"Я вдячний сестрі (братові) за ..."

Вчитель. Назвіть відомі вам прислів'я про сім'ю.

(Робота над змістом прислів'їв):

• Де в сім'ї лад, там і клад.

• Сім'я червона ладом.

• Родинні нелади доведуть до біди.

• Добра сім'я додасть розуму.

Вчитель. Що ще, окрім родинних зв'язків, об'єднує людей в сім'ї?

(Діти розповідають)

• Об'єднує турбота один про одного, допомога один одному, терпіння. "Дружну сім'ю і горе не бере"

Вчитель пропонує хлопцям послухати і проаналізувати інформацію.

Дикі гуси

Чи багато знаємо про диких гусей? Вони голосно кричать і боляче щипаються. А ще вони клином летять на південь. А ви знаєте, що гусак вибирає собі пару на все життя? І якщо одна половинка гине, інша ніколи не створить собі нову пару і незабаром теж вмирає. Летівши клином, вони здатні долати відстань в 1,7 раз більше, ніж поодинці, оскільки зменшується опір повітря, і найскладніше тому, хто летить попереду. Якщо перший втомився, він вирушає в кінець зграї, і його негайно підміняють. І кожен з гусей буває в цій ролі. Якщо один з гусей захворів або втомився і опускається нижче, ще двоє опускаються з ним і залишаються до тих пір, поки той не набереться досить сил.

Ви чули, як кричать гуси, коли клин пливе до горизонту? Це вони підбадьорюють того, хто летить попереду, і точно знають, що їх також підбадьорюватимуть, коли вони опиняться на його місці.

Вчитель підводить дітей до думки-узагальнення: життя диких гусей - це метафора стосунків в сім'ї, колективі.

Питання дітям:

• Чи часто нас, якщо ми "летимо попереду" підтримують?

• Чи не забувають про нас, коли ми втомилися і "відстаємо"? Для того, щоб була можливість "летіти" вперед, важливо мати надійний "тил".

• Як ми поводимося, коли хтось помиляється?

• Чи "спускаємося з ним вниз", щоб підтримати? Або нам легко вигнати його із "зграї"?!

Вчитель. Дуже важливо в сім'ї і в будь-якому колективі дотримувати 4 правила толерантного спілкування:

• Бути завжди уважним.

• Бути терпимим в спорі і аргументувати свою думку.

• Бути гуманним і милосердним.

• Не ображати співбесідника.

 

Ми – українці

Мета: поглибити знання учнiв про Україну; розширити змiст поняття грома- дянин України; розвивати мовлення учнiв; виховувати патрiотичнi почуття приналежностi до українського народу.

Обладнання: календар природи; карта України; тлумачний словник; портрети Т. Шевченка, М. Лисенка, С. Корольова, К. Білокур.

Хід години спілкування

 

І. Органiзацiя класу

II. Слово вчителя

- Дiти, вочевидь, кожен iз вас, не задумуючись дасть вiдповiдь на запитання: як називається країна, де ми живемо? Яку назву має народ нашої держави? Хто ж ми з вами?

- Україна — це отча земля, рiдний край, де ми народилися. Широкi i чарiвнi простори, прекраснi села i мiста. Могутньо котить до Чорного моря сивi хвилi найбiльша рiчка України - Днiпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, лiси. Золотистим морем розливаються безкраї ниви жита-пшениці.

- Простiр землi, заселений українським народом великий. Щоб його перетнути, потрiбно пiшки йти iз заходу на схiд 90 днiв, долаючи щодня по 30 км.

Україна - одна з найбiльших держав Європи. Оскiльки це велика країна, то живуть у нiй люди рiзних нацiональностей. Поряд з українцями в Українi живуть росiяни, бiлоруси, поляки, чехи, молдовани, болгари, євреї, поляки, греки. Усi вони знайшли в нашому краї свою батькiвщину, називають матiр’ю соборну i суверенну Україну.

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя,

Ще не вмерла

Й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях!

Квітни й мiцнiй, Українська державо!

Вмирали у битвах мiльйони борцiв,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним вiки майорiв.

III. Робота з тлумачним словником.

Громадянин - людина, яка постiйно живе у державi, користується її правами i виконує обов’язки, встановленi законами цiєї держави.

ІІІ. Робота над вiршем, записаним на дошцi

Любi друзi, хоч маленькi,

Ми вже добре знаєм,

Що зовемось українцi,

Славних предкiв маєм.

Батько, мати, брат, сестричка

Та всі iншi члени роду –

Всi належать до одного

Українського народу.

Бо родитись українцем

це є честь i слава,

Рiдний край свiй прославляти –

Найважливiша для всiх справа.

ІV. Розповiдь про видатних людей України, які прославили Україну на весь свiт

Благословенна хай буде година

i тая хата, i село,

Що Українi принесло

З великих найбiльшого сина.

(І. Франко)

- Тарас Шевченко, великий Кобзар - так називали i називають його люди. Генiальний сии українського народу прославляв Україну на весь свiт. Його книга «Кобзар» перекладена багатьма мовами свiту. Народ України береже пам’ять про видатного поета. Йому збудованi пам’ятники, його iм’ям названi вулицi, порти, театри, унiверситети. Його вiрші знають дорослi i дiти.

 

До вiдомих людей України належать композитор Микола Лисенко, народна художниця Катерина Бiлокур, конструктор Сергiй Корольов.

Працъовитi i волелюбнi люди. Погляньте на карту України. На нiй позначено кордони української землi. (Робота з картою України)

V. Конструювання речень зi словами українка, українець

VI. Підсумок

- Як називається наша держава?

- Хто живе в Українi?

- Кого iз вiдомих українцiв ви знаєте?

 

 

Народні символи України

Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.

(Клас оформлено в українському стилі. На стінах рушники. На столі — хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками. Сторінки журналу готують учні групами, кожна — свою).

Хід заняття

Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, виши­тий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.

Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.

Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.

Перша сторінка. «Хліб — усьому голова».

Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.

«Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання.

На знак згоди дівчина подає хліб на весіллі, хлібом мати благословляє до вінця і зустрічає молоде подружжя.

В Україні з хлібом-сіллю зустрічають на вишитому рушнику найпочесніших гостей. Він — ознака гостинності українського народу.

З хлібом у нас зустрічають гостей,

Хліб на весіллях цвіте в короваї,

І кращих немає на світі вістей,

Ніж — хліб уродився на славу.

Щирим словом, хлібом та сіллю

Ми братів-гостей зустрічаєм,

Хлібом — новосілля й весілля,

І свято дружби-згоди квітчаєм.

Виконання пісень про хліб.

Інсценізація казки «Ледар і трудівник».

Нащо тримаєш хліб в руках? Дай мені, — просить Ледар.

Я б тобі дав, — відповідає Трудівник, — але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати, треба раніш виорати землю.

Тоді вже можна хліб їсти?

Ні, треба дочекатися літа, поки з зерна виросте злак.

Тоді можна їсти?

Ні, треба зерно змолотити, а потім спекти хліб.

 

Тоді вже їсти?

Так. Тільки ледачому не дадуть.

Прислів'я.

Хліб — усьому голова.

Сила — від хліба, хліб — від землі.

Хліб — батько, вода — мати.

Якщо хліб та вода, не страшна нам зима.

Друга сторінка. «Недалеко червоне яєчко».

З давніх-давен люди святкують Великдень — Паску. На Паску дорослі розписують та фарбують яєчка, дарують їх дітям, примовляючи «Христос Воскрес». Діти відповідають: «Воістину Воскрес».

З глибини віків від пращурів нам у спадщину дісталась дивовижна писанка. Це диво-витвір рук людських, народжений не з дерева, не з металу, а із звичайного яйця, і який представляє собою живописну мініатюру. Напередодні Великодня в Україні був звичай розписувати яйця і роздарювати їх з добрими намірами друзям, знайомим. Писанка — символ життя. У слов'ян яйце, як і дерево, було ще символом пробудження та оновлення світу, символом перемоги життя над смертю.

Розповідь казки «Казочка про писанку».

Розповідь легенди «Легенда про крашанку».

Вірш.

«ЯК НАШІ БАБУНІ»

На Великдень я прокинуся раненько,

Певно, ще раніш від пташечки на клуні —

Так колись ранесенько вставали

Наші всі бабуні й прабабуні.

З татом, з мамою до церкви я поїду,

Не залишимо й маленької Лідуні,

Хай вона «Христос Воскрес» співати вчиться,

Як співали ще бабуні й прабабуні.

На Великдень принесемо посвятити

Круглу пасочку і писанки-красуні.

Так колись давним-давно робили

Наші всі бабуні й прабабуні.

А потому, ще й гаївку заспіваїм —

Коло церкви ми дівчатка гожі.

Як колись співали на Великдень

Наші всі бабуні й прабабуні.

Третя сторінка. «Рушники, рушники — то матусі моєї роки».

Український рушник! Хто з вас не бачив його? Він пройшов крізь віки і зараз символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з пркоління в покоління. А який він гарний! Його можна порівняти з піснею. Без рушника, як і без пісні, не обходилось жодне сімейне свято. Найбільше обрядових сюжетів пов'язано з рушником.

Рушники — це обереги від усього злого, що може зайти в дім. «Хай стелиться вам доля рушниками» — бажали людям щастя.

1. Моя бабуся гарно вишиває,

Цвітуть на полотні троянди й виноград,

Розмай калиновий там грає,

І дивні птахи щебетять.

Навік з'єдналось чорне і червоне —

Мойого краю гордість і краса.

Душа народу — малинові дзвони,

Його веселка і його сльоза.

2. Вірш.

«РУШНИК»

Рушникове обличчя веселе

Обпліта коровай на столі,

Закликає гостей до оселі,

Випромінює щедрість землі.

Рушничок на столі — давній звичай,

Ним шлюбують дітей матері,

Він додому із далечі кличе,

Де в калині живуть солов'ї.

Він простелений тим, в кого серце

Не черствіє й дарує тепло.

Хай цей символ сусідиться вічно,

В нашій хаті на мир, на добро.

3. Вірш.

«РУШНИЧОК»

Дощ пройшов з грозою,

Вмите сонце сяє,

В небі над рікою

Рушничок спустився,

Прямо в нашу річку

Потім простелився.

В лузі, ніби стрічка,

Впала на калину

Хмарка сивувата,

Я біжу в долину

Рушничок шукати.

4. Виконується «Пісня про рушник».

Четверта сторінка. «Пісня — душа народу».

Ведуча. Яке це диво — українська народна пісня! Кого тільки не полонила її вічна краса. Українська пісня — то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість чи смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу й натхнення. Любов до рідного краю, мови починається з колисаночки. В ній — материнська ласка і любов, світ добра, краси, справедливості.

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї,

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

Минають віки, змінюються покоління, а народні пісні залишаються. Вони володіють чудовою здатністю полонити людське серце, допомагати в праці, оспівувати з радістю відпочинок, тамувати душевний біль. Земля наша українська така співуча, що не тільки кожне село, а й вулиця мала свої пісні.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут кожна травинка і кожна билинка,

Вигойдують мрії на теплих вітрах,

Під вікнами мальви, в саду материнка,

Оспівані щедро в піснях.

1. «Легенда про пісню» (розповідь легенди).

2. Коли пісні мойого краю

Пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

В піснях і труд, і день народу,

І за народ пролита кров.

В піснях — дівоча світла туга

І вільний помах косаря,

В них юність виникає друга,

Висока світиться зоря.

3. Виконуються українські народні пісні.

«Ой у полі криниченька».

«Чом ти не прийшов».

«Два дубки».

«Ой під вишнею, під черешнею» та ін.

П'ята сторінка. «При долині кущ калини».

Калина — найулюбленіша в Україні рослина. Про походження куща калини розповідає народна легенда (розповідь легенди «Легенда про калину»), а також казка «Калинка».

Похилена калина — засмучена дівчина. Щоб вівся рід, калину садили коло хати. Кущ калини біля материнської хати — це не тільки окраса, а й наш духовний символ, наша спадщина.

Говорила мати: «Не забуться, сину,

Як будуєш хату, посади калину.

Білий цвіт калини — радість України,

А вогняні грона — наша кров червона.

Зоряна калина і краса, і врода

Нашої країни — нашого народу». —

Пам'ятаєш, сину, що казала мати:

«Посади калину в себе біля хати».

З калини робили колиски для немовлят, прикрашали світлиці.

На калині мене мати колихала,

Щастя, долі в чистім полі виглядала,

Ой, калинонько червона, нахилися,

Від землі ти сили-соку наберися.

Та літа давно минули-одлунали,

Як мене гілля високе колихало.

Знов калина коло млина розквітає,

Мого рідного синочка забавляє.

Виростай же, мій синочку, мій соколе.

Тобі щастям колоситься рідне поле,

Пролягла тобі на полі путь орлина

І в дорогу проводжає цвіт калини.

Зацвітай, молода калино,

Серед тихого повесіння.

Чиста хвиля до тебе плине,

Омиває твоє коріння.

Це ж тобі од вітрів ламатись.

Білим цвітом шуміть над світом,

Свіжих сил від землі набратись,

Дивом кетягів пломеніти.

Неподоланому народу,

Солов'їній моїй Україні,

Над камінням, над сиві води

Ти про щастя шуми, калино.

КАЛИНА

Посадіть калину коло школи,

Щоб на цілий білий світ

Усміхнулась щира доля,

Материнський ніжний цвіт.

Посадіть калину на городі,

Щоб розквітнула земля!

Із роси — пречиста врода,

З неба — почерк журавля.

Посадіть калину коло хати,

Щоб на всеньке, на життя,

Став би кожен ранок святом,

Дітям буде вороття.

Посадіть калину в чистім полі,

Хай вона освятить час,

Рід наш дуже любить волю,

Хай же й Воля любить нас!

А щоб цвіт її не стерся,

Не зів'яв у спориші,

Посадіть калину коло серця,

Щоб цвіла вона в душі.

Ведуча. Вдумайтесь в слово «Батьківщина» і вдумайтесь в слова «Що таке Батьківщина?». (Роздуми учнів).

Що таке Батьківщина?

За віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата.

Під вербою криниця,

Серед лугу лелека,

І діброва далека.

І веселка над лісом,

І стрімкий обелісок...

Ким в житті ти не станеш:

Шахтарем, хліборобом,

Зореплавцем хоробрим,

Будівничим, солдатом —

Слід завжди пам'ятати:

Коли любиш ти все це

І приймаєш у серце,

Як готовий щомиті

Від біди боронити

Кожну в лузі травинку,

Кожну в гаї пташинку,

Значить — це Батьківщина

Має доброго сина.

Наша свята земля, рідна оселя, солов'їна мова, невмируща пісня, червона калина і все, про що ми говорили, — є нашою Батьківщиною, яка зветься Україною. Тож любімо, шануймо, бережімо її та будьмо гідними її сина­ми та доньками.

 

В ХХІ столітті

МЕТА: уточнити та розширити уявлення дітей про активну життєву позицію у новому ХХІ столітті, від якого залежатиме власне життя та майбутнє нашої країни, формувати почуття особистої гідності, впевненості в собі, навички спілкування з ровесниками та дорослими, розвивати у дітей бажання бути свідомими громадянами та патріотами своєї країни, виховувати у дітей патріотизм, працьовитість, інтерес до навчання.

 

 

Творчі радості життя та миті

Хай живуть в моїм житті,

На блакитнім оксамиті,

Наче пташки золоті.

Сьогодення швидко плине…

Покажи та розкажи-

Що ж там станеться зі світом

На двотисячній межі?

(У.Крисольська)

 

Вчитель.

Любі діти! Неспроста сьогодні ми проводимо таку виховну годину. Нам всім дуже поталанило, що ми стали свідками зміни епох. Уявіть собі лише, ми спостерігаємо за початком не тільки нового століття, а й нового тисячоліття. Мабуть, кожен з вас хоч раз у житті ставив перед собою запитання : «Чого я прагну в житті». У нас з вами ще багато часу і все ще попереду для вдосконалення та для реалізації, пошуку та становлення

свого «Я».

Великий знавець людської душі, російський письменник Ф.М. Достоєвський

писав : «Людина не живе без будь-якої мети і прагнення до неї. Втративши мету та надію, людина здатна перетворитися на чудовисько».

Послухайте вірш:

Пливе човен у вітрилах,

Тихая година.

Думка лине в небесах,

Що ж таке людина?

Що таке людське життя?

Як його прожити?

Промайне швиденько час,

Мій шановний друже.

Швидко висохне вода

У старій калюжі.

З часом пізнається світ,

Пізнається доля,

Пізнається і життя,

На те Божа воля.

Будь людиною простою,

Май хорошу душу,

Бо людина – це є ти,

Обійди калюжу.

Якщо є сторонній шлях,

Піди по сухому.

Тільки скривдити себе

Не давай нікому.

Полюби усіх навколо –

Це тобі потрібно,

Та твоє звання «Людина»

Ти відстоюй гідно.

Люди всі повинні бачить,

Що добро ти сієш…

Пролетять роки, як птахи,

З часом не зупиниш.

Дорогі діти! Хоч у вас за плечима зовсім небагато життєвого досвіду, та кожен пройдешній день ви повинні проживати у добрі, у пізнанні цього неповторного світу. А зараз своїми роздумами щодо цього поділяться з нами дівчатка.

А дівчинка.

Як мало я на світі прожила,

Літала мало в мріях за далекий обрій,

Так мало ще зробити я змогла,

Щоб на добро, на щастя людям добрим.

Дзвеніло іще мало, мов струна,

Дитяче моє серце чисте.

Ще десь попереду стежина вирина,

Й дороги ще попереду тернисті.

А дівчинка.

Так мало ще я сіяла зерно,

Духміні квіти мало ще плекала,

Криниці не вдивлялась в ясне дно,

Цвіт папороті в лісі не шукала.

Я мовила ще мало гарних слів,

І світу ще не встигла пригорнути,

Не надивилась кольорових снів, не встигла в таємниці зазирнути.

Я дівчинка.

Ще мало бід повз мене перейшло,

І мало моя свічечка горіла.

І небагато щастя в мене ще було,

Не багатьох моя душа зігріла.

Та я жар-птаха ще знайду перо, багато ще пізнаю в білім світі.

І для людей творитиму добро –

Цього лиш треба дуже захотіти.

Вчитель.

Дійсно, діти, всього в житті можна досягти, лише треба захотіти. І не зважати на свій юний вік. Зараз про це у вірші :

Десять років, десять років,

А ще більше днів.

Десять років, десять років,

Радісно мені.

Десять років, десять років,

Так багато днів.

Десять років, десять років,

Радісно мені.

А мене вже все цікавить:

Зорі, небо та моря…

Та найперше хочу знати,

Чому крутиться Земля?

А мені вже десять років…

Скільки ж то ночей і днів?

Ой багато, ой багато –

Всі вони мої!

А мені вже десять років.

Це вже цілий вік життя.

Вже позаду стільки років.

Попереду – майбуття.

А мені вже десять років.

Я ходжу в четвертий клас.

Ой мороки, ой мороки .

Вистачає в нас.

Вчитель.

Ваші перші кроки у новому столітті пов’язані з навчанням. Освіта повинна відігравати велику роль у житті людини. Адже саме освіта є основою розвитку і особистості і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини, розвиток її талантів та здібностей.

З давніх давен в Україні надавали великого значення освіті. Великий князь Київської Русі Володимир Мономах радив: «Коли щось умієте, то не забувайте, а чого не вмієте – того учіться.

А наш славетний Кобзар, Т.Шевченко, закликав : «Учіться, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь…»

В наш час, з розвитком науки, техніки, освіта набула ще важливішого значення. Поки що ваш головний обов’язок – вчитися. Ще декілька років ви навчатиметеся в школі. Тому хотілося б почути від вас, якою ви уявляєте нашу школу у ХХІ столітті. А допоможе вам в цьому «Чарівна квітка бажань». Кожен з вас буде відривати одну пелюстку і висловлювати одне побажання щодо того, якою б ви хотіли бачити нашу школу у майбутньому.

Й учень.

Будемо брати активну участь у житті класу, школи. Адже так приємно відчувати свою причетність до шкільного життя та до життя країни.

Освіта – світло!

Це запам’ятай!

У школі добре вчись

І різні труднощі долай!

Лети до світла!

Й учень.

А ще треба добре вчитися, щоб у майбутньому оволодіти якоюсь спеціальністю та приносити користь нашій державі:

Як будеш ти активним в школі, друже,

То з легкістю підеш в своє життя.

За все берися і старайся дуже,

То цікавішим буде майбуття.

Й учень.

А ще в ХХІ столітті наше завдання – бути справжніми громадянами України, вивчати стару та творити нову історію рідного краю.

Я – твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.

Моя свята і рідна Україно – мати,

Я все зроблю, щоб ти цвіла!

Я хочу знать, яким було життя,

За що боролись та вмирали люди.

Бо без минулого немає майбуття,

А майбуття… Яким воно в нас буде?

Вчитель.

Діти! Я думаю, що майбуття у вас буде прекрасним і щасливим. Бо в кожного з вас добре та чуйне серце, ви – вольові, працьовиті. І лише люди, які по-справжньому люблять, захищають, відстоюють інтереси своєї країни приносять їй користь – справжні герої, патріоти своєї держави.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.59.63 (0.086 с.)