ТОП 10:

II. Слово класного керівника.



Переважно на квітень припадає найголовніше християнське свято Пасха або Великдень. Це величне свято світлого воскресіння Христа, який приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував їх своїми стражданнями. Можливо, хтось із вас знає, коли виникло і що означає слово Великдень? Це свято дуже-дуже давнє. Колись воно відзначалось в один і той самий день, 14 дня місяця писане. Саме слово "пасха" грецького походження і в перекладі означає "страждати".

III. Ознайомлення з цитатами з Біблії.

А зараз ми звернемося до святої книги - Біблії:

а) Згідно з Біблією урочистий в'їзд Христа в Єрусалим, вигнання Ним крамарів із храму, його пророцтва і зростаючий вплив на людей викликали великий гнів первосвящеників і фарисеїв. Зрозумівши, що духом Христос сильніший, вони порадились у домі Кайяфи й вирішили "хитрістю взяти Христа і вбити його" (Євангеліє від св. Матвія 26:3).

б) Розпочинався тиждень перед Пасхою — великим святом давньоєврейського народу. Ще у вівторок Христос відкрив, учням, що через два дні Його розіпнуть. (Євангеліє від св. Матвія 26:2).

в) А в четвер виявив бажання востаннє на землі відзначити Пасху разом з ними. Приготувавши все необхідне, учні зібрались у вказаному Христом місці. (Євангеліє від св. Луки 22:14).

г) Являючи приклад глибокого смирення, Ісус помив ноги своїм учням і, знаючи, що "час його близько", відкрив присутнім, що серед них є зрадник. (Євангеліє від св. Луки 22:11).

д) Після вечері Христос, щоб зміцнитись душею, молився в Гефсиманському саду. Тут його й схопили вартові, приведені Іудою, що продав учителя за 30 срібних монет і вказав на нього ворогам поцілунком (Євангеліє від св. Іоана 19:13).

є) У п'ятницю, о шостій годині, Ісус у багряниці й терновому вінку поніс свій хрест на Голгофу, де був розіп'ятий поруч з розбійниками. (Євангеліє від св. Іоана, 19:17).

є) Пройшовши достойно, як і належить Сину Божому, всі тортури, душевні й тілесні, Христос помер на скелі того дня й був похований у новому склепі. Вхід до склепу завалили каменем і приставили варту. У неділю вранці Марія і Марія Магдалина прийшли до склепу, щоб змастити мертве тіло, і побачили відсунутий камінь і двох янголів, що сповістили їм про воскресіння Христове. (Євангеліє від св. Луки 24:7).

IV. Слово класного керівника.

Пам'ять про мученицьку смерть Христа й радість з приводу його воскресіння і складають основний зміст новозавітної Пасхи.

V. Вірш "Великодній привіт"

Христос воскрес! Усе радіє.

Сміється сонечко з небес.

Прозора річечка синіє -

Христос воскрес!

Христос воскрес!

В траві фіалочки зітхають,

І пролісок тремтить увесь,

Розквітла яблунька аж сяє -

Христос воскрес!

Христос воскрес!

Пташки співають в полі, в лісі,

І дзвонить дзвін, аж до небес,

Де білі хмарки розпливлися -

Христос воскрес!

Христос воскрес!

VI. Великодні звичаї.

Класний керівник. Про Великодні звичаї нашого народу послухайте розповіді своїх товаришів.

1 учень.

"Вербний тиждень".

Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. Він найбільш відповідальний у ритуальній практиці посту. Найважливіший день Вербного тижня — Четвер. Його називають Страсним, Чистим або Живним. Колись був звичай пекти три паски — сонцю, покійним, живим. То саме першу паску пекли в четвер, другу — в п'ятницю, а третю — в суботу. У вербну неділю святять вербу в церкві і нею хльоскають друзів, дітей, примовляючи: "Верба б'є, не я б'ю, за тиждень — Великдень, уже недалечке червоне яєчко".

2 учень.

"Страсна п'ятниця".

Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви, а це, звичайно буває коло другої години по полудні. Повернувшись із церкви, родина, зазвичай, сідає до столу обідати. Обід у Страсну п'ятницю — пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться капустою, картоплею, огірками... Ні шити, ні прясти в Страсну п'ятницю не можна. Великий гріх — рубати дрова. В п'ятницю печуть паски. Поки паска не посвячена, їсти її не можна —гріх! За народним віруванням кажуть: "Хто співає у Страсну п'ятницю, той на Великдень буде плакати".

З учень.

"Великодня субота".

У Великодню суботу роблять крашанки. Здебільшого фарбують в червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Не годиться робити чорні крашанки, бо вони нагадують про кров "лукавого". Перше фарбоване яйце зберігають і, як треба, підкурюють ним хворого на пропасницю.

4 учень.

"Ніч на Великдень".

До нашого часу зберігся звичай в ніч під Великдень розпалювати вогонь. Його розпалюють десь на горбі за селом або на майдані під церквою, щоб вогнище було видно на все село, а ще краще — щоб його можна було бачити і в сусідніх селах. Для цього вогню вважалося добрим зрізати в лісі суху вербу або сухий дуб — "бо в сухому дереві нечиста сила ховається"... У Великодню ніч спати не лягають, а якщо й сплять, то де-небудь притулившись, бо стелити ліжко не годиться—"щоб нечиста сила не приснилась". Стараються, щоб світло не гасло, а горіло цілу ніч— "бо янголи над світлом літають".

5 учень.

Неодмінний атрибут Великодніх свят — писанки. Історія писанок сягає в далеке минуле і зв'язана з ритуалом величання споконвічного закону весняного відродження життя на землі. Писанку, як символ сонця і відродження, знають усі народи світу.

На пасхальні свята люди дарували один одному варені червоні яйця. Цей звичай, згідно з переказами, завдячує своєму початкові святій Марії Магдалині, яка піднесла Тиберію в дар червоне яйце з привітанням "Христос воскрес!"

Яйце править подвійну роль: воно є символом гробу і виникнення життя на землі, а червона фарба знаменує наше відродження кров'ю Господньою.

Класний керівник. Так чому ж саме яйце возвеличували і розмальовували наші предки? Найперше яйце — за легендою — мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. Розмальовані яйця — писанки присвячувалися сонцеві й весні, а розписували їх напередодні свята Весни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ці орнаменти не звичайними малюнками, а таємними знаками, пов'язані з магічними обрядами.

Писанки, до речі, не можна було писати в той час, коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка — символ добра й сонця.

Розгадка символів

Сонце

Бог — це світло, тому сонце є символом Бога (Христа). У наших літургійних молитвах ми часто звертаємося до Христа як до Сонця-Правди.

Колесо

Знак найвищого спокою з напруженою силою, завершення досконалості, образ Вічності Божої. Символ безсмертя й майбутнього небесного існування, образ безконечної Божої любові.

Хрест

Символ Всесвіту; знак чотирьох сторін світу, чотирьох темпераментів. Хрести — це святий знак викуплення.

Трикутник

Символ вогню, безсмертності та чоловічої й материнської сили. У християнстві — це символ Пресвятої Трійці. Із вписаним у середині колесом — це символ Божого ока.

Дерево життя

Символ небесної осі й скарбниці життя; безперервно відновлювальної природи. Дерево — це поняття всього доброго й вартісного; це образ Божої Мудрості.

Триріг

Це знак святого числа 3 і трибожества. Число 3 є символом симпатії й порядку.

Зоря

Зоря є знаком неба. У християнстві — це знак христового царства.

Свастика

Свастика—це знак святого вогню й сонця. У християнстві свастика є символом Величі Божої.

Колосся

Колосся й зерно — є уособленням предків, святою їжею. У християнстві колосся символізує Воскресіння, таїнство Христа й Божого царства.

Граблі

Граблі—це символ дощу—горішньої й торішньої води, що вийшла з неба й землі.

Гінка

Гілка — це символ повної живучості Божої Ласки, завжди свіжої чесноти та добрих діл.

Дубовий листок

Дубовий листок символізує силу богів погоди. У святому Письмі дуб є святим знаком повноти життя Божого люду й символ Божої справедливості.

Учениця.

Я хочу розповісти про символіку фарб, про яку мені розповіла прабабуся.

1. Червона фарба означає радість життя, любов, для молодих — надію на одруження.

2. Жовта присвячена сонцеві, зорям і місяцеві, в господарстві — урожай, тепло, приріст покоління.

3. Зелена символізує весну, воскресіння природи, багатство рослинного й тваринного світу.

4. Червона з білим означає пошану до духів, подяку за охорону від злих сил. Кілька фарб, 4-5 одночасно, означають родинне щастя, мир, любов.

5. Чорна означає багно, надра землі, трясовину, чорного крука, чорну ворону, бурю, негоду, нещастя.

6. Чорна з білим — жалоба, пошана до духів, подяка за охорону.

7. Бронзова (коричнева) фарба — матір-земля, її врожай, щедрість для людини.

На завершення заняття класний керівник показує дітям, як розписуються і розфарбовуються писанки.

 

Година спілкування

"Бути на землі Людиною”

Виховна година

Мета: виховувати у дітей людяність, гуманізм у стосунках, доброзичливість, повагу до людей, великодушність та самопожертву, скромність. Навчати оволодівати мистецтвом спілкування та навичками взаємодопомоги, пробуджувати у дітей щирий інтерес до всього корисного, морального; бажання назавжди зберегти людську гідність.

Форма проведення: філософський діалог.

 

Учитель.

Добрий день усім присутнім гостям та вам, учні. Сьогодні ми з вами спробуємо перебрати на себе роль філософа. Ми міркуватимемо над темою «Бути на землі Людиною».

Не одне покоління замислювалося над питаннями: хто така Людина; для чого вона живе на Землі; що значить бути справжньою Людиною?

Проблема Людини й людяності хвилювала людство в усі часи. Ще в V ст. до н.е. китайський філософ Конфуцій писав про те, що «потрібно виховувати в собі людяність та доброзичливість».

Що ж таке людяність, на вашу думку?

(Учні висловлюють свої міркування.)

Учитель.

Отож, бути людяним — це оволодівати мистецтвом спілкування та навичками взаємної допомоги, радіти успіхам ближніх; любити та жертвувати, плакати та сміятися, переживати та сподіватись. Як кажуть:

Не віджени колючим словом

Того, хто руку подає, —

Так можна навіть випадково

І щастя втратити своє.

Для чого живе людина? Який же слід повинна залишити вона на Землі?

Перш ніж ви почнете міркувати над цим запитанням, я прочитаю вам притчу В.Сухомлинського.

Старий Майстер побудував кам'яний будинок. Став та дивується зі сторони. «Завтра в цьому будинку поселяться люди», — думав із гордістю Майстер.

А в цей час біля будинку грався семирічний Хлопчик. Вік скочив на щойно цементований поріг і залишив на ньому слід своєю маленькою ніжкою.

— Навіщо ти зіпсував мою роботу? — з докором запитав Майстер. Минуло багато років. Хлопчик став дорослим чоловіком. Життя його склалося так, що він часто переїжджав із міста в місто, ніде довго не затримувався, ні до чого не прив'язувався — ні руками, ні душею. Прийшла старість. Згадав Літній Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілося йому відвідати свою Батьківщину.

Приїхав Чоловік на рідну землю. Зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі тільки плечима знизують — ніхто не пам'ятає цього чоловіка.

Зустрівся по дорозі старенький дідусь та й запитує:

— Щось, можливо, ти залишив після себе? Чи є в тебе син чи донька?

— Ні, не маю я ні сина, ні доньки, — відповів Літній Чоловік.

— Можливо, ти посадив у нашому селі сад чи бодай деревце?

— Ні, не посадив я саду...

— Можливо, ти поле засіяв?

— Ні, не працював я у полі...

— А, можливо, ти вірші пишеш, пісні складаєш?

— Ні, і цього я не вмію...

— Тоді хто ти такий? Що робив ти все своє життя? — з подивом запитав дідусь.

Нічого не зміг відповісти Літній Чоловік. І раптом він згадав ту мить, коли залишив свій слід на порозі одного будинку. Підійшов Чоловік до нього. Стоїть будинок, ніби вчора збудований, а на порозі — закам'янілий слідок його дитячої ніжки. «Ось і все, що залишиться після мене на землі, — з гіркотою подумав Літній Чоловік. — Але цього так мало! Не так потрібно було прожити своє життя...»

Ось така історія. Як ви гадаєте, у чому трагедія життя цієї людини?

(Міркування учнів.)

Учитель.

І щоб ніколи не відчути гіркоти життєвого полину, не відчути у зрілі роки, що життя пройшло марно, потрібно самому собі дати відповідь: у чому сенс мого життя, що я хочу досягти, яким я повинен бути.

З давніх-давен філософи оцінювали роль справжньої людини. Вони шукали людський ідеал. Таких філософів часто називали «диваками». Але такі диваки прикрашали світ. Сьогодні в нас є нагода поспілкуватися з одним із них.

Вони блукають по житті, шукаючи відповіді на свої запитання, освітлюють дорогу вогнищем надії. І не будемо дивуватись, якщо такі диваки з'являються серед нас. А зараз ми спробуємо з вами стати співучасниками творення проектів бачення цінності людини.

(Клас ділиться на дві групи.)

Учитель.

Перша група, дайте відповідь на запитання: Які риси ви цінуєте у своїх друзях, однокласниках? Складіть проект «Образ сучасника», а друга група хай дасть відповідь на запитання: Які риси я хотів би пронести крізь усе життя? Чого нового хотів би набути? Ви складаєте проект «Я у майбутньому».

(Відповіді записуються на аркушах паперу та вивішуються на дошці. Коментарі.)

Учитель.

Нехай же на шляху зустрічаються тільки хороші, добрі люди і тоді кожен ранок для вас розпочнеться веселкою. Адже ви знатимете, що кожен день готує зустріч із цікавими людьми.

Часто кажуть, що у кожної людини є дві дороги. Перша — вузька, безводна, засіяна колючками, повна небезпек. Тільки наприкінці вона стає рівною, з родючими садками. Друга дорога — поросла квітами, сповнена насолод, а наприкінці стає кам'янистою, небезпечною.

Яка вам більше подобається? Яку ви обрали б для себе?

(Міркування учнів)

Учитель.

Вам подобається перша. Це добре. Але чому вона така важка?

Ніщо в житті не дається без зусиль, важкої праці. Людина, яка з дитинства навчилася долати перешкоди, допомагати іншим, не піддаватися спокусам, перемагати власну лінь, може стати справжньою Людиною, домогтися в житті того, чого вона хоче. Є такі чудові слова:

Витри піт солоний із чола,

І трудись, забувши про утому,

Бо людина ціниться по тому,

Чи вона зробила, що могла.

Скільки сил у неї вистачало,

Щоб на світі більше щастя стало?

Ми часто нарікаємо на дорогу, якою йдемо, на людей, які оточують нас. Ми забуваємо, що все починати потрібно із себе. Адже кожна Людина — це маленький світ, це велика Таємниця. Це — Непрочитана книга. Це — загадка.

Учитель. Ти — сам загадка. Відгадай себе,

І все, мабуть, тоді на місце стане.

Червоне, біле, ніжно-голубе

Відкриється за шторою туману.

В твоїх очах світає небокрай,

А дум плоди, мов яблука на вітах...

Насамперед себе ти розгадай,

Коли ти хочеш інших зрозуміти.

Напевне, усі ви любите казки Г.К.Андерсена. У нього є чимало філософських казок, зокрема «Ромашка», «Ялинка», «Равлик та трояндовий кущ». На останній я хочу коротенько зупинитися.

З ранньої весни до першого снігу цвів трояндовий кущ і був щасливий, даруючи радість усім навколо. У затінку його гілок причаївсь у черепашці равлик, розмірковуючи в самотній тиші про сенс життя. Він вважав себе особою духовно звеличеною. Зневажливо відгукувався про невтомну щедрість сусіда, хизуючись своєю відчуженістю од мирської суєти.

Час забрав і того куща, і того равлика.

У чому ж справжня духовність людини — у самозакоханості, самозаглибленні чи в самовіддачі на благо ближнього? Жити для себе, замкнувшись у колі особистих проблем, чи жити відкрито, заради друзів?

(Відповіді та міркування учнів.)

Учитель.

Велике мистецтво — розуміти ближнього, бачити у ньому добрі позитивні риси. А чи вміємо ми це робити? Чи вміємо сказати один одному щось приємне без лукавства, щиро?

Зараз спробуємо це зробити.

(учням роздаються кольорові листочки, цвіт.)

Учитель.

Кожному слід записати п'ять позитивних рис свого однокласника. Вибираємо найяскравіші риси, які характеризують друга. Згодом ви матимете змогу прочитати відгуки своїх друзів про себе.

Даруйте людям добро, радість, не чекайте віддачі. Робіть добро тим, із ким ви, можливо, зустрінетеся лише раз у житті. Пам'ятайте, що все повертається, як бумеранг.

Я вірю в силу доброти,

Добро завжди сильніше злого,

Дає наснагу, щоб цвісти

І світлу обирать дорогу.

Я вірю в силу доброти,

Що має долю роботящу.

Що хоче, щоб і я, і ти,

І все було у світі кращим.

В.Крищенко

У різних життєвих ситуаціях залишайтеся на висоті. Ніколи не втрачайте віри. Життя смугасте і в ньому чергуються успіхи й невдачі, злети і падіння. У царя Соломона була така каблучка, на якій було вирізьблено «Усе минає». Пам'ятайте це. І радість невічна, і сум невічний. Пам'ятайте добро. Можна забути того, із ким разом сміявся, але ніколи не забувайте того, із ким плакали. Будьте вищі від усяких пліток, заздрощів, образ. Умійте прощати. Умійте прощати всім, а собі — ніколи.

Пильнуйте за своїми думками,

Вони стають словами.

Пильнуйте за своїми словами,

Вони стають учинками.

Пильнуйте за своїми вчинками,

Вони стають звичками.

Пильнуйте за своїми звичками,

Вони стають характером.

Стежте за своїм характером,

Бо він визначає вашу долю!

Найкоротша відстань між людьми — усмішка. Тож частіше усміхайтеся.

А тепер послухайте вислови і правила про людину.

Що значить бути людиною

— Бути благородним.

— Горіти заради іншого так, як горить свічка.

— Бути надією для будь-якого подорожнього.

— Допомагати іншим, турбуватись один про одного.

— Допомагати кожному в біді.

— Своїми діями примножувати кількість щасливих людей на Землі.

— Не бути слабкодухим, безпринципним.

— Не бути байдужим.

— Мати в душі святині та істини, яким уклоняються справжні люди всього світу.

Скарбничка мудрості

Життя, так само, як і байку, цінують не за довжину, а за зміст (Сенека).

Від руки, що дарує троянди, завжди віє їх ароматом (Китайське прислів'я).

Усяку людину слід судити за її справами (Сервантес).

Генії шукають перешкоди, а перешкоди створюють (Р.Роллан).

Люди не народжуються, а стають тими, ким вони є (Гельвецій).

Тоді людина стане кращою, якщо ви покажете їй, якою вона є (А.Чехов).

Не бійся друзів — найгірше, що вони можуть зробити — це зрадити тебе.

Не бійся ворогів — найгірше, що вони можуть зробити — це вбити тебе.

Бійся байдужих. Через їхню мовчазну згоду у світі є і зрада, і вбивство (Р.Еберхарт).

 

 

Година спілкування

Вчимося слухати один одного

Відверта розмова

Мета: вчити дітей взаєморозуміння, дати можливість учням перевірити власний рівень уміння слухати, формувати у дітей норми поведінки під час спілкування.

Додатковий матеріал: примірники запропонованих текстів для кожного учня.

 

Хід заняття

Вчитель.

На жаль, не всі люди вміють вести діалог та бесіду, дотримуючись певних правил. Однією з головних проблем, яка виникає під час спілкування, є те, що багато людей не вміють слухати свого співрозмовника.

Відомий фахівець у галузі управління П.Мицич у книзі «Як вести ділові бесіди» наводить такі цифри: якщо задумане повідомлення прийняти за 100%, то висловлене становитиме 70% від задуманого, почуте — 80% від висловленого, зрозуміле — 70% від почутого, а запам'ятається лише 60% від зрозумілого. Слухати, на думку психологів, не вміють приблизно дев'ять чоловік із десяти. І це стосується, на жаль, не лише вашого співрозмовника, а й вас. Уміння слухати складається, на думку Ладанова, із трьох складових: уваги, дружелюбності й активності.

Наочний матеріал

а) Увага

1. Поважайте того, хто говорить, цінуйте його бажання повідомити про щось нове.

2. Не ховайте очей, дивіться на співрозмовника.

3. Не переривайте. Наберіться терпіння і дайте людині можливість сказати те, що вона хоче. Не поспішайте з висновками.

б) Дружелюбність

1. Намагайтеся не пригнічувати співрозмовника авторитетом,

інформацією або довгою розмовою. Інакше ви погано зрозумієте його, а він, у свою чергу, думатиме не про свої аргументи, а про психологічний захист.

2. Стримуйте емоції, а коли відчуваєте, що не можете їх контролювати, уявіть себе на місці співрозмовника.

3. Не поспішайте із запереченнями. Перебивши людину, яка не все сказала, ми викликаємо в неї гнів, роздратування, і ця людина ніколи не погодиться із запереченнями. А коли вона вже висловилася, то слухатиме вас більш охоче.

4. Не демонструйте своїм виглядом зневагу до того, що сказав або збирається повідомити співрозмовник. Так ви ні про що не домовитесь.

5. Робіть паузи. Стримуйте свій запал і дайте висловитись іншому.

в) Активність

1. Не будьте мовчуном, час від часу подавайте сигнали, що ви розумієте, про що йдеться, і виявляйте певне ставлення до цього.

2. Стриманість — це гарна риса людини, але й тут повинна бути

міра. Інакше співрозмовник вважатиме, що ви до нього погано

ставитесь.

3. Не намагайтеся здобути славу розумника. Надмірне «мудрування» не сприяє взаєморозумінню.

4. Тримайте себе спокійно, але не розслабляйтеся цілком, інакше співрозмовник утратить бажання спілкуватися з вами.

5. Якщо ви втомилися, то краще попросити вибачення і перенести розмову на інший час. «Непомітні» позіхання та потягування можуть усе зіпсувати.

Тестування на перевірку вміння слухати

(«Завжди» — 4 бали, «часто» — З бали, «інколи» — 2 бали, «ніколи» —1 бал.)

1) Чи даєте співрозмовнику можливість висловитися?

2) Чи звертаєте увагу на підтекст сказаного?

3) Чи намагаєтеся запам'ятати те, що почули?

4) Чи звертаєте увагу на головне у повідомленні?

5) Слухаючи співрозмовника, чи намагаєтеся зберегти в пам'яті основні факти?

6) Чи звертаєте увагу співрозмовника на висновки, які пролунали в його повідомленні?

7) Чи стримуєте власне бажання ухилитися від неприємних запитань?

8) Чи стримуєтеся від роздратування, коли чуєте протилежну точку зору?

9) Чи намагаєтеся зосередити увагу на словах співрозмовника?

10) Чи охоче спілкуються з вами?

Порахуйте суму балів:

32 і більше — відмінно;

27—31 —добре;

22—26 — помірно;

менш ніж 22 бали — вам необхідно тренуватися слухати співрозмовника.

 


Коли буду я навіть сивою,

і життя моє піде мрякою,

Я для тебе буду красивою,

А для когось, може, н ніякою.

А для когось лихою, впертою,

Ще для когось відьмою, коброю.

А, між іншим, якщо відверто,

То була я дурною і доброю,

Безборонною, несинхронною

Ні з теоріями, ні з практиками.

І боліла в мені іронія

Всіма ліктиками й галактиками,

І не знало міщанське кодло,

Коли я захлиналась лихом,

Що душа між люди виходила

Забинтована білим сміхом.

І в житті, як на полі мінному,

- Я просила в цьому сторіччі

Хоч би той магазинний мінімум: -

Люди, будьте взаємно ввічливі!

І якби на те моя воля,

Написала б я скрізь курсивами:

- Так багато на світі горя.

- Люди, будьте взаємно красивими!

 


 

 

Година спілкування







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.223.3.101 (0.031 с.)