ТОП 10:

Годинник того не підведе, хто час цінує



Мета: виховувати у школярів усвідомлення бережливого ставлення до на­вчального часу;

навчати цінувати свій та чужий час, бути точним, дотримуватися режиму дня,

опановувати методи раціонального навчання.

Хід години

 

Учитель. Діти, відгадайте загадки.

·Ніг не маю, а ходжу,

Рота не маю, а скажу:

Коли тобі спати,

А коли вставати. (Годинник)

 

· Хто біжить без ніг? (Час)

 

· Нас сім братів, літами всі рівні, а іменем різні. (Дні тижня)

 

· Дванадцять братів один за одним ходять, один одного не обходять. (Місяці року)

Учитель Сьогодні у нас розмова йтиме про час, якого нам постійно не вистачає, про те, як треба берегти власний та чужий час.

Учитель. Ми звикли до годинника. Вже й не віриться, що в давнину люди не знали його. А такий час був. Наші далекі предки розпізнава­ли лише ніч, ранок, день і вечір. Пізніше час стали вимірювати довжиною тіні: подовжилася тінь людини на три ступні — незабаром вечір. Ти маєш прийти в гості «у 4 ступні» — не поспішай, бо ще рано.

Незабаром було виявлено незручності цього способу: взимку тінь стає довшою швидше, ніж улітку, та й ступні у людей не однакові, через що таке обчислення часу призводило до багатьох непорозумінь.

Край цьому поклали винахідники. На рівному, відкритому для сонця майданчику вони вкопали палицю, обвели її колом і стали уважно-спостерігати за рухом тіні від неї. Так почалася історія годинника.

Отже, першим був годинник сонячний.

У Стародавньому Вавилоні на вершині найбільшої піраміди поставили глиняний стовп. Рівний майданчик розкреслили лініями. Коли тінь від стовпа наближалася до однієї із ліній, жрець проголошував: «Знайте, вільні і раби, все населення царства, волею бога минула ще одна година, п'ята година від сходу сонця!».

 

Послухайте уважно і скажіть, про кого ця загадка?

Годинника не має, а час знає. (Півень)

 

Ку-ку-рі-ку! Будить півник нашу ріку,

 

Сонечко, квітки і маму,

 

Що встає раненько-рано

 

І готує всім сніданок.

 

Півник наш злетів на тин,

 

Співає гордо сам-один.

 

Тут сусідський враз озвався.

 

Я так само постарався,

 

Бо обидва співуни

 

Дружать з перших днів весни.

 

ГОДИННИК-ПІВЕНЬ

Учитель. Дізнавалися люди час і по живому годиннику. Цей годинник ходить по подвір'ю, махає крилами і кричить: «Ку-ку-рі-ку!». Ще сонце не зійшло, а півень кричить, дере горло: «Скоро ранок! Досить спати!»

За співом півника важко визначити точний час. То півень зі сну з жердини впаде — раніше часу піднімає крик, то лисиці злякається і почне кричати, то лисиця півника понесе і з'їсть.

А якщо немає півня? Як дізнатися час вночі, коли немає сонця і зірки не світяться в похмуру погоду? І придумала людина годинник надійніший: він із жердини не валиться, і лисиця його не понесе.

 

ВОДЯНИЙ ГОДИННИК

4-й учень. У високий і вузький скляний посуд з дірочкою біля дна наливалася вода. Крапля за краплею вона текла із отвору. Води в посудині ставало все менше. На стінках посудини були зроблені рисочки — відмітки, які показували, скільки часу минуло відтоді, коли в посуд налили воду. Водяний годинник був теж незручним, тому що треба було постійно доливати воду в порожній посуд.

 

ПІСОЧНИЙ ГОДИННИК

5-й учень. Стали люди голову ламати, як придумати годинник, щоб він однаково точно показував час і вдень, і вночі, і взимку, і влітку, і в будь-яку погоду. І придумали. У цьому годиннику немає ні стрілок, ні кружка з цифрами, ні зубчатих коліщат усередині. Зроблені вони із скла. Два скляних пузирчики з'єднані разом з тонесеньким отвором. Всередині — пісок. Коли годинник працює, пісок з верхнього пузирчика сиплеться в нижній. Висипався пісок — це означає, що минуло 3, 5,10 хвилин. Годинник перевертають, і рахунок часу продовжується. Пісочним годинником люди корис­туються і тепер. Наприклад, в поліклініках. За цим годинником хворі одержують лікарняні процедури.

 

ГОДИННИК-КВІТИ

6-й учень. Давним-давно люди помітили, що одні квіти розкриваються вранці, а вдень закриваються, інші розкриваються під вечір, треті — тільки вночі, а вдень завжди закриті. Відкриваються квіти не тоді, коли вони захочуть, а у «свій власний час». Так з'явився квітковий годинник. Але «ходить» він тільки в сонячну погоду.

 

Рано-вранці назустріч сонячному промінню піднімає свої голівки кульбаба, а за нею відкриває пелюстки шипшина, гвоздика польова, льон та інші. Квіти, які рано розкривають пелюстки, вдень починають засинати. У похмуру погоду квітковий годинник «не працює» зовсім. Квіти залишаються закритими у багатьох рослин. Тому люди їх використовують лише для прикрашання клумб.

 

МЕХАНІЧНИЙ ГОДИННИК

7-й учень. За переказами, перший механічний годинник з'явився у 996 році у німецькому місті Магдебурзі. Досі зберігся годинник на башті Вестмінстерського абатства в Лондоні. Ще в XIII ст. він показував час мешканцям цього міста, показує й нині.

 

На початку XVI ст. нюрнберзький винахідник Петер Генлейн змайстрував кишенькового годинника. Через півстоліття винайшли хвилинну стрілку, а ще через 200 років — секундну.

 

ГОДИННИК-КАЗКА

8-й учень. Не забули дорослі й про дітей. Вони придумали годинник-казку. Він висить на стіні центрального театру ляльок у Москві. Над усіма півень, а навколо нього розташовано 12 будиночків.

 

Кожну годину, що минула, півень супроводжує голосним співом, повертаючись і махаючи крилами. Водночас один із будиночків відчиняється, з нього виходить ляльковий персонаж. Коли ж годинник відбиває північ чи полудень, відчиняються двері всіх бу­диночків, з них виходять ведмідь, козел, сова, ворона, заєць, лисиця, мавпа, кіт, баран, порося, коза та вовк, і всі разом танцюють під музику.

 

Учитель. Антимагнітні, електронно-механічні та навіть атомні — яких тільки годинників не випускають тепер наші заводи! Прикладіть-но до вуха свій. «Тік-так, тік-так»,— вицокує він. Скільки цікавого розповів би цей лічильник часу, якби міг!

 

Учитель. Чи замислювалися ви, що таке час? Вдумайтеся: з одного мільйони, мільярди літ, протягом яких відбувалися космічні, геологічні та багато інших подій: виникають нові світи, квітучі долини перетворюються в пустелі, зникають острови і з'являються гори; а з іншого боку,— найменші, мізерні відтинки часу, які потрібно фіксувати для найточніших обчислень і прогнозів. Крім того, й у природі є дива, скажімо, один із видів метеликів живе всього годину, встигаючи за ці 60 хвилин пройти весь біологічний цикл. Але ж людина — не метелик, в її розпорядженні довге-довге (і водночас, можна сказати, зовсім коротке) життя. То чи варто, мовляв, відраховувати секунди? Лише мала частка секунди минає з миті уколу голкою доти, поки ми відчуємо біль. 20 секунд — такий рекордний час, потрібний для того, щоб доросла людина промови­ла 100 слів. А за 60 секунд, тобто, за хвилину, дорослі пишуть у середньому 94 знаки.

 

Діти, пригадайте прислів'я про час.

 

· Годинник їсти не просить, а свою роботу робить.

 

· Годинник для краси, а час по сонцю.

 

· Час — не кінь: не підженеш та й не зупиниш.

 

· Час, як вода,— все йде вперед.

 

· Час, мов віз,— з гори чкурне, його не доженеш.

 

· Час за гроші не купиш.

 

· Час минає, а не вертає.

 

Хлопчик Андрійко. Друзі, як ви вважаєте, хвилинка — мало це і чи багато? Бачу, що не знаєте. Тому я привів із собою хвилинки. Нехай вони самі про себе розкажуть.

 

1-а хвилинка (у залізничній формі). Я прийшла до вас із залізниці. Ми лічимо не тільки хвилинки, а й секунди. Втратимо одну — аварія може статися. Вантажі, на які чекають у різних куточках країни, запізняться. А ми ж з усіма хвилинками пов'язані. Приміром, шахтарі за дві хвилини цілий поїзд вугілля видають на гора! І я не можу гаяти часу — даю їм «зелену» путь.

 

2-а хвилинка. А я прийшла до вас із взуттєвої фабрики. За хвилину в нашій країні випускається приблизно 1280 пар взуття.

 

3-я хвилинка. Ух... Ну й спека ж у нас біля мартена! За одну хвилину сталевари дають країні 220 тонн

 

Учитель. Подивіться уважно на дошку і виконайте завдання — впишіть у клітинки дні тижня (учні по черзі виходять до дошки і записують).

 

Вранці ми із добрим ділом привітали ……………….

 

Ніченька минула скоро,— трудовий іде ……………

 

Спритна, вміла, молода, вже настала …………………..

 

Йде четвертий день тепер, називається ………………..

 

Діло добре ладиться, як настала ……………………….

 

Дома скрізь кипить робота, як почався день …………

 

Як же можна дорогоцінні хвилини гаяти!

 

4-а хвилинка. Цінуємо час і ми. Наші ткалі працюють дуже швидко. Якщо розстелити по землі тканину, що виходить з їхніх спритних рук за хвилину, то по цій барвистій стежці треба буде йти вісімнадцять кілометрів. Ось яка наша хвилинка!

 

5-а хвилинка (з книжкою в руках). Кожної секунди виходить з друку 45 книжок, з них 7-8 — для дітей.

 

6-а хвилинка (з годинникового заводу). Щохвилини з'являється сімдесят годинників. Усі вони — маленькі наручні, великі стінні, голосні будильники — добре знають ціну часу. Адже хвилина і навіть секунда вирішують успіх бою, складної операції, встановлення нового спортивного рекорду, припинення пожежі...

 

Хлопчик Андрійко. Сподіваюся, діти, тепер ви вже знаєте ціну хвилин і будете завжди берегти час. Хочу вручити вам пам'ятки «Бережи хвилини».

 

Ось вони:

 

1. Не марнуй часу, переходь до справи відразу й використовуй кожну хвилину уроку.

 

2. Працюй швидше, організовано, зосереджено.

 

3. Пам'ятай, що час минає безповоротно.

 

4. Хвилини повернути не можна, пам'яттю про них лишаються тільки справи.

 

5. Сплануй свій тиждень.

 

6. Запиши, в які дні в тебе заняття з музики, спортивні тренування та інше.

Гра «Режим дня»

 

Дітям роздаються малюнки, що ілюструють етапи режиму дня. Учитель залишає у себе перший малюнок і розпочинає гру: «Оля піднялася і прибрала своє ліжко»,— після чого кладе свій малюнок на набірне полотно. «Вона вмивається»,— продовжує учень, у якого цей малюнок, і теж виставляє його на набірне полотно і так далі.

Гра «Закінчи розповідь»

Уранці дитина повинна сама прибрати своє ліжко, зробити ранкову гімнастику... (вмитися, почистити зуби, вдягтися, поснідати, зашнурувати черевики).

Увечері дитина повинна сама розібрати своє ліжко, роздягтися... (акуратно скласти або повісити у спеціально відведеному місці свій одяг, поставити взуття і т. д.).

 

Гра «Дружимо з режимом дня»

Кожний учень може підготувати інсценівку якого-небудь режимного моменту (ранковий туалет, ранкова гімнастика, дорога до школи з дотриманням правил вуличного руху, заняття в школі, фізкультхвилинка, ігри на перервах, прогулянка на свіжому повітрі з рухливою грою, виконання домашнього завдання, допомога батькам, приготування до сну).

 

До інсценівок можна включити вірші, пісні.

 

Учитель. Велике значення в режимі дня мають ігри, фізичні вправи. Існує навіть термін «гіподинамія» — пониження рухової активності.

 

Діти виконують фізкультхвилинку під пісню Р. Паулса «Гіподинамія».

 

Секундна стрілочка

 

Зовсім не вміла та й ходити швидко теж.

 

Ступала повільно, як бабуся,— неквапливо і втомлено.

 

Годинна стрілка була найспокійніша,

 

найрозважливіша з-поміж сестер.

 

Одного разу Секундочка і Хвилинка засперечалися.

 

Хвилиночка. Чому ти все стрибаєш, Секундочко? Немає від тебе спокою ні вдень, ні вночі! Все миготиш перед очима.

 

Секундочка. Ну то й що! Це ти заздриш мені. Бо поки ти зробиш один крок, я стрибну аж 60 разів! І зовсім не стомлююся! Вчені проводили такий експеримент: чотирьох цілком здорових молодих людей віком 20-28 років уклали в ліжко на 7 тижнів, наклавши їм гіпс на ноги. Результат— порушення функцій серця, інші негативи зміни в організмі, які не відразу минули навіть після відновлення фізичних тренувань. Ось чому так потрібні людині XXI століття рух, фізична праця та активний відпочинок.

Учитель. Відпочинок — це не безділля, а цікаво й корисно проведений час. Вихідний день треба планувати. Щоб він пройшов цікаво, не треба лінуватися. Тоді на все вистачить часу: і на допомогу батькам, і на веселий змістовний відпочинок.

 

Час не можна повернути назад, час не можна зупинити.

Запам'ятайте, що час — ваш друг, якщо ви цінуєте його, усвідомлюєте важливість кожної миті.

 

 

Година спілкування

“Чистота і здоров’я взаємопов’язані між собою”

Мета заходу: розширити знання учнів про чистоту і здоров'я, які залежать одне від одного; попередити про шкідливий вплив алкоголю, куріння, наркоманії;

розкрити багатогранну панораму лиха та нещасть, які завдають шкідливі звички;

сформувати в учнів установку на негативне ставлення до шкідливих

звичок; переконати учнів у потребі вести здоровий спосіб життя.

 

Хід заходу

Добрий день, шановні гості!

Раді вас вітати!

Всім бажаємо здоров'я

І щастя повну хату.

(Звучить пісня на мотив пісні «Моя біографія»)

Новий день над землею встав

Починає країна роботу,

Ти не встиг, прогуляв, проспав -

Запиши свої марні турботи.

Менше хліба народить земля,

Менше буде вугілля і гравію!

Біль країни – турбота твоя

А це складна біографія.

Здоров'я не купити ні за які гроші...

Усі ми живемо у ритмі нашого часу. А сьогоднішній час - відбудови молодої України. Час боротьби за тверезий і здоровий спосіб життя та побут.

Для боротьби ми не збирали

Ані рушниць, ані гармат.

Здоров'я повний міх набрали

І вам всім вистачить його.

Послухайте прислів'я про здоров'я:

1. Бережи одяг, поки новий, а здоров'я поки молодий.

2. Як немає сили, то й світ не милий.

З. Хто день починає з зарядки, у того все буде в порядку.

4. Без уроків фізкультури не зміцнить мускулатура.

Сценка.

(Наталка співає пісню на мотив «Пісні Наталки»).

А, Я дівчина красива

З щирим серцем, не спесива

На 12 добре вчуся

І бруднуль я не боюся

Всі науки я вивчаю

І освіту здобуваю

І отримую щодня (показує 12)

В рідній школі я знання.

Учень. Добрий день, Наталко!

Наталка. А, це ти Микола! Знов брудний прийшов?

Учень. Брудний! Слухай, Наталко! Не верзи дурниць, Сідай сьогодні зі мною за одну парту!

Наталка. Ні. не сяду! Я знаю, чого тобі треба: забруднити моє гарне, новеньке платтячко!

(Наталка і учень співають пісню на мотив пісні «Варенички»).

Наталка. Ой. мій милим не ходить до школи

А як прийшов то брудний як чорт

Учень. Буду митись, мила

Буду чепуритись, мила

І не буду лінуватись, мила чорнобрива!

Наталка. А я добре милого навчала,

Хворостину об нього зламала!

Буду тебе мити, буду тебе вчити.

Бо з тобою по вулиці соромно ходити.

(Наталка б'є учня по спині хворостиною і виходять). (На сцену виходить Мийдодир)

Мийдодир. Ах ти гидке!

Ах ти брудне і неохайне порося!

Ти подивись:

Тебе злякались всі чистенькі люди!

Хто це ручкою на шиї написав тобі слова?

У чорнилах руки-ноги, забруднилась голова!

Тут тобі головомийку неохайному дадуть!

І до мийки, і до мийки дуже швидко відведуть!

(До учня підходять мочалка та щітка і виконують біля нього танок нібито чистять його, під музику «Куккарача»).

Наталка. Ой який мій Микола гарненький

Ой який мій милий чистенький

Піду з ним гуляти

Свій вік доживати

Ведучий. Здоров'я не купити ні за які гроші так каже народна мудрість Так воно і є. Бо що варте життя без самого цінного - здоров'я Нас оточує така краса, такий простір, стільки радості і щастя! Як же важливо все це зберегти таким, як воно є. Не знищити, не зруйнувати, а залишити землю такою чудовою для інших людей. А ще дуже важливо зберегти своє життя і здоров'я, щоб насолоджуватися красою навколишнього світу. А все у великій мірі залежить від нас самих, як ми будемо поводити себе, як виконуватимемо правила особистої гігієни, як ми будемо любити і берегти навколишній світ, такий крихкий і неповторний, дзвінкий і радісний.

(Хор співає пісню на мотив «Марічки»).

Хор. У селі Семигори жили батько й мати.

Сини з невістками, багато малюків.

Кожен день сварились, лаялися, билися

Так життя складалось в хаті Кайдашів.

(Виходить Мотря, співає пісню на мотив «Ой, за гаєм, гаєм»).

Мотря. Наказала маги прибирати хату.

Все помию підмету

Щоб було чистенько,

Ще й буду співати!

Засвічу я свічку.

Затоплю я пічку.

Приберуся, й дуже гарна

Буду молодичка!

(підмітає віником підлогу. На сцену виходить Кайдашиха. дивиться, як Мотря підмітає)

Кайдашиха. Погану я невістку маю?

Ще й бруднулю!

Мотря! Хто так замітає?

Не в ту сторону метеш.,

Віника не так береш!

Мотря. Як мести яка різниця?

Було б чисто у світлині!

Знов свекруха докоряє.

А чого? Сама не знаю?

(Хор співає на мотив «Ой джигуне, джигуне»)

Хор. Так би все і закінчилось.

Було б у хаті тихо.

Якби не прийшла у гості

Палажка Солов'їха

(Палажка Солов'їха виходить, співає пісню до Кайдашихи на мотив «Ой дівчино шумить гай»).

Палажка. Добрий день, Марусенько,

Добрий день сусідонько!

Я прийшла до тебе в гості,

Мила моя лебідонько!

(Кайдашиха і Палажка цілуються).

Палажка. Люди кажуть: ти недавно

Сина, оженила!

А яка ж в тебе невістка?

Чи добра? Чи мила?

Кайдашиха. Це, не Мотря кара Божа!

Нічого робить не може!

Ні зварити, ні - спекти

Ні - у хаті підмести!

Ще й брудна від світу!

Що казати вже ледашо...

Мотря. То шукайте собі кращу!

Я вам, мамо, не кобила.

Щоб весь день на вас робила!

Не спіть до вечора, вставайте,

І самі про себе дбайте!

І варіть собі, й печіть,

Ще й періть, щоб були чисті

А мене розуму не вчіть!!!

Кайдашиха. Замовчи! Бо я сердита!!!

Зараз будеш в мене бита!

Мотря. Не замовчу! Не замовчу!

І вас поб'ю, якщо схочу!

(перелякана ІІалажка тікає за куліси)

Ведучий. То не чорна хмара

Із-за лісу піднялася.

То в Кайдашевій хаті

Колотнеча почалася!

(Мотря і Кайдашиха співають пісню на лютив «Ой джигуне, джигуне»)

1 куплет

Кайдашиха. - Не дай Бог таку невістку,

Як моя Мотруня!

Мотря. Не дай Бог гаку свекруху,

Як моя свекруня!

2 куплет.

Мотря. Ой, живу я в чужій хаті.

Спокою не знаю!

Цілий день мене свекруха

До півночі лає!

З куплет.

Кайдашиха. Ой, невістка дочка вража.

Зведе мене і світу!

Ой, скажіть же, добрі люди.

Що мені робити?

(Мотря і Кайдашиха. Під музику починають битися).

Ведучий. Перестаньте! Не сваріться!

Краще зараз помиріться!

І у домі приберіться

Щоб були ви чистенькі і чепурненькі.

Бажаю я всім вам

Завжди у мирі й дружбі жити

Не беріть приклад з Кайдашів

Себе й близьких не вводьте в гніві

Ведучий. У перші повоєнні роки в нашій країні основною небезпекою для здоров'я народу був голод, тиф, туберкульоз. А сьогодні в наш час - це алкоголізм.

Лікар. «Уся справа в тому, говорив академік Володимир Михайлович Бехтерев, - що пияцтво є віковим злом, воно пустило глибоке коріння в нашому побуті й породило систему диких випивальних звичаїв Ці звичаї вимагають пиття і пригощання з будь-якої нагоди...»

Між традицій дивнуватих

Є традиція одна:

Чи то зустріч, чи то свята -

Треба пить і пить до дна!

Пий одну, і другу, й п'яту

Сьому, восьму і дев'яту.

Вимітайко. Тиснуть друзі, ладні бить!

А коли мені багато?

А коли не можна пить?

А коли якась причина

Завтра зранку в формі буть!

То це я вже не мужчина

Хоч давись., а мусиш пить!

1-ий учень. Саме так, хоч давись, а мусиш пить. Коли ти на весіллі - пий!» Коли ти в гостях - пий! Інакше образиш господарів.

Вимітайко. То це й досі побутує хибна думка, що однією з ознак чоловічої честі є вміння пити. Але так говорять п'яниці. Навпаки, якщо ти відмовляєшся знаходити у собі сили протистояти чарці - тоді ти справжній чоловік. - Вимітайсь мені звідси, а то я вас цим деркачем..

(замахується на 1-го учасника агітбригади. Той тікає)

Чоловік-п’яниця. Лікарю! Врятуйте мене! Врятуйте мене люди!

Лікар. Чому ви п'єте? З якого приводу ви гак набралися?

П'яниця. А з ніякого! Життя моє - як міноване поле, куди не ступнеш на чарку натрапиш, (до лікаря): ти мені зробив добре діло - я тебе пригощаю, я тобі допоміг - ти мене пригощаєш. У футбол виграло київське «Динамо». Надавало добре іспанській «Барселоні» - п'ємо. Купив телевізор, музичний центр, мікрохвильову піч - примочити треба. А далі вже так і повелося: було б бажання (заїкається), а привід для пиятики знайдеться.

(Вимітайко виносить стільця)

Лікар. Сідайте. Я поміряю тиск. (Садовлять п'яного).

П'яниця. І знайшов - випили, і втратив - випини. І на радощах, і з горя. Така вже у нас звичка (гикає).

Лікар. Ви на роботі були?

П'яниця. В мене робота - базар. Знаєш скільки я за день заробляв на спиртних? Т-с-с-с! Не скажу, бо ти інфаркту дістанеш. А я своєю «тачкою» із-за кордону гонив.

Вимітайко. Ви, дядьку, ще й людей споювали. Краще б ті гроші та дітям додому однесли.

П'яниця. Я не знаходжу у цьому житті собі інтересу А гроші я не можу додому донести. А діти, так мене відцурались.

Лікар. Треба лікуватися вам, чоловіче.

П'яниця. Мене вже й ліки не беруть. Пробував. (До лікаря) Скажи мені. що я сьогодні за людина? Хто я? Дня чого я живу? Я й пити не можу, і не пити не можу. Я нічого вже не можу... Я... (падає) (кладемо табличку «Сміття» біля ящика і сміттям)

Вимітайко. Ви, дядьку, хворий.

Лікар. Отак, Вимітайлику. Посієш звичку - пожнеш характер, посієш характер пожнеш долю.

Вимітайлик. Тому, пане лікарю, я багатьох своїх товаришів застерігав, що алкоголь пагубно впливає на всі органи і системи сьогодення При концентрації алкоголю в крові 0,5-0,6% (А це відповідає 0,5 літра) у підлітка може настати і смерть. (Плакат). Бачите оцю змію

(показую плакат). Вона і поїдає організм людини.

Лікар. Крім цього, я мушу сьогодні наголосити, що у певної частини молоді побутує спотворене уявлення про пияцтво, як прадавню традицію українського народу, для якого вживання оковитої є нібито характерною національною рисою. Всі «традиції» в лапках знайшли яскраве

відображення у народних піснях, творах класиків української літератури.

1 учень. Взяти хоча 3 відомі кожному пісні про того ж Байду, який «п'є мед-горілочку та не день, не нічку, та не годиночку.,.»

2 учень. Співає або про те, як «гуляв на риночку та пив з кумом горілочку»

3 учень. А хто не знає, панове, пісні «Кришталева чаша - срібне дно, пити чи не пити - все одно»

4 учень. А послухайте прислів'я: П'яному море по коліна - а калюжа по вуха. Не вірите?

5 учень. То подивіться,

(Сидять 3 жаби-дівчатка маленькі)

(Всі учасники розступаються. На сцені п’яниця в довгих трусах, він тягне за собою стільця, лізе на нього і приміряється стрибати у воду. Стрибнув. В той час дівчата повискакували в різні боки з кваканням. П'яний лежить і гребе руками по воді. Всі учасники сміються і показують на нього пальцями.)

Вимітайко. Недарма кажуть: «П’яниця і свиня то однакові звання».

«Горілкою впивається, сім’я же в злиднях лигається»

Лікар. Пити - здоров'ю, шкодити. Хто за чуже здоров'я випиває - своє пропиває.

Пісня жінки. Скрипка не заграє, як не буде смика.

Не думайте, люди добрі, що я без'язика.

Скрипка буде грати та й кожної днини

Коли б він відносився

Як до дружини. (Встає п’яниця з калюжі)

Тоді йдеш додому; як проп'єш зарплату.

А як гроші у кишені - обминаєш хату

Досить, що пиячиш, ще й добре гуляєш,

А про діток рідних зовсім забуваєш

(Плаче і штовхає його додому)

Вимітайлик. Оце то горе.

Лікар. Та є ще страшні пороки, що руйнують здоров'я наші,це (всі) наркоманія й токсикоманія, куріння

Учень. При постійному вживанні наркотичних засобів з’являється психічна і фізична залежність організму людини від наркотиків.

Учень. Психічна залежність - це постійне бажання наркомана приймати наркотичні засоби для досягнення стану істерії.

Учень. Фізична залежність - не постійна потреба людини вводити в організм наркотичні засоби з метою запобігання, ломки в кістках і суглобах.

Учень. Токсикоманія це використання токсичних речовин з метою приведення себе в одурманений стан. Їх наслідок: в організмі пошкоджується структура мозку і людина стає неповноцінною одним словом... Дебіл.

(На сцену виходить старий і Молодий чоловіки, Старший з милицями і сильно обмотаними ногами).

Молодий. Як справи. Старий?

Старий. Як бачиш, справи мої кепські. Облітеруючий епдаріеріїт. Ледве ходжу, а більше лежу. Лікуюсь на курорті, і все марно. Гангрена починається, і, мабуть, не обійтися без ампутації стопи, і ось такі справи

Молодий. Але курить тепер кинув?

Старий. Та тепер уже, звичайно, кинув

Молодий. Пригадую, як ти ще у 5-му класі потайки від батька, вчителів курив у безлюдних місцях. А в старших класах часто позичав гроші на сигарети або випрошував їх у перехожих.

Старий. А ти невже за все життя не викурив жодної сигарети?

Молодий. Ні, не викурив, і шкода, що ти курив з дитинства.

Старий. Я не знаю, мені давно говорили, що курити шкідливо, ще коли хвороба була в одному зародку. Лише після того, як з'явилися сильні болі в ногах, я звернувся до хірурга. Той сказав, що в мене на стопах погано промацується пульс. Уражені кровоносні судини нижніх кінцівок.

Вирішальна роль в його виникненні належить нікотинові.

(До нього наближаються діти-сигарети і протягують руки. Старий відмахується костилями і виходить).

Молодий. Я дихаю нині як слон.

Хода у мене легка,

І ніч пролетіла, мов дивний сон,

Без кашлю, і без плювка.

1 учень. Я став дотепником, веселуном, ну просто душа товариства.

2 учень. Я порожевів, поповніло лице.

3 учень. Енергія так і кипить.

4 учень. Вас цікавить рецепт?

5 учень. Повідомляю: віднині я назавжди кинув курить (Всі свої цигарки кидають на сміття).

Лікар. А тепер, шановний мій колего, нам доведеться поговорити з тобою про те зло в житті суспільства, яке ми зовсім мало знаємо і не вміємо ефективно протистояти йому, не можемо і в програмі гарно показати.

Вимітайлик. Це СПІД - синдром набутого імунодефіциту - кінцева стадія інфекційного захворювання, викликаного вірусом імунодефіциту людини.

Учень. Вірус цей вражає спеціальні клітини крові (лімфоцити), які відповідають за захист організму людини від різних мікробів та пухлин, і поступово вбиває ці клітини.

Учень. СНІД - невиліковна хвороба.

Учень. А проявляється у вигляді тривалого підвищення температури без видимих причин.

Учень. Збільшення лімфатичних вузлів на шиї, в пахових впадинах, під ключицею. Тривалого розладу стільця.

Учень. Пневмонії, яка не піддається лікуванню. Частих гнійних захворювань.

Вимітайлик. Як оберегти себе від зараження СНІДом? (Всі на сцену учасники)

Лікар. Шановні мої колеги, не будьте метеликами в коханні, бо шприцева наркоманія, проституція, безладне статеве життя - це ті фактори, які у багато разів збільшують ризик захворювання на СНІД. Вудьте обережні! Здоров'я в ваших руках.

Хай буде все побачене - побачено.

Хай буде все пробачене - пробачено

Хай буде вік прожито, як належить

Вудьте здоровими!

Вудьте щасливими!

Будьте красивим

І завжди добрими!

 

Година спілкування

«Про дружбу і товаришування»

Мета. Розширити і поглибити поняття дружби і товаришування — цих важливих показників вихованості учнів; виховувати в учнів звичку уважно ставитися до товаришів; вміння бачити хиби у своїй поведінці й виправляти їх.

Хід години

Класний керівник. Добрий день! Дорогі діти, сьогодні у нас година спілкування з теми «Про дружбу і товаришування».

Товаришування, дружба — взаємини між людьми, які народжуються, міцніють на основі спільного навчання, інтересів, уподобань. Товаришувати можна з багатьма ровесниками, а дружити — лише з одним чи кількома. Друзів пов'язує велика повага один до одного, принциповість у взаєминах, симпатія, взаємодопомога. На уроках читання вивчали Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра», де головні герої Том Сойєр та Гек Фінн — ці бешкетники стали улюбленими героями багатьох поколінь читачів усього світу.

Василь Сухомлинський писав: «Діти живуть своїми уявленнями про добро та зло, честь та безчестя, достоїнства людини; у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір часу...».

Дружба не може бути міцною, якщо в ній немає місця чесності, взаємоповазі, принциповості. Друг завжди допоможе в біді, захистить, підтримає, але він же перший скаже прямо про недоліки, запропонує їх виправити.

Сьогодні ми звернемося до висловів про дружбу і перечитаємо їх.

«Справжні друзі... нічого не вимагають один від одного в ім'я дружби, а роблять один для одного, що можуть».

В.Т. Бєлінський

«Боягузливий друг страшніший за ворога, бо ворога побоюєшся, а на друга покладаєшся».

Л.М. Толстой

«Дружба — це, насамперед, щирість, це критика помилок товариша. Друзі повинні першими дати жорстку критику для того, щоб товариш міг виправити свої помилки».

М.О. Островський

«Себелюбство — отрута для дружби».

О. Бальзак

«Ні раб, ні повелитель дружбі не потрібні. Дружба любить рівність».

І.О. Гончаров

«У дружби багато крил, а закон у неї один — вірність».

А.С. Макаренко

«Дружба закінчується там, де починається недовір 'я».

Сенека

«Війна випробовує сміливця, гнів — мудреця, нужда — друга».

Східна мудрість

 

Товариськість, дружба — важливі показники вихованості учнів. У вашій поведінці багато спільного, але є й відмінність. У колективі треба бути скромним. Легко, радісно жити пліч-о-пліч з тими, хто не акцентує уваги на невдачах інших, не хизується своїми успіхами, а найгірше — авторитетом, службовим становищем батьків, престижними речами (модним одягом, магнітофоном, фотокамерою тощо).

Шановні учні! Глянемо на дошку і будемо відповідати на запитання.

1) Як ви гадаєте, що саме людина шукає в друзях?

2) Які моральні якості ви найбільше цінуєте в другові?

3) Чи можливі суперечки і незгоди між друзями?

4) Про які якості друга йдеться в прислів'ях: «Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться», «У пригоді пізнавай приятеля»?

5) Як ви ставитесь до дружби між хлопцем і дівчиною?

6) Що характеризує культуру взаємин у колективі?

Класний керівник. Дорогі діти! Хочу доповнити ваші відповіді. Культуру взаємин у колективі характеризує скромність, доброзичливе ставлення до членів колективу, сумлінне, точне, своєчасне виконання доручень, нетерпимість до тих, хто порушує вимоги колективу.

Взаємоповага, чуйність, ввічливість — неодмінні ознаки дружного класу. Неприпустимі в класі образливі прізвиська («парочка», «жених і наречена»), непристойні жарти щодо дружби хлопців і дівчат (як правило, їх допускають ті учні, які самі не вміють дружити, товаришувати), неповага до дівчат, грубість у взаєминах. Дружбу, товаришування можна зруйнувати грубими, недоречними жартами. «А чи міцна дружба між хлопцем і дівчиною, кола вона розпадається під впливом насмішок?» — звертаюся до класу.

Важливо нагадати, що в дореволюційні часи жінки не мали рівних прав з чоловіками. Право на шанобливе ставлення мали лише представниці панівних класів. Усім відомо, які разючі зміни сталися в становищі жінки за Радянської влади, яким величезним авторитетом користується жінка в суспільстві сьогодні. Жінка оспівана в піснях, віршах. Все це дає підставу вимагати від чоловіків особливої поваги до жінок. Чи завжди ви, учні, ввічливі до мам, коректні до жінок у транспорті, громадських місцях? Чи завжди хлопці в класі ввічливі та поступливі у взаєминах із дівчатами? Ще побутує грубе звертання учнів один до одного: «Ей, ти», «Катька», «Вовка» та інше. Така форма звертання свідчить про некультурність, невихованість, зверхнє ставлення до інших.

Неприпустимі не тільки вияви грубощів, зневажливого ставлення до будь-кого, а й байдужість до такої поведінки ровесників. Важливо виявляти доброту, чуйність, повагу у повсякденних взаєминах із товаришами.

Учень.

Секрет

Що зробити, щоб удвічі

торт вам здавався смачнішим?

Що зробити, щоб удвічі

кожний день для вас побільшав ?

Щоб і радості, і щастя

було — вам аж ніде діти ?

Тут — ніякого секрету!

Треба з другом все ділити!

 

А. Костецький

Учениця.

Справжні подруги

П'ятикласниця Людмила

вранці мамі заявила:

— Все! До школи я — не йду!

Я не стерплю цю біду.

Щастя скінчено моє:

Адже в Рити джинси є!

І тепер зі мною Рита

відмовляється дружити…

Здивувалась мама дуже

— Ви ж були найкращі друзі!?

— Так. Але сказала Рита

поки буду я ходити

не у джинсах, а в спідниці, —

їй не хочеться й дивиться,

бо вона вважає: жінці

для краси потрібні джинси...

Мамо!

Дружбу виручай.

Джинси і мені придбай!

Мама спершу подивилась

на похнюплену Людмилу,

а потім мовила:

— Діла-а...

Ви — спра-а-вжні

подруги!.. -Й пішла...

А ви, що скажете мені.

Це — справжні подруги, чи ні?

А. Костецький

Класний керівник. А ось у мене в руках «Конверт дружніх питань». Це дружнє запрошення до обговорення питань поведінки та відносин. Вільний обмін думками з різних тем у особливо створеній дружній обстановці.

Давайте поглянемо, які випробування чекають нас.

Завдання 1.

Як знайти подругу?

«Можливо, я чогось просто не розумію — інакше чому мені так не щастить на подруг?

Спочатку я дружила з Валею Ростопчиною. Вона, нічого не скажу, хороша дівчина — не скряга, все тобі щиро розповість, тільки лінькувата! Їй би на дивані цілий день лежати і дивитися телевізор. Валя на мене своїми лінощами погано впливала. Ми з нею не сварилися, просто розійшлися.

Я почала ходити з Марійкою. Якось я їй дещо розповіла про Вальку Ростопчину. Ніякого чесного слова, щоб про це мовчати, що це таємниця, я з неї не брала. Адже і так зрозуміло: подруга подрузі каже, а далі — могила. Хіба ні?

Ну, а язиката Марійка роздзвонила по всій школі. Добре, що Валька лінива, що вона не стала заводитися, а якби на її місці інша, хоч би я сама, ніколи б так не залишила!

Звісно, після цього випадку я з Марійкою не розмовляю. Вона до мене підлизується, але я вирішила: з мене досить!

З Ларисою у мене теж дружба не виходить: вона все щось торочить, а я слухаю... Коли ж я хочу щось розповісти, Ларисі ніколи слухати.

Мені хочеться мати справжню подругу, з якою можна порадитися і все їй розповісти.

Вкотре я подумки перебираю наших дівчат, і що ж виходить: Оксана Гесь — донощиця і ненажера, у Ла-риски Швець тільки любов на умі, Симка Аресьєва зараз нерозлийвода з Валькою Ростопчиною,..

Я зовсім розгубилась, не знаю, як бути далі?».

На цьому лист закінчувався.

А. Маркуша

Запитання

1) Порадьте, як знайти подругу?

2) Яка справжня подруга?

3) Що можете сказати ви про своїх подруг?

Завдання 2.

Міледі Валя і сер Митя

Валя і Митя — ровесники, виросли в одному будинку і вже шість років разом ходять до школи.

Раніше з ними нічого ніколи не траплялося, а от два роки тому трапилося...

Був звичайнісінький ранок, і надворі лежав звичайнісінький сніг, і вони, як завжди, йшли до школи. Неподалік від школи зустріли незнайомого чоловіка. Кремезного, засмаглого, у кашкеті моряка далекого плавання. Він одразу сподобався і Валі, і Миті.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.83.188.254 (0.076 с.)