Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Сімейне Виховання та сімейна педагогікаСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Виховувати – це не значить вигодовувати та виняньчувати... Треба дати ще напрямок розуму і серцю. В.О.Сухомлинський Організація Об’єднаних Націй оголосила 1994 рік Міжнародним роком сім’ї. З того часу вона веде широку програму руху до процвітаючого демократичного суспільства на планеті, головним лозунгом якої є побудова найменшої структури демократії у серці кожного суспільства. Ця програма адресована кожній родині на нашій планеті. Вона звернена і до нас, жителів України, до тих, хто переживає економічну, психологічну кризу, але має оптимізм та віру не тільки вижити, але й бути щасливими, мати прекрасну сім’ю. В усі часи основні функції сім’ї формувалися навколо головної – виховання дітей. Через цю визначаючу функцію прокладалися шляхи підтримки основ культури, історії традицій народу. Проходять роки, але вічними залишаються проблеми створення, життя сім’ї. Як і у чому може допомогти педагогіка у сімейному вихованні? Як і у чому педагогіка і психологія можуть допомогти у створенні щасливої родини? Які традиції української родини? Ці питання розглядаються у даному розділі.
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОЇ СІМ’Ї Сім’я – це мала група, заснована на шлюбі або кровній спорідненості, члени якої пов’язані спільністю побуту, взаємною допомогою та моральною відповідальністю (Философский энциклопедический словарь. – М., 1983. – С. 602). Проте це не тільки група родичів, які живуть разом і мають спільні інтереси. Сім’я – це провідний соціальний інститут, у якому відбувається процес соціалізації, виховання підростаючого покоління. Тут дитина пізнає навколишній світ, тут у неї формуються характер, світогляд, естетичний смак, розвиваються здібності. Батьки, як перші вихователі, можуть зробити для становлення особистості більше, ніж хто-небудь. У нашому стрімкому світі, який постійно змінюється, сім’я продовжує залишатися головною цінністю та має великий запас міцності, хоча і існують думки про те, що, можливо, традиційна сім’я піде в минуле через те, що збільшується кількість незареєстрованих шлюбів, розлучень, зменшується кількість дітей у сім’ї і т.ін. Проте у цивілізованому світі більшість людей прагне свідомо створити союз двох партнерів, які хочуть бути разом. Люди перебувають у зареєстрованому або цивільному шлюбі, разом ведуть господарство, виховують дітей, вважають, що родину треба створювати тоді, коли її можна матеріально забезпечити. У розвинених країнах (Англія, Швеція, Німеччина та ін.) люди одружуються досить пізно. У США, Канаді, Японії та інших країнах ведеться суттєва підготовка молодих до подружнього життя, до виховання дітей. Кардинальна зміна парадигми розгляду можливих шляхів виживання родини, окремої людини та й усього людства у цілому полягає у переході від концепції боротьби до концепції гендерного консенсусу – органічного поєднання жіночого та чоловічого основ на всіх етапах діяльності, партнерських відносин між жінкою та чоловіком. Отже, є два партнери, дві людини, які будують спільне життя і не розподіляють сімейних обов’язків: хто няньчить дітей, хто готує обід. Сьогодні можна вважати прийнятим у ряді країн (Канада, Швеція та ін.), що нічого поганого немає у тому, що чоловік може залишитися вдома няньчити дітей, а жінка, яка більше заробляє, в цей час буде працювати. Домашня праця розподіляється не за примусом, а за домовленістю, завдяки чому жінки мають можливість досягати успіхів у політиці, бізнесі, науці, мистецтві тощо. У наш час психологи виділяють два основних типи сім’ї – домінаторна (тоталітарна); партнерська (демократична).
Очевидно, що чисті типи родин можна зустріти не так часто. Проте кожна сім’я має право обрати ту «модель», ті домінанти, що відповідають їх потребам, цінностям, орієнтаціям, а також традиціям. Українська сім’я сьогодні – це насамперед 14 млн сімей, з них 668 тис. – багатодітні, майже 2,5 млн – молоді сім’ї. Соціологічні дослідження, проведені Українським інститутом соціальних досліджень у 2000 р., показують, що дві третини молодих людей у житті розраховують на власні сили, здібності та знання, кожен третій розраховує на свою молоду сім’ю. Молодь має досить виражену думку щодо створення сім’ї. Характерним є збіг ціннісних орієнтацій обох членів молодого подружжя: і чоловік, і дружина мають однакову думку щодо кількісного складу ідеальної сім’ї: 64 відсотки як чоловіків, так і жінок вважають, що ідеальною є сім’я з двома дітьми. Проте сьогоднішня молодь значно прагматичніша. Останнім часом в Україні більшість молодих людей одружуються у віці від 25 до 30 років, які вже мають професію, власний заробіток і психологічно готові до створення сім’ї. Більше ніж половина молодих сімей мають одну дитину, а третина зовсім не мають дітей. Характеризуючи сучасну українську родину можна виділити й такі її проблеми та особливості: · свобода при укладанні та розірванні шлюбу; · збільшення родин, які перебувають у «цивільному» (офіційно не зареєстрованому) шлюбі; · різке підвищення кількості малозабезпечених родин, диференціація родин, підвищення матеріальної забезпеченості багатьох родин, що природно породжує конфлікти, сварки, неприязнь, заздрість дітей та ін.; · збільшення бездоглядних дітей; виникнення безпритульності, яка була ліквідована у 30-ті роки; · поява дитячого рекету; · залучення дітей до алкоголю, наркотиків, проституції; · зростання фактів юнацького суїциду (самогубства) та спроб до нього; · падіння авторитету батьків, зростання конфліктності у родині; · зростання насильницьких дій у сім’ї, внаслідок чого діти все частіше її залишають. Не можна не враховувати і те, що в останні роки суттєво змінилася сфера зайнятості батьків. Немало сімей, де батьки працюють у комерційних структурах, мають свої підприємства, фірми. Гроші, матеріальне благополуччя стають все більш важливими факторами існування сім’ї. З’явилася досить велика кількість матерів-домогосподарок. З одного боку – це позитивний фактор (підвищення уваги до здоров’я, виховання дітей); з іншого – звуження кругозору матері, замикання її інтересів на домашніх проблемах. Усе це може призвести до зниження її авторитету в умовах інформаційного світу. До того ж батько у таких умовах, зайнятий забезпеченням родини, перестає грати роль порадника для дитини. Останній все частіше знаходить друга поза родиною. Збільшується і число родин, де вихованням займаються няні та гувернантки. Проблеми сім’ї пов’язані і з різкою зміною економічного, соціального фону, в якому вона знаходиться. І, як наслідок, збільшується число розлучень. Дві третини шлюбів розпадаються менше ніж через два роки. На сучасну сім’ю впливають і традиції, своєрідна модель «пуританської» родини, яка домінувала до початку 80-х років у нашому суспільстві. Вона характеризувалася дивовижною рівноправністю статей. Суспільство довірило жінці найважчу роботу з ремонту доріг, у будівництві, віддало до її рук освіту, медицину, при цьому не звільнивши від домашньої роботи. Чоловіки зайняли провідні «керівні» позиції, взяли реванш у соціальній сфері, у політиці. Сформувався образ жінки-матері, трудівниці, яка працює, виконує всю домашню роботу, вирішує всі проблеми. І така «модель» сприймалася як норма. Проте у 90-ті роки в українському суспільстві намітився перехід до партнерської родини. Нерішуче, але входять у наше життя ідеї гендерного підходу, повертаються національні традиції, жінка активніше включається у суспільне, політичне, економічне життя. Державну політику щодо поліпшення становища сім’ї, жінок, молоді та дітей впроваджує у життя Комітет у справах сім’ї та молоді. Реалізуються державні і регіональні програми підтримки сім’ї: «Діти України», «Планування сім’ї» та ін. Спеціалізовані служби: «Клуби молодої сім’ї», «Родинний дім», «Телефон довіри» та ін. надають сім’ям різноманітні соціальні послуги.
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 580; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.149.255.239 (0.01 с.) |