Фізичне виховання різних груп населення

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

 

Методична розробка лекційного матеріалу з дисципліни

„Теорія та методика фізичного виховання” (2 частина)

для студентів спеціальностей:

Фізичне виховання

Фізична реабілітація

 

 

Запоріжжя

Розглянуто кафедрою теоретичних основ фізичного та адаптивного виховання протокол № 6 від 13 жовтня 2009 р.

Рекомендовано науково-методичною комісією з фізичного виховання, здоров'я людини так туризму протокол №4 від 16 грудня 2009 р.

 

 

Ухвалено до друку вченою радою

Інституту здоров'я, спорту та туризму КПУ

протокол № 5 від 16 грудня 2009 р.

 

 

Рецензенти:

 

Є.А. Захаріна, к. н. з фізичного виховання і спорту, завідувач кафедри теоретичних основ фізичного та адаптивного виховання ІЗСТ КПУ

С.С. Волкова, к. пед. наук, проф. кафедри фізичної реабілітації ІЗСТ КПУ;

 

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Методична розробка лекційного матеріалу з дисципліни

„Теорія та методика фізичного виховання” (2 частина)

для студентів спеціальностей:

6.010201 – Фізичне виховання

6.010203 – Фізична реабілітація

 

 

Укладач: І.М. Ляхова, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту здоров’я, спорту і туризму КПУ

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП…………………………………………………………………………

Лекція 1

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ПЕРЕДДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО 3-Х РОКІВ)..........................................................

Лекція 2

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

(ВІД 3-Х ДО 6 РОКІВ)....................................................................................

Лекція 3

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ...............................

Лекція 4

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ..

Лекція 5

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ.......................................................

Лекція 6

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ...........................

Лекція 7

ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ..........................

Лекція 8

ФОРМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ........

ЛІТЕРАТУРА...............................................................................................

 

ВСТУП

 

Методична розробка лекційного матеріалу з теорії та методики фізичного виховання (2 частина: Фізичне виховання різних груп населення) призначена для студентів Інституту здоров'я, спорту та туризму. Вона відповідає навчальному плану спеціальностей 6.010201 – Фізичне виховання та 6.010203 – Фізична реабілітація (здоров’я людини) і розкриває основні положення щодо змісту і форм фізичного виховання, організаційних і методичних особливостей роботи з різними групами населення.

Знати:

Ÿ мету, завдання, зміст, засоби, методи та органiзацiйнi форми фізичного виховання, а також систему найпоширеніших науково-методичних положень;

Ÿ основи навчання руховим діям та розвитку рухових якостей;

Ÿ методику побудови занять фізичними вправами;

Ÿ формування знань, умінь та навичок, необхідних для найбільш ефективного вирішення педагогічних завдань;

Ÿ оздоровчий вплив фізичних вправ на стан здоров'я учнів при різних формах організації фізичного процесу.

Ÿ форми, організацію та методику фізичного виховання різних груп населення.

Вміти:

Ÿ організовувати та проводити заняття з фізичного виховання;

Ÿ планувати заняття;

Ÿ спостерігати за розвитком фізичного стану людини;

Ÿ проводити виховну роботу, застосовувати на практиці набуті знання, самостійно працювати з науковою та методичною літературою, удосконалювати свою професійну майстерність;

Ÿ враховувати особливості організації та методики навчання з різними групами населення.

Лекція 1

 

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ПЕРЕДДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО 3-Х РОКІВ)

План

1. Вікова періодизація дітей до надходження в школу.

2. Значення фізичної культури для дітей переддошкільного віку.

3. Режим дня дитини переддошкільного віку.

4. Основні форми фізичного виховання дітей від народження до 3-х років.

5. Загартовування організму дитини як оздоровчий і загальнозміцнювальний фактор.

 

Вікова періодизація дітей до надходження в школу.

У педіатрії застосовується така вікова періодизація дітей до 7 років:

– немовля – від 1 до 10 днів;

– грудний вік – від 10 днів до 1 року;

– раннє дитинство – від 1 до 3 роки;

– перше дитинство – від 4 до 7 років.

У педагогіці та в фізичному вихованні найчастіше застосовується інша вікова періодизація дітей до 7, що врахувує анатомо-фізіологічні особливості організму дитини, умови її життя, виховання і навчання, а саме:

1 – переддошкільний вік (від народження до 3 років);

2 – дошкільний вік (3 – 6 (7) років).

Отже, у роботі з фізичного виховання дітей ми будемо використовувати саме цей вид вікової періодизації.

 

Режим дня дитини переддошкільного віку.

У період від народження до трьох років особливе значення для дитини має організація раціонального режиму дня. Він дозволяє створити сприятливі умови для успішного рішення вищевказаних завдань, а також забезпечує урівноважений і бадьорий стан дитини, охороняє її нервову систему від перевтоми.

Під режимом розуміють послідовний розподіл часу, що відведений на основні фізіологічні потреби дітей: сон, прийом їжі, пильнування й оздоровчі заходи (загартувальні процедури, масаж гімнастика, ігри і т.д.).

У новонародженої дитини період тривалості нічного сну складає 19-20 годин. При цьому установлюється лише режим годівлі.

До кінця 1-го року життя режим сну, пильнування і годівлі дитини міняється чотири рази. До цього часу період пильнування повинен складати не менш, як 3-3,5 годин між годівлею; число годівель – 5 разів на день (через кожні 4 години). Загальний період сну дитини повинен тривати 14,5-15 годин.

Після 1,5 років тривалість пильнування дитини зростає і складає 4,5-6 годин.

У дітей 2-3-х років інтенсивно формується здатність до тривалого активного пильнування. Встановлено, що в дітей 2-х років на активні рухи приходиться 70% часу пильнування, у трьох літніх – не менше 60% часу.

Отже, зі збільшенням віку дитини її біологічна потреба у руховій активності постійно зростає.

 

Основні форми фізичного виховання дітей від народження до 3-х років.

До основних форм фізичного виховання дітей від народження до 2-х років відносяться: масаж, загартовування, гімнастика, плавання. Як правило всі ці форми використовуються у родині.

Після 2-х років кількість форм фізичного виховання, що застосовуються в роботі з дітьми, значно зростає. До них відносяться такі як: ранкова гімнастика, гігієнічна гімнастика після денного сну, загартувальні процедури, фізкультурні заняття, рухливі ігри та фізичні вправи на повітрі, фізкультурні свята, фізкультурні хвилинки, плавання, самостійна рухова діяльність дітей. Ці форми занять фізичною культурою можуть використовуватися як в режимі дня дитячих установ, так і в родині (див. табл.1).

Таблиця 1.

Форми фізичного виховання дітей від народження до 3-х років

 

Вік дитини	Форми фізичного виховання
Від народження до 2-х років	- масаж - загартовування - гімнастика - плавання
Після 2-х років	- загартування - плавання - ранкова гімнастика - гігієнічна гімнастика після денного сну - фізкультурні заняття - рухливі ігри та фізичні вправи на повітрі - фізкультурні свята - фізкультурні хвилинки - прогулянки - самостійна рухова діяльність дітей у дитячих установах і родині

 

Заняття фізичними вправами з дітьми до 1,5 років необхідно проводити щодня.

Заняття фізичними вправами з дітьми від 1-го до 3-х років проводяться невеликими підгрупами від 3-х-6-ти до 12 чоловік. Кратність занять фізичними вправами у тижневому циклі повинна складати не рідше трьох разів.

Під час різних форм занять фізичними вправами діти повинні опановувати різні основні рухи. Наприклад, діти 2-х років повинні вдосконалювати вміння і навички ходьби, лазання, підлізання; кидати та катати м'ячі різної величини; самостійно рухатися і танцювати; виконувати спільні рухи під музику; водити хороводи.

Діти 3-х років повинні вміти: їздити на трьох колісному велосипеді, грати з м'ячем, кидати м'яч, бігати по прямій і зі зміною напрямку, лазити по гімнастичним сходам (зі страховкою дорослих і самостійно), підлазити під дугу, перелазити невисокі перешкоди, стрибати на двох і одній нозі, триматися на воді ("плавати" довільно), водити хороводи, танцювати під музику.

Фізкультурні заняття.

Основною формою роботи з фізичного виховання дітей дошкільного віку є фізкультурні заняття. Саме на них діти опановують новими знаннями, руховими вміннями і навичками. Основні рухи, що освоєні дітьми на фізкультурних заняттях, є основою змісту інших форм занять фізичними вправами.

Зміст фізкультурно-оздоровчої роботи в дитячих установах визначається «Програмою з фізичного виховання в дитячих садах».

Структура фізкультурного заняття.

Кожне з фізкультурних занять складається з трьох частин увідно-підготовчої, основної та заключної. Завдання кожної з частин заняття ті ж, що і для дітей шкільного віку. Однак різноманітні рухливі ігри можуть складати основний зміст кожної з частин фізкультурного заняття з дітьми дошкільного віку.

І. Увідно-підготовча частина фізкультурного заняття.

Основна мета увідно-підготовчої частини фізкультурного заняття – активізація уваги дітей і підготовка їх організму до наступної роботи на занятті. Відтак до неї входять вправи на увагу (можна застосовувати ігри на увагу) або ходьба з різноманітними завданнями; вправи на формування правильної постави, профілактику плоскостопості в русі, а також загальнорозвивальні вправи з різноманітним спортивним інвентарем (гімнастичними палками, скакалками, обручами, м’ячами тощо).

ІІ. Основна частина фізкультурного заняття.

У основній частині фізкультурного заняття вирішуються завдання, що спрямовані на: 1) формування знань, рухових умінь і навичок дітей, 2) розвиток рухових їх якостей, 3) виховання морально-вольових якостей.

У її зміст входять вправи навчального (формування основних рухів при вирішенні основних завдань фізкультурного заняття: ходьби, бігу, стрибків, а метання, кидки і ловля м’ячів, повзання, лазіння) і розвивального характеру (рухливі ігри на розвиток рухових якостей або закріплення раніше вивчених основних рухів).

ІІІ. Заключна частина фізкультурного заняття.

До основних видів фізичних вправ, що застосовуються в цій частині фізкультурного заняття є: біг у повільному темпі, ходьба з уповільненням темпу, дихальні вправи, вправи на розслаблення, а також низько інтенсивні рухливі ігри.

Тривалість таких занять для дітей 3-х – 7-ми років повинна складати від 20-ти до 35-ти хвилин відповідно. Кількість фізкультурних занять у тиждень – 2 – 4.

Ранкова гімнастика.

Ранкова гімнастика проводитися на повітрі щодня о 8:00 при сприятливих погодних умовах.

Значення ранкової гімнастики для дошкільників.

Ця форма фізкультурно-оздоровчої роботи в дитячих установах сприяє:

- створенню і розширенню рухового запасу дітей;

- їх оздоровленню;

- формуванню звички до систематичних занять фізичними вправами;

- закріпленню й удосконалюванню раніше вивчених вправ;

- формуванню правильної постави;

- профілактиці плоскостопості;

- зміцненню серцево-судинної і дихальної систем;

- підготовці організму дитини до майбутньої роботи протягом дня, тому що активізує всі процеси;

- розвитку рухових якостей дітей.

Основний зміст ранкової гімнастики для дітей дошкільного віку складають вправи у русі та на місці з різноманітним спортивним інвентарем. Для дітей 3-х років комплекс ранкової гімнастики повинен складатися з 3-х – 4-х вправ тривалістю до 5-ти хвилин.

Для дітей 6-ти – 7-ми років (старша дошкільна група) – з 7-ми – 8-ми вправ тривалістю до 10-ти – 12-ти хвилин. Загальна кількість стрибків для дітей цієї групи може досягати до 36 разів і виконуватися, чергуючись з ходьбою. Тривалість бігу також збільшується і може складати від 2-х до 5-ти хвилин.

Фізкультурні хвилинки

Фізкультурні хвилинки застосовуються в роботі з дітьми, починаючи з 5 років. Основна їх мета – підвищити або удержати увагу дітей на заняттях, наприклад, із рахунку, розвитку мови, малювання, що сприятиме максимальному вияву їх розумових здатностей; активувати функції, що придушуються статичними положеннями тіла.

Фізкультурні хвилинки варто розглядати як вид активного відпочинку. Вони дозволяють активізувати організм дітей, підвищити обмін речовин, зняти стомлення з м'язів, що знаходяться в динамічному або статичному положенні.

Тривалість фізкультурних хвилинок повинна складати від однієї до двох хвилин; кількість вправ – від трьох до п'яти. Для збереження часу на заняттях вони проводяться за робочими столами або поруч з ними. При цьому фізкультурні вправи для фізкультхвилинок повинні бути простими, носити імітаційний характер і охоплювати великі групи м'язів. Основним критерієм до проведення фізкультурних хвилинок для дітей дошкільного віку є неуважність дітей, їхнє стомлення.

Спортивні розваги.

Спортивні розваги застосовуються, починаючи з чотирьох літнього віку. До них відносяться:

- катання на санках;

- катання на лижах;

- катання на ковзанах;

- катання на трьох і двохколісному велосипеді (на останньому з 5 років);

- плавання;

- елементи спортивних вправ (бадмінтон, настільний теніс, баскетбол, футбол).

Особливість спортивних розваг полягає в тім, що немає установки на спортивний результат. Від цього виду передбачається одержання дітьми максимального задоволення від ігрового процесу.

Спортивні розваги повинні розглядається як вид якісної початкової спортивної підготовки, що не має строгої регламентації, де вивчаються найпростіші елементи техніки вищевказаних видів фізичних вправ.

Фізкультурні свята.

Фізкультурні свята проводяться два рази в рік у старшій і підготовчій до школи групах (5 – 6 років і 6 – 7 років). Мета фізкультурного свята – продемонструвати результати в оволодінні фізичними вправами, досягнуті дітьми за визначений проміжок часу (півріччя, рік), а також прищепити їм інтерес до фізичної культури.

Спортивні свята проводяться на спортивному майданчику або в спортивному залі.

Готувати дітей до фізкультурного світа необхідно заздалегідь: розучити комплекс загальнорозвивальних вправ із яскравими предметами, рухливі ігри та естафети, що входитимуть у програму фізкультурного свята, підготувати емблеми команд, прикрасити спортивний майданчик або спортивний зал тощо.

При організації фізкультурного свята повинна бути створена святкова атмосфера, запрошені глядачі (діти менших груп, батьки, керівники, персонал дитячого саду).

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ

 

План

1. Мета і завдання фізичного виховання студентів.

2. Структура фізичного виховання студентів.

3. Особливості змісту базової програми з фізичного виховання студентів.

4. Керівництво фізичним вихованням студентів у ВУЗі.

1. Мета і завдання фізичного виховання студентів.

Мета фізичного виховання студентів у вищому навчальному закладі – сприяти підготовці гармонійно розвинутих висококваліфікованих фахівців, їхньої самореалізації в обраній професії в майбутньому.

Завдання фізичного виховання студентів:

- знання і дотримання основ здорового способу життя;

- знання основ організації і методики найбільш ефективних видів і форм раціональної рухової діяльності й уміння застосовувати їх на практиці;

- знання основ методики оздоровлення і фізичного удосконалювання традиційними і нетрадиційними способами.

 

2. Структура фізичного виховання студентів.

Структура фізичного виховання студентів включає 3 відносно самостійних блоки: фізичне виховання, студентський спорт і активне дозвілля (рис. 6). Ця трикомпонентна структура фізичного виховання студентів визначає специфіку виділення відповідних цілей і завдань. Розглянемо кожен блок окремо.

 

 

 

 

Р е а л і з у ю т ь с я ч е р е з

 

Рис. 6. Структура фізичного виховання студентів

Фізичне виховання студентів.

Метою фізкультурної освіти є задоволення об'єктивної потреби студентів в освоєнні системи спеціальних знань, придбання професійно-значимих умінь і навичок.

За допомогою залучення студентів до участі в заходах щодо формування потреб студентів у здоровому способі життя і самовдосконаленні, додання педагогічному процесу з фізичного виховання студентської молоді комплексного характеру вдається істотно скоротити терміни соціально-психічної адаптації студентів до навчання у вищому навчальному закладі, підвищити їхню соціальну активність і навчально-пізнавальну продуктивність фізичного виховання.

Фізичне виховання студентів реалізується на навчальних заняттях і припускає комплексне рішення освітніх, виховних, оздоровчих завдань з переважною освітньою спрямованістю.

Закон України «Про фізичну культуру і спорт» визначає зміст фізичного виховання студентів, їхню самостійну сферу діяльності в соціокультурному просторі, виділяючи при цьому її освітні пріоритети. Крім глибоких професійних знань з обраної спеціальності фахівець повинен мати хороші фізичні кондиції та високу працездатність, володіти особистою фізичною культурою, духовністю і якостями лідера.

Студентський спорт.

Студентський спорт являє собою узагальнену категорію діяльності студентів у формі змагання і підготовки до нього з метою досягнення високих результатів в обраній спортивній спеціалізації.

Студентський спорт передбачає заняття спортом студентів у позанавчальний час. Пріоритетним напрямком реалізації виховних і освітніх завдань є максимальний розвиток рухових здібностей студентів, які займаються спортом, удосконалювання їх технічної майстерності, що забезпечують досягнення ними високих спортивних результатів.

Заняття спортом виступають однією з форм самовираження та самоствердження студентів, визначаючи їх спосіб життя і життєві пріоритети.

Соціальні функції студентського спорту: змагальна, виховна, оздоровча, рекреаційно-культурна, виробнича, пізнавальна, видовищна, економічна, підвищення рухової активності, поліпшення взаєморозуміння між народами і державами (рис. 7).

Активне дозвілля студентів.

Активне дозвілля студентів припускає організацію самостійних занять також у позанавчальний час (у тому числі й у комерційних оздоровчих групах), використання різних форм і засобів фізичної культури, що забезпечують оздоровчу спрямованість занять фізичною культурою.

У сфері активного дозвілля реалізуються біологічні, соціальні та духовні потреби студентів у руховій активності, здоровому способі життя, одержанні задоволення від занять різними формами фізичної культури.

 

 

 

Рис. 7 Функції студентського спорту.

 

Функціональний компонент професійної підготовки студентської молоді до майбутньої спеціальності включає такі функції як: світоглядна, інструментальна, культурологічна, інноваційна, комунікативна, мотиваційна професійна.

Реалізація професійної підготовки студентів відбувається через систему фізичного виховання. На всіх чотирьох освітньо-кваліфікаційних рівнях вищої освіти («молодший фахівець», «бакалавр», «фахівець», «магістр») пріоритетною є концепція здоров'я студентів, їх оптимальна рухова активність. Здоров’я розглядається як абсолютна життєва цінність, основа духовної зрілості студентів.

Заняття з фізичного виховання студентів повинні забезпечувати максимальний професійно-прикладний ефект при вихованні відповідальності, оригінальності мислення, наполегливості, честолюбства, інтуїції і т.д.

 

Кондиційне тренування.

Мета кондиційного тренування – підвищення фізичного стану до належного (високого рівня кондиції).

Використовуються навантаження, що не перевищують функціональні можливості організму людини, однак мають досить інтенсивний характер, щоб можна було досягти тренувального ефекту.

Кондиційне тренування включає 3 періоди:

I – підготовчий (2-4 тижня);

II – основний (2-3 місяця);

III – підтримуючий (тривалість не обмежена).

У підготовчому періоді вирішуються наступні завдання:

1) навчання техніці виконання фізичних вправ;

2) правилам самострахування і контролю;

3) програмуванню індивідуальних занять фізичною культурою.

Мета основного періоду – досягнення високого рівня фізичного стану.

Мета підтримуючого періоду – збереження досягнутого високого рівня фізичного стану.

Вплив фізичних навантажень на організм людини можна визначити за максимальним споживанням кисню (МСК).

Гранично-припустимі фізичні навантаження – 85-100 % МСК (можливі патологічні зміни в організмі людини).

Мінімальні фізичні навантаження – нижче 40 % МСК (тренувальний ефект не спостерігається).

Раціональні фізичні навантаження – 50-75 % МСК.

 

План

 

1. Зміст і структура фізичної підготовки Збройних Силах України.

2. Концептуальні основи системи фізичної підготовки військ у Збройних Силах України (мета, загальні та спеціальні завдання, принципи фізичної підготовки).

3. Процес фізичного удосконалювання військовослужбовців.

 

1. Зміст і структура фізичної підготовки Збройних Силах України.

Фізична підготовка військовослужбовців – це цілеспрямований процес їхнього фізичного удосконалювання, що здійснюється з урахуванням особливостей військово-професійної діяльності; важлива ланка державної системи фізичного виховання, а також складова частина системи бойового удосконалювання військ.

Система фізичної підготовки військовослужбовців розроблена відповідно до вимог бойової діяльності до фізичного стану особового складу і включає 3 підсистеми:

I – концептуальні основи;

II – процес фізичного удосконалювання військовослужбовців;

III – керування цим процесом.

План

 

1. Форми фізичної підготовки військовослужбовців.

 

 

Спортивно-масова робота.

Спрямованість спортивно-масової роботи з військовослужбовцями:

- підвищення рівня фізичної підготовленості та спортивної майстерності військовослужбовців.

- організація змістовного дозвілля особового складу.

Особливості проведення спортивно-масової роботи з військовослужбовцями полягають у наступному:

1. Сполучення обов'язковості занять спортом з добровільністю у виборі видів спорту для спортивного удосконалювання.

2. Перенесення під час занять спортом максимальних психологічних і фізичних навантажень.

3. Надання можливості суспільному спортивному активові її організувати і проводити.

До основних форм спортивно-масової роботи у Зброених Силах відносяться: навчально-тренувальні заняття зі спорту, спортивні та військово-спортивні змагання, смотри спортивно-масової роботи, спортивні свята і вечори (див. рис. 12).

Навчально-тренувальні заняття зі спорту проводяться в збірних командах військових частин, військово-навчальних закладів і підрозділів. Такі заняття за часом тривають 2 години. Кратність – 3-4 рази в тиждень.

Навчально-тренувальні заняття можуть бути покладені в основу учбово-тренувальних зборів тривалістю 2 тижні.

Такі форми спортивно-масової роботи військовослужбовців як: спортивні та військово-спортивні змагання, смотри спортивно-масової роботи використовуються для демонстрації досягнень військовослужбовців у спорті та результатів, яких вони досягнули за певний проміжок часу.

Спортивні свята і вечори спрямовані на рекреацію військовослужбовців, вдосконалення їх рухових кондицій, організацію досугу.

Фізичне тренування в процесі навчально-бойової діяльності як одна з форм фізичної підготовки військовослужбовців буде розглянуто на наступному практичному занятті.

 

 

 

 

 

Рис. 12 Форми спортивно-масової роботи військовослужбовців.

 

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Васильков А.А. Теория и методика физического воспитания: учебник / А.А. Васильков. – Ростов на Дону: Феникс, 2008. – 381 с.

2. Вільчковський Е.С., Курок О.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навч. пос. – Суми: Університетська книга, 2008. – 428 с.

3. Волков В.Л. Основи теорії та методики фізичної підготовки студентської молоді: Навчальний посібник. – К.: Освіта України, 2008. – 256 с.

4. Загальні основи теорії та методики фізичного виховання /Т.Ю. Круцевич. Навч. посібн. – К.: Олімпійська література, 2005. – Т. 1. – 423 с.

5. Методика фізичного виховання різних груп населення / Т.Ю. Круцевич. Навч. посібн. – К.: Олімпійська література, 2005. – Т. 2. – 392 с.

6. Практикум по теории и методике физического воспитания и спорта / Ж.К. Холодов, В.С. Кузнецов: Уч. пособ. для студентов учебных заведений физической культуры. – М.: Академія, 2005. – 144 с.

7. Чермит К.Д.Теория и методика физической культуры: опорные схемы: учебн. пособ. – М.: Советский спорт, 2005. – 272 с.

8. Шамардіна Г.М. Основи теорії та методики фізичного виховання: Вибрані лекції. – Дніпропетровськ: Пороги, 2003. – 445 с.

9. Шиян Б.М. Теорія та методика фізичного виховання школярів Ч.1., -Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 272 с.

10. Шиян Б.М. Теорія та методика фізичного виховання школярів Ч.2., -Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 248 с.

 

Додаткова

1. Бернштейн Н.А. О ловкости и ее развитии. – М.: Физкультура и спорт. – 1991.

2. Державні тести та нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України – Київ, 1996. – 32 с.

3. Матвеев Л.П. Основи общей теории спорта и системы подготовки спортсменов. – К.: Олимпийская література, 1999. – 318 с.

4. Платонов Н.В. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. – К.: Олимпийская литература, 583 с.

5. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів фізична культура 1 – 11 клас Київ “Перун”, 1998. – 21 с.

6. Романенко В.А. Двигательные способности человека. – Донецк: Новый мир, Укцентр, 1999. – 336 с.

7. Фомин Н.А., Вавилов Ю.Н. Физиологические основы двигательной активности. – М.: Физкультура и спорт,1991. – 224с.

Журнали

1. Наука в олимпийском спорте.

2. Теория и методика физического воспитания и спорта.

3. Теория и методика физической культуры.

4. Физическая культура в школе.

5. Физическое воспитание в школе.

 

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ