та використання добутої інформації

 

(Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012)

 

(У тексті постанови слова «подання» і «постанова» у всіх відмінках замінено словами «клопотання» і «ухвала» у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012)

 

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 7 листопада 2005 р. № 1556 «Про додержання прав людини під час проведення оперативно-технічних заходів» Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

 

Затвердити Порядок отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації, що додається.

 

 

Прем’єр-міністр України В. ЯНУКОВИЧ

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постановою Кабінету Міністрів України

Від 26 вересня 2007р. № 1169

ПОРЯДОК

Отримання дозволу суду на здійснення заходів,

Які тимчасово обмежують права людини,

Та використання добутої інформації

 

1. Цей Порядок визначає процедуру отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини (далі – дозвіл), зокрема на негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, застосування аудіо-, відеоконтролю особи чи місця, здійснення спостереження за особою, застосування технічних засобів для зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж (далі – захід), а також використання інформації, добутої під час здійснення заходів (далі – інформація).

(Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 868 від 19.09.2012)

 

2. Отримання дозволу та використання інформації здійснюються відповідно до вимог режиму секретності.

 

3. Заходи можуть здійснювати тільки ті підрозділи, яким відповідно до закону надано право на провадження оперативно-розшукової діяльності (далі – підрозділ). Для отримання дозволу керівник підрозділу, у провадженні якого перебуває оперативно-розшукова чи контррозвідувальна справа (далі – справа), або його заступник вносить на розгляд суду клопотання про отримання дозволу, погоджене у визначених законом випадках прокурором (далі – клопотання).

 

4. У клопотанні зазначаються:

- гриф секретності, дата та реєстраційний номер;

- найменування суду, до якого вноситься клопотання;

- найменування підрозділу, який вносить клопотання, та підрозділу, працівники якого залучаються до здійснення заходу;

- вид, категорія, номер справи та дата її заведення;

- вид заходу, строки і місце його здійснення (житло чи інше володіння особи, інші приміщення, земельна ділянка, транспортний засіб тощо);

- обґрунтування необхідності здійснення заходу;

- дані про особу, стосовно якої передбачається здійснення заходу, місце проживання чи тимчасового перебування такої особи, а також залежно від виду заходу абонентні номери споживача телекомунікаційних послуг і міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання;

- інші відомості, що можуть мати значення для суду.

 

5. Клопотання складається у трьох примірниках і підписується керівником підрозділу, у провадженні якого перебуває справа, або його заступником та погоджується у визначених законом випадках з прокурором, який здійснює нагляд за дотриманням закону органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність. У разі здійснення заходу стосовно кількох осіб клопотання складається на кожну особу.

 

Перший примірник клопотання з гербовою печаткою органу, у складі якого діє підрозділ, реєструється без розкриття відомостей про особу і змісту заходу у відповідному режимно-секретному органі та доставляється в суд з дотриманням вимог режиму секретності.

Другий примірник додається до справи, а третій – видається підрозділу, працівники якого залучаються до здійснення заходів, у разі видачі дозволу. Якщо суд відмовив у видачі дозволу, третій примірник клопотання знищується.

 

6. Клопотання вноситься на розгляд голови апеляційного суду області, мм. Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим або уповноваженого ним заступника за місцем провадження справи.

 

7. Клопотання та ухвала суду про надання дозволу на здійснення заходу реєструються в апараті суду без розкриття відомостей про особу та змісту заходу, який передбачається здійснити.

Два примірники ухвали суду (у разі його здійснення стосовно кількох осіб – щодо кожної особи) передаються уповноваженому представникові підрозділу. Один примірник додається до справи, а другий – видається підрозділу, працівники якого залучаються до здійснення заходу. Якщо суд відмовив у видачі дозволу, один примірник ухвали суду видається уповноваженому представникові підрозділу.

 

(Пункт 8 виключено на підставі Постанови КМ № 868 від 19.09.2012)

 

9. Ухвала суду про відмову у видачі дозволу на здійснення заходу не позбавляє підрозділ права на повторне звернення до суду за наявності додаткових обґрунтованих підстав.

 

10. За результатами здійснення заходу складається протокол з відповідними додатками (далі – протокол).

 

11. У протоколі зазначаються дата його складення, посада, прізвище та ініціали особи, у провадженні якої перебуває справа, номер справи, за якою здійснювався захід, номер ухвали, дата її прийняття та найменування суду, яким видано дозвіл на здійснення заходу, вид заходу та строки його здійснення, найменування підрозділу, працівники якого залучалися до здійснення заходу, дані про особу, стосовно якої здійснювався захід, результати здійснення заходу, відомості про матеріальні носії інформації (матеріали аудіо- чи відеозапису, фото- і кінозйомки, магнітні накопичувачі тощо) та місце їх зберігання.

Протокол підписує працівник оперативного підрозділу, у провадженні якого перебуває справа.

Протокол додається до справи. Матеріальні носії інформації зберігаються в підрозділі, працівники якого залучалися до здійснення заходу.

12. Забороняється зазначати в протоколі та зберігати в будь-якій іншій формі відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, крім інформації про вчинення заборонених законом дій.

 

(Пункт 13 виключено на підставі Постанови КМ № 868 від 19.09.2012)

 

14. Інформація використовується виключно для запобігання скоєнню злочину чи встановлення істини під час здійснення досудового розслідування злочинів, запобігання, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на національну безпеку, в інтересах контррозвідки, для забезпечення безпеки під час здійснення розвідувальних заходів, захисту сил, засобів та інформаційних систем і облікових даних розвідувальних органів та джерел розвідувальної інформації, а також з метою її доведення до підрозділів, правоохоронних органів, органів державної влади та інших заінтересованих органів у випадках, передбачених законом.

(Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012)

 

15. У разі коли запобігання скоєнню чи припинення злочину та/або затримання особи, яка перебуває в розшуку, потребує здійснення невідкладних заходів, інформація може негайно передаватися засобами зв’язку з дотриманням правил конспірації.

ДОВІДКА ПРО УПОРЯДНИКІВ

Алфьоров Сергій Миколайович – ректор Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, заслужений юрист України;

Бойко Олексій Павлович – викладач кафедри кримінального процесу факультету з підготовки слідчих Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ;

Міщенко Станіслав Миколайович – в.о. голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслужений юрист України;

Обушенко Олександр Миколайович – т.в.о. першого проректора з навчально-методичної та наукової роботи Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент;

Сліпченко Володимир Іванович – начальник кафедри кримінального процесу факультету з підготовки слідчих Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент;

Петелюк Ольга Миколаївна – начальник методичного сектору Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат юридичних наук;

Погорецький Микола Анатолійович – завідувач кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук. професор, заслужений діяч науки і техніки України;

Татаров Олег Юрійович – заступник начальника Головного слідчого управління МВС України, кандидат юридичних наук, доцент;

Ткачук Олег Степанович – суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вчений секретар Науково-консультативної ради при ВССУ, кандидат юридичних наук, доцент;

Фаринник Василь Іванович – начальник Головного слідчого управління МВС України кандидата юридичних наук, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України;

Цуцкірідзе Максим Сергійович – начальник відділу Головного слідчого управління МВС України, кандидата юридичних наук.

 

[1] Зазначений наказ знаходиться на реєстрації у Міністерстві юстиції України.

[2] Офіційний сайт Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html