Прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання



3. За обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У та­кому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідом­лення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомо­гою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.

1. Глава 2 КАС України регламентує здійснення підготовчо­го провадження з адміністративних справ. Розгляд порушеної адміністративної справи адміністративним судом першої ін­станції складається з двох стадій — стадії підготовчого прова­дження та стадії судового розгляду справи. Стадія підготовчого
провадження є обов'язковою по кожній адміністративній спра­ві. Стаття, що коментується, встановлює, що підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду,який відкрив провадження в адміністративній справі, що є ціл­ком логічним. Суддя, який розглядав позовну заяву та надані до неї документи, вже ознайомився з обставинами справи, тому
цілком слушно, що саме він здійснює підготовче провадження.

2. Ретельно здійснена підготовка справи до розгляду є фунда­ментом для всього подальшого адміністративного процесу. Хоча мета підготовчого провадження прямо не визначена законодав­цем, проте з аналізу положень статті можна зробити наступний висновок. Метою підготовчого провадження є створення всіх
умов та вжиття всіх необхідних заходів для всебічного та об'єк­тивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засі­данні протягом розумного строку. Таким чином, підготовче про­вадження призване забезпечити передумови для гармонійного поєднання своєчасності, всебічності, об'єктивності та економіч­ності при вирішенні справи. Для досягнення цієї мети суду на­
дається можливість здійснення різноманітних процесуальних дій, перелік яких передбачений у ч. 2 статті, що коментується.Всі ці процесуальні дії спрямовані на вирішення суддею на ста­дії підготовчого провадження декількох груп питань. По-пер­ше, це група питань, що стосується доказування та доказів. Для
цього суд може прийняти рішення про витребування докумен­тів та інших матеріалів (ч.2 ст. 69 КАС України); навести необ­хідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду (ст. 147 КАС Украї­ни); призначити експертизу (ст. 81 КАС України), тощо. По-друге, суд вирішує групу питань стосовно участі в провадженні осіб, які беруть участь у справі, а також стосовно участі у справі інших учасників адміністративного процесу. Для цього суд розв'язує питання про участь у справі сторін, третіх осіб, їхніх представників, а також у випадках, встановлених законом, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про­курора, органів державної влади, органів місцевого самовряду­вання, фізичних та юридичних осіб, які можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про за­хист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. На стадії підготовчого провадження згідно зі ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що із адміні­стративним позовом звернулася не та особа, якій належить пра­во вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адмі­ністративним позовом, може за згодою позивача допустити за­міну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи (докладніше див. коментар до ст. 52КАС України). На цієї ж стадії суд вирішує питання про третіх осіб. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предметспору, самі вирішують питання про вступ у справу в будь-який час до закінчення судового розгляду. Треті особи, які не заявля­ють самостійних вимог на предмет спору, можуть самі вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, або можуть бути залучені до участі у справі судом (ст. 53 КАС України).

Суддя також вирішує питання про виклики на судовий роз­гляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів. Порядок здійснення викликів регламентується главою З КАС України.

По-третє, суд приймає рішення про проведення попередньо­го судового засідання (див. коментар до ст. 111 КАС України).

3. Якщо позивач звертається до суду з обґрунтованим клопо­танням щодо невідкладного розгляду і вирішення справи, суд­дя вживає для цього необхідні заходи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постанов­лені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефо­ну, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу, тоб­то засобу, який забезпечував би необхідну швидкість.

 

 

62. Стаття 112. Відмова від адміністративного позову та визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження

1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач — визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративно­го позову чи визнання адміністративного позову під час підго­товчого провадження мають бути викладені в адресованій судуписьмовій заяві, яка приєднується до справи.

2. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд
постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. При
частковій відмові позивача від адміністративного позову суд
постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі
щодо частини позовних вимог.

3. При частковому визнанні адміністративного позову відповідачем і прийнятті його судом може бути прийнята постано­ва суду про задоволення визнаних відповідачем позовних ви­мог відповідно до статті 164 цього Кодексу. При повному ви­знанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його
судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

4. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача супе­речать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або ін­тереси.

1. В ході попереднього судового засідання позивач може від­мовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач — визнати адміністративний позов повністю або частково. Аналіз положень статті, що коментується, дає змогу дійти висновку, що обидві сторони можуть вчинити ці процесу­альні дії не тільки в попередньому судовому засіданні, айв будь-який час в ході підготовчого провадження. Такий висно­вок випливає, по-перше, формально з назви статті, а, по-друге, із загального змісту та цілей підготовчого провадження. Відмо­ву від позову вважають одностороннім волевиявленням позива­ча, яке має на меті врегулювання спору та закінчення справи. Визнання позову також розглядається у якості односторонньо­го волевиявлення відповідача, спрямоване на врегулювання спору.

Коментована стаття висуває вимоги до форми таких процесу­альних дій, як відмова від адміністративного позову чи визнан­ня адміністративного позову. Останні мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

2. У випадку коли суд приймає відмову від адміністративно­го позову, він постановляє ухвалу, якою закриває провадження
у справі. Якщо позивач частково відмовляється від адміністративного позову, суд постановляє ухвалу, якою закриває прова­дження у справі щодо частини позовних вимог.

3. Частиною 3 коментованої статті передбачаються наслідки
визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття
його судом. Якщо відповідач частково визнає адміністративний
позов і таке визнання приймає суд, останній може ухвалити по­
станову суду про задоволення визнаних відповідачем позовних
вимог відповідно до статті 164 КАС України. При повному ви­
знанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його
судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Згідно зі ст. 162 КАС України при прийняттісудом постанови про задоволення адміністративного позову, в ній визначається, яким саме способом відбувається задоволен­ня позову.

4. Згідно зі ст. 112 та зі ст. 51 КАС України суд не приймає
відмови позивача від адміністративного позову, або визнання
відповідачем адміністративного позову, якщо це суперечать за­
кону або порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У цьо­
му випадку суд продовжує розгляд адміністративної справи.

Стаття 113. Примирення сторін під час підготовчого провадження
1. Сторони можуть повністю або частково врегулювати спірна основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосу­ватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністра­тивного позову.
2. За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі
на час, необхідний їм для примирення.
3. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або
порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.
4. У разі невиконання умов примирення однією зі сторін
суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у
справі.
1. Позивач та відповідач можуть піти на взаємні поступки у
справі та повністю або частково врегулювати спір на цій основі.
Таким чином, сторони можуть здійснити примирення, яке є їх
двостороннім волевиявленням, націленим на врегулювання
спору шляхом взаємних поступок. Згідно з положеннями стат­ті, що коментується, визначено межі примирення. Воно може
стосуватися тільки прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. Це є цілком логічним, тому що примирен­ня є рішенням сторін, а не інших осіб, які беруть участь у спра­ві, тобто воно й зачіпає їхні права та обов'язки. Що ж стосуєть­ся предмета - адміністративного позову, то ним є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка виникає зі спірних правовідносин та відносно якої суд повинен винести рішення по справі. Таким чином, при примиренні сторони доходять згоди з предмета адміністративного позову.
2. Якщо сторони дійшли висновку, що вони можуть врегу­лювати справу шляхом примирення, вони подають клопотання
до суду, який зупиняє провадження у справі. Відповідно до ст.
156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення — до закінчення строку, про який сторони заявили у
клопотанні. Перебіг усіх процесуальних строків у цьому разі
зупиняється.
3. У разі примирення сторін суд, згідно зі ст. 157 КАС України, постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Ухвала суду про закриття
провадження у справі може бути оскаржена. У разі коли суд
прийняв ухвалу про закриття провадження у справі на підста­ві досягнення сторонами примирення, повторне звернення з
тією самою позовною заявою не допускається (ст. 157 КАС України).
Суд не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії супере­чать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інте­реси (ст. 51 КАС України).
4. У разі невиконання умов примирення однією зі сторін,
провадження у справі поновлюється за клопотанням другої сто­
рони. Про поновлення провадження у справі суд постановляє
ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено.

 

64. Стаття 116. Об'єднання і роз'єднання справ

1. Суд може своєю ухвалою об'єднати для спільного розгля­ду і вирішення кілька адміністративних справ за однорідними позовними заявами одного й того ж позивача до того ж відпо­відача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різ­них позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження по­зовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.

1. В ході підготовчого провадження судом, як відомо, вчиня­ються різноманітні процесуальні дії з метою забезпечення всіх необхідних заходів для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумно­го строку. До таких дій відносяться передбачені ст. 116 КАС України об'єднання і роз'єднання справ. Стаття, що коментуєть­ся, надає право суду в межах підготовчого провадження об'єдна­ти для спільного розгляду і вирішення кілька адміністративних справ. Підставою такого об'єднання може бути: 1) наявність од­норідних позовних заяв одного й того ж позивача до того ж відпо­відача чи до різних відповідачів; 2) наявність позовних заяв різ­них позивачів до одного й того самого відповідача. Об'єднання справ сприяє забезпеченню процесуальної економії та виступає перешкодою для прийняття судом протилежних рішень. Сторо­ни у справі також зацікавлені в тому, щоб їхні вимоги були роз­глянуті якомога швидше одним і тим же судом.

Також суд може роз'єднати одну чи декілька позовних ви­мог, що поєднані в одне провадження, у самостійні проваджен­ня. Це необхідно у випадку, коли їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи. У цьому випадку мова йде про роз'єднання справ.

Об'єднання та роз'єднання справ здійснюється ухвалою суду, оскарження якої законодавцем не передбачено.

 

 

65. Виклики та повідомлення в судовому процесі. Зміст та види повісток.

Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення — особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов’язковою.

Повістки надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або кур’єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.

Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов’язковою, він може направити повістку лише представникові.

Зміст повістки

У повістці про виклик зазначаються: найменування та адреса адміністративного суду; ім’я фізичної особи, яку викликають до суду, або найменування органу, підприємства, установи, організації, представник яких викликається; дата, час і місце судового засідання; назва і номер адміністративної справи; в якому процесуальному статусі викликається ця особа (як позивач, відповідач, свідок тощо); у разі необхідності — пропозиція особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше не подані докази; обов’язок адресата повідомити про наявність поважних причин неможливості прибути до суду; роз’яснення наслідків неприбуття до суду; обов’язок особи, яка одержала повістку у зв’язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату.

У повістці-повідомленні зазначаються:

1) найменування та адреса адміністративного суду;

2) ім’я особи або найменування органу, підприємства, установи, організації, яким адресується повістка;

3) дата, час і місце судового засідання або проведення окремої процесуальної дії;

4) назва і номер адміністративної справи;

5) в якому процесуальному статусі має право взяти участь ця особа (як позивач, відповідач, свідок тощо) в адміністративному процесі;

6) обов’язок особи, яка одержала повістку у зв’язку з відсутністю адресата, негайно повідомити про неї адресата.

Якщо разом з повісткою надсилаються копії документів, у повістці вказується їх перелік і роз’яснюється право подати заперечення та докази на їх підтвердження.

 

66. Стаття 122. Розгляд адміністративної справи у судовому засіданні

1. Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена
протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня
відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено
цим Кодексом.

2. Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в
судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі,
після закінчення підготовчого провадження.

3. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового прова­дження.

4. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному
приміщенні — залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в
разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення
суду.

1. Коментована стаття вводить юридичні категорії: судовий розгляд і судове засідання. Виходячи з нормативного визначен­ня, судовий розгляд відбувається у формі судового засідання, тобто судове засідання є зовнішньою формою судового розгляду адміністративної справи.

Судовий розгляд розуміється як інститут права адміністра­тивного судочинства, тобто система норм права, що регулюють суспільні відносини між судом та іншими учасниками адміні­стративного судочинства при розгляді і розв'язанні по суті ад­міністративної справи.

Також судовий розгляд є процесуальною стадією, що посідає провідне місце серед інших стадій адміністративного судочин­ства. На цій стадії адміністративна справа розглядається і вирі­шується по суті — досліджуються докази, встановлюються фак­тичні обставини справи, з'ясовуються права і обов'язки сторін. Розв'язуючи спір, суд виносить законне і обґрунтоване рішен­ня, яке захищає права і законні інтереси громадян, а також ін­ших учасників суспільних відносин у публічно-правовій сфері.

2. Судовий розгляд адміністративної справи повинен відбу­ватися протягом розумного строку, але не більше двох місяців з
дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановле­но КАС України (ст.ст. 171-176, 180-183).

3. Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється з
обов'язковим викликом осіб, які беруть участь у справі, після
закінчення підготовчого провадження. Але особа, яка бере
участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд
справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійсню­ється в порядку письмового провадження.

4. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному
приміщенні — залі судових засідань. За межами приміщення
суду можуть вчинятися в разі необхідності лише окремі процесуальні дії.

Відповідно до частини першої ст. 183-2 КАС, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо:

1) зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи (це стосується тих випадків, коли якійсь чинуша вперто ігнорує Ваше звернення, скаргу, тощо; але насправді толку з цієї норми мало, адже за нею не можна зобов’язати того чинушу здійснити будь які дії – можна зобов’язати лише “розглянути” і дати відповідь; якщо Ви будете відповіддю не задоволені, оскаржувати її буде потрібно окремо);

2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг (думаю, що з цим все зрозуміло – усі види позовів з питань соціальних виплат, видач і пільг);

3) припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи фізичних осіб – підприємців у випадках, передбачених законом (це більше стосується господарських правовідносин; застосовується, наприклад за позовами податкової служби; розглядається по КАС господарськими судами);

4) стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений КАС строк оскарження (наприклад – за позовами той самої податкової служби, або інших подібних органів, які виставили відповідне зобов’язання на виплату, а підприємство чи підприємець і не оскаржує і не платить).

Але в порядку скороченого провадження суд може розглядати зазначені адміністративні справи виключно в тих випадках, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов’язків третіх осіб (ч. 2 ст. 183-2 КАС). Тобто, якщо до участі в справі залучається третя особа, то в такому випадку про скорочене провадження йтися не може. Третя особа обов’язково має бути залучена до участі в справі в тому випадку, якщо прийняте судом рішення може вплинути на права, або обов’язки цієї особи. Незалучення такої особи до участі у розгляді справи є підставою для скасування судового рішення. Можна привести приклад позовів, які подаються до Управлінь праці і соціального захисту (позови чорнобильців, матерів з дітьми до 3-х років, тощо). По таких позовах залучаються до участі в справі або міські (районні) ради або райдержадміністрації, через які йде фінансування відповідних виплат.

Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. Позивачеві законодавець не вважає необхідним надсилати копію ухвалу, він буде залишатися без відома про те, що діється з його позовом. В ухвалі в обов’язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду.

Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем (у позові) і відповідачем (у письмовому запереченні) обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

У разі, якщо суддя порахує, що наявних у нього матеріалів недостатньо для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику сторін, суд розглядає справу за загальними правилами КАС, про що постановляє ухвалу. Така ухвала не підлягає оскарженню.

Якщо справа такі розглядається у порядку скороченого провадження, то вона повинна бути розглянута протягом таких строків:

1) не пізніше наступного дня з дня надходження до суду заяви відповідача про визнання позову, якщо він таку заяву подав;

2) не пізніше 3-х днів з дня закінчення строку, встановленому ухвалою суду для подачі відповідачем заперечень, якщо до суду не було подано заперечення відповідача. Але це тільки в тому випадку, якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача;

3) не пізніше 3-х днів після того, як пройшло 7 днів з дня закінчення строку, встановленому ухвалою суду для подачі відповідачем заперечень, якщо до суду не надійшло заперечення відповідача, якій перебуває в іншій місцевості, ніж суд. Наприклад для міста Новодністровська Чернівецької області це буде саме такій строк, адже суд знаходиться у м. Сокиряни – хоча і неподалік, але у іншому місті, формально місцевість різна. Не зрозуміло – яке будуть розглядатися села в районах: райцентр і села – це одна місцевість, чи різна?

4) не пізніше 5-ти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

У постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначаються: дата, час та місце її прийняття; найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який прийняв постанову; ім’я (найменування) сторін; предмет адміністративного позову; положення закону, якими суд керувався і на підставі яких задоволено позов; висновок суду про задоволення позову і по суті вимог; розподіл судових витрат; обов’язок відповідача виконати постанову негайно; строк набрання постановою законної сили та порядок її оскарження. При цьому слід зазначити, що питання про розподіл судових витрат і про обов’язок відповідача виконати постанову негайно суд повинен вирішувати і зазначати самостійно, навіть якщо позивач такого питання не ставив (так було і раніше). Але я не знаю ще жодного випадку, коли б суд зробив це за власною ініціативою. Тому, якщо Ви бажаєте цього, обов’язково зазначайте таке прохання у позові – в розділі позовних вимог, щоб Вам потім не прийшлося втрачати додатковий час.

Постанова суду складається та підписується у день її прийняття, а її копії не пізніше наступного дня надсилаються сторонам рекомендованим листом із повідомленням. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Але вона може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Можуть її оскаржити також і інші особи, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Тобто, доки не отримали копію постанови, строк для оскарження не йде. Це і добре і не добре. Не добре – адже буде дозволяти сторонам затягувати виконання постанови шляхом неотримання її копії.

Апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС (про звернення і по соціальних виплатах), якщо такі справи розглядалися в порядку скороченого провадження, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження. Тобто – без виклику сторін, за наявними у справі документами.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає. Тобто ні до ВАСУ, ні до Верховного Суду її оскаржити не можна.

 

67. Судовий розгляд адміністративної справи складається з чотирьох частин: вступної (підготовчої), безпосереднього розгляду по суті, завершувальної (судові дебати) та прийняття судового рішення. Всі частини мають свої завдання та полягають у здійсненні судом та учасниками процесу певних процесуальних дій, становлять в своїй сукупності єдиний процес.

Вступна частина (підготовча) зумовлює ефективність проведення судового засідання. Процесуальні дії, що їй притаманні, спрямовані на перевірку наявності всіх умов, які необхідні для розгляду й вирішення адміністративної справи в даному судовому засіданні (чи може адміністративна справа бути розглянута за такого складу суду, за такої явки учасників процесу, при наявності таких доказів).

Судове засідання відкриває головуючий, який оголошує, яка справа буде розглядатись.

Після цього він роз'яснює перекладачеві його права і обов'язки та попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за заздалегідь неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Потім головуючий приводить перекладача до присяги, текст якої закріплений в ст. 125 Кодексу адміністративного судочинства України. Присяга проголошується перекладачем усно, після чого він підписується під текстом присяги. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи. Такий порядок судового розгляду зумовлений тим, що всі процесуальні дії мають бути зрозумілими для учасників процесу, а це вимагає участі в адміністративній справі належним чином допущеного перекладача.

Секретар судового засідання повідомляє суд про здійснення повного фіксування судового процесу, про умови фіксування (розташування мікрофонів та необхідність промовця говорити в мікрофон, недопустимість одночасних виступів учасників судового процесу, дотримання тиші в залі судового засідання). Судовий розгляд адміністративної справи відбувається з повним фіксуванням процесу технічними засобами.

Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручені повістки тим, хто не з'явився, та які є відомості про причини їх неприбуття.

Суд встановлює особу тих учасників, що з'явилися, а також перевіряє повноваження посадових, службових осіб і представників, зокрема перевіряється правильність оформлення повноважень представників, вивчається коло їх повноважень.

Головуючий у судовому засіданні оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі та прибули в судове засідання, їх право заявляти відводи. Склад суду під час розгляду та вирішення адміністративної справи є незмінним й в разі неможливості судового розгляду одним із суддів до судового розгляду залучається інший суддя і розгляд справи починається спочатку.

Підстави для відводу (самовідводу) судді, секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача, порядок вирішення відводу, що був заявлений і наслідки його задоволення передбачені в ст.ст. 27-32 Кодексу адміністративного судочинства України. Слід зазначити, що підстави відводу (самовідводу) містять оціночні поняття, які в Кодексі не розтлумачені, що може викликати деяку плутанину та неоднакове застосування на практиці цих норм.

Право осіб, які є учасниками процесу, заявляти відводи спрямовано на забезпечення об’єктивності розгляду справи, створює впевненість, що справа буде розглянута та вирішена у точній відповідності до вимог процесуального та матеріального законів, у точній відповідності з дійсними процесуальними правами та обов’язками цих осіб (ЦПП с.с. 267-268).

Головуючий у судовому засіданні роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов'язки, також зазначеним особам видається пам’ятка про їхні права та обов'язки.

Експерту та спеціалісту головуючим також роз'яснюються їх права та обов'язки. А експерта, крім цього, головуючий попереджає під розписку про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків або за надання завідомо неправдивого висновку. Це пояснюється відмінністю статусу експерта та спеціаліста в судовому процесі та різним значенням результату їх процесуальної діяльності. Так, висновок експерта є доказом по справі, а спеціаліст надає лише допомогу в формі консультацій чи письмових роз’яснень, що не замінює висновку експерта та не має сили доказу. Також, головуючий приводить експерта до присяги, текст якої закріплений в ст. 131 Кодексу. Присяга проголошується експертом усно, після чого він підписує текст присяги. Дія присяги поширюється й на ті випадки, коли висновок був складений до проголошення присяги. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи. Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обов'язки експерта і його відповідальність роз'яснюється головуючим одразу після залучення його до участі у судовому процесі.

Після роз’яснення учасникам процесу їх процесуальних прав та обов’язків, суд вирішує клопотання по справі. Клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка решти присутніх осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи. Клопотання полягає у зверненій до суду заяві, що містить прохання особи, яка бере участь у розгляді справи, про здійснення певних процесуальних дій, що потрібні для правильного вирішення справи.

 

68. Як судовий розгляд є обов’язковою та центральною стадією адміністративного судочинства, так розгляд справи по суті – є основною, центральною частиною стадії судового розгляду, тому, що від повноти дослідження доказів залежить обґрунтованість та законність остаточних висновків по справі. Завданням розгляду справи по суті є з’ясування всіх фактичних обставин справи і полягає в дослідженні судом фактичного матеріалу з метою вирішення адміністративної справи.

Починається розгляд справи по суті доповіддю головуючого у судовому засіданні чи судді-доповідача про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися.

При розгляді справи у відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий в судовому засіданні доповідає про її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена в письмових поясненнях.

В ході судового розгляду позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов, зробивши усну заяву. Якщо заява позивача про відмову від адміністративного позову, а також заява відповідача про визнання адміністративного позову викладені у письмовій формі і адресовані суду, то вона приєднується до справи. Про прийняття відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. При частковій відмові позивача від частини вимог адміністративного позову, суд постановляє увалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. При частковому визнанні адміністративного позову і прийнятті його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог позивача. При повному визнанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. З метою повного або часткового вирішення спору сторони можуть примиритися. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Якщо заявник змінює свої позовні вимоги, то письмова заява про це приєднується до справи. Суд за клопотанням відповідача оголошує перерву у судовому засіданні і надає відповідачу строк, достатній для його підготовки до справи у зв‘язку зі зміною позивачем позовних вимог (ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України).

Наступний етап судового розгляду можна охарактеризувати як технологічний цикл доказування (Педько, с. 140). Під час судового розгляду предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Докази повинні відповідати ряду вимог. Так, вони мають бути належними, тобто такими, що містять інформацію про предмет доказування; допустимими, тобто отриманими відповідно до вимог закону, підтверджені певними засобами доказування. Не потребують доказуванню в адміністративному судочинстві обставини, які є: загальновідомими (глобальні, загальнодержавні та локальні); преюдиціальні; визнані сторонами.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.120.150 (0.017 с.)