Порядок прийняття, форма і зміст рішення



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порядок прийняття, форма і зміст рішення



Відповідно до ч. 1 ст. 82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю чи частково) господарський суд приймає рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення викладається в письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. У разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов’язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до справи. До опису матеріалів справи вносяться відповідні дані. Цей конверт може бути відкрито лише суддями, які переглядають рішення (ухвалу, постанову) в апеляційному або касаційному порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України та ч. 1 ст. 84 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими на всій її території. Законодавець наділив господарський суд досить широкими правами, якими він може скористатися, приймаючи рішення. — ст. 83 ГПК України.

Рішення господарського суду складається з чотирьох частин:

1) вступна частина — зазначаються найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвище судді (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. Якщо справа розглядається на підприємстві чи організації, про це також зазначається у вступній частині;

2) описова частина — має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд і дослідження доказів та ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження); V

мотивувальна частина — зазначаються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким госпо- дарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки чи розстрочки виконання рішення;

4) результативна частина: має містити висновок про задоволення позову чи відмову в позові повністю або частково за кожною із заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання якихось обставин (умовне рішення).

При розгляді, що виник при укладенні або зміні договору, в результативній частині зазначається рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір — умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір, із посиланням на поданий позивачем проект договору. В результативній частині рішення зазначається про визнання договору недійсним у випадках, передбачених п. 1 ст. 83 ГПК України.

При задоволенні заяви про визнання акта недійсним у результативній частині зазначаються найменування акта й органу, що його видав, номер акта, дата його видання, чи визнається акт недійсним повністю або частково (в якій саме частиш). В результативній частині зазначається про розподіл судових витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету. Якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, у рішенні зазначається, як вирішено спір щодо кожного з них. При розгляді первісного й зустрічного позовів у рішенні зазначаються результати розгляду кожного з позовів. Прийняте рішення оголошується суддею в судовому засіданні після закінчення розгляду справи. Але за згодою сторін суддя може оголосити тільки вступну та результативну частини рішення, про що зазначається у протоколі судового засідання.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а в разі, коли в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дНя підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

 

Ухвала суду та її зміст.

У випадках, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду повинна містити: найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їхніх посад); стислий виклад суті спору або зміст питання, із якого виноситься ухвала; мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; висновок із розглянутого питання; вказівку на дії, що їх мають вчиняти сторони, інші підприємства, організації, державні й інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом. Ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь у судовому процесі, третім особам не пізніше 5 днів після їх прийняття чи вручаються їм під розписку.

Господарський суд виносить окрему ухвалу за наявності умов, передбачених ч. І ст. 90 ГПК України, тобто виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу. Виходячи з вимог ст.ст. 86, 90 ГПК України, результатів теоретичних досліджень і набутого судовою практикою досвіду, можна визначити вимоги, яким повинна відповідати окрема ухвала господарського суду, з тим, щоб її профілактичний ефект був максимальний.

До цих вимог віднесено: законність, обґрунтованість, конкретність, достовірність.

 

Стаття 87. Надсилання рішень та ухвал

 

Повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді. Коментар: Коментована стаття визначає правила розсилання судових актів учасникам судового процесу. Рішення та ухвали розсилаються: сторонам; прокурору, який брав участь у судовому процесі; третім особам. Іншим особам, які брали участь у справі (представникам, експертам, перекладачам), рішення та ухвали не розсилаються. Рішення та ухвали повинні бути розіслані зазначеним особам не пізніше 5 днів з дати їх прийняття. Судові акти розсилаються поштою звичайним листом. Коментована стаття не передбачає надіслання судового акта рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Судовий акт має надсилатися: а) за адресою, яка вказана особою, яка бере участь у справі, або б) за місцезнаходженням юридичної особи (її відокремленого підрозділу, якщо позов виник з його діяльності), або в) за місцем проживання фізичної особи. Рішення та ухвали можуть бути вручені зазначеним особам під розписку. Це вручення відбувається у приміщенні суду. Надсилання судових актів нарочним під розписку коментована стаття не передбачає.
Стаття 90. Окрема ухвала. Повідомлення господарського суду
     

 

Господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу. Окрему ухвалу може бути оскаржено в установленому цим Кодексом порядку. Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.   Коментар: Окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених ч. 1 коментованої статті, — виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу. Окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Зміст окремої ухвали викладається за формою, що додається до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 2 грудня 1992 р. № 01-6/1444 "Про практику застосування статті 90 Господарського процесуального кодексу України". В окремій ухвалі має бути зазначений закон чи інший нормативно-правовий акт (зокрема його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, мають бути максимально конкретними і реальними для виконання. При винесенні окремої ухвали має бути враховано, що вказівки щодо усунення порушень законності чи недоліків у діяльності підприємств і організацій не повинні виходити за межі компетенції господарського суду, тобто господарський суд не вправі давати вказівки щодо виробничих процесів або оперативно-господарської діяльності та визначати, яке стягнення слід накласти на службову особу. При виявленні під час розгляду справи порушень законності чи недоліків у діяльності підприємства, організації або посадових осіб господарський суд виносить на їх адресу окрему ухвалу незалежно від того, чи є вони учасниками господарського процесу. Окрема ухвала надсилається посадовій особі або органу, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені господарським судом недоліки чи порушення. Окрему ухвалу як різновид судового акта може бути винесено не лише судом першої інстанції, а й судами апеляційної чи касаційної інстанцій у разі виявлення судом порушень законів та інших нормативно-правових актів. Коментованою статтею не встановлено обов'язку підприємства, установи, організації, посадової особи, на адресу яких надіслано окрему ухвалу, повідомляти господарський суд про виконання вказівок цієї ухвали, проте ч. 2 ст. 11 Закону України "Про судоустрій України" передбачає обов'язковість виконання судових рішень. Керуючись цією нормою, останній з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. На відміну від окремої ухвали повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури (ч. 4 коментованої статті) надсилаються господарським судом не з будь-якого факту порушення підприємством або організацією законності, а лише у тих випадках, коли господарський суд виявить у діяльності працівників підприємства, організації такі порушення законності, які містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку. За наявності умов, передбачених ч. 4 коментованої статті, господарський суд повинен надсилати повідомлення саме тому органу, до компетенції якого належить вирішення питань про необхідність проведення певних дій або порушення кримінальної справи. Повідомлення з конкретних справ мають надсилатись відповідним органам, як правило, одночасно з вирішенням спору, а повідомлення, що грунтуються на узагальнених матеріалах, — негайно після закінчення узагальнення.

13.

Стаття 88. Додаткове рішення, ухвала

 

Господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету. Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.   Коментар: Прийняття додаткового рішення припустиме виключно з підстав, передбачених коментованою статтею, які мають вичерпний характер. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування рішення в апеляційному чи у касаційному порядку (п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 111-10 цього Кодексу). Прийняття додаткового рішення господарським судом здійснюється, зокрема, за заявою сторони. Господарський процесуальний кодекс України не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийняття додаткового рішення, виправлення чи роз'яснення його. При цьому необхідно враховувати, що відповідно до статей 26, 27 цього Кодексу правами сторони користуються треті особи, отже, вони також можуть звернутися до господарського суду із відповідною заявою. Вирішуючи питання процедури розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, роз'яснення чи виправлення його, господарські суди повинні виходити з того, в якому порядку розглядалась справа, — за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. У тих випадках, коли господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат чи повернення державного мита з державного бюджету, за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи на підставі коментованої статті господарський суд приймає додаткове рішення чи ухвалу зі справи. Додаткове рішення підлягає перегляду за правилами цього Кодексу. Питання щодо необхідності перевірки основного рішення зі справи вирішує апеляційна або касаційна інстанція залежно від змісту додаткового рішення, мотивів, викладених у заяві про його перевірку, характеру і обставин справи тощо. За таким самим принципом вирішується питання про скасування чи зміну обох рішень або одного з них.
Стаття 89. Роз'яснення і виправлення рішення, ухвали
     

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.179.79 (0.005 с.)