Яким складом суду розглядатиметься справа.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Яким складом суду розглядатиметься справа.



5. Копія ухвали про відкриття провадження в адміністра­тивній справі невідкладно після постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права і обов'язки. Відповідачам надсилають­ся також копії позовної заяви та доданих до неї документів.

1. Провадження в адміністративному суді ініціюється шля­хом звернення до нього з позовом про захист прав, свобод та ін­тересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Таким чином, звернутися до адмі­ністративного суду може особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, або суб'єкт владних повноважень у випадках, встановлених за­коном. Аналіз положень КАС України дає підстави стверджу­вати, що адміністративний суд не має права ініціювати процес. Проте суд наділено повноваженням відкривати провадження в адміністративній справі. Таке провадження може розпочина­тися адміністративним судом не інакше як за наявності всіх необхідних передумов права на пред'явлення адміністративно­го позову, а також додержання порядку реалізації цього права. Після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, чи є підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті прова­дження в адміністративній справі. Так потребує перевірки: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесу­альну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи відповідає по­зовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАС України; чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністра­тивного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміні­стративному суду. Перелік, наданий у ч. 1 статті, що коменту­ється, не є вичерпним.

2. У разі додержання всіх вимог, встановлених законодав­ством і відсутності перешкод, передбачених статтями 108 і 109 КАС України, суддя приймає позовну заяву І відкриває на її
підставі провадження в адміністративній справі.

3. Для вирішення питання про відкриття провадження в ад­міністративній справі законодавцем встановлено для судді досить стислий процесуальний строк — не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду. Згідно зі ст. 108 КАС України при виявленні недоліків по­зовної заяви суд встановлює строк, достатній для їх усунення (див. коментар до ст. 108 КАС України). У цьому випадку пи­тання про відкриття провадження в адміністративному суді по­винно бути вирішене суддею не пізніше наступного дня з дня закінчення строку, встановленого для усунення недоліківпозовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху.

4. Про початок провадження в адміністративній справі суд­дя адміністративного суду постановляє ухвалу. У статті, щорозглядається, встановлюються реквізити ухвали про відкрит­тя провадження у справі. В ухвалі повинні відбиватися: найме­нування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді,який відкрив провадження в адміністративній справі, номер справи; ким і до кого пред'явлено адміністративний позов;
зміст позовних вимог; дата, час і місце попереднього судового засідання, якщо суд вважає його проведення необхідним; про­позиція відповідачу подати в зазначений строк письмові запе­речення проти позову та докази, які у нього є; яким складом суду розглядатиметься справа. Можливість оскарження ухва­ли про відкриття провадження у справі законом не передбачається, оскільки винесення такої ухвали не перешкоджає правам інших осіб на судовий захист.

Частина 4 коментованої статті передбачає також, що суддя у разі, коли існують підстави для відмови у відкритті проваджен­ня у справі, постановляє ухвалу про відмову у відкритті прова­дження. Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміні­стративній справі може бути оскаржена особою, яка подала по­зовну заяву.

У коментованій статті немає вказівки на те, що суддя в зафік­сованих у законодавстві випадках може прийняти ухвалу про за­лишення позовної заяви без руху, проте така можливість перед­бачена іншими положеннями Кодексу (ст. 108 КАС України).

5, Після прийняття ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі її копія невідкладно надсилається осо­бам, які беруть участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права і обов'язки. Відповідачам надсилаються та­кож копії позовної заяви та доданих до неї документів.

 

 

60. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі

Право на пред’явлення позову може бути здійснено тільки у порядку, встановленому законом. Складовими порядку є:

· дотримання правил про підсудність;

· дієздатність позивача;

· дотримання належної форми позовної заяви.

Право на пред’явлення позову може бути реалізоване шляхом звернення до суду, до повноважень якого віднесено її розгляд та вирішення. У разі порушення вимоги про підсудність, суд повертає заяву та вказує, до якого суду слід звернутися позивачу. Дана норма не обмежує права позивача, оскільки останній може звернутися до суду за належністю, де буде порушено цивільну справу і, відповідно, його права будуть захищені. Однак, дане положення цивільного процесуального закону може утруднити можливість отримання судового захисту, особливо в останні дні позовної давності чи іншого строку на звернення до суду.

Позивач повинен володіти повний об’ємом цивільної процесуальної дієздатності (ст. 29 ЦПК). Якщо заява подана недієздатною особою, суд повертає таку заяву заявнику, а якщо це виявилось у ході розгляду справи – залишає таку заяву без розгляду. Це не перешкоджає зверненню до суду через законного представника такої особи чи іншої уповноваженої особи.

Позов подається до суду у формі позовної заяви, яка відповідає предмету, підставі та змісту позову. Позовна заява повинна відповідати вимогам щодо змісту, форми та документального супроводження, встановлені ст. 19 ЦПК та іншими актами законодавства, зокрема тими, що регулюють спірні матеріальні правовідносини.

Позовна заява подається в письмовій формі. У ній, за загальним правилом, повинні бути зазначені такі дані:

- найменування суду, до якого подається заява;

- ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;

- зміст позовних вимог;

- ціну позову щодо вимог майнового характеру;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. До неї додаються документів відповідно до переліку, зазначеного у позовній заяві, а також документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Відповідно до ст. 120 ЦПК позовна заява та документи, які приєднуються до позовної заяви, повинна бути подана до суду у копіях по кількості відповідачів та третіх осіб. Однак, це правило не поширюється на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Питання про прийняття заяви та відкриття провадження у справі вирішується суддею одноособово не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, про що постановляється ухвала. Значення дії суду щодо відкриття провадження у справи має надзвичайно важливе значення, оскільки саме з цього моменту мають місце матеріально-правові наслідки, що випливають із порушення цивільної справи. Ухвала про відкриття провадження у справі, як правило, не може бути об’єктом апеляційного оскарження, за винятком випадку, коли провадження у справі відкрито з порушенням правил про підсудність.

На стадії відкриття провадження у справі суд може постановити ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення заяви чи залишення її без руху. Також при порушенні цивільної справи можуть вчинятися дії щодо забезпечення позову, вирішуватися питання про об’єднання чи роз’єднання позовів.

Відмова у відкритті провадження у справі – це волевиявлення суду, яке міститься у постановленій ухвалі і полягає у відмові прийняти позовну заяву та порушити цивільний процес у справі при наявності підстав, визначених законом. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі у випадках коли:

1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;

2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;

5) після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Поставлення такої ухвали унеможливлює повторне звернення до суду у цій же справі (ст. 122 ЦПК), однак вона може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повернення позовної заяви – це закріплене в ухвалі волевиявлення суду щодо відмови прийняти позовну заяву з підстав, визначених законом, яке не перешкоджає повторному зверненню до суду при усуненні тих перешкод, які стали підставою для повернення заяви.

Суд повертає заяву позивачеві, якщо:

1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;

2) заяву подано недієздатною особою;

3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

4) справа не підсудна цьому суду;

5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України (ст. 121 ЦПК).

Відповідно до ст. 219 ЦПК ухвала про повернення позовної заяви може бути об’єктом апеляційного оскарження.

Залишення заяви без руху – це надання позивачеві чи іншому заявнику можливості усунути у строк, встановлений судом, недоліки у позовній заяві щодо змісту, форми чи порядку подання. Так, відповідно до ст. 121 ЦПК суддя, встановивши, що до суду подана позовна заява із вадами щодо змісту, форми чи порядку подання, вона не оплачена судовим збором чи сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Така ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку оскільки не перешкоджає розвитку процесу у справі.

Коли позивач усуне зазначені судом недоліки, то заява вважатиметься поданою у первісний день її подання до суду. Це правило встановлене для забезпечення доступності правосуддя, адже позивач може в силу юридичної необізнаності чи з інших підстав упустити той чи інший момент, який є обов’язковим щодо подання позовної заяви до суду.

Якщо ж позивач не усуне вказані судом недоліки, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, про що постановляється ухвала. Це, у свою чергу, не перешкоджає повторному зверненню до суду у загальному порядку.

Пред’явлення позову до суду породжує ряд матеріально-правових та процесуальних наслідків. Матеріально-правовими наслідками виступають: перерив позовної давності у випадку пред’явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є частина вимоги, право на яку має позивач (ст. 264 ЦК), момент присудження періодичних платежів (наприклад, ст. 191 СК), момент, з якого незаконний добросовісний володілець зобов’язаний відшкодувати доходи, які були або повинні були бути отримані від речі, з приводу якої заявлений віндикаційний позов (ст. 390 ЦК). Окремими актами матеріального законодавства можуть визначатися і інші наслідки. Так, наприклад, у разі звернення до суду з позовом припиняється виконання рішення органу опіки та піклування (п. 3 ст. 19 СК).

Процесуальними наслідками пред’явлення позову до суду є вступ у цивільні процесуальні відносини. Так, якщо судом винесена ухвала про відмову у прийнятті позовної заяви, то позивач або його представник наділяються правами щодо її оскарженню. Якщо є справа порушена і суд приступає до провадження у ній, то виникає ціла низка цивільних процесуальних правовідносин між сторонами та іншими особами. Позивач у даному випадку наділяється великим колом процесуальних прав та обов’язків, які забезпечують його участь у процесі.

 

61. Підготовче провадження - це стадія адміністративного судочинства, в якій суд вживає заходи щодо можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи [1].

Підготовка справи до судового розгляду є однією з умов своєчасного та правильного її вирішення. Обсяг підготовки справ, а також характер процесу­альних дій, що здійснюються на цій стадії, залежить від обставин та складності кожної конкретної справи.

Ці питання суд вирішує в ході одного підготовчого судового засідання, що проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгля­ду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може:

· прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду;

· призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача;

· прийняти рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про залучення третіх осіб до справи;

· викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів;

· прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання.

За обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.

Глава 2 КАС України регламентує здійснення підготовчого провадження з адміністративних справ. Розгляд порушеної адміністративної справи адміністративним судом першої ін­станції складається з двох стадій — стадії підготовчого прова­дження та стадії судового розгляду справи. Стадія підготовчого
провадження є обов'язковою по кожній адміністративній справі. Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду,який відкрив провадження в адміністративній справі, що є ціл­ком логічним. Суддя, який розглядав позовну заяву та надані до неї документи, вже ознайомився з обставинами справи, тому цілком слушно, що саме він здійснює підготовче провадження.

Ретельно здійснена підготовка справи до розгляду є фундаментом для всього подальшого адміністративного процесу. Хоча мета підготовчого провадження прямо не визначена законодавцем, проте з аналізу положень статті можна зробити наступний висновок. Метою підготовчого провадження є створення всіх умов та вжиття всіх необхідних заходів для всебічного та об'єк­тивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. Таким чином, підготовче про­вадження призване забезпечити передумови для гармонійного поєднання своєчасності, всебічності, об'єктивності та економіч­ності при вирішенні справи. Для досягнення цієї мети суду на­дається можливість здійснення різноманітних процесуальних дій. Всі ці процесуальні дії спрямовані на вирішення суддею на ста­дії підготовчого провадження декількох груп питань. По-пер­ше, це група питань, що стосується доказування та доказів. Для цього суд може прийняти рішення про витребування докумен­тів та інших матеріалів (ч.2 ст. 69 КАС України); навести необ­хідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду (ст. 147 КАС Украї­ни); призначити експертизу (ст. 81 КАС України), тощо. По-друге, суд вирішує групу питань стосовно участі в провадженні осіб, які беруть участь у справі, а також стосовно участі у справі інших учасників адміністративного процесу. Для цього суд розв'язує питання про участь у справі сторін, третіх осіб, їхніх представників, а також у випадках, встановлених законом, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про­курора, органів державної влади, органів місцевого самовряду­вання, фізичних та юридичних осіб, які можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про за­хист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

На стадії підготовчого провадження згідно зі ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що із адміні­стративним позовом звернулася не та особа, якій належить пра­во вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адмі­ністративним позовом, може за згодою позивача допустити за­міну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

На цієї ж стадії суд вирішує питання про третіх осіб. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, самі вирішують питання про вступ у справу в будь-який час до закінчення судового розгляду. Треті особи, які не заявля­ють самостійних вимог на предмет спору, можуть самі вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, або можуть бути залучені до участі у справі судом (ст. 53 КАС України).

Суддя також вирішує питання про виклики на судовий роз­гляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів. Порядок здійснення викликів регламентується главою 3 КАС України.

Суд приймає рішення про проведення попередньо­го судового засідання[2].

Якщо позивач звертається до суду з обґрунтованим клопо­танням щодо невідкладного розгляду і вирішення справи, суд­дя вживає для цього необхідні заходи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постанов­лені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефо­ну, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу, тоб­то засобу, який забезпечував би необхідну швидкість.

 

Стаття 110. Підготовка справи до судового розгляду



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.76.226 (0.008 с.)