Огляд та вимірювання осі колісної пари

12.7.1 Огляд та обстеження колісних пар виконувати згідно з ЦВ-ЦЛ-0062.

Під час огляду особливу увагу необхідно звернути на місце посадки внутрішнього кільця заднього підшипника, що розміщується на шийці осі біля галтелі на відстані від 25 мм до 34 мм від торця передпідматочинної частини осі. За наявності у вказаному місці шийки наклепу від кільця підшипника він повинен бути видалений з допомогою шліфувальної шкурки зернистістю 6 з мастилом під час обертання колісної пари на шийковому верстаті.

 

 

а) ‒ важільна скоба

б) – калібр

Рисунок 12.10 – Інструменти для контролю шийок осей та виправлення і калібрування різьби М110 × 4 на осі

 

Стан паза під стопорну планку, а також зарізьбову канавку перевіряють на відповідність кресленику. Якщо розмір канавки менше 8 мм у колісних пар типу РУ1 її розточують до розміру 8 мм з шорсткістю торцевих поверхонь з боку шийки 1,6 мкм і з боку різьби 6,3 мкм. Діаметр зарізьбової канавки повинен бути 90 мм. Калібрами та візуально перевіряють різьбу М12 під болти стопорної планки і М20 – тарілчастої шайби шийки осі.

12.7.2 Шийки осей під підшипники вимірюють електронно-механічними приладами, які пройшли державні випробування та затверджені Укрзалізницею. Настроювання електронно-механічних приладів виконують згідно з інструкціями та по еталонах, які постачають в комплекті з цими приладами. Дозволено проводити вимірювання шийок осей важільною скобою (рисунок 12.10, а) з теплоізоляційною ручкою. Настроювання важільної скоби, крім кінцевих мір довжини, можна проводити з застосуванням еталонів, що пройшли повірку в органах Державної метрологічної служби.

Шийки вимірюють у двох перерізах та двох взаємно перпендикулярних напрямках. Дані про заміри заносять до журналу форми ВУ-90 (додаток Б).

Радіус та початок галтелі шийки перевіряють шаблоном або сідлоподібним пристроєм під час нового виготовлення осей, а також під час накатування шийок.

Вимірювання шийок осей, передпідматочинних частин проводять не раніше ніж через 12 годин після обробки нових осей на верстатах або обмивання колісних пар в мийних машинах та не раніше ніж через 2 години після накатування шийок або обточування коліс під час ремонту. Дозволено проводити вимірювання шийки осі не раніше ніж через 12 годин або 2 години за умови, що різниця температур між шийкою та температурою оточуючого середовища буде в межах 3 ^°С. Інструмент, яким будуть вимірювати шийки, треба перевіряти по контрольним плиткам або еталонних кільцях, що зберігається в окремій шафі в однакових температурних умовах з осями, тобто в тому ж цеху.

Різьбу М110 по зовнішньому діаметру у колісних пар типів РУ1-957 вимірюють мікрометром МК-125 згідно з ДСТУ ГОСТ 6507 або штангенциркулем, по середньому діаметру – мікрометром із вставками згідно з ГОСТ 4380. Осі колісних пар, що мають розмір зовнішнього діаметру різьби М110 більше 110 мм або незначні пошкодження різьби (забоїни, зминання витків), необхідно калібрувати до розміру 110 мм спеціальним інструментом (рисунок 12.10, б). Осі з розміром різьби по зовнішньому діаметру менше ніж 108,7 мм, а також осі з пошкодженою різьбою (знос, зрив однієї чи більше ниток, забоїни, зминання робочої поверхні профілю різьби, зміна кроку різьби, заклинювання торцевої гайки на осі, кут вершини профілю різьби менше 55^° тощо) підлягають ремонту згідно з ЦВ-0073.

У колісних пар типу РУ1Ш стан різьби різьбових отворів М20 у торці осі перевіряють калібром та візуально. У разі виявлення зриву більше трьох перших витків різьби в різьбових отворах осі або утруднень під час закручування болтів кріплення дозволено різьбові отвори виправляти мітчиком.

У разі пошкодження більше шести перших ниток різьби в різьбових отворах осі колісна пара не допускається до подальшої експлуатації без спеціальної вказівки. У разі зламу головки або стержня болта, частину болта, яка залишилася, викручують із осі без пошкоджень різьби різьбового отвору.

Кількість забракованих колісних пар за рік через несправність різьби шийок на осях типу РУ1 і різьбових отворів під болти М20 у осей типу РУ1Ш вказують в довідці про роботу основних типів роликових підшипників, яку надсилають до ЦВ Укрзалізниці.

12.7.3 Заборонено здавати в металевий брухт осі типу РУ1 з пошкодженою різьбою під торцеві гайки М110 та болти М12 кріплення стопорної планки, а також осі типу РУ1Ш з пошкодженою різьбою під болти М20 кріплення тарілчастою шайбою. Такі осі підлягають ремонту. Різьбу у осей типу РУ1 відновлюють на спеціальних установках згідно з № ЦВА7 [16].

Виключення осей з пошкодженою різьбою дозволяється проводити за вказівкою Укрзалізниці.

12.7.4 Під час огляду колісних пар з внутрішніми кільцями підшипників проводять дефектоскопію кілець магнітопорошковим методом у відповідності

до вимог нормативних документів безпосередньо на шийці осі для виявлення тріщин, що розміщуються в основному, в галтелях задніх бортових кілець. Застосування інших засобів дефектоскопії внутрішніх кілець повинне проводитися тільки за узгодженням з ЦВ Укрзалізниці.

 

Огляд корпусів букс

12.8.1 Після промивання корпуси оглядають на відповідність вимогам, наведеним в 15.2 (таблиця 14). Внутрішню посадкову поверхню корпусу букси, упорний буртик (платик) та лабіринтову частину зачищають від корозії, задирок та протирають бавовняними салфетками, змоченими гасом, а потім сухими. На посадковій поверхні корпусу букси, після усунення корозійних пошкоджень допускаються темні плями, тобто не можна зачистку поверхні доводити до металевого блиску.

12.8.2 Посадкову поверхню (внутрішній діаметр) корпусу букси перевіряють індикаторним нутроміром типу НИ (рисунок 12.11) або мікрометричним нутроміром, або електронно-механічними приладами на відповідність розмірам креслеників та нормам, наведеним в 14.1 (таблиця 13).

12.8.3 Реєструвати в журналі форми ВУ-91 (додаток В) випадки виявлення будь-якої несправності в корпусі букси. У цьому випадку в графі 2 проставляють дату виявлення несправності в корпусах букс, а в графі 5 – тип корпусу букси (наприклад, вант.). У графі 6 вказують, яка несправність була виявлена.

12.8.4 Корпуси букс, які мають знос по посадковій поверхні (діаметра отвору) вище допустимої норми, а також з пошкодженнями лабіринтової частини, різьбових отворів, з залишеними в буксі обірваними болтами та іншими пошкодженнями підлягають ремонту по технології, затвердженій ЦВ Укрзалізниці.

 

 

1 - індикатор; 2 - стояк; 3 - оправка;

Рисунок 12.11 – Індикаторний нутромір типу НИ

 

Стан різьби різьбових отворів корпусів букс перевіряють калібром та візуально. Дозволено використовувати різьбові отвори, які мають пошкодження не більше трьох перших ниток різьби. У разі пошкодження від трьох ниток до шести – різьбовий отвір виправляють мітчиком. У разі пошкодження шести і більше ниток різьбу відновлюють за технологією, погодженою з Укрзалізницею.

За всіх видів ремонту корпусів букс дозволяється відновлення наплавленням зношеної опорної поверхні, напрямних щелеп, а також бокових сторін напрямних буртів згідно з ЦВ-0019.

Знос поверхонь вимірюють універсальним пристроєм (проект К15.97-7.206 [17] Київського ПКТБ по вагонах).

12.8.5. Категорично заборонено здавати в металобрухт корпуси букс, що підлягають ремонту.

12.8.6 Під час надходження нових корпусів букс проводити 100% контроль різьби М20 прохідними та непрохідними калібрами.

Під час нового виготовлення корпусів букс спеціальним приладом або лекальним кутником перевіряють перпендикулярність торцевої поверхні заднього упорного бортика до циліндричної посадкової поверхні букси.