Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Методологія і принципи психологічного дослідженняСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Немає нічого практичнішого, ніж хороша теорія. Роберт Кірхгоф, німецький учений Науково-дослідницька діяльність викладача є основним засобом перевірки ефективності його педагогічних впливів на студентську аудиторію. Це єдине джерело дієвого пізнання особливостей студентського віку, умов особистісного зростання і професійного становлення студентів. Психологія вищої школи використовує наукові методи, щоб описувати й пояснювати психолого-педагогічні феномени, які мають місце в освітньому просторі вищого навчального закладу. При розв'язанні конкретних завдань дослідження важливе значення має ставлення дослідника-науковця до основних категорій науки та визначення своєї методологічної позиції, провідних теоретичних поглядів. Методологія - вчення про методи пізнання та перетворення світу. Методологія в широкому розумінні - вчення про структуру, логічну організацію, висновки і засоби діяльності в галузі теорії та практики (О.Г. Спіркін, С.Г. Юдін). У вужчому значенні методологія вказує науці шлях пізнання, отримання і пояснення необхідних фактів, вияв і розкритій закономірностей явищ, які досліджуються. Це система взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих методів. Методологічні питання вивчення тієї чи іншої психологічної проблеми можуть мати як теоретичний, так і вужчий, конкретний або прикладний характер. Одним із методологічних напрямів сучасної психологічної науки є системний підхід (Б.Ф.Ломов), який полягає в уявленні, вивченні та конструюванні психологічних явищ і об'єктів як системи. Системне дослідження характеризують так: · підхід до досліджуваного явища, об'єкта як цілого; · розкриття стійких компонентів і зв'язків між ними, які утворюють структуру системи, тобто забезпечують її впорядкованість і організацію; · знаходження вертикальних і горизонтальних структур, перші з яких передбачають різні рівні та їхню ієрархію; · управління, за допомогою якого розвивають систему, реалізують зв'язки між різними компонентами та рівнями. Часто термін «методологія» використовують як еквівалент поняття «науковий метод», оскільки єдино прийнятною є наукова методологія, а провідним принципом дослідження - принцип науковості. Які ознаки наукового підходу до вирішення проблеми психологічного дослідження? По-перше, проблема має бути визначеною. Визначити проблему означає охарактеризувати її так, щоб вона стала доступною ретельному дослідженню. Вміння сформулювати проблемне питання залежить від спостережливості науковця, його допитливості, здатності помітити щось нове й цікаве, що виходить за межі відомого психологічного знання. По-друге, проблема повинна бути викладена так, щоб її можна було пов'язати з сучасною психологічною теорією та відомими емпіричними фактами. Без урахування чинних підходів і наукових відомостей щодо її розв'язання результати дослідження не будуть становити ніякої цінності, адже психологія - це набагато більше, ніж зібрання «сирих» фактів. Вони повинні бути ще певним чином систематизовані та проінтерпретовані в ракурсі психологічної теорії і примножених знань. Для дослідника це означає опрацювання якомога повнішого обсягу наявних наукових джерел (наукова література, електронна база даних, архівні матеріали відомих експериментів тощо). Визначається предмет і мета дослідження. По-третє, повинна бути сформульована гіпотеза, яка потребує перевірки. Гіпотеза має узгоджуватися з теоретико-методологічним підґрунтям і бути однозначно вираженою, щоб її можна було підтвердити або відхилити результатами дослідження. По-четверте, мусить бути визначена процедура дослідження (етапи, конкретні методи і методика дослідження). Можливості дослідника безмежні до тих пір, доки він ретельно може здійснювати відповідний експериментальний контроль. По-п 'яте, збір фактів, їхній аналіз, узагальнення і пояснення. Важливо, щоб факти заслуговували довіри. Для цього треба знати, яка кількість фактів є достатньою та як їх можна перевірити на доказовість (це забезпечується методами математичної статистики). По-шосте, формулюють висновки, які є теоретичним підґрунтям для визначення наукової новизни і практичної значущості результатів дослідження. У психологічному дослідженні є загальні правила (принципи), дотримання яких є обов'язковим для отримання достовірного матеріалу, а також логічні етапи (від поставленої наукової проблеми до висновків). Головним таким принципом є принцип об'єктивності - його реалізація забезпечує надійність, однозначність результатів і неупередженість автора при фіксації фактів та їхній інтерпретації. Це важливо тому, що наші суб'єктивні (особистісні) настанови можуть створювати серйозні перешкоди на шляху розуміння поведінки людини. Ми привносимо в оцінювання психологічних фактів власні уявлення і цінності, які сформувалися в нашому унікальному минулому досвіді. Саме тому треба враховувати валідність і надійність методів дослідження, а зібрані емпіричні дані мають пройти перевірку на статистичну достовірність. Що заважає об'єктивно інтерпретувати отримані результати дослідження? По-перше, певна упередженість дослідника, схильність бачити те, що він бажає бачити. Через це він інколи не помічає ті факти, які не співпадають із його очікуваннями (гіпотезою дослідження). По-друге, інколи дослідникові бракує спостережливості, або ж він сприймає психологічний факт дуже вузько чи занадто широко. Щоб досягти потрібної об'єктивності, треба застосувати кілька методів або звести їх до мінімуму, проте суттєво збільшити обсяг вибірки (кількість досліджуваних). Це дуже важливо, наприклад, при анкетуванні. Психологічне дослідження проводять за такими етапами: 1) Відповідно до наукової проблеми і теми дослідження визначають його об'єкт і предмет, мету, гіпотезу та завдання. 2) Вибір наукових методів дослідження, які доповнюють один одного (наприклад, спостереження і експеримент). 3) Визначення умов дослідження (лабораторний або природний експеримент). 4) Розроблення плану експериментального дослідження. 5) Вибір методів оброблення емпіричних даних (кількісний, якісний аналіз). 6) Інтерпретація зібраного експериментального матеріалу. 7) Формулювання висновків і визначення сфери їхнього застосування. Обґрунтування актуальності проблеми дослідження здійснюють на основі аналізу проблемної ситуації, яка відображає суперечність між реальним станом об'єкта дослідження та сучасними завданнями (наприклад, особистісний розвиток майбутнього фахівця як пріоритетний напрямок реформування вищої освіти в Україні). Одночасно досліднику потрібно розрізняти об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта - це якась конкретна сторона, аспект, властивість або відношення об'єкта дослідження. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, оскільки предмет дослідження визначає тему дисертаційної праці або магістерської роботи. При визначенні об'єкта потрібно враховувати, що об'єкт у психологічному дослідженні - це частина об'єктивної психологічної реальності (тобто того, що існує незалежно від нашої волі та свідомості), яку потрібно дослідити. Предмет психологічного дослідження міститься в межах об'єкта як вузька, чітко окреслена частина психологічної реальності, яка безпосередньо досліджується. Наприклад, об'єкт дослідження - генезис професійного мислення студентів гуманітарного вищого навчального закладу, а предмет дослідження - розвиток творчого професійного мислення студентів університету засобами активних методів навчання. Чітке формулювання об'єкта і предмета дослідження (не занадто широко та не дуже вузько) дає змогу досліднику отримувати справді наукові, конкретні знання, які можна реально впроваджувати в педагогічний процес. Потрібно зазначити, що один і той самий об'єкт дослідження може мати кілька предметів дослідження. Наприклад, об'єкт психологічного дослідження - адаптація першокурсників до навчання у вищій школі. Його предметом може бути, наприклад: 1) особливості дидактичної адаптації першокурсників до вивчення психології у ВНЗ; 2) індивідуально-особистісні та соціально-психологічні чинники успішної адаптації першокурсника до ВНЗ; 3) особливості соціальної адаптації першокурсників до умов спільної діяльності в студентській академічній групі та ін. Надзвичайно важливо в науковому дослідженні визначити мету, сформулювати гіпотезу та окреслити його завдання. Мета наукового дослідження - головний елемент структури і надзвичайно важливий методологічний інструмент дослідження. Для правильної постановки мети дослідження потрібно чітко з'ясувати таке: 1) Сутність досліджуваної проблеми та її головні суперечності; основні проблемні питання теоретичного та (або) експериментального характеру, які підлягають вирішенню шляхом наукового дослідження. 2) Сучасне теоретичне знання, яке може бути використане для пояснення структури і законів функціонування об'єкта, який вивчається. 3) Основні шляхи та обсяг необхідного теоретичного та (або) експериментального обґрунтування предмета дослідження. 4) Відомі в психології (або провідній щодо об'єкта дослідження науці) методи і засоби для проведення теоретичного та (або) експериментального вивчення предмета. Не потрібно формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Треба, наприклад: «Теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати програму стимулювання самоактуалізації майбутніх педагогів у навчально-виховному процесі ВНЗ» (Л.М. Кобильнік), «Теоретично обґрунтувати й експериментально підтвердити вплив когнітивно-Стильових відмінностей особистості майбутніх психологів на їхнє професійне становлення» (Л.Л. Жердецька). Центральне місце в дослідженні посідає гіпотеза, яка є конкретною формою наукового передбачення. Гіпотезу висловлюють у вигляді припущення, що висувають для пояснення явища, яке вивчається, його сутності, структури, зв'язків, рушійних сил та ін. Гіпотеза правомірно вважається головним методичним стрижнем будь-якого дослідження, однак тільки тоді, коли їй підпорядкований цілеспрямований пошук, обробка й аналіз наукової інформації на всіх етапах дослідження. Для правильної розробки та побудови гіпотези потрібно: 1) однозначно встановити рівень основних суперечностей між найменш розробленими питаннями проблеми дослідження; 2) уточнити невизначені або заново введені наукові поняття як елементи предмета дослідження, на основі логіки дослідження дати однозначне їхнє трактування, якщо потрібно - визначити у вигляді припущення нове поняття; 3) чітко визначитися в розумінні явища, яке є об'єктом дослідження, усвідомити його структуру, функції та зв'язки; 4) дати критичний аналіз взаємозв'язку елементів, які вивчаються, та узагальнити (синтезувати) отримані знання в гіпотезу дослідження; 5) чітко і лаконічно обґрунтувати основні моменти та методи теоретичної й емпіричної перевірки гіпотези. Гіпотеза магістерського дослідження з психології - це зроблене на основі аналізу наукових джерел, власних розмірковувань і спостережень припущення про основні напрями розв'язання наукової проблеми. У ній важливо зазначити умови ефективності визначених результатів дослідження для цілей оптимізації процесу професійної підготовки майбутнього фахівця у вищій школі. Гіпотеза в науковому дослідженні може бути як проста (традиційна), так і рівнева. Наприклад, тема дослідження: «Формування «Я-концепції» майбутнього психолога в умовах вищого навчального закладу». Його об'єкт дослідження: «Особистісне становлення студента вищого навчального закладу як майбутнього психолога». Предмет дослідження: Особливості генезису «Я-концепції» майбутнього психолога в умовах навчально-професійної діяльності. Мета роботи: «Виявлення психолого-педагогічних умов формування позитивної «Я-концепції» студента університету як майбутнього психолога». Гіпотеза: «Формування позитивної «Я-концепції» студента як майбутнього психолога залежить від загальних умов організації навчального процесу в університеті, якщо діагностична й психокорекційна робота зі студентами поєднується з оптимізацією взаємин у системі «викладач - студент». Основні методологічні вимоги до постановки завдань дослідження: 1) Завданнями дослідження називають проблемні запитання, відповіді на які необхідні для досягнення мети дослідження. 2) Визначення, формулювання і послідовність викладу завдань дослідження повинні чітко відповідати його темі, об'єкту, предмету, меті та гіпотезі. 3) Сукупність поставлених у дослідженні завдань має бути мінімальною, достатньою для досягнення мети дослідження. Одним із завдань дослідження може бути, наприклад, «окреслити параметри, показники, ознаки та критерії професійного мислення майбутнього педагога». 1.6. Класифікація методів збору та/інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження Ніякою кількістю експериментів неможливо довести теорію; але достатньо одного експерименту, щоб заперечити її. Альберт Ейнштейн, німецький фізик Реалізація системного підходу при вивченні проблем психології вищої школи передбачає розробку системи методів науково-психологічного дослідження. Метод дослідження - нормативний обгрунтований спосіб проведення наукового дослідження. Це шлях наукового пізнання, який випливає із загальних теоретичних уявлень про сутність об'єкта дослідження. Розуміння, визначення і вибір методів дослідження залежать від загальнонаукової та конкретно-наукової методології. Психологія вищої школи фактично використовує всі методи і конкретні методики, які застосовують у тих галузях психологічної науки, з якими вона пов'язана (вікова і педагогічна психологія, соціальна психологія, психологія особистості та ін.). Є науки, які досліджують психіку не тільки психологічними методами, а й фізіологічними методами (психофізіологія), методами герменевтики (розуміюча психологія), математичними і фізичними методами (наприклад, свідомі і несвідомі процеси), методами культурології та ін. Методи збору емпіричних фактів обирають за цілями та завданнями дослідження: • описати факти: спостереження, аналіз продуктів діяльності, бесіда, інтерв'ю, анкетування, вивчення життєвого шляху (біографічний метод) та ін.; • виміряти психічні явища — тести; • визначити психологічні особливості - констатувальний експеримент (природний або лабораторний); • знайти чинники, виявити психологічні умови розвитку та перетвори ти явище - формувальний психолого-педагогічний експеримент. Для наукового вирішення психологічної проблеми зазвичай використовують комплекс методів, розробляють і реалізовують певну методику (сукупність методів у дії). Методика дослідження - конкретне втілення методу дослідження; вироблений спосіб організації взаємодії суб'єкта і об'єкта дослідження на основі конкретного матеріалу й визначеної процедури. У методиці дослідження конкретизують мету, предмет дослідження, а також показники вимірюваного явища, умови проведення роботи, засоби фіксації експериментальних показників і процедуру аналізу та інтерпретації одержаних даних. На основі одного й того самого методу (наприклад, спостереження, бесіда тощо) може бути створена велика кількість методик, адже вона існує лише в логіці конкретного дослідження. У методику входить визначення тієї частини психічної реальності, яка має досліджуватися методами науки. Розробляючи план експериментального дослідження, можна обрати один із трьох його шляхів. 1. Лонгітюдний план (шлях, зріз): вивчають одних і тих самих піддослідних протягом тривалого часу та поетапно проводять аналіз із порівнянням результатів зрізів. Піддослідних порівнюють із самим собою через певний час у різні періоди життя, а тому їх не потрібно групувати, зіставляти за якимось параметрами. Проте це дослідження потребує тривалого часу й чималих фінансових витрат. Відоме масштабне лонгітюдне дослідження, проведене під керівництвом Б.Г. Ананьєва, яке виявило великі потенційні можливості розвитку особистості в студентський період життя. 2.Поперечний план реалізовують методом порівняння окремих груп піддослідних різного віку. Таке дослідження нетривале в часі, дешевше, керованіше. Проте потрібні суворіші вимоги до вибору піддослідних, до розроблення експериментальних завдань тощо. В основі лежить порівняльний аналіз (наприклад, порівнюють коефіцієнт інтелекту студентів 1-их і 4-их курсів). 3.Можна застосовувати комбінований план, коли піддослідними є люди різних вікових груп, але за однією з них (наприклад, одна експериментальна група студентів) проводять тривале спостереження (лонгітюдне дослідження), а наприкінці порівнюють результати з іншою (контрольна група). Такий комбінований план застосовують, щоб виокремити ефекти хронологічного часу від ефектів історичного часу. Прикладом цього може бути дослідження А.М. Прихожан, Н.М. Толстих «Підліток у підручнику та в житті», в якому вони порівнюють сучасних підлітків із відповідними характеристиками, які свого часу дала підліткам Т.В. Драгунова та інші психологи. Для оброблення одержаного дослідницького матеріалу застосовують відомі в психологічній науці статистичні методи: кореляційний аналіз - кількісне співвідношення двох різних змінних; факторний аналіз - для визначення спорідненості окремих психологічних фактів на основі порівняння коефіцієнтів кореляції кожного з них. Ефективність вимірювання незалежно від умов проведення визначається поняттям «надійність» і «валідність». Надійність - ступінь узгодженості результатів, які дослідник одержує при багаторазовому застосуванні методики виміру. Надійна міра заслуговує довіри, дає стійкі результати, які можна відтворити. Наприклад, тест художніх (музичних) здібностей має оцінювати конкретних людей саме так, як і раніше, скільки б разів його не повторювали. Перевірені методи застосовуються не одним поколінням дослідників. Якщо тест не надійний, то на результати може вплинути навіть настрій дослідника або піддослідного. Валідність - це показник точності, з якою методика вимірює те, для чого вона створена, а також адекватність методу поставленому завданню дослідження. Особливо надійними та валідними повинні бути тестові методики, які зараз широко застосовують для оцінки інтелектуальних здібностей (коефіцієнт ІQ або для професійної придатності. При дослідженні студентів широко застосовують анкети та опитувальники. Проте, щоб здобути за допомогою цих методів надійні результати об'єктивні висновки, збирають велику кількість фактів на основі великої вибірки досліджуваних. Вимоги стосовно інтерпретації зібраного матеріалу. 1) Потрібно чітко визначити понятійний апарат, яким дослідник оперує, бо в науці є різні тлумачення наукових понять і різні підходи до їхнього застосування. Саме тому треба зробити застереження, в якому значенні застосовано поняття (наприклад, поняття «виховання» застосовують у вузькому і широкому розумінні). 2) Має значення також ступінь узагальнення. Дослідження проводять у конкретних умовах і з реальними людьми, тому й висновки потрібно поширювати на аналогічні групи людей (за віком, які перебувають в аналогічних умовах тощо). Наприклад, студенти та молодь, яка вже працює. 3) Треба бути вельми уважним, коли встановлюють зв'язки причинності. Коли зв'язок тісний, тобто два явища корелюють між собою, досить легко помилитися в тому, що одне явище є причиною іншого. Причинність - це такий зв'язок між двома змінними величинами, коли зміна однієї з них викликає зміну іншої. Наприклад, висновки: «перегляд телефільмів зі сценами насильства є причиною агресивності молоді», «фізичне покарання особи - причина її агресивності» тощо. А можливо, агресивність людини є вродженою, спричинена геном агресивності? Коли факти статистично оброблені, математично вивірені та згруповані, дослідник їх пояснює, тлумачить і роз'яснює, тобто інтерпретує. Методи інтерпретації: а) генетичний метод - інтерпретація зібраного матеріалу в характеристиках розвитку (фази, стадії, критичні моменти), тобто виявлення «вертикального» генетичного зв'язку (філогенетичний, онтогенетичний); б) структурний метод- віднаходження «горизонтального» структурного взаємозв'язку (класифікація, типологія). Щоб отримані результати і висновки були достовірними щодо умов, які визначали результати експерименту, результати експериментальної групи порівнюють із кінцевими результатами контрольної групи, де ці умови не задавалися. Існують також вимоги до інструкції для піддослідних при проведенні дослідження. Вона повинна бути чіткою та однозначною. Експериментатор повинен добре її вивчити напам'ять (а не читати, плутаючись). Потрібно також продумати схему ведення протоколу, форму записів, їхню послідовність і обсяг, наявність об'єктивних відомостей про досліджуваних. Запис відповідей респондентів має бути дослівним, «фотографічним», не змінювати й не перекручувати їх (пряма мова, а не зворотна!), без виправлення помилок. Важливою буває навіть інтонація (добре, якщо використовують аудіозапис). Потрібно фіксувати емоції та всі дії піддослідних, особливості їхньої поведінки.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 857; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.53.139 (0.016 с.) |