Методологія країнознавчих досліджень

Методологія країнознавчих досліджень

1. Формалізовані методи належать:

Метод контент аналізу - це переклад у кількісні показники масової текстової (або записаної на плівку) інформації з наступною статистичною її обробкою. Основна мета контент-аналізу полягає в тому, щоб знайти такі процедури, за допомогою яких можна було б виявити в тексті відповідні індикатори досліджуваних явищ і характеристик, заміряти їх і потім адекватно інтерпретувати. Для вирішення цього завдання контент-аналіз застосовує процедури, зміст яких полягає в тому, щоб, виходячи з конкретного тексту документів і завдань дослідження, зробити таке: а) сформулювати ключові, концептуальні поняття дослідження, які прийнято називати категоріями контент-аналізу; б) надійно і систематично зафіксувати частоту (і обсяг) згадування цих категорій в окремих елементах тексту документів і в усій сукупності текстів документів, що аналізуються. Отримані в такий спосіб кількісні дані піддаються статистичній обробці і результати інтерпретуються відповідно до цілей дослідження. В ОВС контент-аналіз може використовуватися в роботі центрів громадських зв'язків, управлінь і відділів по роботі з особовим складом, а саме служб соціальної, виховної роботи і психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності, штабу й ін. відділів.

Основними джерелами контент-аналізу в роботі цих підрозділів можуть бути: заяви й звернення громадян, у тому числі анонімні; службова документація (накази, зведення, особові справи, інструкції тощо);засоби масової інформації (газети, телепрограми, повідомлення по радіо, кінофільми, аудіо записи й ін.); чутки;

Контент-аналіз в ОВС може застосовувати з різноманітними цілями: для виявлення відношення населення до міліції (оцінки міліції, готовності співпрацювати); для виявлення стратегії подачі інформації в ЗМІ про міліцію;для виявлення мотивів, цінностей, інтересів, установок працівників ОВС; для виявлення мотивів, цінностей, інтересів, установок злочинців; для виявлення стилю керівництва.

Інвент аналіз - цей метод (званий інакше методом аналізу подієвих даних) спрямований на обробку публічної інформації, яка б показала, «хто говорить або робить, що, по відношенню до кого і коли». Систематизація та обробка відповідних даних здійснюється за такими ознаками: 1) суб'єкт-ініціатор (хто), 2) сюжет або «issue-area» (що), 3) суб'єкт-мішень (по відношенню до кого) і 4) дата події (коли) (Rassett, Stair.
1981. P. 260-261). Систематизовані таким чином події зводяться в матричні таблиці, ранжируются і з-міряються за допомогою ЕОМ. Ефективність даного методу припускає наявність значного банку даних. Науково-прикладні проекти, які використовують івент-аналіз, відрізняються за типом досліджуваного Поведінки, числу аналізованих політичних діячів, по досліджуваним часових параметрів, кількості використовуваних джерел, типології матричних таблиць і т.п.

Загальнофілософські методи досліджень.

До загальнофілософських методів належать діалектичний, метафізичний, синергетичний, інтуїтивний, а також методи системного аналізу, синтезу, абстрагування тощо. Актуальним є застосування метафізичного методу, який потенційно може розкрити з більшою повнотою «внутрішні» риси прав і свобод людини та громадянина, а також процесів, пов’язаних з їхнім забезпеченням. Передусім необхідно встановити й урахувати специфічні ознаки та властивості державно-правових, а також соціальних явищ і процесів, які мають вагоме практичне значення.

Необхідно врахувати також об’єктивні процеси історичного характеру, а особливо досвід наукової розробки проблематики прав і свобод людини та громадянина.

Синергетичний метод передбачає розгляд нелінійного розвитку належних до упорядкованих систем або пов’язаних із ними явищ і процесів, зокрема й державно-правових.

За допомогою методу аналізу пізнають саму систему державно-правових явищ в її цілісності, а також права та свободи в їх єдності, їхні властивості, набуті саме завдяки цьому поєднанню (і яких вони позбавляються у «відокремленому» стані). Це дозволяє встановити наявність зв’язків різних елементів системи між собою, а також із зовнішнім середовищем, допомагає урізноманітнити уявлення щодо комплексності функціональної сфери держави та ролі прав і свобод людини та громадянина в цьому контексті. Підкреслимо, що завдяки методологічним можливостям структуралізму дослідники спроможні визначити й зафіксувати нові аспекти нормативного регулювання суспільних відносин, котрі раніше розглядалися як належність, але не досліджувалися.

Інтуїтивний метод полягає в ірраціональному сприйнятті людиною суті проблеми або різних її сторін. З’ясування відповідних, незрозумілих при застосуванні звичайних логічних прийомів і способів, різних аспектів досліджуваного предмета зумовлюється передусім суб’єктивними можливостями пізнання державно-правових явищ. При цьому слід також враховувати наявність відповідного досвіду, а також знань і навичок, які можуть сприяти інтуїтивному розкриттю не відомих фахівцеві сторін предмета. У аспекті взаємовпливу відповідних навичок самого фахівця існує також певний зв’язок між інтуїтивним і досвідним пізнанням та сприяння їх «взаємному розвитку».

Специфіка методологічної бази країнознавства.

Країнознавство є синтетичною науковою і навчальною географічною дисципліною, яка комплексно вивчає країни і регіони світу, досліджує, систематизує й узагальнює дані про їхню природу, населення, внутрішні просторові відмінності.Останнім часом, у зв'язку з диверсифікацією міжнародних відносин України в галузі країнознавства, все більше переважають дослідження, у яких на перший план виступає різнобічний аналіз найважливіших проблем тих країн, з якими наша держава має тісні зв'язки. Такі проблемно орієнтовані дослідження тісно пов'язані з практикою дво - і багатосторонніх відносин між країнами світу. При цьому пріоритети здебільшого надаються моделюванню ситуацій і прогнозуванню розвитку подій та явищ. Проблемна орієнтація сприяє зростанню практичної значимості країнознавства і водночас створює умови для розвитку його методологічної бази. Вона теж пов'язана з упровадженням системного підходу, вимагає розгляду найважливіших проблем на глобальному рівні. Це ще більше надає країнознавству передбачуваної прогностичної спрямованості. Прогноз у країнознавстві, як конкретне передбачення стану певного явища в майбутньому на основі спеціального наукового дослідження, набуває у XXI ст. особливого значення, тому що конкретна цінність правильного, науково обґрунтованого передбачення у сфері міждержавних відносин стрімко зростає. Вміння передбачати ситуацію з урахуванням усезростаючої кількості різновекторних чинників стає головним і найдорожчим "товаром" аналітиків у країнознавстві.

Види та аналіз документів.

Аналіз документів є досить поширеним у практиці проведення соціологічних досліджень, оскільки у документах міститься значна кількість інформації щодо матеріального і духовного життя суспільства. Вони віддзеркалюють процеси та явища, що відбуваються як у суспільстві загалом, так і в окремих прошарках, характеризують діяльність окремих індивідів і великих спільнот.

Різновиди документів. До них у прикладній соціології, в першу чергу, відносять, як вже вказувалося, різні друковані та рукописні матеріали, а також теле-, кіно-, фото-, звукові записи. За останні роки набули великого розповсюдження електронна система та мережа "появи", збереження і поширення документальної інформації - Інтернет.

Існує ряд критеріїв для класифікації документів. Розрізняють офіційні і неофіційні матеріали. За формою викладу розрізняють письмові та статистичні документи За функціональними особливостями - інформаційні, культурно-виховні, регулятивні.

Методологія.

Методологія (гр. methodos - спосіб, метод і logos - наука, знання) - вчення про правила мислення при створенні теорії науки.

Метод компажу.

Якщо «регіон» - це теорія, то «компаж» - метод, що дозволяє обмежитися при описі регіону певним числом регіональних аспектів (характеристик), відібраних відповідно до поглядом самого дослідника. Це метод одержання регіональної характеристики (опису), що відрізняється довільністю і вибірковістю у виборі позицій, авторським правом підкреслювати основну тему, «ядро» регіону, особливою увагою до «людського фактору», що знаходиться в центрі розгляду. Все це дозволяє говорити про «компаже» як про особливий, суб'єктивно-художньому методі країнознавства, що отримав цілком наукове обгрунтування в роботі Уітлесі. Але «компаж» це тільки форма, структура методу, зміст в нього привноситься особистим творчим зусиллям самого географа.

 

Індукція.

Індукція — метод наукового пізнання, коли на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне. Це спосіб мисленого сходження від одиничних суджень (знань) до загальних, міркування, за допомогою якого встановлюється обґрунтованість висунутого припущення чи гіпотези. В реальному пізнанні індукція завжди виступає в єдності з дедукцією, вона органічно пов'язана з нею.

Дедукція.

Дедукція — метод пізнання, за допомогою якого на основі загального логічним шляхом із необхідністю виводиться нове знання про окреме. На противагу індукції, тут відбувається сходження від загального до одиничного. За допомогою цього методу окреме пізнається на основі знання загальних закономірностей. Логічною підставою дедуктивного методу є аксіома: "Все, що стверджується або заперечується стосовно всього класу предметів, стверджується або заперечується й стосовно кожного предмета цього класу".

Методологія країнознавчих досліджень

1. Формалізовані методи належать:

Метод контент аналізу - це переклад у кількісні показники масової текстової (або записаної на плівку) інформації з наступною статистичною її обробкою. Основна мета контент-аналізу полягає в тому, щоб знайти такі процедури, за допомогою яких можна було б виявити в тексті відповідні індикатори досліджуваних явищ і характеристик, заміряти їх і потім адекватно інтерпретувати. Для вирішення цього завдання контент-аналіз застосовує процедури, зміст яких полягає в тому, щоб, виходячи з конкретного тексту документів і завдань дослідження, зробити таке: а) сформулювати ключові, концептуальні поняття дослідження, які прийнято називати категоріями контент-аналізу; б) надійно і систематично зафіксувати частоту (і обсяг) згадування цих категорій в окремих елементах тексту документів і в усій сукупності текстів документів, що аналізуються. Отримані в такий спосіб кількісні дані піддаються статистичній обробці і результати інтерпретуються відповідно до цілей дослідження. В ОВС контент-аналіз може використовуватися в роботі центрів громадських зв'язків, управлінь і відділів по роботі з особовим складом, а саме служб соціальної, виховної роботи і психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності, штабу й ін. відділів.

Основними джерелами контент-аналізу в роботі цих підрозділів можуть бути: заяви й звернення громадян, у тому числі анонімні; службова документація (накази, зведення, особові справи, інструкції тощо);засоби масової інформації (газети, телепрограми, повідомлення по радіо, кінофільми, аудіо записи й ін.); чутки;

Контент-аналіз в ОВС може застосовувати з різноманітними цілями: для виявлення відношення населення до міліції (оцінки міліції, готовності співпрацювати); для виявлення стратегії подачі інформації в ЗМІ про міліцію;для виявлення мотивів, цінностей, інтересів, установок працівників ОВС; для виявлення мотивів, цінностей, інтересів, установок злочинців; для виявлення стилю керівництва.

Інвент аналіз - цей метод (званий інакше методом аналізу подієвих даних) спрямований на обробку публічної інформації, яка б показала, «хто говорить або робить, що, по відношенню до кого і коли». Систематизація та обробка відповідних даних здійснюється за такими ознаками: 1) суб'єкт-ініціатор (хто), 2) сюжет або «issue-area» (що), 3) суб'єкт-мішень (по відношенню до кого) і 4) дата події (коли) (Rassett, Stair.
1981. P. 260-261). Систематизовані таким чином події зводяться в матричні таблиці, ранжируются і з-міряються за допомогою ЕОМ. Ефективність даного методу припускає наявність значного банку даних. Науково-прикладні проекти, які використовують івент-аналіз, відрізняються за типом досліджуваного Поведінки, числу аналізованих політичних діячів, по досліджуваним часових параметрів, кількості використовуваних джерел, типології матричних таблиць і т.п.