Теоретико-методологічні засади

 

Історія вивчення проблеми, огляд літератури. Першочергово магістранти визначають основний напрям досліджень, виходячи з актуальності для поточного часу, ступеня розробленості в зарубіжній та українській науковій літературі; виявляють ті аспекти досліджуваної тематики, які залишаються недостатньо розробленими.

Літературний огляд рекомендується проводити в 3 етапи:

1) добір і складання списку спеціальної літератури;

2) аналіз тексту (читати необхідно повільно, осмислюючи зміст публікацій, намагаючись зрозуміти головні ідеї та думки автора);

3) запис основного змісту тексту.

Перед ознайомленням зі змістом корисно ознайомитись з вихідними даними книги (в якому місті вона надрукована, яке видавництво її випустило, в якому році, яким тиражем, хто редактор), що дозволить оцінити сучасність та її характер (науковий, навчальний, популярний). Потім слід прочитати вступ (передмову). Він дає можливість зорієнтуватися у головному змісті книги, зрозуміти головні ідеї автора. Далі треба переглянути список рекомендованої літератури, щоб ознайомитись з додатковою літературою з обраної теми й оцінити її обсяг.

Приступаючи до читання основного матеріалу в книзі, доцільно виписати всі незнайомі слова і терміни у спеціальний словник з вказівкою з’ясованого смислу. Завершальним етапом вивчення літературних джерел є запис його основного змісту у вигляді цитування, складання плану тез або конспектів.

Всі літературні джерела, на які є посилання в літературному огляді, повинні бути включені у переліку посилань і пронумеровані.

У дипломній роботі треба робити посилання, яке містить тільки номер публікації за списком. Воно береться у квадратні дужки. Наприклад: [12], [5, 12, 15].

Зазвичай, посилання розміщують у тому місці, де це найзручніше за змістом (як правило в кінці речення).

Теоретико-методологічні засади загального напрямку. При попередньому визначенні теоретичних передумов наукового дослідження магістранти вивчають теоретичні основи дослідження; вивчають історію і сучасний стан проблеми для того, щоб дослідник володів теорією питання, оскільки вона орієнтує його при відбиранні історичного матеріалу; здійснюють збирання та вибір інформації для дослідження (за літературними джерелами, які відображають стан теми дослідження, звітами науково-дослідних організацій, за статистичною звітністю районів та регіонів, за договірною, нормативно-правовою, комерційною документацією).

Магістрант повинен акцентувати увагу на тому, що ефективність наукового дослідження зумовлена правильним використанням методології.

Методологія – наука (вчення) про методи та засоби дослідження. Розвиток методології науки пов’язаний з розвитком методів наукового пізнання дійсності, загальними законами розвитку наукового знання, перевіркою істинності теорії практикою.

Головною метою методології є вивчення засобів, методів і прийомів дослідження, за допомогою яких з’являються нові знання в науці.

Предмет вивчення методології – це поняття і методи самої науки, сфера їх застосування, обґрунтованість наукових результатів, осмислення досягнень науки.

Теоретичні засади обраного об’єкту дослідження. В цьому підрозділі дипломнику потрібно зосередитись на теоретичних основах обраного туристичного об’єкту. Які проблеми існують у цьому регіоні на рівні теорії, який вид туристичної діяльності надасть оптимальні результати з точки зору як прибутковості, так і соціально-пізнавального розвитку туристичного продукту.

На 1 Розділ відводиться орієнтовно 25% загального обсягу рукопису.

Більшість схем, що підкріплюють зміст роботи, разом з ілюстраціями виносяться в додатки.

Розділ 2

Дослідний розділ

 

На дослідному етапі магістранти повинні: вибрати критерії оцінювання дослідження; зібрати необхідну інформацію; обробити її із застосуванням технологій; теоретичних, конкретно-наукових методів відповідно до програми дослідження; проаналізувати зібрану інформацію, довести або відкинути поставлені гіпотези; сформулювати попередні висновки; провести їх апробацію, при необхідності внести корективи.

Організація та методи дослідження. Магістранту необхідно пам’ятати, що науковий рівень дослідження визначається його методом. Щодо процесу пізнання метод дослідження є формою практичного і теоретичного вивчення певного об’єкта шляхом використання різних засобів.

Магістрант повинен знати, що системний підхід до вивчення предметів і явищ зумовлює необхідність комплексного використання різних методів дослідження.

Спеціальні методи, що застосовуються в наукових дослідженнях у сфері туризму, розподіляються відповідно до окремих етапів проведення досліджень на методи збору інформації, її обробки, аналізу, програмних розрахунків і методи прогнозування.

На засадах вибраних методів, які використовуються на окремих етапах дослідження, повинна визначатися загальна методика дослідження. Методичні засади дослідження у менеджменті туризму складаються із загальнонаукових, аналітичних, прогностичних методів.

Загальнонаукові методи – це системний, ситуаційний аналіз, програмно-цільовий підхід, комплексні дослідження. Вони використовуються при дослідженні ринкової ситуації, обґрунтуванні цілей підприємства, розробці стратегії і тактики досягнення цілей, вивченні взаємозв’язку витрат і результатів діяльності.

Аналітичні методи включають:

- методи порівняння, групування, графічний, табличний, що застосовуються для дослідження стану, динаміки об’єкта, предмета дослідження;

- лінійне програмування використовується для вирішення екстремальних завдань (формування оптимального асортименту послуг) в асортиментному розрізі, розв’язання транспортних задач, та ін.);

- сітьове планування призначене для дослідження й управління взаємопов’язаними роботами, які виконуються для досягнення однієї або декількох цілей (розробка програм комплексних заходів, що спрямовані на збільшення продажу продукції, завоювання певної частки ринку, одержання певного прибутку, підвищення якості обслуговування, розробка нових товарів; підготовка рекламних кампаній);

- метод ділових ігор слід застосовувати для визначення та дослідження оптимальної стратегії в ситуаціях, що мають ігровий характер, для вибору оптимального варіанта із різних рішень;

- факторний аналіз дає можливість визначити вплив чинників на результати маркетингової діяльності;

Для розробки різних видів прогнозів слід використовувати прогностичні методи: прогнози попиту, збуту, маркетингових витрат, товарних запасів та ін.

Загальна характеристика об’єкту дослідження. Загальна характеристика повинна складатися з комплексного аналізу і збір її показників у регіоні дослідження повинен проводитися в декілька етапів:

– розробка переліку всіх вихідних показників з кожного питання, що вивчається, та методики їх одержання;

– формування зведеного переліку вихідних показників з теми;

– визначення джерел одержання інформації, розробка форм збору показників.

Зібрані інформативні матеріали необхідно обробити й систематизувати за допомогою таких методичних прийомів, як класифікація, типологія, ранжирування. За результатами систематизації даних повинні бути розраховані характерні для регіону відносні та середні величини, визначені основні тенденції розвитку.

Отриману первинну і повторну інформацію потрібно перевірити з точки зору її логічної відповідності кінцевим результатам дослідження.

Характеристика об’єкту дослідження за туристичним потенціалом. Оброблені інформативні матеріали магістрант повинен глибоко проаналізувати за допомогою комплексного аналізу, довести або відкинути висунуті й не характерні для району чи регіону туристичні ресурси та обґрунтувати доцільність розвитку тих чи інших видів туристичної діяльності.

Розділ 3

Результати дослідження

Це основна за обсягом частина роботи, в якій викладаються результати власного дослідження, що аналізуються у порівнянні з висновками інших авторів з цього питання, доводиться спроможність чи помилковість знайдених закономірностей, зв’язку, пояснень (тобто своєї робочої гіпотези).

Результати дослідження рекомендують викладати у формі критично-аналітичного тексту. Обсяг цього розділу включає приблизно 20 сторінок машинописного тексту. Текст необхідно супроводжувати таблицями, рисунками, схемами, фотографіями, графіками або виділяти їх у вигляді окремого додатку.

Наприклад:

В даний час дослідженню ефективності рекламної стратегії присвячено не багато публікацій. Аналіз підходів до рішення даної задачі дозволяє виділити два основні напрями, в яких проводяться дослідження. В центрі уваги першого підходу — дослідження економічної ефективності. В другому підході досліджуються інтенсивність перенесення інформації в рекламній аудиторії і її дія на людину. Рекомендується визначати економічну ефективність рекламної стратегії шляхом вимірювання її впливу на розвиток товарообігу за формулою:

 

(3.1)

 

де Э – економічний ефект від використовування рекламної стратегії;

Т_д — додатковий товарообіг формується при використовуванні рекламної стратегії;

Н_т — торгова надбавка на товар (в % до ціни реалізації);

У_р — витрати на реалізацію рекламної стратегії;

У_д — додаткові витрати по приросту товарообігу.

Відзначимо, що ефективність рекламної стратегії буде визначатися для якого-небудь підприємства в рамках кожного з виділених кластерів: «Peoples» («Каскад» (Донецьк)), «Mixes» («Дежавю» (Київ, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса)), «Lux» («Барліг» (Дніпропетровськ)), «V.І.P.» (Піна» (Київ)) на основі даних табл.3.5.

Таблиця 3.5

Визначення економічного ефекту від використовування рекламної стратегії

Кластер	Підприємство	Додатковий товарообіг, що формується при використанні РС, Тд	Торгова націнка (в % до ціни реалізації), Нт	Витрати на реалізацію рекламній стратегії, Ур	Додаткові витрати по приросту товаро-обороту, Уд	Економічна ефективність РС
Peoples	Шато (Донецьк)
Пікнік (Одеса)	-890	48,8	276,5		46,82
Видубичі (Київ)	-520	5,8	910,8		-963,64
Каскад (Донецьк)			288,9		-617,3
Mixes	Якиторія (Київ)			975,2		1368,9
Мустанг (Донецьк)			718,3		1185,7
Дежавю (Дніпропетровськ)			1833,6		1137,4
Дежавю ля Мер(Одеса)			197,1		2797,3
Lux	Сирий (Донецьк)			540,8		2646,2
Дворик (Одеса)
Хвиля (Донецьк)			1773,8		1536,2
Барліг (Дніпропетровськ)			4178,6		7623,4
V.І.P.	Е-Моє (Донецьк)
Золотце Прага (Одеса)			1419,6		8624,9

 

Таким чином, можна відзначити, що ефективність рекламної стратегії може змінюватися, як усередині кластерів, так і зовні них. При цьому видно, що економічна ефективність рекламної стратегії в кластері «Peoples» є низкою, це обумовлено, з одного боку, недостатнім зростанням додаткового товарообігу при даному рівні націнки, а з іншою – величиною витрат на упровадження стратегії і зростанням додаткових витрат на товарообіг.

Виходячи з цього, відзначимо, що формування комплексної рекламної стратегії для підприємств даного кластера частіше всього недоцільно, оскільки не приводить до відчутної економічної ефективності. Проте, в даному випадку є виключення, які прямо пропорціонально пов'язані з рівнем торгової націнки в ПРХ – чим вище націнка, тим більшою мірою рекламна стратегія здатна дати певний економічний ефект.

Що стосується решти кластерів ПРХ, то тут чітко видно, що рекламна стратегія ПРХ має економічну ефективність, проте, саме в цих кластерах важлива не стільки економічна ефективність, скільки ефективність психологічної дії, яка виявляється в прихильності, лояльності і ін. Тому доцільно визначити, як зміряти ефективність психологічної дії.

Ефективність психологічної дії рекламних засобів на свідомість людини характеризується числом обхвату споживачів, яскравістю і глибиною враження, які ці засоби залишають в пам'яті людину, ступенем залучення уваги.

Під ефективністю рекламної стратегії слід розуміти зміну під її дією наступних параметрів: кількості нових відвідувачів; кількості всіх відвідувачів; кількості рахунків; суми продажів для виробничих підприємств; суми покупок для підприємств.

Висновки

Висновки – частина роботи, що містить узагальнені результати дослідження, до яких прийшов автор і є логічним завершенням дипломної роботи.

Головна їх мета – підбиття підсумків проведеної роботи. Ця заключна частина повинна містити не тільки кінцеві положення досягнень автора, але і вказувати на подальшу перспективу розвитку досліджень цього питання.

Висновки подаються у вигляді окремих конкретних і лаконічних положень, що підсумовують одержані дані. Дуже важливо простежити, щоб висновки відповідали поставленим завданням роботи.

Як правило, пункти висновків включають ті узагальнені цифрові дані, що містять елементи новизни й отримані безпосередньо автором.

Одним із пунктів висновків можуть бути рекомендації з теоретичної та практичної реалізації одержаних результатів (можуть виноситись окремою частиною).

Слово «ВИСНОВКИ» на аркуші розташовують посередині рядка і друкують великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Висновки в роботі, як правило, формулюються по пунктах, які нумеруються арабськими цифрами. Кількість пунктів не обмежується, але звичайно вона дорівнює кількості завдань дослідження, їх буває від 2 до 6-7.

Приклади висновків:

ВИСНОВКИ

1. На підставі дослідження встановлено, що всі чинники, які впливають на поведінку споживачів можна підрозділити на ті, які є передумовами поведінки споживачів і ті, які виникають унаслідок придбання рекламованої продукції. У відповідність з цим запропонована ієрархія реакції споживачів на рекламу, яка відображає взаємозв'язок мотивів придбання продукції і споживчої поведінки.

2. Дослідження різних наукових підходів до розгляду суті рекламної стратегії дозволило сформувати визначення рекламної стратегії: рекламна визначена як процес додавання цінності в рамках маркетингового завдання, направлений на ліквідацію психологічного і соціального опору при формуванні поведінки споживача для досягнення конкурентної переваги. Унаслідок того, що поведінка споживачів може відрізнятися залежно від масштабів маркетингу, її елементи також вимагають уточнення.

3. Встановлено, що процес зміни зацікавленості споживачів в рекламованому товарі доцільно здійснювати через такий підхід, як формування рекламних цілей, що враховують позиції зацікавленості потенційних споживачів. На підставі цього встановлена залежність реклами від споживчої поведінки, яка указує не необхідність зіставлення цілей реклами і стану споживачів, що і веде до складання рекламних стратегій.

Важлива вимога до висновків – їх стислість і ґрунтовність.

Складання переліку посилань

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ – свідчить про теоретичну підготовку розглянутої проблеми, про навички роботи з літературою. До нього включається весь науковий комплекс, який опрацьований студентом при вивченні проблеми і побудові концепції, а не тільки видання, на які є посилання. Відомості про джерела та літературу необхідно подавати у відповідності з вимогами сучасного стандарту. Не варто включати до списку науково-популярні, художні (якщо це не джерело дослідження) та інші публікації, що не мають наукової цінності.

Наприкінці роботи, починаючи з нової сторінки, треба подати перелік посилань, які використовувалися в основній частині роботи.

Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог містять такі стандарти: 1) ГОСТ 7.1-84 «Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления»; 2) ДСТУ 3582-97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі: загальні вимоги та правила»; 3) ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».

При складанні переліку посилань слід керуватися такими правилами:

Джерела можна розміщувати одним із способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела і літературу, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць, авторів, року та місця видання, кількості сторінок. У випадку, коли в роботі використовується кілька праць одного автора, враховується принцип хронології, тобто за роком видавництва.

До переліку посилань вносяться роботи всіх згаданих авторів – вітчизняних та зарубіжних. Автори, матеріали яких не згадувались в дипломній роботі, до списку переліку не включаються.

Нумерація наскрізна протягом всього списку і позначається арабськими цифрами.

Бібліографічний опис складається мовою оригіналу.

Якщо авторів більше трьох, то наводяться імена всіх або перших трьох зі словами «та ін.».

Назва місця видання пишеться повністю у називному відмінку, за винятком назв міст: Москва (– М.), Ленінград (– Л.), Санкт-Петербург (– СПб.), Київ (– К), Ростов на Дону (– Р-н-Д.). Якщо назва одного із двох міст не скорочується, то вони пишуться повністю: М. – К., але: Київ – Херсон. При наявності двох міст видання, в описанні наводять обидва міста через дефіс.

Назва видавництва пишеться без лапок в називному відмінку після назви міста видання і двох крапок.

Обсяг видання, тобто дані про загальну кількість сторінок і аркушів записують цифрами зі словом сторінка, яке скорочують: с. – в укр. та рос. мовах. Якщо у книзі нумерація сторінок вказана арабськими або (і) римськими цифрами, то в описі подають: 252 с. або CCLІІ с.

Отже, основна вимога до укладання списку використаних джерел – це однотипне оформлення та дотримання чинного стандарту на бібліографічний опис документів і друкованих творів (ГОСТ 7.1-84).