Збір інформації з теми дослідження

Дослідження дипломної роботи повинні базуватися на достатньому обсязі інформації, що всебічно характеризує діяльність суб'єкта господарювання і об’єкт дослідження.

Для виробничого підприємства можливий такий склад інформаційної бази дослідження:

– статут і установчий договір підприємства;

– види діяльності і характеристика продукції;

– генплан підприємства;

– організаційна і виробнича структура;

– штатний розклад;

– укладені угоди;

– фінансова і статистична звітність;

– бухгалтерська документація щодо предмета дослідження;

– планові розробки;

– виступи і звіти керівника підприємств;

– інноваційні та інвестиційні проекти;

– макети та економічні розробки провідних підрозділів;

– інформація, надана спеціалістами підприємств тощо.

Зрозуміло, що отримати повну інформацію в сучасних умовах для більшості студентів практично неможливо. Тому доцільно використовувати інші можливості, наприклад, Інтернет, де можна знайти фінансову звітність акціонерних товариств, і вчитись працювати в умовах обмеженої інформації.

Слід відмітити, що у разі потреби перелік інформації може бути розширений. Корисно доповнювати її оперативними даними, а також пропозиціями керівників підприємства і його провідних спеціалістів щодо напрямів розвитку підприємства і прогнозних оцінок його діяльності. Корисно мати інформацію щодо ринку, на якому функціонує підприємство, галузі, макроекономічні дані за темою дослідження тощо.

Склад інформаційної бази фінансово-кредитних установ, страхових компаній, інститутів спільного інвестування буде мати свою специфіку.

Період, за який збирається, інформація складає 3 роки. У випадку, коли передбачається моделювання економічних процесів, цей термін збільшується за згодою наукового керівника.

На основі зібраної інформації дається характеристика фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, розраховуються техніко-економічні і фінансові показники. Вартісні абсолютні показники переводяться в порівняні ціни за індексом, що використовуються на підприємстві. Це бажано робити, коли річний темп інфляції перевищує десять відсотків.

Вивчення техніко-економічних і фінансових показників є важливим і відповідальним етапом дипломної роботи, тому що дозволяє, в першу чергу, поряд з теоретичним дати практичне обґрунтування актуальності та значимості проблеми, що розглядається.

Такий попередній аналіз повинен проводити кожний студент, незалежно від теми дипломної роботи, оскільки це дає можливість оцінити в цілому діяльність підприємства, його потенціал, фінансовий стан, виявити тенденції, що склалися в економіці підприємства, його проблеми і є корисним при проведенні будь-якого дослідження.

 

 

РОБОТА НАД РУКОПИСОМ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Складання і затвердження плану

Основою для підготовки і написання дипломної роботи є план її виконання, який розкриває якість роботи, містить основні питання проблеми в тій послідовності, у якій вони будуть розроблятися.

Перший варіант плану дипломної роботи складається в процесі ознайомлення з літературними джерелами за обраною темою і повинен сприяти цілеспрямованому їх опрацюванню, орієнтувати студента при накопиченні і обробці фактичного матеріалу, а також написанні тексту роботи.

Приблизний план дипломної роботи міститься в додатку Г. В основній частині роботи, яка звичайно складається з трьох розділів, необхідно викласти відомості про предмет (об'єкт) дослідження, що необхідні та достатні для розкриття суті даної роботи, зробити висновки.

У першому розділі розглядаються теоретичні аспекти проблеми.

У другому - предмет дослідження аналізується на матеріалах конкретних суб'єктів підприємництва.

Третій розділ - прикладний. У ньому обгрунтовуються напрямки і заходи з удосконалення предмета дослідження.

Проект плану дипломної роботи складається студентом відповідно до завдання на її виконання і подається науковому керівникові для погодження і затвердження. Затверджений ним план є основою для проведення дослідження.

У процесі підготовки дипломної роботи може виникнути необхідність удосконалення першого варіанта плану внаслідок зміни напряму дослідження, отримання непередбачуваних студентом результатів. У цьому випадку в плані можуть уточнюватися кількість та назви розділів, підрозділів тощо.

Як правило, план дипломної роботи повинен містити назви розділів і підрозділів.

Зважаючи на те, що кожен із розділів є складовою дипломної роботи, в якій висвітлюється певний аспект теми, назва теми і заголовків будь-якого із розділів неповинні співпадати; у протилежному випадку відпадає потреба в інших розділах. Така ж вимога стосується і кожного з підрозділів, яких у розділі може бути від двох до чотирьох. Заголовок підрозділу не може дублювати заголовок розділу. До назви заголовків окремих розділів, підрозділів доцільно включати не більше, ніж 14 слів, тому що назва заголовка з більшою кількістю слів буде ускладнювати її осмислення. Це повинні бути ключові слова, які відображають предмет, про який йде мова, або дають загальні характеристики цього предмета.

Структура дипломної роботи

Рівень загальної підготовки дипломної роботи знаходить відображення передусім в її структурі, тобто в послідовності розташування і відповідності вимогам до складових роботи, основними з яких є: вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки.

Вступ

У вступі викладається методологічний апарат дослідження, який передбачає обґрунтування актуальності обраної теми, формулювання проблем, що виникають у фінансовій сфері на сучасному етапі розвитку ринкових відносин, визначення мети і завдань дослідження, його об'єкта і предмета, а також методологічної основи й інформаційної бази. За наявності формулюється наукова новизна та практична значимість результатів дослідження, інформація про їх часткову апробацію.

Вступ можна розглядати як розгорнуту анотацію до підготовленої до захисту дипломної роботи.

Починається вступ з обгрунтування актуальності теми дослідження, під якою розуміється міра його важливості в даний момент для розв'язання певної проблеми.

Актуальність звичайно складається з показу завдань, що стоять перед дослідником. Це може бути неузгодженість, невідповідність між якими-небудь виявленими аспектами єдиного об'єкта тощо.

На цьому фоні виявляється суперечність, яка формулюється, наприклад, так: «Без знання...зараз неможливо... У той же час... досі не розроблені...», «Таким чином, має місце суперечність між необхідністю застосування....підходу і відсутністю методик виявлення...» тощо.

На основі виявленої суперечності формується проблема - це суперечлива ситуація, що вимагає свого вирішення. Проблему необхідно відрізняти від питання, положення, яке також треба вирішити. Проблема формулюється як найбільш важливе і складне питання, для рішення якого необхідно розробити нове знання. Для відповіді на питання досить старого знання, тобто для науки питання не є проблемою.

Чітке формулювання нових проблем в великій мірі визначає стратегію дослідження взагалі і напрям наукового пошуку зокрема. Не випадково вважають, що сформулювати наукову проблему - значить показати уміння відділити головне від другорядного, з'ясувати те, що вже відомо і що поки невідомо науці про предмет дослідження.

Щоб показати стан розробленості обраної теми, приводяться прізвища авторів, праці яких мають суттєве значення для подальшого дослідження. Оцінивши їх вклад, формулюють питання, що залишилися невирішеними, і таким чином визначають своє місце в розв'язанні проблеми. У результаті огляд літератури повинен привести до висновку, що саме дана тема ще не розкрита (або розкрита лише частково або не в тому аспекті) і тому потребує подальшої розробки.

Зрозуміло, що подібний матеріал можна написати тільки після огляду спеціальної літератури, результати якого викладаються у першому розділі дипломної роботи.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Услід за проблемою визначається об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт -це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і вибране для вивчення. Об'єкт повинен завжди знаходитися в області даної науки або процесу і не виходити за їх межі.

Після об'єкта формулюється предмет дослідження, під яким розуміється те, що знаходиться в межах об'єкта. Частіше за все це той бік, той аспект, та точка зору, з якої дослідник пізнає цілісний об'єкт, виділяючи при цьому головні і найбільш істотні (з точки зору вибраного напряму дослідження) ознаки об'єкта. Один і той же об'єкт може служити предметом різних досліджень.

При формулюванні предмета дослідження потрібно пам’ятати, що він повинен співпадати з його темою або за звучанням бути дуже близький до неї.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. У об'єкті виділяється та його частина, яка служить предметом дослідження. Саме на нього і повинна бути направлена основна увага дипломника, саме предмет дослідження і визначає тему дипломної роботи.

На основі сформульованої проблеми, визначення об'єкта і предмета дослідження встановлюється його мета. Мета дослідження - це те, що повинно бути досягнуто внаслідок виконання дипломної роботи. Це той науковий результат, який повинен бути отриманий наприкінці дослідження. Мету будь-якої діяльності можна ставити лише тоді, коли відомо, на який конкретно об'єкт або предмет вона буде направлена.

Формулювання мети дослідження звичайно починаються словами «розробити методику (модель, критерії, вимоги, основи тощо)», «обгрунтувати що-небудь», «виявити що-небудь», «проаналізувати і узагальнити досвід…», «виявити можливості використання чого-небудь у практиці фінансової роботи» тощо.

Неточність формулювання мети дослідження виникає тоді, коли наукова мета підміняється практичною. Такі цілі, як: «Підвищення ефективності...», «Вдосконалення діяльності...», «Розробка науково обґрунтованих рекомендацій...» тощо може, очевидно, виступати лише як супутня, допоміжна, але не основна мета дослідження, а швидше усього як одне із завдань, що сприяють підвищенню практичного значення дипломної роботи.

Сформульована мета дослідження визначає його завдання, які частіше за все виступають як часткові, порівняно самостійні цілі.

Завдання дипломної роботи логічно витікають з її загальної мети і розглядаються як основні етапи роботи дипломника. Найчастіше такі завдання формулюються у формі переліку. Наприклад: «Виходячи з вказаної мети дослідження, його основними задачами є: 1) вивчити..., 2) виявити..., 3) дослідити…, 4) критично оцінити…, 5) визначити…, 6) розробити..., 7) обгрунтувати…, 8) перевірити..., 9) удосконалити» тощо.

Перелік завдань дослідження визначається послідовністю, що зумовлена внутрішньою його логікою.

Формулювання завдань необхідно робити як можна точніше, оскільки опис їх рішення повинен скласти зміст розділів магістерської роботи. Це важливо також і тому, що формулювання завдань звичайно визначають заголовки розділів і підрозділів роботи.

Будь-яке дослідження передбачає розкриття його методологічних основ і вказівку на використовувані методи.

Під методологічними основами дослідження звичайно розуміють ті концепції і теорії, що лягли в його основу. Маються на увазі не всі ті публікації, на які дисертант посилається, а тільки ті (їх звичайно буває одна, дві або три, але не більш чотирьох), що дійсно лежать в основі наукової роботи. Частіше за все методологічні основи дослідження формулюються приблизно так: «дослідження спиралося на концепцію...», «методологічною базою дослідження послужили роботи...», «методологічною основою дослідження є...» тощо.

Методологічні основи проведеного дослідження слід вказувати обов'язково. Ця обов'язковість викликається тією обставиною, що майже в кожній науці існують різні наукові школи, що розробляють часом ті ж проблеми, але з різних позицій. Ці наукові школи можуть мати абсолютно різні, нерідко протилежні наукові погляди. Тому дипломник, будуючи своє дослідження, повинен зайняти визначену позицію – які теорії, концепції він приймає за базові і обгрунтовує чому, а на які тільки посилається в процесі аналізу літературних джерел.

Перелік використаних методів дослідження, інформаційних технологій подають не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Потрібно також вказати і інформаційну базу дослідження, яку складають відповідні законодавчі та нормативні документи, офіційні статистичні матеріали, певні літературні джерела, а також практичні дані конкретних підприємств, установ та організацій.

У вступі згідно із вимогами до дипломних робіт подається наукова новизна одержаних результатів дослідження. Це може бути вперше отримане особисто автором наукове знання або удосконалення чи подальший розвиток існуючих знань:

— уточнення методів або прийомів дослідження;

— перегляд старого знання за допомогою нової методології, методики і з нових позицій,

— узагальнення і дослідження раніше відомих матеріалів, яким придається нова якість у їх використанні,

— нова систематизація розрізненого або систематизованого раніше іншим способом матеріалу;

— співставлення і уточнення понять, до змісту яких існують різні підходи,

— уточнення змісту нових понять, що починають застосовуватися на практиці,

— виявлення нових зв'язків між відомими об'єктами,

— застосування відомого в інших науках методу до вирішення фінансових проблем,

— повторення виконаних раніше досліджень з використанням нових методів тощо.

У вступі вміщують ще один розділ методологічного апарату - «Практичне значення одержаних результатів». Практична значущість дипломної роботи виявляється у наявності науково обгрунтованих методів, засобів і рекомендацій щодо вдосконалення діяльності, економічного розвитку суб'єкта господарювання, організації, установи тощо.

Підтвердженням практичного значення дипломної роботи є акти про впровадження результатів дослідження у діяльність конкретних суб'єктів господарювання, організацій і установ (додаток В). В актах повинен бути вказаний економічний ефект від впровадження результатів дослідження у практику.

З результатам проведеного дослідження можуть бути ознайомлені інші науковці – що складає їх часткову апробацію. У таких випадках у вступі приводиться інформація про виступи на наукових конференціях, публікації у наукових та періодичних виданнях, використанні матеріалів роботи в інших наукових дослідженнях.

Наприкінці вступу стисло характеризується структура й обсяг дипломної роботи.