І. Визначення поняття та час заснування Церкви

А. Значення слова “церква”

Для того щоб зрозуміти насправді, що таке Церква потрібно звернутись до значення самого слова. Оскільки Новий Заповіт був написаний на грецькій мові, то звернемось до значення цього слова на мові оригіналу.

В тих місцях Слова Божого де ми читаємо “церква” в грецькому оригіналі використовується слово “екклезіа”. Воно складається з двох частин: “клезіа” що означає “покликати”, та “ек” що означає “з”. Таким чином значенням слова “екклезіа” є група покликаних людей.

Ім’ям еклезіа в стародавній Греції називали народні установи, які скликувались для обговорення та вирішення суспільних справ (щось на зразок наших Рад народних депутатів). Вони складались з самих кращих людей країни, яких народ виділив та викликав з всієї маси і призначив управляти країною наділивши для цього певними повноваженнями. Звідси походить ця назва – екклезіа – тобто виділені, покликані, які складаються з самого найкращого, що має країна.

При своєму виникненні Церква також отримала назву: екклезіа – в силу своєї сутності і значення, тому що вона не сформована з одного народу, але складається з окремих особистостей, виділених і покликаних Духом Святим з всіх племен і народів, які населяють землю, вона складається з самих найкращих в середовищі людей. Хоча подивившись на тих, хто безпосередньо входять в неї, в когось може виникнути сумнів відносно того чи насправді вони найкращі. Адже в число тих, хто пішов за Ісусом був Матвій, який збирав податки, при чому робив це не завжди чесно, Марія Магдалина, яка була одержима демонами, розбійник на хресті. В продовж всієї подальшої історії Церкви і особливо в наші дні ми зустрічаємо в її середовищі людей, які були п’яницями, наркоманами, перелюбниками та злодіями. Яким же чином ці люди можуть бути кращими за всіх інших, як Бог міг прийняти таких в Свою Церкву? Відповідь може бути лише одна – кров Ісуса Христа, яка в силі очистити від всякого гріха, зробила це в той момент, коли грішник каявся перед Богом за всі свої провини.

Б. Новозавітне вживання слова “церква”

В Новому Заповіті це слово майже виключно відноситься до віруючих, тобто до відроджених християн.

1. Слово “церква” інколи відноситься до невидимого тіла Христа (Єф. 1:22-23; 3:10).

2. Слово “церква” інколи відноситься до видимої групи віруючих (Дії 12:1, 5; 1 Кор. 15:9).

3. Слово “церква” інколи відноситься до місцевого зібрання віруючих (Дії 15:41; Рим. 16:4).

Приймаючи Ісуса своїм Господом і Спасителем, ми стаємо членами Його невидимої Церкви. Приймаючи хрещення, що є видимим сповіданням нашої віри, ми говоримо про акт вступання у видиму Церкву. Невидима Церква відома лише Богу і включає в себе всіх вибранців Божих всіх часів і народів від самого початку і до самого кінця. З іншої сторони, видима Церква складається з всіх тих, хто є духовно відродженим християнином і сповідує Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем в цьому світі.

Можливо, що дехто з дітей Божих, навіть прийшовши до істинного пізнання Христа в своєму житті, ніколи не вступлять ні в яку Церкву. Розбійник на хресті, наприклад, ніколи не мав можливості бути хрещеним або бути прийнятим у видиме зібрання Божих людей. З іншої сторони, можливо, що хтось публічно сповідує віру, таким чином вступаючи у видиму Церкву, але на справді не є істинним віруючим – тому що ніколи не вірив в Христа як Господа і Спасителя (Дії 8:13).

Отже, Церква є спільнотою віруючих християн, які покликані Богом з цього грішного світу та відроджені Духом Святим.

В. День народження Церкви

Історично перша видима Церква виникла через десять днів після вознесіння на небо Ісуса Христа під дією Духа Святого в день П’ятидесятниці (Дії 2:1-4, 41, 42, 47). Підтвердженням цієї думки є слова ап. Павла: “Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, - чи то юдеї, чи гелени, чи раби, чи вільні, - і всі ми напоєні Духом одним” (1 Кор. 12:13). Під тілом Павло мав на увазі Церкву, а хрещення Духом Святим дає можливість стати її частинкою. Про обітницю хрещення Духом Святим описується у всіх чотирьох Євангеліях (Мт. 3:11; Мр. 1:8; Лк. 3:16; Ів. 1:33). ап. Петро говорить, що ця обітниця була виконана в день П’ятидесятниці (Дії 11:15-17), а оскільки це так, то не має сумніву відносно того, що цей день можна вважати днем народження Церкви.

В перший період в Церкву входили лише юдеї (Дії 2:5-11). Але після того, як ап. Петро отримав від Бога об’явлення та прийняв хрещення Корнилія (Дії 10), до Церкви змогли долучатись і погани. Перша Церква з поган була заснована в Антіохії. Тут віруючі вперше почали називатись християнами (Дії 11:25, 26).

 

ІІ. БІБЛІЙНІ ОБРАЗИ, ЩО СИМВОЛІЗУЮТЬ ЦЕРКВУ

А. Храм, будинок

В Слові Божому Церква, котра складається з віруючих людей порівнюється з будинком. Це зроблено для того, щоб показати її будову, тобто з чого або з кого вона складається.

Будь-який будинок має складатись з трьох елементів: фундамент, стіни та дах. При будівництві спочатку роблять фундамент – це є його основа і від його міцності буде залежати наскільки якісною буде вся споруда. Далі споруджуються стіни, як правило їх роблять з цегли для скріплення якої використовують розчин, що з’єднує її в одне ціле. І нарешті останній елемент – дах, котрий в процесі будівництва зводиться останній.

Подивимось як розглянуті нами елементи втілюються в Церкві Ісуса Христа (Єф. 2:19-22).

Основою або фундаментом Церкви є апостоли та пророки. При чому наріжним каменем, який є головним, являється Сам Ісус Христос. Важливим моментом цієї істини є та, що основа, фундамент вже збудовані і сьогодні ми не потребуємо нових пророків, апостолів і якихось додаткових об’явлень від них. Вся “технологія будівництва” Церкви в повному обсязі записана в Біблії, нам потрібно лише знати і дотримуватись її.

Матеріалом, який використовується для будівництва Церкви є всі відроджені християни (1 Пт. 2:5) і тому кожен віруючий є живим камінцем в стінах Божого храму. Але як відомо з одного каміння будинок не збудуєш, потрібен як ми вже казали розчин, який буде його скріплювати. Цим розчином є любов Божа, яку Бог дарував нам в серця наші.

Оскільки успіх вдалого будівництва значним чином залежить від того, хто безпосередньо є будівничим, Бог не зміг таку відповідальну справу доручити нікому іншому, як тільки Собі. Він збудовує Свою Церкву (Єф. 2:22). Процес будівництва триває ще і сьогодні, оскільки дах будинку ще не покладено і тому кожен, хто приходить до Бога стає живим камінцем і частиною Божої споруди.

Б. Тіло, організм

Церкву можна порівняти з організмом, що подібний до людського тіла.

Якщо ми подивимось на наш організм, то умовно можемо поділити його на дві частини – голова та тіло. Найголовнішим органом являється голова тому, що наше тіло, хоча й з великими труднощами, але може існувати без деяких органів. Без голови життя всього організму неможливе. В тілі людини немає жодного зайвого органу, всі виконують призначену їм функцію: за допомогою ніг ми ходимо, очима ми бачимо, руки дають можливість нам працювати.

Голова Церкви як тіла є Ісус Христос. “І Він – Голова тіла, Церкви” (Кол. 1:18).

Він як голова піклується про Своє Тіло. “Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву” (Єф. 5:29).

В Тілі Христа, подібно як кожен орган в тілі людини, також кожен віруючий має виконувати певну функцію. І для цього Бог дає для нас духовні дари, тобто здібності, якими людина може служити Йому (Рим. 12:4-6). Як практично виконується це в Церкві можна побачити, коли подивитись на людей, які зустрічають всіх, хто приходить на богослужіння, на тих, хто проповідує Слово Боже, хто працює з дітьми, веде домашні та навчальні групи та інше.

Місце і призначення членів Тіла не вибирається ними самими, а визначається Богом (1 Кор. 12:18).

В. Наречена

Хоча цей образ не часто зустрічається в Біблії, але все ж змальована ним картина дуже яскрава і дає нам зрозуміти задачі Церкви (2 Кор. 11:2; Єф. 5:22-32).

Розглядаючи Церкву як наречену варто звернути увагу на те, що означав образ нареченої на Сході. Так після заручення наречений, сам або через посланців, передавав нареченій гроші та документ (грамоту, свідоцтво). Тим самим рахувалось, що мужчина визнавав жінку своєю нареченою. З моменту заручин обидві сторони рахувались і розглядались законом як подружжя, тільки при цьому живуть окремо.

Коли ми віднесемо це описання до Церкви, то побачимо, що Христос-наречений викупив Церкву Своєю кров’ю (Дії 20:28), і Церква була заручена з Ним як Його наречена. І ми тепер повинні лише очікувати представлення нареченої нареченому. Церква повинна очікувати того дня, коли її наречений – Господь наш Ісусу Христос – прийде і візьме її до Себе. А зараз Він готує прийняття Церкви в Свій дім (Ів. 14:2, 3) та готує і саму Церкву. Ціль Христа в тому, щоб Церква предстала Йому “славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна” (Єф. 5:27). Господь хоче, щоб Церква стала достойною Його.

Але на цьому ще не вичерпується вся глибина цього образу. Подібно тому, як вінець шлюбу – прихід нареченого за нареченою і весільний бенкет, так і Христос прийде до Церкви (Об. 19:7-9).

Образ нареченої вказує на любов Христа, яка направлена на Церкву, що спонукає нас, щоб і ми любили Бога та були слухняні Йому, завжди очікуючи другий прихід Ісуса Христа.

Г. Сім’я

Церкву Ісуса Христа можна порівняти з великою сім’єю дітей Божих (Єф. 2:19).

Для нас Бог є не тільки Творець неба і землі, не тільки Той, хто керує всім світом, але перш за все - Отцем Небесним, Який любить нас і піклується про нас. Отримавши всиновлення Боже через Ісуса Христа, ми стаємо один для одного братами та сестрами.

Як приклад, сім’ю Божих дітей можна порівняти з бджолиною сім’єю.

Бджоли ніколи не живуть одноосібно. Їх число в сім’ї може складати десятки тисяч осіб. Поза сім’єю бджола гине і тому навіть коли бджоли затримались і не встигли повернутись додому, вони прагнуть згуртуватися з іншими бджолами, які теж затримались і перебувають в тій же місцевості. При чому в той момент вони зовсім не дивляться на те чи з однієї вони сім’ї чи з різних.

Для християн теж природно бути разом, адже Церква є місцем де християнин народжується духовно, росте та служить Богу. Приклад того, що бджола гине за межами своєї сім’ї має насторожити тих, хто не вважає за потрібне бути членом християнської Церкви або не відвідує її постійно (Євр. 10:25). Світ є надто небезпечним місцем для дитини Божої і тому вона має постійно перебувати в своїй духовній сім’ї.

В народі існує таке порівняння: “Працьовитий як бджола”. Справді бджоли є дуже працьовиті істоти, все своє життя вони працюють. Цікавим є той факт, що ця праця має яскраво виражену спеціалізацію. Так наймолодші з них годують личинки старшого віку, ті, що трохи підросли, навпаки займаються тільки відкладеними яйцями, третім ступенем росту є будівництво сот, далі вони освоюють роботу охоронців і нарешті повністю дозрівши починають збирати нектар, який потім переробляють на мед. Навіть в останні дні свого життя, коли бджоли вже не мають сили далеко літати від своєї оселі, вони носять воду не бажаючи сидіти на шиї у інших.

В Церкві Ісуса Христа закладений подібний принцип. Тут теж є своя спеціалізація в основу якої покладено той факт, що кожен віруючи наділений духовними дарами (здібностями), якими він має служити в Церкві (1 Кор. 12:7). При чому ті, що прийшли до Господа раніше та вже відкрили свої дари і служать Богу, вони допомагають тим, хто тільки прийшли до Нього або тим, хто ще йде до спасіння.

Якщо говорити про організацію бджолиної сім’ї то варто звернути увагу на те, що в кожній сім’ї є матка. В деяких народах її ще називають королевою. Без неї життя всієї сім’ї неможливе як у плані народження нових бджіл так і в плані організації самої сім’ї, адже самі бджоли нездатні ні на перше ні на друге.

Наш Цар – Ісус Христос, тільки Він один через Духа Святого здатен відроджувати людей до нового життя. Без Його опіки і керівництва не змогла б існувати жодна Церква (Єф. 5:22-29).

Рахується, що в такому складі: плідна матка і робочі бджоли, сім’я є біологічно повноцінна. Однак є ще один вид осіб, які присутні в сім’ї – це трутні. Якщо назвавши когось словом бджолою ви можете похвалити людину, то словом трутень ви її обов’язково образите.

Звернемо увагу на декілька цікавих фактів. Якщо в сім’ї залишається мало меду, бджоли вмирають, але не з’їдають його, для того, щоб він залишився матці через яку в майбутньому зможе відновитись сім’я. Трутень на таке не здатен, він буде їсти доти, доки не з’їсть все. Великою небезпекою для бджіл є шкідники – кліщ. Інкубаційний період їхнього росту такий самий як і в трутнів і тому самка кліща знаючи це намагається свої яйця покласти саме в те місце де розвивається личинка трутня. Народження одного трутня дуже часто призводить до народження декількох кліщів, які в майбутньому стануть причиною смерті декількох бджіл. Але кінець життя трутнів докорінно відрізняється від їхнього способу життя. В більшості випадків вони не вмирають природною смертю, але коли настає час, бджоли виганяють їх з своєї сім’ї де вони гинуть від холоду та голоду.

Як не прикро, але трапляються випадки в сім’ї дітей Божих, коли в ній заводяться трутні, яких подібно як самка кліща використовує диявол. Бог застерігає нас від такого стану, адже така людина почує слова, які почув лінивий раб в притчі, котру розповів Христос про таланти (Мт. 25:26-30). Це може бути стан християнина, коли він від всіх щось чекає – його мають любити, йому мають приділяти максимум уваги, він є споживачем, що прагне щоб все давали йому, а сам нічого не хоче давати іншим. Господь заклав інший принцип в Своїй Церкві у відповідності до якого ми маємо чинити: “Блаженніше давати, ніж брати!”

 

ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕРКВИ

А. Умови членства

1. Навернення людини до Бога включаючи покаяння, віру і відродження (Мр. 1:15; Дії 16:31; Ів. 3:3-5).

2. Сповідання своєї віри (Мт. 10:32; Рим. 10:9, 10; 1 Тим. 6:12).

3. Хрещення (Мр. 16:15, 16; Рим. 6:1-4).

Б. Служителі Церкви

Пресвітери або єпископи

Грецьке слово “єпископос” означає “начальник”, той який начальствує.

Пресвітер (по-грецьки “пресбутерос”) означає “більш мудрий”.

Вживання цих слів в Новому Заповіті використовується одне замість іншого (Тит. 1:5-9). До служіння пресвітера Слово Боже висуває перелік якостей, якими він має володіти, при чому вони значно суворіші ніж до будь-кого в Церкві (1 Тим. 3:1-7).

До служіння і функцій пресвітера чи єпископа належать: управляти Церквою (1 Тим. 5:17); вчити і проповідувати Слово Боже (1 Тим. 5:17); захищати віру (Тит. 1:9); пильнувати та пасти отару Божу (Дії 20:28).

Диякони

Грецьке слово “диаконос” в сутності означає – “той, хто виконує накази іншого”, тобто слуга. “…хто великим із вас хоче бути, - хай буде слугою (диаконос) він вам” (Мт. 20:26).

Це слово означає служителя Церкви, першим ділом якого було розподіл допомоги бідним (Дії 6:2-5). В цьому ж місці ми знаходимо опис того, як вперше розпочато служіння дияконів.

Як і до служіння пресвітерів до них є певні вимоги зі сторони Бога (1 Тим. 3:8-13).

Інші служіння в Церкві

Створення служіння дияконів було відповіддю на потребу, що виникла в першоапостольській Церкві – необхідність в опіці над вдовицями. До того часу, поки не було потреби не було і служіння. Однак як тільки виникла потреба, в Церкві було створено служіння, яке взяло на себе виконання необхідних задач.

Для нас цей приклад відкриває принцип, який має діяти і в нас, коли ми визначаємо служіння та служителів в нашій Церкві. Цей принцип полягає в тому, що коли виникає потреба в новому служінні і на це служіння є брати або сестри, які згідні його нести, Церква самостійно визначає, що це буде за служіння, яким чином воно буде діяти і хто конкретно буде в ньому приймати участь.

Так для прикладу можна навести служіння Недільної Школи або служіння з молоддю про які нічого не написано в Біблії, але які успішно діють в сучасних церквах і які були створені за принципом про який ми говоримо.

 

ІV. УСТАНОВИ ЦЕРКВИ

Бог в Своїй премудрості дав для Церкви дві установи, які вона має обов’язково виконувати – водне хрещення по вірі та причастя.

1. Водне хрещення по вірі (Мт. 3:13-15; 28:19).

2. Причастя (Вечеря Господня).

Причастя є установа та наказ Ісуса Христа для Церкви (Мт. 26:26-29; Лк. 22:19-20). В причасті вживається хліб і вино. Хліб є прообразом тіла нашого Господа, яке він віддав у жертву за наші гріхи, а вино – кров Його, яку Він пролив за нас на хресті.

Для того, хто приймає причастя виставляються певні вимоги. Так, людина має бути духовно відродженою (Дії 2:44, 46), має прийняти хрещення (Дії 2:41, 42), а також жити побожним життям (1 Кор. 11:27-29).

Причастя несе в собі певне значення:

- воно є спогадами смерті Ісуса Христа (1 Кор. 11:24);

- цим ми звіщаємо смерть Христа, що є своєрідною проповіддю в світі (1 Кор. 11:26);

- вказує на братерську любов та єдність між віруючими (1 Кор. 10:17);

- воно є нагадуванням про те, що Господь прийде (1 Кор. 11:26).

 

V. ПРИЗНАЧЕННЯ ЦЕРКВИ

1. Прославляти Бога. “Призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї, на хвалу слави благодаті Своєї…” (Єф. 1:5, 6).

2. Сприяти духовному розвитку та збудуванню кожного віруючого “Щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового, аж поки ми всі не досягнемо з’єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти” (Єф. 4:12, 13).

3. Свідчити про Христа і євангелізувати світ. “Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів…” (Мт. 28:19, 20).

4. Прийняти славу з Христом в майбутньому (Об. 3:21; 20:6). “…а вони царюватимуть вічні віки” (Об. 22:5).

 

Вивчити напам’ять: Мт. 16:18.

 

Контрольні запитання:

1. Що таке Церква? Чому про неї нічого не сказано в Старому Заповіті?

2. В яких трьох значеннях вживається слово Церква в Новому Заповіті?

3. Коли була заснована Церква?

4. Поясніть коротко чотири біблійні символічні образи Церкви.

5. Перерахуйте умови членства в Церкві.

6. Що ви можете сказати про служителів в Церкві?

7. Які існують установи, що мають обов’зково виконуватись в Церкві?

8. Що таке причастя і яке значення воно в собі несе?

9. Яке призначення має Церква?

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

 

1. Що таке Біблія?

2. Які назви має Біблія і що вони означають?

3. Який склад та структуру має Біблія?

4. На яких мовах була написана Біблія?

5. В чому полягає унікальність Біблії?

6. Хто являється справжнім автором Біблії?

7. Що означає богонадхненність Біблії?

8. Що таке канон?

9. Що таке апокрифи? Чому вони не ввійшли до канону?

10. Що говорить Біблія про необхідність вивчення Слова Божого?

11. Чому потрібно читати Біблію?

12. Як слід читати Біблію?

13. Які сучасні погляди існують на особу Бога?

14. Хто такий Бог? Яка Його сутність?

15. Що ми маємо на увазі, коли говоримо, що Бог є особистість?

16. Скільки існує богів? Один чи декілька?

17. Ми віримо, що Бог триєдиний. Наведіть місця з Слова Божого, які підтверджують це і поясніть чому?

18. Наведіть декілька прикладів триєдинства.

19. Що означає слово атрибут?

20. Чим природні атрибути відрізняються від моральних атрибутів?

21. Перерахуйте 5 природних атрибутів Бога і дайте їм коротку характеристику.

22. Назвіть моральні якості Бога і дайте їм коротку характеристику.

23. В чому полягає необхідність пізнання Бога?

24. Які практичні кроки ми маємо робити, щоб більше пізнавати Бога?

25. Що ви можете сказати про значення імені Ісус Христос?

26. Як пророцтва, що були записані в Старому Заповіті про Месію, здійснились в Ісусі Христі?

27. Чи існують крім Біблії якісь свідчення відносно того, що Ісус Христос насправді жив на землі?

28. Чим підтверджується людська природа Ісуса Христа?

29. В чому полягає відмінність Ісуса Христа від інших людей?

30. Чим підтверджується божественність Ісуса Христа?

31. Що стало причиною втілення Бога в людину?

32. Які існують сучасні погляди на особу Духа Святого?

33. Чому ми можемо сказати, що Дух Святий є особистість?

34. Наведіть основні аргументи на користь того, що Дух Святий являється Богом.

35. Що говорить Біблія про діяльність Духа Святого у всесвіті, у старозавітній період, в Ісусі Христі та в усіх людях після дня п’ятидесятниці?

36. Що робить Дух Святий у віруючій людині?

37. Які є ознаки присутності в людині Святого Духа?

38. Що ви знаєте про духовні дари і як їх відкрити християнину?

39. Наскільки важливо в нашому житті наявність плоду духа?

40. Яким чином ми можемо не вірно відноситись до особи Духа Святого і як уникнути такого відношення?

41. Які погляди на походження світу ви знаєте? Дайте коротку характеристику кожному з них і поясніть якого погляду і чому дотримуєтесь ви.

42. Поясніть значення поняття створення людини по образу Бога.

43. Що являє собою подоба Божа?

44. Для чого Бог створив людину і яке було її початкове положення та стан після створення?

45. З якою метою Бог послав випробування Адаму і Єві?

46. Які були наслідки непослуху Богові перших людей і яке це має відношення для мене?

47. Що таке гріх і яке його походження?

48. Що чекає диявола та всіх тих, хто повстав проти Бога і не хочуть Йому покоритись?

49. Від чого стала залежна людина в результаті непослуху Богові в Едемському саду і що її чекає в майбутньому?

50. Чому багато людей не можуть отримати спасіння, хоча деякі з них намагаються звільнитись від гріха?

51. Що означає навернення до Бога?

52. В чому полягає сутність віри і які її основні елементи?

53. Що таке покаяння і яким чином воно відбувається?

54. Поясніть біблійне значення хрещення.

55. Що таке духовне відродження і чому воно так необхідно кожній людині?

56. Як відбувається зміна положення людини перед Богом, коли вона отримує виправдання?

57. Яка різниця між відродженням, виправданням та усиновленням?

58. Чому тема святості для нас є такою важливою?

59. Яким чином людина може стати святою?

60. Дайте визначення словам святість та освячення. В чому полягає різниця між ними?

61. Які приклади освячення із Старого Заповіту ви знаєте?

62. Кого Слово Боже називає святими?

63. Які існують етапи освячення? Дайте характеристику кожному з них.

64. Чим освячується людина?

65. Від яких дій залежить наше освячення?

66. Яка ціль вашого життя має бути відповідно до Слова Божого?

67. Про які чотири типи людей говорить Біблія? Дайте кожному з них коротку характеристику.

68. Зробіть порівняння фізичного і духовного росту людини.

69. Порівняйте умови в яких відбувається фізичний та духовний ріст людини.

70. Які цілі духовного росту відкриває нам Бог через Своє слово?

71. Які існують необхідні умови для того, щоб християнин міг зростати духовно?

72. Що необхідно робити, щоб ми могли жити по Слову Божому?

73. Що має включати в себе молитва християнина?

74. На вашу думку, які риси вашого характеру найбільше заважають духовному росту? Що ви будете робити, щоб позбутися цих негативних рис?

75. Що таке духовна зрілість?

76. Що таке Церква? Чому про неї нічого не сказано в Старому Заповіті?

77. В яких трьох значеннях вживається слово Церква в Новому Заповіті?

78. Коли була заснована Церква?

79. Поясніть коротко чотири біблійні символічні образи Церкви.

80. Перерахуйте умови членства в Церкві.

81. Що ви можете сказати про служителів в Церкві?

82. Які існують установи, що мають обов’зково виконуватись в Церкві?

83. Що таке причастя і яке значення воно в собі несе?

84. Яке призначення має Церква?