Він володів елементами людської природи

Той факт, що Ісус володів людським тілом досить чітко видно з таких, наприклад, висловлювань, які записані в наступних місцях Слова Божого: Мт. 26:12; Євр. 10:5, 10. Він мав людське тіло і після Свого воскресіння (Лк. 24:39). Заперечення того факту, - що Христос прийшов в тілі – є ознакою антихриста (1 Ів. 4:2, 3).

В Ісуса було не тільки фізичне тіло, але Він володів також і необхідними якостями людської природи, такими як розум та вільна воля. Він міг розважати та проявляти бажання. Біблія говорить, що в Нього була душа та дух (Мт. 26:38; Лк. 23:46).

Йому були дані людські імена

Крім того, що Його називали Ісусом, як ми вже згадували, Він названий “Сином Давида” та “Сином Авраама” (Мт. 1:1). Ім’я “Син Людський” зустрічається в Новому Заповіті біля 80 разів. Це ім’я неодноразово зустрічається у пророка Єзекіїля (Єз. 2:1; 3:1; 4:1) та один раз в Даниїла (Дан. 8:17). Воно пророчо відноситься до Христа в Дан. 7:13 (Мт. 16:28). Те, що це ім’я юдеї відносили до Месії видно з того факту, що первосвященик роздер свій одяг, коли Христос відніс це пророцтво пророка Даниїла до Самого Себе (Мт. 26:64).

Він розвивався як людина

Ісус пройшов шлях звичайного розвитку, який проходять люди. Так, наприклад, нам сказано, що Він “ріс та зміцнювався духом, набираючись мудрості” (Лк. 2:40), а також що Він “зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей” (Лк. 2:52). Фізичний та інтелектуальний розвиток Христа не варто пояснювати перш за все Його Божественною природою, але це були результати звичайних законів людського росту. Разом з тим, той факт, що в Нього не було гріховної природи і Він не зробив ніякого зла, безперечно позитивно вплинули на Його розвиток.

Він мав ті самі інстинкти та почуття, які притаманні всім нормальним людям

Він відчував голод (Мт. 4:2), відчував спрагу (Ів. 19:28), втомлювався (Ів. 4:6), спав (Мт. 8:24), любив (Мр. 10:21), плакав (Ів. 11:35), молився (Мт. 14:23).

Він володів тілом, душею та духом

- мав тіло (Мт. 26:12; Ів. 1:14; Євр. 2:14);

- мав душу (Мт. 26:38);

- мав дух (Лк. 23:46).

Він страждав і помер як людина

- з Нього падав піт, немов краплі крові (Лк. 22:44);

- Він віддав Свій дух (Лк. 23:46).

Ісус був подібний нам в усьому, крім одного – Він немав гріха.

V. БОЖЕСТВЕННА ПРИРОДА ІСУСА ХРИСТА: СИН БОЖИЙ

Для християнської віри немає нічого більш важливого, ніж визнання божественної

природи Ісуса Христа. І, тим не менше, вчення про Нього, як про Бога, нерідко заперечується. Тому ми уважно розглянемо, чому вчить нас Біблія в цьому питанні.

А. Йому були дані Божественні імена

1. Бог. “А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій” (Ів. 20:28). Ці слова не є лише вираженням захоплення та здивування, але вони являються сповіданням віри. Христос прийняв це сповідання, Він не заперечив і не виправив Хому, цим самим підтвердивши, що є Богом. Біблія містить багато місць, які прямо вказують на те, що Ісус Христос є Бог: Ів. 1:1; Ів. 10:30; Дії 20:28; Рим. 9:5; 1 Тим. 3:16; Тит. 2:13; Євр. 1:8; 1 Ів. 5:20.

2. Єгова (Яхве). Це ім’я означає “Сущий” чи “Я Той, що є”, і проголошує самоіснування Божества (Вих. 3:14, 15). В євангелії від Івана в 8 розділі Ісус в розмові з юдеями назвав Себе цим ім’ям (58 вірш) за що вони хотіли побити Його камінням порахувавши це за богозневагу. Ця багатозначна фраза “Я є” – і за формою і за змістом свідчить про те, що Ісус вважав Себе Богом.

3. Перший і Останній. “І поклав Він на мене правицю Свою та й промовив мені: “Не лякайся! Я Перший і Останній” (Об. 1:17). Ці слова були сказані Ісусом Христом Івану Богослову. Ця назва приписана Єгові в Старому Заповіті (Іс. 41:4).

4. Інші імена: Альфа і Омега (Об. 22:13); Господь (Адонай) (Мт. 22:42-44; Дії 9:17); Святий (Дії 3:14).

Б. Він має Божественні атрибути

Незмінність Христа

“Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!” (Євр. 13:8). Все, що існує в світі змінюється. Ісус Христос завжди залишається таким, яким Він був сто, тисячу чи сто тисяч років тому. Його незмінність означає, що характер, якості та воля не піддаються змінам. Він не може змінитись до кращого, оскільки Ісус безкінечно досконалий. Він не може змінитись на гірше по тій самій причині: Він безумовно досконалий. Тому Він достойний нашої повної довіри, нашого самовідданого посвячення Йому себе та нашого найбільшого служіння Йому.

Христос всезнаючий

“В Якому всі скарби премудрості й пізнання заховані” (Кол. 2:3). Всезнання означає, що Христос знає все і безумовно досконалий в знаннях. Він знає речі такими, якими вони є насправді, і немає нічого поза межами Його знань. Люди знають про те чи інше тільки частково. Подібне немислимо по відношенню до Христа: Його розум охоплює минуле, теперішнє та майбутнє, і ніщо не може зникнути з Його пам’яті. В Біблії є багато прикладів, які підтверджують те, що наш Господь є всезнаючий: Він знає таємне життя людей (Ів. 1:48; 4:29); Він знає таємні думки людей (Лк. 5:22; Ів. 2:24, 25); Він знає майбутні вчинки людей (Ів. 6:64).

3. Всемогутність Христа

“Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї…” (Євр. 1:3). Всемогутність Ісуса Христа – це та якість Його, якою Він може звершити те, що бажає. Його сила та могутність не мають ні меж ні перешкод. Звернемо увагу на деякі приклади Його всемогутності: сила над хворобами (Лк. 4:39, 40); сила над смертю (Лк. 7:14, 15); сила над природними силами (вітром та морем) (Мт. 8:26, 27); сила над демонами (Мт. 8:16).

4. Всюдиприсутність Христа

”Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все” (Єф. 4:10). Всюдиприсутність Ісуса Христа означає, що Він присутній кругом в один і той самий час. Повнотою Своєї Сутності Він наповнює все всім.

Наведемо місця Його присутності: де двоє чи троє зібрані в Його ім’я (Мт. 18:20); Він із всіма тими, хто несе благу звістку євангелія (Мт. 28:19, 20); Він в кожному віруючому (Ів. 14:20).

Вічність Христа

“Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель” (Об. 1:8). Вічність Ісуса Христа означає, що Його буття не має ні початку, ні кінця. Він завжди був, завжди є і завжди буде.

В. Він виконує Божественні справи (робить те, що знаходиться у виключній компетенції Бога і більше нікого)

1. Він є Творець всього (Ів. 1:3; Кол. 1:16).

2. Все Ним стоїть (Євр. 1:3; Кол. 1:17).

3. Прощає гріхи (Мр. 2:5-11). За єврейським законом відпускати гріхи міг тільки Бог.

4. Воскрешає з мертвих (Ів. 6:39, 44; 11:25).

5. Звершує суд (2 Тим. 4:1; Ів. 5:22).

6. Дає вічне життя (Ів. 10:28; 17:2).

7. Звершує чудеса та знамена (Дії 2:22).

8. Приймає поклоніння людей (Мт. 28:9, 17). Ісус Христос приймав поклоніння, яке люди та анголи відкидали (Дії 10:25, 26; Об. 22:8, 9).

9. Встановлює нові заповіді: “любіть один одного” (Ів. 13:34); причастя (Лк. 22:19, 20).

 

VI. ПРИЧИНИ ВТІЛЕННЯ БОГА В ЛЮДИНУ

Явити людям Бога

Уявлення в людей про Бога є досить різними. І вірність цих уявлень буде завжди залежати від того, на чому вони базуються. Якщо наше розуміння Бога склалось на власній думці чи думці людей, при чому незалежно від ступеня їх авторитету, то не варто розраховувати на істинність наших уявлень. Тільки той, хто спирається у своїй вірі та знаннях про Бога на Слово Боже може розраховувати отримати правдиву інформацію. Такий стан речей полягає в зв’язку з тим, що ніхто з людей “Бога ніколи не бачив” (Ів. 1:18). Навіть євреї, які були вибраним Божим народом обмежувались в своїх знаннях лише з того, що було записано про Нього в Старому Заповіті. При чому в той час Бог відкрився людям лише як Творець і як Той, Хто керує всесвітом. Щоправда поруч з цим повідомив про Свою святість, всемогутність, вічність та про те, що Він є єдиний.

Відкриття про Бога, що розпочаті в Старому Заповіті були завершені через Ісуса Христа “Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був” (Ів. 1:18). Ісус вчив, що бачити Його – означає бачити Отця (Ів. 14:9). Бог через Ісуса Христа відкрив для нас достатньо інформації про Себе для того, щоб ми могли примиритись з Ним і успадкувати життя вічне.

Явити справжню людину, а також щоб показати нам приклад святого життя

За всю історію людства не було ні однієї людини яка б повністю відповідала Божим вимогам. Причина тут полягає в тому, що “всі згрішили, і позбавлені Божої слави” (Рим. 3:23). Людина Ісус Христос – єдина справжня людина, яку коли-небудь бачив світ. Володарювання, яке було втрачене в Адамі, відновлено знову у Христі.

Ісус Христос показав нам, як потрібно жити, говорити та думати, як потрібно любити та проявляти милість, як прощати і жертвувати, як бути слухняним та виконувати волю Бога. Він є найкращим прикладом для віруючих (1 Пт. 2:21).

Стати жертвою за гріх

Частина служіння Христа, яка продовжувалась три роки, була підготовкою до Його страждань на хресті. Страждання та смерть Ісуса були самою великою подією, що була сповіщена пророками (Іс. 53), подією, яка мала принести остаточну поразку силам зла і звільненню від гріха (Кол. 2:13-15) всіх, хто приймає Його і визнає духовну силу Його служіння на хресті. Саме заради цієї земної і в той самий момент вічної цілі спустився Він на землю (Євр. 9:28).