VI. ЩО ГОВОРИТЬ БІБЛІЯ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ВИВЧЕННЯ СЛОВА БОЖОГО?



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

VI. ЩО ГОВОРИТЬ БІБЛІЯ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ВИВЧЕННЯ СЛОВА БОЖОГО?



В Святому Писанні постійно підкреслюється те, як важливо щоденно приділяти увагу вивченню Слова Божого. Ісус заповідав нам: “дослідіть но Писання”(Ів. 5:39), а пророк Ісая закликає нас: “Пошукайте у книзі Господній й читайте” (Іс. 34:16).

Апостол Павло хвалив християн у Верії, тому що вони “були шляхетніші за солунян, - і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є” (Дії 17:11). Він підкреслював значення нашої особистої потреби у вивченні Слова Божого, закликаючи нас: “Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди” (2 Тим. 2:15). Він також наставляв Тимофія: “пильнуй читання, нагадування та науки” (1 Тим. 4:13).

 

VІІ. ЧОМУ СЛІД ЧИТАТИ БІБЛІЮ?

Читання Біблії відноситься до волі Божої. Для нас воно має бути так само, як їсти і пити – до необхідних щоденних потреб, тому в Єремії 15:16 написано: “Як тільки слова Твої знаходилися, то я їх поїдав”. В самому Слові Божому наводяться багаточисельні докази, чому ми маємо читати та вивчати Біблію. Наведемо деякі з них:

1. Для пізнання сутності Бога – Його величі (Пс. 18 рос.); любові (1 Ів. 4:16); милосердя (Чис. 14:18).

2. Воно дає Боже направлення та керівництво (Пс. 119:105, 133). Біблія освітлює нашу дорогу і дає ясність і вказує напрямок в житті.

3. Воно очищає нас духовно – в посланні до Єфесян Павло говорить про освячення та очищення “водяним купелем у слові” (Єф. 5:26). Ісус також стверджував, що: “Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті” (Ів. 15:3). Біблія – це джерело, яке очищує нас. Це той засіб, який обмиває та освіжає наш розум та серце. Слово Боже очищає наші думки, емоції, погляди і наміри серця (Євр. 4:12).

4. Воно дає нам духовну свободу (Ів. 8:31, 32). Слово звільняє нас від пут гріха в діях, емоціях та думках.

5. Воно береже нас від гріха (Пс. 119:9-11). Біблія застерігає нас від можливих помилок та охороняє наше життя від прогріхів. Вона збудовує духовну огорожу від впливу гріха і спокус піти на компроміс з гріхом.

6. Воно збудовує нашу віру, підтримує і зміцнює її (Рим. 10:17; 1 Пт. 2:2).

7. Воно також необхідне нам для впевненості у спасінні (1 Ів. 5:13); для перевірки істинності вчення (Тит. 1:9); для того, щоб в житті правильно визначити пріоритети (Мт. 6:33); для вірного виховання дітей (П. Зак. 11:18, 19).

 

VIII. ПРАКТИЧНЕ КЕРІВНИЦТВО ДЛЯ УСПІШНОГО ВИВЧЕННЯ БІБЛІЇ

Існує декілька основних моментів для того, щоб вивчення Біблії стало насущною потребою. Якщо ми уважно розглянемо наступні поради і будемо слідувати їм, нагородою нашою будуть особливі відносини з Словом Божим.

1. Ми повинні взяти за правило читати Біблію щодня, інакше наші стосунки з нею стануть нестійкими і непостійними. Як ми вже казали, апостол Павло хвалив верійських християн за те, що вони “Писання досліджували день-у-день” (Дії 17:11). Успіх вивчення Біблії залежить від цього важливого першого кроку. І якщо ми хочемо досягнути в цьому успіху, то повинні так скласти свій розпорядок дня, щоб виділити час для читання Слова Божого в період найбільшої розумової активності. Тобто ми маємо читати Біблію не тоді коли ми змучені і хочемо спати, а тоді коли маємо сили та здатні сприймати інформацію і розважати над тим, що прочитали. Новонаверненим християнам рекомендується починати читати Писання з Нового Заповіту, краще з Євангелія. Не варто починати з більш складних книг, таких як Об’явлення або Книги пророків з Старого Заповіту.

2. Ми маємо молитись. Читання Біблії стане набагато більш обдуманим, якщо ми звернемося до Бога з проханням відкрита наш розум та серце для Його Слова, щоб воно було зрозумілим і відкритим для нас. Перед тим як почати читати , помоліться і попросіть Бога допомогти вам.

3. Роздумуйте над тим про що прочитали. Вчіться виробляти глибокі відносини з Біблією. Прочитавши щось – зупиніться і задумайтесь про те, що ви прочитали. Бог схвалює того, в кого “в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує” (Пс. 1:2). Наші роздуми повинні бути подібно діям корови, яка жує сіно, ковтає його, а потім пережовує його вдруге. Ми не повинні швидко, бездумно „ковтати” Слово Боже. Але маємо навчитися переглядати і наполегливо обдумати все, про що прочитали. Процес роздумування – це шлях до більш глибокого проникнення в Слово Боже. Він допомагає усвідомити ті істини, про які ми прочитали, та використати їх в нашому житті.

4.Роздуми наші оживуть, а прочитане буде більш зрозумілим в разі, коли ми почнемо задавати при читанні такі питання і одночасно будемо знаходити на них відповіді: 1) хто були ті люди, про яких йде мова?; 2) що трапилось, чому, чим все закінчилося?; 3) де відбувалась подія?; 4) коли все це було?; 5) як це відноситься до мене?

5. Ведіть біблійний щоденник або записи. Виробляйте в собі звичку записувати ваше розуміння того, що ви прочитали. Це допоможе закріпити ті істини і об’явлення, які ви отримали. Ви можете підкреслювати або виділяти важливі вірші та ключові слова. Виділення записів – один з перших кроків до подальшого, більш систематичного вивчення Біблії.

6. Виберіть той переклад Біблії, який найбільш відповідає вашому смакові та здібностям. В багатьох християн виникають труднощі з регулярним вивченням Біблії внаслідок того, що вони просто невірно розпочали – той переклад Біблії їм не зрозумілий. Виберіть Біблію такого розміру, щоб її було зручно і легко читати.

7. Ми можемо використовувати різноманітні біблійні довідники та посібникипри вивченні Біблії. Використовуючи їх, ми досягаємо більшого проникнення в зміст Писання. Вони містять велику кількість фактів та інформації, які допоможуть збагатити наші біблійні пізнання. Також корисно доповнювати читання іншими перекладами Біблії.

8. Ми повинні застосовувати Боже Слово до себе. Застосування – це найбільш важка, але, одночасно, і сама важлива частина вивчення Біблії. Ісус зрозуміло висловив Своє відношення до цього питання, сказавши: “Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!” (Ів. 13:17). Ми ніколи не повинні забувати, що вивчення Біблії – це не самоціль. Ціль вивчення Біблії – це духовна зрілість (2 Тим. 3:16, 17), але вона не приходить сама по собі. Вивчення Біблії не призведе до такої зрілості без наших ціленаправлених зусиль. І важливо не тільки те, наскільки багато ми знаємо, а те, як багато з цього ми виконуємо в житті.

 

 

Вивчити напам’ять: 2 Тим. 3:16, 17; 2 Пт. 1:21.

 

Контрольні запитання:

1. Що таке Біблія?

2. Які назви має Біблія і що вони означають?

3. Який склад та структуру має Біблія?

4. На яких мовах була написана Біблія?

5. В чому полягає унікальність Біблії?

6. Хто являється справжнім автором Біблії?

7. Що означає богонадхненність Біблії?

8. Що таке канон?

9. Що таке апокрифи? Чому вони не ввійшли до канону?

10. Що говорить Біблія про необхідність вивчення Слова Божого?

11. Чому потрібно читати Біблію?

12. Як слід читати Біблію?


Урок 2

БОГ

 


План уроку:

1. Сучасні погляди на особу Бога.

2. Сутність Бога.

3. Триєдинство Бога (Трійця).

4. Атрибути Бога.

5. Необхідність в пізнанні Бога.

6. Практичні кроки до пізнання Бога.

 

 

Коли ми, віруючі люди, говоримо про Бога, ми не піддаємо сумніву про те існує Він чи ні, а говоримо про Його існування з твердою вірою і переконанням.

Навіть сама Біблія не ставить перед собою за ціль довести існування Бога, вона не вдається до полеміки щодо того існує Він чи ні, а приймає це як дане, як факт, що не підлягає сумніву. Вона визнає, що знання про Творця вплетені, як в єство людини так і в світ, що її оточує.

Той, хто заперечує Боже існування з біблійної точки зору характеризується як людина без розуму “Безумний говорить у серці своїм: “Нема Бога!” (Пс. 14:1).

 

І. СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ОСОБУ БОГА

На нашій землі немає ні одного народу, ні племені, в якому б люди не вірили – в будь-якій формі – в якогось Бога, духа, в щось, що знаходиться за межами їх розуміння.

На сьогоднішній день поняття про Бога існує в різних інтерпретаціях. Наведемо основні з них:

- атеїсти – заперечують існування Бога;

- агностики – кажуть, що неможливо стверджувати ні про те, що Бог існує, ні про те, що Його немає;

- пантеїсти – стверджують, що Бог – це Всесвіт, який з’явився сам собою і що все, що існує є частиною божества (рух “Нью Ейч”);

- політеїсти – вірять, що Бог не один, а багато. Їх боги різноманітні, від стародавніх поганських богів до богів у сучасних мормонів;

- є люди, для яких Бог – це вищий космічний розум, є такі , що наважились назвати себе Богом, або їх так назвали інші люди.

Незважаючи на все, що було вище сказано, в Біблії чути голос Того, Хто є справжнім істинним Богом: “Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я” (Іс. 46:9).

Тому ми, віруючі люди, віримо в Бога Біблії, Бога, який створив весь світ і людину в ньому, Бога, який любить цю людину і бажає спасіння її не дивлячись на те, що вона заслуговує з Його божественної точки зору на саме велике покарання.

ІІ. СУТНІСТЬ БОГА

Що приходить вам на розум, коли ви думаєте про Бога? Хто Він і який є насправді? Запишіть свої думки відносно цього і співставте їх з отриманими знаннями після проходження цього уроку.

Бога не можливо пізнати повністю, інакше б Він не був Богом. Всі наші знання будуть обмежені тією інформацією, яку Господь Сам захотів щоб ми з вами про Нього взнали через Його творіння, Біблію та Сина Свого, Ісуса Христа. Бог хоче, щоб ми знали Його, тому що Він створив нас для особистих близьких взаємовідносин.

Бог є Дух

Біблія проголошує, що Бог є Дух. Христос дав цю характеристику природи Бога, коли розмовляв з самарянською жінкою біля Сіхарського колодязя “Бог є Дух” (Ів. 4:24).

Для того, щоб зрозуміти, що таке “дух”, і що мав на увазі Христос під цим словом, нам необхідно звернутися до Біблії, до описання тієї події, що сталася після воскресіння Христа, коли Він з’явившись Своїм учням сказав: “Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, - це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, - бо не має дух тіла й костей, а Я, бачте маю” (Лк. 24:39). Тож, ми можемо бути впевнені, що дух безтілесний. Він – протилежність тілу, але має буття та силу. Дух не старіє як тіло, не змінюється як тіло, його не можна виміряти та не можна побачити фізичними очима.

Говорячи самарянці, що Бог є Дух, Христос хотів пояснити, що Божа присутність не обмежена якоюсь горою чи храмом, Він присутній кругом та завжди (1 Цар. 8:27; Пс. 139:7-10; Єр. 23:23, 24; Дії 7:48, 49; 1 Тим. 1:17; 6:16). Всі ці місця з Слова Божого підтверджують ту велику істину, що Бог, як Дух, присутній на всякому місці та у всякий час і ми завжди можемо звернутися до Нього і Він завжди всюди чує нас. Бог настільки великий, що наповнює Всесвіт, і разом з тим здатен вміститись в нашому серці.

Бог є живий

Бог не є невидима сила чи енергія, подібна електричному струму, Він є Бог живий.

В Біблії часто використовується вираз “живий Бог”. Даниїл названий “раб Бога Живого” (Дан. 6:21) в протилежність мертвим богам – залізним, дерев’яним та кам’яним, що були у Вавилоні. Христос сказав, що Його послав живий Бог “Живий Отець послав Мене” (Ів. 6:57). Петро сповідував, що Христос є “Син Бога Живого” (Мт. 16:16). Нам сказано, щоб в своєму житті ми як віруючі люди “надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого” (1 Тим. 6:17).

Бог є особистість

Особистість повинна володіти розумом, волею, почуттями, а також самосвідомістю та самовизначенням.

В протилежність матеріальним речам особистість володіє самосвідомістю, тобто усвідомлює своє існування. В протилежність людині, яка обмежена в своїй свідомості, Бог володіє повнотою знань про все. Коли Бог говорив Мойсею “Я Той, що є … Сущий …” (Вих. 3:14), Він стверджував, що Він володіє повнотою усвідомлення Свого існування, що Він Сам існує, що Він до кінця розуміє Себе. Він є істотою, яка здатна сказати “Я” та “Мені” (Вих. 20 розділ), Він може відповісти, коли Йому говорять “Ти” (Пс. 90:1).

Бог, як особистість володіючи самовизначенням, може приймати самостійно рішення і діяти згідно Своєї волі маючи свободу вибору. Він вільний робити те, що бажає в любий час. (Єф. 1:9-11; Євр. 6:17).

Біблія представляє Бога, як Особистість, Котра має:

- розум. Розум Бога характеризується трьома якостями: знаннями (Йов 37:15-16), розумінням (Йов 28:20-23), мудрістю (Прит. 3:19; Іс. 11:2);

- волю. Своєю волею Бог визначив створення всесвіту і людини та дав всьому своє призначення. Так як Бог незмінний та вірний, то все, що Він визначив, відбувається (Іс. 46:9, 10; Пс. 115:3; Ів. 6:38; Як.1:18);

- почуття. В Біблії можна знайти опис різноманітних почуттів, які переживає Бог: любов (Єр. 31:3), ненависть (Пс. 5:6), гнів (Рим. 1:18), скорботу (Іс. 53:3), милосердя (Плач 3:22), а також багато інших почуттів (Бут. 6:6; Пс. 103:8-14).

Також Слово Боже приписує Богу якості та відношення особистості. Він представляється таким, що: говорить (Бут. 1:3), бачить (Бут. 11:5), чує (П. Зак. 1:37), ревнує (Вих. 20:5), любить (Ів. 3:16). Про Нього сказано, що Він є Творець (Дії 14:15), Правитель (Дан. 4:32), Хранитель всього (Мт. 6: 26, 30).

Бог невидимий

Жодного разу в Біблії ми не знайдемо місця, яке б говорило нам про зустріч людини і Бога лицем до лиця. Натомість є розповіді, що говорять про випадки коли Бог з’являвся до людей у вигляді вогняного стовпу, хмари або вітру. Ізраїльтяни не бачили ніякого образу, коли Господь явився їм на Хориві, а тому їм заборонялося виготовляти будь-яке Його зображення (П. Зак. 4:15-19). Бог сказав Мойсею, що ніхто з людей не може побачити Бога і залишитись живим (Вих. 33:20). Іван говорить: “Бога не бачив ніхто ніколи” (Ів. 1:18). Павло називає Його “Богом невидимим” (Кол. 1:15; 1 Тим. 1:17).

Однак деякі книги Біблії стверджують, що викуплені побачать Його свого часу (Мт. 5:8; Об. 22:4).

Бог єдиний

Слово Боже вчить, що існує тільки один Бог – єдиний і тільки один. Велика кількість богів, це – протиріччя. Може бути тільки один Бог. Може бути тільки одна безумовна досконалість, найвища і всесильна істота. Не можна збільшити або розмножити таку істоту. Може бути тільки одна Першопричина – тільки один Бог. Про це нам говорить:

- Старий Заповіт (П. Зак. 4:35; 6:4; Іс. 44:6; 45:8). Євреї в старозавітній час були єдиним народом, релігія якого була монотеїстичною. Всі решта поганські народи вірили, що богів багато, хоча деякі з них визнавали, що існує верховний Бог;

- Новий Заповіт (1 Кор. 8:4; 1 Тим. 1:17; 2:5).

 

ІІІ. ТРИЄДИНСТВО БОГА (ТРІЙЦЯ)

1. Біблійне вчення про Трійцю

Ми сказали, що є тільки один Бог. Однак уважне вивчення Біблії виявляє, що Бог існує в трьох лицях (Трійця) в яких проявляється божественна сутність.

Єдиного Бога представляють три особи: Отець, Син і Святий Дух. Всім трьом належить одна природа і в результаті три Особи являють собою єдиного Бога.

Хоча слово “Трійця” не зустрічається в Слові Божому, але його дуже рано почали вживати в Церкві. Вважають, що його грецькою формою „тріас” вперше скористався Феофіл Антіохійський (181 р після Р. Хр.), а його латинською формою “трінітас” – Тертуліан (близько 200 р. після Р. Хр.). Оскільки є тільки один Бог, то собори ранньої Церкви дійшли до висновку, що Бог є нероздільною єдністю трьох осіб.

Поняття “Трійця” знайшло своє відображення в Нікейському символі віри (325 рік).

“Трійця” – це єдність трьох Особистостей (Отця, Сина і Святого Духа) в одному Божестві, так, що всі три – це один Бог в сутності, але Особистості по індивідуальності (із словника Уебстера).

2. Кожна Особа, що належить до Трійці є Богом

- Бог Отець (П. Зак. 32:6; 2 Кор. 6:18);

- Бог Син (Ів. 8:56-58; Кол. 1:17; 1 Ів. 5:20);

- Бог Дух Святий (Бут. 1:2; Дії 5:3-4).

3. Що говорить про Трійцю Старий Заповіт?

- в Старому Заповіті підкреслюється монотеїзм, а не політеїзм (Іс. 44:6);

- одне з імен Бога – Елохім – використовується в Старому Заповіті біля 2600 разів. Воно стоїть в граматичній формі множини, хоча інколи використовується з дієсловом в однині. Класичне старозавітне проголошення про те, що Бог один це (П. Зак. 6:4) “Господь, Бог наш – Господь один”. В цьому вірші вживається слово Елохім;

- Бог нерідко говорить про Себе “Ми”, “Нас” (Бут. 1:26; 3:22). Так не говорили про себе ні один цар Ізраїльський;

- є вірші, де проводиться різниця між “Богом” і “Богом”.(Пс. 45:7-8) або: “Промовив Господь Господеві моєму” (Пс. 110:1).

4. Що говорить про Трійцю Новий Заповіт?

- автори Біблії постійно підкреслювали про те, що Бог один та про єдність Отця і Сина (Ів. 10:30; 17:3);

- три особи Трійці нерідко згадуються в Новому Заповіті. В звістці ангела Марії (Лк. 1:35), під час хрещення: голос, Син, голуб (Мт. 3:16, 17);

- хрещення “в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа” (Мт. 28:19), а не в імена (тобто не в множині), як для трьох окремих істот;

- в посланнях Павла, Особи Божества є об’єктом всякого релігійного поклоніння, джерелом всіх Божественних дій: в привітаннях (Рим. 1:7; 2 Кор. 1:3), в благословеннях (2 Кор. 13:13).

5. Приклади триєдинства

Для того, щоб допомогти зрозуміти Трійцю, можна привести велику кількість прикладів.

Закон триєдинства діє як в духовному так і в матеріальному світі.

Ще Піфагор помітив, що в геометрії трикутник – сама стійка фігура, з якої можна скласти інші фігури.

Триєдиний простір бо має три виміри: довжину, висоту та ширину.

Час розкладається на три частини: минулий, теперішній та майбутній.

Видимий живий світ представлений в трьох модифікаціях: рослинний, тваринний та антропогенний.

Людини триєдина: дух, душа, тіло. Також наш духовний “організм” нараховує три функціональних частини: віра, надія, любов.

В свою чергу сатана, імітуючи триєдинство, протиставляє Божеству неправдиве триєдинство: диявол, антихрист, неправдивий пророк.

 

IV. АТРИБУТИ БОГА

А. Природні атрибути

Природні атрибути Бога – це якості, які належать тільки Йому одному, аналогів цих якостей немає ні в людському досвіді, ні в людському розумінні. До цих якостей належать: вічність, незмінність, всезнання, всемогутність, всюдиприсутність.

Вічність Бога

Щоб бути істинним Богом, необхідно не мати ні початку не кінця. Все, що існує в світі, створено Богом, а це значить, що воно має початок свого існування і не є вічним.

Час не може бути виміром для Бога, бо він не що інше як частина створеного світу, тоді як Бог є творцем всього часу та всієї історії. Час та історія набувають сенсу лише коли ми розглядаємо їх через призму існування Бога і в Його перебуванні в них.

Тільки для одного вічного Бога минуле, теперішнє і майбутнє – це одне вічне “зараз”. Він бачить минуле і майбутнє так ясно, як і теперішнє. Бог завжди був, завжди є і завжди буде (П. Зак. 32:40; Пс. 90:2; Іс. 57:15).

Незмінність Бога

Незмінність Бога означає, що характер, якості і воля Божа не змінюються. Бог не може змінитись на краще, так як Він безкінечно досконалий. Він не може змінитися до гіршого по тій самій причині – Він безумовно досконалий. Він повнота життя і слави, яка не може в Ньому зменшитись. Бог завжди діє по відомим законам та принципам: завжди ненавидить гріх, але любить грішника (Мал. 3:6; Як. 1:17).

Вчення про незмінність Бога – багата скарбниця надії віруючих людей. Його сила, могутність, Його мудрість, святість, істина і любов будуть незмінними по віки віків. Тому Він достойний нашої повної довіри, нашого повного посвячення Йому себе і нашого найвищого служіння Йому.

Всезнання Бога

Бог є Дух і, як Такий, має здатність знати все. Він – Дух досконалий, і тому Його знання досконалі. Слово “всезнаючий” означає, що Бог знає все і що Він безумовно досконалий в знаннях. Процес пізнання або вивчення неприродній Йому. Він знає речі такими, якими вони є на справді, і немає нічого поза сферою Його відання. Люди знають про те чи інше тільки частково. Подібне несумісне з особистістю Бога. Його розум охоплює минуле, теперішнє і майбутнє, і ніщо не може зникнути з Його пам’яті.

Бог бачить все, що відбувається на кожному місці (Пр. 15:3); знає всі: людські думки, вчинки та відчуття (Пс. 139:2, 3); наші слова (Пс. 139:4); людські скорботи (Вих. 3:7); думки та наміри людини (1 Хр. 28:9); самі найменші подробиці (Мт. 10:30); знає все у всьому всесвіті (Пс. 147:4); також Йому відомі всі події всієї вічності (Дії 15:18).

Всемогутність Бога

Всемогутність Бога – це якість Бога в сфері якої Він може робити все те, що тільки побажає. Його сила та могутність не мають ні меж, ні перешкод (Бут. 17:1; Йов 42:2).

Всемогутність Бога обмежується Його святою волею. Бог може робити все, але бажає тільки те, що благорозумно та мудро (Іс. 59:1, 2). Те, що суперечить Самому Богу або протилежно Його характеру виключається. Бог не може грішити, обманювати або вмерти, тому що здатність робити таке доводить безсилля і слабкість. Бог має силу робити те, що узгоджується з Його безкінечною досконалістю.

Всюдиприсутність Бога

Під всюдиприсутністю Бога ми розуміємо, що Бог всією повнотою Своєї сутності наповнює весь всесвіт у всіх його частинах в любий момент часу (Пс. 139:7-10). Бог присутній поруч не просто якоюсь Своєю частиною, - Він нероздільний, і тому не може розподілитись по всьому всесвіту, як мінерали в земній корі. Він не велетень, одна частина якого тут, а інша там. Бог немає “частин” – Він єдиний! Бог існує кругом. Де б ми не були, ми оточені Богом. Таким чином ми завжди в присутності Бога: і у важкі хвилини, і коли в нас все добре. Усвідомлення цього вірою дає спокій та мир. Бог ближче до нас ніж наш подих.

Б. Моральні атрибути

Моральні атрибути Бога – це ті, які розкривають Божу сутність, яка охоплює моральні якості. Це якості, аналоги яких існують або можуть існувати в людській природі, але в недосконалому і обмеженому вигляді, тому що Божі якості значно вище наших.

Святість Бога

Святість є основою Божих дій. Всі якості Його настільки чисті завдяки тому, що Він “Препрославлений святістю” (Вих. 15:11). Тому Слово Боже посилається на святість Бога частіше, ніж на інші Його якості (Іс. 6:3). Основне значення слова “святий” є “відділений”. Коли поняття “святий” відноситься до Бога, це означає, що Бог повністю відділений від зла. Ніякої плями чи вади не може бути знайдено в нашого Бога, Він повністю чистий “Бог є світло, і немає в Нім жодної темряви” (1 Ів. 1:5).

Наш погляд відносно потреби викуплення від гріха, залежить від нашого розуміння святості Бога. До тих пір поки ми не переконаємося в досконалій святості нашого Бога і нашої, в порівнянні з Ним, глибокої гріховності, ми не будемо в змозі оцінити велику важливість і необхідність у викуплені від гріха.

Праведність Божа

Безпосереднє відношення до Божої святості має Його праведність, яка спонукає Його чинити відповідно до Своєї святості (Пс. 119:137; 145:17). Під праведністю слід розуміти досконалу бездоганність вчинків. Це та якість Бога, відповідно якій Він підтримує те, що відповідає Його характеру і засуджує те, що суперечить Йому – гріх.

Праведність Божа є підбадьоренням для віруючої людини, так як вона знає, що Бог судить праведно (Дії 17:31), тому що вона впевнена в виправданні, яке звершив над нею Ісус Христос (Рим. 5:1; 1 Кор. 1:30), а також тому, що ті праведні діла, які вона робила, не залишаться непоміченими (Євр. 6:10; Об. 19:8).

Любов Божа

Любов Божа досконала і обумовлена Його божественною природою. Біблія говорить, що Бог є любов (1 Ів. 4:16). Оскільки Бог полюбив нас, Він віддав Свого Сина вмерти за нас (Ів. 3:16). Його любов не залежить від взаємності або від здатності до любові того, до кого вона направлена. Бог любить і ворогів. Хоча Бог ненавидить гріх, Він любить навіть тих, хто не приймає Його любові або грішить (Рим. 5:8).

Божа любов звільняє наше життя від страху (1 Ів. 4:18), вона є джерелом потіхи для кожної дитини Божої (Рим. 8:35-39).

Вірність Божа

Слово “вірність” походить від слова, корінь якого означає “підпирати” або “підтримувати”. Коли воно вживається у відношенні до Бога, воно означає, що Бог є Той, на Якого ми можемо опертись без всякого страху. Він є Той, Кому ми можемо завжди довіряти.

Вірність Бога – це та якість Бога, яка вказує на Його постійність в слові та в діях, так що на Нього можна покластися без всякого сумніву (П. Зак. 32:4; Об. 19:11).

Якщо ми усвідомлюємо Божу вірність, то маємо почуття захищеності та внутрішній спокій незалежно від того, що нам підказують емоції чи життєві обставини, наша надія опирається на факт: Бог вірний (Плач 3:21-24).

Мудрість Божа

Бог не тільки все знає, але здатен досконало вірно використовувати ці знання. Таке застосування знань ми називаємо “мудрістю”, а наш Бог є Премудрим (Дан. 2:20). Бог не може помилятися. Тому шлях того, хто керується в своєму житті не власним розумінням життя, а мудрістю Божою, буде прямим та безпечним.

Справедливість Божа

Наш Бог – Бог справедливості, Котрий бажає, щоб кожен отримав те, що заслужив (Рим. 1:18; Об. 15:3). Він не дивиться на особу і Його справедливість вимагає покарання за гріх – як на той, що видно, так і на той, що ховається в серці людини (Рим. 6:23).

Якби Бог поступав з нами по Своїй справедливості, тобто по нашим гріхам, ми всі безумовно б отримали покарання згідно слова Його. Однак Бог поєднуючи справедливість та Свою безмежну любов до людини, посилає в світ Свого Сина Ісуса Христа прийняти покарання за наші гріхи на хресті і, таким чином, дарувати нам прощення та вічне життя після того як ми приймаємо Ісуса в своє серце.

 

V. НЕОБХІДНІСТЬ В ПІЗНАННІ БОГА

Причини, які спонукають нас пізнавати Бога:

1. Для того щоб жити духовно, необхідно зустрітись з Богом. А щоб жити повноцінним духовним життям, потрібно знати яким є Бог. Вірне розуміння того, хто такий Бог і який Він, складає серцевину “життя з надлишком”, що обіцяне Ісусом Христом в Ів. 10:10.

2. В основі християнської віри лежить знання Бога. Однак віра не існує сама по собі. Вона завжди передбачає предмет: ми сідаємо в автобус і віримо, що він довезе нас до пункту призначення; ми віримо в свого друга, в Бога. Наші дії визначає сам предмет віри. Важко вірити в когось або в щось, про що ти мало знаєш. Реальна віра спирається на знання: ми вже їхали на цьому автобусі і він в минулий раз довіз нас туди куди потрібно; вчинки і характер нашого друга дозволяють нам вирішувати, довіряти йому чи ні.

Християнська віра передбачає виключну віру в Бога. Щоб невідступно слідувати за Богом, потрібно знати який Він є. Відкриваючи дивовижні істини про те Яким є Бог насправді, ми підкріпляємо свою віру в Нього.

3. Це Божа воля, щоб ми пізнавали Його (Ос. 6:6). В Слові Божому віруючі неодноразово називаються свідками Бога (Іс. 43:10; Дії 1:8). Як не дивним може це здатися для когось, але саме нам людям, які по ділам своїм заслуговували б на покарання та через віру в Ісуса Христа виправдались перед Богом, нам обмеженим і недосконалим, Бог ввірив Своє Слово і дав можливість проповідувати його по всій землі і свідчити про любов Божу. Ісус Христос казав, що Його свідчення є правдиве, правдиве має бути і наше свідчення про Бога. Але щоб воно було таким ми маємо знати яким є Бог, щоб не ввести в оману ні себе ні людей які нас слухають.

4. Нерідко причиною виникнення духовних проблем є незнання Бога. Трапляються випадки, коли люди навертаються до Бога, але при перших труднощах чи випробуваннях втрачають віру. (Вони пізнали Божу любов, милість та довготерпіння, але коли в житті проявилась Божа справедливість, яка не може погодитись з гріхами, що присутні в житті людини, вони повертаються до старого життя.) Коли б кожен усвідомив, хто є Бог, то всі йшли б до Нього без всяких упереджень і сумнівів. Для тих людей, які більше розуміють і знають, Хто є Бог, - легше залишити гріх і звільнитися від його кайданів. Часто люди не розуміють причини, чому вони мають залишити гріх, бо не знають характеру Бога.

5. Інші причини які мають нас спонукати пізнавати Бога:

а) щоб бути вільними від гріха (Ів. 8:32);

б) щоб мати спокій (Йов 22:21);

в) щоб мати духовні сили (Дан. 11:32);

г) щоб бути мудрими (Пр. 9:10).

 

VI. ПРАКТИЧНІ КРОКИ ДО ПІЗНАННЯ БОГА

1. Важко чомусь навчитись маючи наперед стверджену думку, що в цьому питанні тобі все відомо. Тому наша позиція по відношенню до Бога має завжди залишатись такою, що ми ще недостатньо Його знаємо. Коли ми будемо визнавати це та щиро бажати пізнавати Бога, Він обов’язково буде відкриватися нам.

2. Оскільки одне з джерел з якого ми можемо пізнавати Бога є Біблія, ми маємо особливу увагу приділити читанню та вивченню Слова Божого.

3. Для того щоб пізнавати Бога ми маємо молитись і просити про це в Нього (Кол. 1:9, 10).

 

Вивчити напам’ять: Ів. 4:24; Євр. 11:6.

 

Контрольні запитання:

1. Які сучасні погляди існують на особу Бога?

2. Хто такий Бог? Яка Його сутність?

3. Що ми маємо на увазі, коли говоримо, що Бог є особистість?

4. Скільки існує богів? Один чи декілька?

5. Ми віримо, що Бог триєдиний. Наведіть місця з Слова Божого, які підтверджують це і поясніть чому?

6. Наведіть декілька прикладів триєдинства.

7. Що означає слово атрибут?

8. Чим природні атрибути відрізняються від моральних атрибутів?

9. Перерахуйте 5 природних атрибутів Бога і дайте їм коротку характеристику.

10. Назвіть моральні якості Бога і дайте їм коротку характеристику.

11. В чому полягає необхідність пізнання Бога?

12. Які практичні кроки ми маємо робити, щоб більше пізнавати Бога?

 


Урок 3

 

ІСУС ХРИСТОС

 


План уроку:

Втілення Бога в людину.

2.Старозавітні пророцтва про Месію, які здійснилися в Ісусі Христі.

3. Історична постать Ісуса Христа.

4. Людська природа Ісуса Христа: Син Людський.

5. Божественна природа Ісуса Христа: Син Божий.

6. Причини втілення Бога в людину.

 

 

І. ВТІЛЕННЯ БОГА В ЛЮДИНУ



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.217.174 (0.016 с.)