Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
А. Людина попала в залежністьСодержание книги
Поиск на нашем сайте
В результаті гріхопадіння людина втратила свій початковий стан і попала в залежність, яка їй була неприродною: 1. Від гріха “бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави” (Рим. 3:23), “Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені” (Рим. 7:19, 20). 2. Від диявола “Ваш батько – диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете” (Ів. 8:44). 3. Від світу – штучної, неприродної (тобто такої, що вона не створена Богом) системи, яка виникла під впливом гріха і грішників (1 Ів. 2:15). Б. Майбутнє людини З втратою невинності людина втратила можливість перебувати завжди в тому стані і положенні в яке її помістив Бог. З того часу кожну людину в майбутньому чекає: 1. Смерть “Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть” Як. 1:15. 2. Суд. Як Старий так і Новий Заповіти ясно навчають, що буде певний, визначений Богом час суду, коли кожна людина дасть звіт за своє життя. “Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого, і вселенну буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.” (Пс. 9:8, 9), “І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд” (Євр. 9:27).
ІІ. СПАСІННЯ БОЖА СПРАВА А. Спасіння не залежить від: 1) добрих справ (Єф. 2:5, 8, 9); 2) релігії (Рим. 2:25; 3:9, 10); 3) хрещення без віри (Мр. 16:16); 4) виконання Закону (Рим. 3:20). Б. Ініціатор спасіння людини Немає ні однієї людини, яка б з власної ініціативи або з власного бажання шукала б Бога та спасіння своєї душі (Пс. 14:1-3). З цієї причини Бог бачачи нашу зіпсованість зробив так, що ініціатива нашого спасіння походить від Нього Самого (Ів. 3:16, 17; Рим. 8:29, 30). Ставши ініціатором нашого спасіння Господь, згідно Своєї суверенної волі визначив його план (Єф. 1:4-6). Згідно цього плану людина отримує спасіння по благодаті, як дарунок (Єф. 2:5, 8, 9) через жертву Ісуса Христа (Євр. 9:24-28). Таким чином Бог направляє нас до спасіння використовуючи працю Духа Святого (Ів. 16:8-11) і Своє Слово (Рим. 10:14-17). Але хоча спасіння звершується повністю Богом, ми зі своєї сторони, повинні певним чином відгукнутись на цей дар. Тому в здійсненні нашого спасіння існують дві сторони – Божа і людська. Для того, щоб нам розкрити дану тему, розглянемо сім ступенів духовного стану людини, що спасається: навернення, віра, покаяння, хрещення, народження з гори, виправдання, усиновлення.
ІІІ. ЛЮДСЬКА СТОРОНА В СПАСІННІ Питання спасіння душі привертає увагу у багатьох людей у світі. В Слові Божому описується, що коли людей цікавили ці питання Бог завжди вказував на шлях через який людина може прийти до спасіння. Після того, як в’язничий сторож побачив чудеса, що трапились з Павлом та Силою, коли їх посадили до в’язниці у Филипах, він запитав: “Що треба робити мені, щоб спастися?” У відповідь пролунали слова: “ Віру й в Господа Ісуса, - і будеш спасенний…” (Дії 16:30, 31). Після проповіді Петра в Єрусалимі в день П’ятидесятниці народ запитав учнів: “Що ж ми маємо робити, мужі-браття?” Тоді Петро їм відповів: “ Покайтеся, і нехай же охриститьс я кожен із вас…” (Дії 2:37, 38). Коли Петро був у храмі, він сказав євреям, що за те, що вони зробили з Ісусом Христом їм потрібно: “ Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами…” (Дії 3:19). Який же повинен бути порядок перерахованих дій? Даючи відповідь на це запитання, зробимо також аналіз підкреслених слів, що конкретно кожне з них означає. А. Навернення (Дії 26:17, 18) Слово “навернення” означає зміну напрямку, відвернення, поворот назад від гріха, а також повернення, поворот до Бога та Христа, а разом до послуху. Навернення – це поворот до Бога, воно являє собою відповідь людини на заклик Божий. Воно складається з двох елементів: віри і покаяння (Єр. 31:19). Б. Віра (Євр. 11:1) Віра – це фундамент християнського світогляду оскільки ми отримуємо спасіння по вірі. В зв’язку з тим, що ініціатива нашого спасіння походить від Бога, то нашу віру можна охарактеризувати як відгук на Божу ініціативу. Віра, яка спасає, це дія нашої душі, яка включає дію розуму людини в розумінні того, що зробив Христос, дію почуттів в любові до Нього і дію волі у віддачі себе в Його розпорядження. Складові частини віри Віра, яка спасає включає в себе декілька елементів: 1) дія розуму. Це є визнанням факту, що в Ісусі Христі Бог приготував спасіння грішному людству. Ця дія містить такий елемент, як знання “Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове” (Рим. 10:17). Ми повинні знати і розуміти біблійне свідоцтво про те, що Христос зробив для нас. Але Слово Боже попереджає нас, що одних знань мало “Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, - і тремтять” (Як. 2:19). Тому поруч з першим елементом мають бути присутні і інші два; 2) дія почуттів. Це є моїм погодженням з об’явленням Божої благодаті в Ісусі Христі для задоволення потреби душі в спасінні (Мт. 13:2, 20, 21; Мр. 12:32, 33); 3) дія волі. Це є моєю надією на Ісуса Христа і прийняття Його, як особистого Спасителя і Господа. Воно включає в себе: а) підкорення своєї винної душі в розпорядження Христу (Мт. 11:29, 30); б) прийняття Христа. Справжня віра – віра, яка простягається до прийняття Христа (Ів. 1:12). Це означає, що людина повинна не тільки знати, хто такий Ісус і що Він зробив, і не тільки погоджуватись з тим, що Він – єдиний Спаситель грішників, але необхідно прийняти Його в своє серце, як джерело прощення та духовного життя (Об. 3:20). Джерело віри При цьому слід пам’ятати, що віра не виникає в людини сама собою, це є дарунок Божої благодаті (Єф. 2:8), який з’являється через слухання і читання Слова Божого (Рим. 10:17). В. Покаяння Важливість покаяння В Біблії дуже багато говориться про важливість покаяння. Загалом про нього згадується більше 100 разів. Так, наприклад, Іван Хреститель та Господь Ісус Христос розпочали своє служіння з заклику до покаяння (Мт. 3:1, 2; 4:17). Пізніше посилаючи Своїх учнів на проповідь Євангелія, Ісус Христос також наказав їм проповідувати про покаяння (Лк. 24:47) після чого ця тема стає головною в проповідях апостолів (Дії 2:38; 20:21). Бог хоче і чекає, щоб всі люди покаялись (Дії 17:30; 2 Пт. 3:9). Небажання людини відгукнутись на цей заклик веде до вічної загибелі її душі (Лк. 13:3). Значення слова покаяння Покаяння (грецьке слово “метанойа”) означає переміну образу мислення, переоцінку всіх цінностей. Покаяння – це усвідомлення своєї вини перед Богом і рішення людини залишити гріховне життя та почати нове життя з Христом. Покаяння – це внутрішній поворот людини на 180 градусів від гріха до Бога. Покаяння – єдиний шлях для того, щоб отримати спасіння. Складові частини покаяння Істинне покаяння людини має три сторони: 1) розумова (переміна поглядів) – усвідомлення гріха, що включає в себе визнання особистої вини, гріховності та безпомічності “Бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно” (Пс. 51:5). Свідоме рішення можливе лише тоді, коли ми знаємо в кого ми віруємо і яку дорогу обираємо (2 Тим. 1:12; Лк. 14:25-33); 2) емоційна (переміна почуттів) – смуток за зроблені гріхи, ненависть до гріха “Я радію тепер не тому, що ви засмутились, а що ви засмутились на покаяння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чому не мати втрати від нас. Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння…” (2 Кор. 7:9, 10); 3) вольова – це прийняття рішення йти за Ісусом “Устану, і піду я до батька свого… І, вставши, пішов…” (Лк. 15:18-20). Справжнє покаяння супроводжується рішучою дією, яка виражається в тому, що людина сповідує свої гріхи перед Богом (1 Ів. 1:9), залишає ці гріхи (Іс. 55:7) і повністю навертається до Бога (Дії 26:18). Результат покаяння 1) прощення гріхів (1 Ів. 1:9); 2) віруючий отримує дар Духа Святого (Дії 2:38); 3) радіють всі небеса (Лк. 15:7, 10). Г. Хрещення Значення слова хрещення Хрещення – це зовнішній символ внутрішньої реальності – істинного навернення до Бога “Того образ, хрищення – не тілесної нечистоти позбуття, але обітниця Богові доброго сумління…” (1 Пт. 3:21). При чому воно не має ніякого значення без попередніх трьох дій (Мр. 16:16). Слово “хрещення” в перекладі з грецької мови означає “занурення”. Хрещення через занурення у воду має біблійну основу, оскільки Ісус Христос, Його учні і перші християни христились у воді (Мт. 3:16; Ів. 3:23; Дії 8:38, 39).
2. Необхідність в хрещенні: 1) це є заповідь Христа (Мт. 28:19, 20); 2) цьому вчили апостоли (Дії 2:38); 3) в Новому Заповіті говориться, що наступним кроком після того, як людина увірувала в Христа було її хрещення (Дії 9:18; 10:47, 48; 16:14-15).
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 331; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.26.204 (0.008 с.) |