Біблійне визначення святості та освячення.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Біблійне визначення святості та освячення.



2. Різноманітні аспекти освячення.

Час нашого освячення.

4. Засоби освячення людини.

 

 

І. БІБЛІЙНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СВЯТОСТІ ТА ОСВЯЧЕННЯ

Важливість теми

Тема святості є дуже важливою. Підтвердженням цієї думки є величезна кількість згадувань про неї в Біблії (більше тисячі разів), а також зміст і значення її по відношенню до людини.

Відповіддю на запитання чому вона є такою важливою будуть слова з Слова Божого “Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа” (Євр. 12:14).

Отже, як видно з цього місця, однією з умов, щоб побачити Бога нам потрібно бути святими або мати святість.

Наступне запитання, на яке потрібно зайти відповідь –це чому людина без святості не може побачити Бога?

Справа в тому, що в природі Бога немає гріха і Він є святий в абсолютному розумінні цього слова “Хто подібний Тобі, препрославлений святістю?” (Вих. 15:11); “Бо один Ти святий…” (Об. 15:4). Людина, як відомо грішна, а тому не може знаходитись в присутності Божій (П. Зак. 33:20). Виходячи з цього ми можемо зробити висновок, що Бог бажаючи мати взаємовідносини з нами і не бажаючи загибелі наших душ встановлює для нас ці умови та бажає щоб ми виконали їх і були з Ним в Його царстві “Будьте святі, - Я бо святий!” (1 Пт. 1:16).

Оскільки людина не є святою і ніколи сама не може такою стати, Бог зробив так, що Він Сам дає людині святість через освячення.

Крім цього освячення – це воля Божа по відношенню до кожної віруючої людини “Бо це воля Божа, - освячення ваше…” (1 Сол. 4:3).

Значення слова освячення

Слово “святість” означає духовну та моральну чистоту, непричетність до зла. В Слові Божому святість описується як природа, що насолоджується чистотою і відкидає зло.

Біблійне значення слова освячення – це відділення, значення якого включає в себе не тільки відділення від зла, але й посвячення себе Богу. “І знайте, що святого для Себе Господь відділив…” (Пс. 4:4).

В той час, як відродження відноситься до зміни природи віруючого, виправдання відноситься до зміни його положення перед Богом, усиновлення відноситься до приєднання в сім’ю Божу, а освячення відноситься до зміни його поведінки та характеру.

 

ІІ. РІЗНОМАНІТНІ АСПЕКТИ ОСВЯЧЕННЯ

1. Приклади Старого Заповіту

Зі Слова Божого ми бачимо, що у Старому Заповіті освячення починалось з відокремлення. Те, що Бог призначив для освячення, Він перш від усього відділяв.

1) день сьомий. Шість днів Бог творив наш світ, а в сьомий день відпочив і освятив його, тобто відділив від інших днів (Бут. 2:3);

2) народ Ізраїльський. Для освячення Ізраїльський народ перше всього повинен був відокремитися від народу Єгипетського у власність для Господа і в подальшому не сполучатися з іншими поганськими народами (Лев. 20:24);

3) левити. Вони повинні були відділитися із народу Ізраїльського у власність Богу для служіння в скинії, а пізніше в храмі (Чис. 8:14, 15);

4) сини Аарона. Це були люди, які мали стати священиками (Вих. 28:1);

5) скинія та всі речі, які в ній знаходились (Вих. 40:8-11).

Але відокремлення – це лише перша частина освячення. Відокремившись, люди повинні були обмитись і очиститись від гріха. Для цього вони обмивались водою, потім приносили чисту і непорочну жертву. Таким чином освячення в Старому Заповіті починалось з відділення (Вих. 28:1), потім слідувало очищення (Вих. 29:4, 10-14) і нарешті – помазання священною оливою (Вих. 40:13-15). На сьогоднішній день весь цей порядок освячення має лише прообразне і повчальне значення.

2. Сучасні світські приклади освячення

В нашому народі на сьогоднішній день є дуже модним обряд освячення. При чому святять все, від хліба і ковбаси до машин і будинків і навіть військової техніки. Але при цьому знехтується принцип, що все, що освячене, воно має не лише відділитись від зла, але й відділитись для Бога. Нажаль люди, які далекі від Господа не розуміють ні значенні, ні мети освячення, а тому діють не вірно спотворюючи при цьому істини Божі.

3. Освячення в Новому Заповіті

У Новому Заповіті Господь дарував незрівнянно більш дорогоцінні засоби освячення. Сам Бог наблизився до людей для їх освячення. Замість крові жертовних тварин Бог віддав Свого Сина, Спасителя нашого Ісуса Христа і Його дорогоцінну святу Кров (Ів. 1:29; Євр. 9:12). А замість священної оливи дарував нам, віруючим, помазання Духом Святим (1 Ів. 2:20).

Отже, наше освячення має бути не зовнішнім, а внутрішнім. Ми відділяємось від гріха не через виконання закону чи обрядів, а через жертву Христа “… ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз” (Євр. 10:10). І той, хто приймає Ісуса Христа освячується і стає святим в очах Бога. Підтвердженням цього факту є слова з Біблії де всі віруючі в Спасителя названі святими (Рим. 1:7; 1 Кор. 1:2; Кол. 1:2).

 

ІІІ. ЧАС НАШОГО ОСВЯЧЕННЯ

Для віруючого освячення є як подією так і процесом всього його життя. Воно розглядається як дія, що відбулась в минулому, відбувається в теперішньому і завершиться в майбутньому. Таким чином освячення має три етапи, кінцевим результатом яких буде святість людини.

1. Одночасно з наверненням

“І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога” (1 Кор. 6:11).

Проаналізуємо порядок слів та їх значення:

- обмились – дія Слова Божого на людину через Святого Духа. Воно відбувається через те, що грішник починає бачити свої гріхи; засуджує їх перед Богом; в нього з’являються нові цінності; він відчуває потяг до них; він відвертається від зла і навертається до Бога. Це відбулось не тому, що людина сама дійшла до цього своїм розумом або якимось іншим чином, а тому, що це зробив Бог.

- освячення – відбувається в момент, коли грішник кається в своїх гріхах перед Богом. Найпростіша дія зі сторони людини – віра в Ісуса Христа миттєво приводить її в стан святості. В момент прийняття Господа, віруючий освячується в тому розумінні, що він відділяється від гріха і віддає себе Богу. Зверніть увагу, освячення стоїть перед виправданням, а це означає, що виправдання є плодом освячення.

“Обмились”, “освятились”, “виправдались” – всі слова написані в минулому часі. Це є свідченням того, що кожен віруючий не залежно від терміну і практичного духовного досвіду є освячений. Якщо ми віримо в Ісуса Христа, то ми обмиті, освячені, виправдані. І стан цей не частковий, а повний. Ми такі не інколи, а завжди. Ми такі не тому, що ми досконалі, а тому, що ми в Христі.

2. Процес

Це означає, що з людської точки зору освячення поступово відбувається на протязі всього нашого життя.

В день нашого навернення до Господа ми тільки переступили поріг дому Божого, зробили, хоч і самий важливий, але лише перший крок на шляху свого ходіння перед Богом. Якщо Боже дитя, зробивши цей крок, на цьому заспокоюється і не прямує шляхом дальшого освячення, воно неминуче починає грішити.

Прикладом цього може бути Ізраїльський народ, який вийшов з Єгипту та охрестився в морі (1 Кор. 10:2). Але, пішовши від єгиптян, він не втік від своїх вад і гріхів, бо від себе втекти неможливо. Це призвело до того, що хоч Єгипет нічим не загрожував, але гріхи і вади, що виявились по дорозі в Ханаан, погубили багатьох (1 Кор. 10:5).

Так і ми, вийшовши із світу в день нашого навернення і охрестившись у Христа Ісуса, не втекли від свого власного характеру, від гріхів, що здаються нам незначними. Якщо і ми не будемо наполегливо звільнятись від усіх гріхів і вад та не будемо отримувати над ними перемогу, то вони обов’язково отримають перемогу над нами і приведуть нас до загибелі. Господь вибрав нас не для того, щоб ми лиш називалися святими, але щоб ми були святі (Єф. 1:4).

В Як. 1:22-25 християнин, який читає Слово Боже порівнюється з людиною, яка дивиться на себе у дзеркало. Природнім для нас є те, що коли ми подивились у дзеркало і побачили бруд на своєму обличчі, ми йдемо у ванну і змиваємо його. Дзеркало Божого Слова відкриває нам наші гріхи, після чого має йти їх сповідання та відділення від цих гріхів. До цього хотілося б ще додати, що Дух Святий не відкриває всіх гріхів відразу, оскільки вони б дуже засмутили нас і призвело до відчаю, а робить це поступово.

Освячення особливо нам необхідно якщо ми хочемо служити Богу. Відсутність його є однією з причин, коли брат чи сестра прагнуть зробити добрі справи в Ім’я Господнє, але при цьому терплять невдачу. В багатьох через це “опускаються руки” і зникає всяке бажання служити своєму Спасителю. Цікаво, що такі ситуації траплялися не тільки в сучасних християн. Слово Боже описує одну таку ситуацію, яка трапилась з царем Давидом, коли він переносив ковчег Божий. Прочитайте 2 Сам. 6:1-11 і порівняйте його з 1 Хр. 15. Давид терпів невдачу до тих пір, поки не зробив все вірно (це дуже важливо коли ми служимо Богу) і поки люди, які мали переносити ковчег не освятилися.

3. Повне і завершене освячення

Воно чекає віруючу людину в майбутньому. Ми досягнемо його з приходом Ісуса Христа “А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа!” (1 Сол. 5:23).

Прийде час коли все в нас буде досконалим. Відбудеться наше преображення і ми будемо мати нове тіло – без гріха “Улюблені, - ми тепер Божі діти, але ще не виявилося, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з’явиться, то будемо подібні до Нього…” (1 Ів. 3:2).

 

ІV. ЗАСОБИ ОСВЯЧЕННЯ ЛЮДИНИ

Хто нас освячує?

1) Бог Отець (1 Сол. 5:23, 24). Освячує віруючого, признаючи в ньому святість Христа;

2) Бог Син (Євр. 13:12). Освячує віруючого, поклавши за нього Своє життя і проливши Свою кров;

3) Бог Дух Святий (2 Сол. 2:13). Освячує віруючого, звільняючи його від тілесної природи (Рим. 8:2), борючись проти її проявлення (Гал. 5:17) і дає можливість жити по духу.

Чим ми освячуємось?

1. Словом Божим (Ів. 17:17). Для того, щоб нам освячуватись потрібно якомога більше часу проводити за вивченням Біблії. Слово Боже очищає та освячує нас через те, що воно відкриває нам наші гріхи, які ми можемо не бачити в своєму житті.

2. Кров’ю Ісуса Христа (Євр. 13:12). Слово відкриває гріх, а кров очищає від нього, коли ми цей гріх визнаємо.

3. Через покарання (Євр. 12:7-11).

4. Через повну віддачу себе Богу (Рим. 6:19).

 

Освячення гарантує нам отримання нетлінного спадку “Вірний Той, Хто вас кличе, - Він і вчинить оте!” (1 Сол. 5:24).

 

Вивчити напам’ять: Євр. 12:14; Євр. 10:10

 

Контрольні запитання:

1. Чому тема святості для нас є такою важливою?

2. Яким чином людина може стати святою?

3. Дайте визначення словам святість та освячення. В чому полягає різниця між ними?

4. Які приклади освячення із Старого Заповіту ви знаєте?

5. Кого Слово Боже називає святими?

6. Які існують етапи освячення? Дайте характеристику кожному з них.

7. Чим освячується людина?

8. Від яких дій залежить наше освячення?

 


Урок 8

ДУХОВНИЙ РІСТ


План уроку:

1. Ціль мого життя як християнина відповідно до Слова Божого.

2. Чотири типи людей.

3. Порівняння духовного і фізичного росту.

4. Умови в яких відбувається фізичний та духовний ріст людини.

5. Цілі духовного росту.

6. Необхідні умови для духовного росту.

 

 

Якщо ми подивимось на весь живий світ, що оточує нас (рослинний, тваринний, антропогенний), то побачимо, що життя, яке з’являється, воно не залишається в однаковому стані назавжди, але воно змінюється – росте та розвивається.

Багато християн, після навернення до Бога, не мають уяви про те, що вони мають робити далі, яка ціль поставлена перед ними Богом, тобто, яка тепер ціль їх життя.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.218.88 (0.011 с.)