Розкрити та зруйнувати справи диявола 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розкрити та зруйнувати справи диявола



Великий привілей в нашому житті бачити справжню суть речей, тобто не такими якими вони видаються, також не такими якими про них склалася суспільна думка, але такими, якими вони є насправді. Сама людина власними зусиллями без Бога цього зробити не зможе ніколи, оскільки “батько неправди”, тобто диявол, настільки спотворив все в нашому світі, що кожен, хто не пізнав Бога і не є слухняний Його Слову, в тій чи іншій мірі знаходиться під впливом неправди.

Поруч з тим, що Христос прийшов в цей світ для того щоб відкрити людям Бога, стати жертвою за гріх і через це дати спасіння людям, показати своїм життям як потрібно жити, ще одним завданням Його було знищити справи диявола. Так про це пише апостол Іван: ”Тому то з’явився Син Божий, щоб знищити справи диявола” (1 Ів. 3:8).

В Ісусі Христі відкривається нам вся правда, а без Нього ми не можемо бути впевнені, що ми вірно живемо, без Нього ми не можемо мати ніяких гарантій, що сатана не підступить до нас і не обмане нас.

Найкращий спосіб не заблукати в незнайомій місцевості – мати постійно в полі зору якийсь орієнтир. Найкращий спосіб, щоб не заблукати в цьому світі, не впасти в оману диявольську – мати своїм дороговказом Ісуса Христа. Якщо Він буде нашим життєвим орієнтиром, ми можемо бути спокійні, що ми завжди, слухаючись Бога, залишимось на вірному шляху.

 

Вивчити напам’ять: Ів. 3:16; Ів. 1:1.

 

Контрольні запитання:

1. Що ви можете сказати про значення імені Ісус Христос?

2. Як пророцтва, що були записані в Старому Заповіті про Месію, здійснились в Ісусі Христі?

3. Чи існують крім Біблії якісь свідчення відносно того, що Ісус Христос насправді жив на землі?

4. Чим підтверджується людська природа Ісуса Христа?

5. В чому полягає відмінність Ісуса Христа від інших людей?

6. Чим підтверджується божественність Ісуса Христа?

7. Що стало причиною втілення Бога в людину?

 


Урок 4

 

ДУХ СВЯТИЙ

 


План уроку:

Особа Духа Святого.

2. Дух Святий – особистість.

3. Дух Святий – Бог.

4. Діяльність Духа Святого.

5. Ознаки присутності Святого Духа.

6. Невірне відношення до Духа Святого.

 

 

Цей урок присвячений третій Особі Бога – Духу Святому. Напевно не буде помилкою сказати, що немає такого вчення, яке було б так спотворено та невірно використано, як вчення про Духа Святого. Нерідко можна спостерігати ситуацію, коли віруючі люди, як ті, хто тільки прийшли до Бога так і ті, хто вже давно є членами Церкви не завжди добре розуміють істини про Нього. Такий стан речей може призвести до негативних наслідків в духовному житті християнина, усунути які можливо лише дослідивши Слово Боже, яке в повній мірі відкриває нам особу Духа Святого.

 

І. ОСОБА ДУХА СВЯТОГО

А. Сучасні погляди на особу Духа Святого

На сьогоднішній день існують ряд протилежних за змістом поглядів на Особу Духа Святого:

1. Одні люди вірять в Бога-Отця, в Бога-Сина та в Бога Духа Святого як слугу, як “хлопчика на побігеньках”.

2. Деякі притримуються іншої крайності – Дух Святий важливіший за Сина.

3. Треті взагалі стверджують, що це просто сила, або прояв Божої сили, яка не володіє особистими якостями і тому не йде ні в яке порівняння з Богом.

Ми віримо, що Дух Святий – жива особистість, Святий Бог, рівний Отцю і Сину. Підтвердження нашої позиції ми можемо знайти в Біблії – Слові Божому, коли звернемося до нього.

Б. Історію людства умовно можна поділити на три періоди:

1. Старозавітній період є періодом Бога-Отця.

2. Життя Ісуса Христа в тілі – період Бога-Сина.

3. З дня П’ятидесятниці і до другого приходу Ісуса Христа можна назвати періодом Бога-Духа Святого.

 

ІІ. ДУХ СВЯТИЙ – ОСОБИСТІСТЬ

В Писанні є, при наймі, декілька серйозних доказів про те, що Дух Святий являється особистістю. В цьому ми переконаємось коли розглянемо деякі факти.

А. Вживання особових займенників

“А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, - Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене” (Ів. 15:26).

В грецькій мові слово “дух” являється іменником середнього роду. Тому відповідно до правил граматики, замість слова “дух” може використовуватись займенник середнього роду “воно”. Однак в тих місцях де займенник замінює “Дух Святий”, він стоїть в чоловічому роді “Він”, а не середньому, як це варто було б вживати у випадках, коли мова йшла про використання слова “дух”. З цього слідує, що як у вищенаведеному так і в інших місцях Писання де йдеться про Духа Святого мова йде про особу, а непросто про якусь силу чи прояв Божої сили.

Б. Як особа Він володіє певними особистими якостями та рисами

1. Розумом:

- знання (1 Кор. 2:10, 11);

- мислення (Рим. 8:27).

2. Волею. В 1 Кор. 12:11 описується ситуація, коли Дух Святий самостійно приймає рішення наділяючи віруючих духовними дарами.

3. Почуттями:

- засмучується (Єф. 4:30);

- здатен любити (Рим. 15:30).

В. Як особі Йому приписуються особисті дії

1. Чує (Ів. 16:13).

2. Говорить (Об. 2:7; Мт. 10:20).

3. Молиться (Рим. 8:26).

4. Вчить (Ів. 14:26).

5. Забороняє (Дії 6:6, 7).

6. Кличе на служіння (Дії 13:2).

7. Ставить пасторів над церквами (Дії 20:28).

Г. Як особа Він має власні імена

1. Дух (1 Кор. 2:10).

2. Дух Божий (1 Кор. 3:16).

3. Дух Ісуса Христа (Фил. 1:19).

4. Дух Святий (Єф. 1:13).

5. Дух правди (Ів. 14:17).

6. Дух слави (1 Пт. 4:14).

7. Дух благодаті (Євр. 10:29).

8. Утішитель (Ів. 14:26).

 

ІІІ. ДУХ СВЯТИЙ – БОГ

В попередньому розділі ми переконались в тому, що Святий Дух є особистість. Але Він не людська особистість, на відміну від нас Він не володіє фізичним тілом, а має зовсім іншу природу – божественну. Ми віримо, що Святий Дух – це Всемогутній Бог, рівний Отцю і Сину у всьому. Ми віримо в це тому що:

А. Йому притаманні божественні атрибути

1. Всюдиприсутність (Пс. 139:7-10).

2. Вічність (Бут. 1:2).

3. Всевидючість (1 Кор. 2:10, 11).

4. Всемогутність (Лк. 1:35; Рим. 8:11).

5. Святість (Лк. 11:13).

Б. Він робить справи, які може робити лише Бог

1. Творіння (Йов 33:4; Пс. 104:30).

2. Дає життя, оживляє (Бут. 2:7; Ів. 6:63).

3. Дає народження з гори (Ів. 3:5, 6).

4. Він автор Божих пророцтв (2 Пт. 1:21).

5. Виганяє демонів (Мт. 12:28).

В. Він має божественні імена

1. Дух Божий (1 Кор. 3:16).

2. Дух Отця (Мт. 10:20).

3. Дух Ісуса Христа (Фил. 1:19).

Г. Єгова Старого Заповіту названий Святим Духом в Новому Заповіті

Для того, щоб переконатися в цьому варто порівняти Іс. 6:8-10 з Дії 28:25-27 та Вих. 15:23-16:7 з Євр. 3:7-11.

Д. Пряма вказівка Слова Божого на те, що Дух Святий є Богом: “сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав… ти не людям неправду сказав, але Богові” (Дії 5:3-5).

 

IV. ДІЯЛЬНІСТЬ ДУХА СВЯТОГО

Святий Дух – це божественна Особистість, яка має певні функції. На протязі історії Всесвіту та історії людства, як свідчить Святе Письмо, Дух був дуже активний в Своїй діяльності.

А. У всесвіті

Дух Святий – учасник у творінні всесвіту (Пс. 33:6), Він також приймав участь у створенні людини (Бут. 1:26; Йов 33:4).

Біблія в Кол. 1:16 та в Євр. 1:2 вчить, що Бог створив все через Сина Свого, але як видно з Пс. 33:6, Слово (Ісус Христос) та Дух згадуються і діють разом. Отець, Син і Дух Святий всі мали участь в справі творіння.

Б. У старозаповітній період

Дух Святий сходив на окремих людей для певних визначених Богом цілей:

- сходив на суддів в Ізраїлі (Суд. 3:7; 6:34; 11:29);

- на пророків Божих (Іс. 59:21; Єз. 11:5; Мих. 3:8);

- на окремих людей, обдаровуючи їх здібностями до праці (Вих. 31:7).

Через пророків було сповіщено про благословенний час, коли Дух Святий буде “вилитий” в повній мірі і Господь зробить новими серця людей і наповнить їх Духом Святим (Іс. 44:3; Єз. 36:25-27; Йоіл. 2:28, 29).

В. В Ісусі Христі

1. Христос народжений від Духа Святого (Лк. 1:35).

2. Він був проваджений в пустелю Духом Святим де Його спокушував диявол (Лк. 4:1, 2).

3. Ісус був помазаний Духом Святим на служіння (Дії 10:38).

4. Христос пішов на хрест силою Духа Святого (Євр. 9:14).

5. Він воскрес силою Духа Святого (Рим. 1:4; 8:11).

Г. Після п’ятидесятниці в усіх людях

1. Він свідчить людям про Христа (Ів. 15:26; Дії 5:30-32).

2. Він звинувачує світ про гріх, про правду та про суд (Ів. 16:8):

а) про гріх (Ів. 16:9) – Дух Святий не говорить про велику кількість гріхів людей, тому що всі ці гріхи Христос вже возніс на хрест і поніс на Собі покарання за нас. Дух Святий звинувачує світ в гріху невір’я в Христа, через Якого ми отримуємо спасіння;

б) про правду (Ів. 16:10) – Ісус Христос є Живий Бог, Який не тільки вмер на хресті, але й воскрес та зійшов на небо і зараз перебуває по Божій правиці (1 Пт. 3:22);

в) про суд (Ів. 16:11) – Своєю хресною смертю та Своїм воскресінням Ісус Христос переміг диявола (Кол. 2:15) та звершив над ним суд.

Д. У віруючих

1. Він відроджує

Відродження є праця Духа Святого (Ів. 3:3, 5). Воно не є просто виправленням людської природи.

Відродження – це наділення духовним життям, мертвої через “провини й гріхи” людини (Єф. 2:1).

Є один єдиний спосіб через який ми можемо відродитись – це віра в Ісуса Христа (Ів. 7:38, 39; 1 Ів. 5:1). Дух Святий відроджує людину, яка повірила в Христа і покаялась в своїх гріхах (Дії 2:38). Тільки після “народження згори” грішник стає дитям Божим (Ів. 1:12, 13) і є спадкоємцем Божого Царства.

2. Він перебуває у віруючих

Одним з найдивовижніших результатів народження в сім’ї Божій через особисте прийняття Христа полягає в тому, що Святий Дух поселяється в наших серцях (Гал. 4:6).

І навпаки, у випадку, коли людина не має Духа Святого, вона не належить Христу (Рим. 8:9), а значить є духовно мертвою і потребує спасіння своєї душі.

Перебування в нас Духа Божого гарантує нам воскресіння (Рим. 8:11).

3. Він хрестить віруючого в тіло Христа

Про хрещення Духом Святим було сповіщено (Мт. 3:11; Ів. 1:33; Дії 1:5) ще до того, як воно вперше було здійснено в день П’ятидесятниці, коли з’явилась Церква Ісуса Христа (Дії 2:1-4).

Для того, щоб зрозуміти, що означає хрещення Духом Святим, потрібно дати визначення самому слову “хрещення”. Так в перекладі з грецької мови воно означає “занурення”. В 1 Кор. 12:13 написано: “Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне…”.

Тому хрещення Духом Святим означає занурення або долучення людини в невидиме тіло Христа - Церкву.

Воно є служінням Духа Святого, яке звершується в кожній віруючій людині в момент її спасіння. Ніхто не може бути частиною тіла Ісуса Христа до тих пір, поки не буде мати Духа Святого.

4. Він наповнює Собою віруючих

Наповнення Духом (Єф. 5:18) відрізняється від хрещення Духом. В той час, як хрещення Духом проходить один раз – під час навернення, сповнення Духом є багаторазовою дією на протязі всього життя віруючої людини і може відбуватися в любий час.

Слово “наповнюйтесь” в посланні до Єфесян написано в теперішньому часі наказової форми дієслова. Це означає “постійно наповнюватись” Духом і вказує на те, що такий досвід має бути звичайною щоденною нормою для всіх християн.

Можна проілюструвати це наступним чином: Дух Святий може бути прийнятий як почесний гість в центральній кімнаті будинку нашого серця, але Його не пускають в кухню, спальню чи в підвал. Дух Святий може перебувати, проживати, але не контролювати.

Тільки по мірі того, як ми дозволимо Йому контролювати все наше життя, Він все більше і більше буде наповнювати нас Собою. Прямим безпосереднім керівництвом до дії для того, щоб наповнюватись Духом є вірші 19, 20, 21 п’ятого розділу послання до Єфесян.

Слово Боже відкриває для чого нам потрібно наповнюватись Духом Святим: щоб мати радість (Дії 2:28); для того, щоб служити Богу (Дії 6:3); для сили свідчити (Дії 1:8); щоб мати силу жити переможним християнським життям (Дії 20:22-24).

5. Він запечатує Собою віруючих

Віруючі в Христа “запечатані” Духом (2 Кор. 1:22; Єф. 1:13, 14).

Як розуміти цей термін? Справа в тому, що в той час коли писалась Біблія не дуже багато людей могли читати та писати і тому замість підпису, в документі ставилась печатка, яка й засвідчувала його. Для євреїв печаттю було обрізання (Рим. 4:11). Для нас християн печать – це є Дух Святий.

Запечатування є символом: влади (Ест. 3:12); цінності (П. Зак. 32:34); правдивості (Ест. 3:12; Рим. 4:11); того, що ми є власність Бога (2 Тим. 2:19; 1 Пт. 2:9).

Дух Святий запечатав віруючого, являючись при цьому завдатком, який є гарантією виконання Божих обітниць (2 Кор. 5:5).

В доповнення до вищенаведеного варто сказати, що Дух Святий звільняє віруючого від закону гріха й смерті (Рим. 8:2); свідчить, що ми є діти Божі (Рим. 8:14); допомагає, і направляє в молитві (Рим. 8:26, 27; Юд. 20); потішає (Дії 9:31); дає повноту радості (Дії 13:52).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 325; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.117.191 (0.045 с.)