![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
ПИТАННЯ 47. Ієговізм (Свідки Ієгови)Содержание книги
Поиск на нашем сайте
ПИТАННЯ 46. Адвентизм
Цей напрямок протестантизмусформувався у США в 30-х роках XIX ст. на основі баптизму. В 1833 р. баптист В. Міллер видав книжку «Докази святого письма про друге пришестя Христа», в якій твердив, що ця подія відбудеться у березні 1843 р. Однак це пророкування не здійснилося. Після цього точні дати адвентуса (пришестя) Ісуса Христа не вказувалися, проте ідея продовжувала жити і навколо неї сформувався адвентистський рух. У 1863 р. утворилася самостійна Адвентистська церква, в організації якої велику роль відіграла Олена Уайт. У нашу країну адвентизм був завезений американськими проповідниками наприкінці XIX ст. Спочатку він поширився серед німецьких колоністів у Таврії. Численне розорення дрібних власників у країні створило відповідну соціальну базу для адвентизму. Рух швидко зростав за рахунок споріднених з ним течій євангелізму та баптизму. В 1907 р. російські й українські адвентисти утворили самостійну організацію і вийшли з німецького союзу адвентистів. Основою віровчення адвентистів є Біблія, зокрема книги пророка Даниїла і «Одкровення св. Іоанна Богослова», а також твори В. Міллера та О. Уайт. Визнаючи основні положення Біблії, адвентисти водночас вдаються до реформування суперечливих місць Святого Письма. Адвентисти всю свою діяльність підпорядковують проповіді містичних ідей другого пришестя Ісуса Христа, кінцю світу і встановлення тисячолітнього царства спочатку на небесах, а потім на землі. Основою адвентистського віровчення служить ідея богообраності їхньої віри. Ця ідея обґрунтовує положення про релігійну винятковість адвентистів як «Божого народу», його значення в питаннях спасіння людства. Згідно з адвентистським віровченням, пришестя Ісуса Христа повинне ознаменуватися тим, що воскреснуть померлі праведники і разом з живими адвентистами вознесуться на небо, де царствуватимуть на чолі з Ісусом Христом тисячу років. Упродовж цього часу відбуватиметься суд над грішниками. Після того, як доля грішників буде вирішена, Ісус Христос разом з адвентистськими праведниками зійдуть на землю, Бог воскресить грішників для страшного суду та знищить їх шляхом спалення. Згорить і сама грішна земля, замість неї з'явиться оновлена земля, де адвентисти будуть вічно раювати. Віруючі, повчають проповідники, завжди повинні бути готові до пришестя Ісуса Христа, оскільки ніхто не знає точного часу, коли він прийде. Усе, що очищає людину від гріхів і готує її до зустрічі з Ісусом Христом — це добро, воно моральне, а те, що відволікає віруючих від підготовки до переходу в тисячолітнє царство — є зло, воно гріховне. Адвентисти заперечують християнське вчення про потойбічний світ і безсмертя душі. Душа вмирає разом з тілом, у могилі вона чекає страшного суду. В судний день душі померлих воскреснуть і, разом з живими адвентистами, з'являться до Бога для остаточного вирішення своєї долі. Душі грішників будуть навіки знищені, а праведники здобудуть вічне блаженство в царстві Божому на землі. Культ адвентистів відкидає церковні таїнства й обряди, поклоніння іконам, розп'яттю, мощам і святим, заперечує майже всі християнські свята, навіть ті, що пов'язані з іменем Христа. Обряд хлібопереломлення вони проводять чотири рази на рік - першої суботи кожного кварталу. Перед цим вони здійснюють обмивання ніг на згадку про Таємну вечерю Ісуса Христа. . В дні свят віруючим забороняється працювати, пропонується молитися й обов'язково відвідувати молитовні збори. Кожний член релігійної громади має сплачувати членські внески — десяту частину свого доходу. Очолюють адвентистські громади проповідники та пресвітери, а також виконавча рада, яка обирається на зборах релігійної громади. Для адвентистів характерним є вчення про санітарну реформу, яка втілює, як вважають адвентисти, турботу не лише про духовне, а й про фізичне здоров'я людини. Вона вимагає дотримання вегетаріанського харчування, не споживати свинину, тваринні жири, молочні продукти, каву, какао, вживати алкогольні напої, наркотики, користуватися медикаментами тощо. Адвентисти велику увагу приділяють хворим, людям похилого віку та дітям-сиротам, яким вони допомагають. Саме такій категорії людей легше довести тлінність і гріховність життя, вселити надію на блаженство в царстві Божому. Пресвітери радять активним членам громади працювати в лікарнях, дитячих будинках, будинках для інвалідів і людей похилого віку санітарами, нянями, медичними сестрами, брати участь в екологічному русі за збереження природи. Адвентизм не є однорідною релігійною течією. Він складається з багатьох напрямків: адвентисти сьомого дня (святкують суботу), адвентисти першого дня (святкують неділю), адвентисти тисячоліття, адвентисти євангельські, адвентисти-реформісти, адвентисти майбутнього століття тощо. В Україні вищим органом адвентистського руху є «Українська уніонна конференція», яка об'єднує понад 1000 громад.
Ця протестантська течія в християнстві виникла в 70-х роках XIX ст. у США. В Україну Ієговізм на початку XX ст. проник із західних держав, зокрема з Польщі, Німеччини, Угорщини, Словаччини та Румунії. Його поширювали єговістські місіонери, серед яких були реемігранти, які в США пройшли спеціальну підготовку. Перші єговістські осередки в 1921 р. виникли на Львівщині й Закарпатті, в 1925 р. — на Станіславщині (територія Івано-Франківської області). Після Другої світової війни ієговізм почав поширюватися й у східних областях України. Основою віровчення в ієговізм і є Біблія і твори провідних єговістських теологів, зокрема Ш. Русселя «День помсти», Дж. Рутерфорда «Визволення», Н. Кнора «Переклад Біблії Нового світу» тощо. Характерною особливістю віровчення єговістів є специфічне пояснення Біблії Єговістські теологи висунули тезу про необхідність наукового, філософського вивчення Біблії відповідно до реальних тенденцій розвитку сучасного світу. Це по суті модерністське, соціально-політичне коментування Біблії. Віруючим рекомендують читати не саму Біблію, а єговістську літературу про Біблію, де коментуються біблійні тексти з позиції сучасності. Свідки Ієгови ніяких християнських свят не відзначають, крім одного. Вони святкують Господню вечерю на честь жертвенної смерті Ісуса Христа. Це свято відзначається щорічно 19 квітня. Вони поклоняються Богу-отцю, ім'я якого Ієгова. Бог має такі риси, як мудрість, справедливість, любов і необмежену силу. Ці риси він виявляє лише до єговістів, а до інших людей ставиться як владний самодержець, грізний і жорстокий. Ісус Христос — це син Божий, найдосконаліше створіння, перший свідок Ієгови, посланець Бога на Землі. Він Богом не може бути. Дух святий — це Божа сила. Єговісти відкидають християнський догмат про безсмертя душі та існування потойбічного світу. Душі, повчають єговісти, не існує тому що Бог сотворив людину з праху земного. Розуміння душі єговісти зводять до матеріального чинника. Душа — це кров, повчають єговісти, оскільки без крові немає життя. Душа вмирає разом з тілом, у могилі все перетворюється на прах, і нічого не залишається. Вважають, що в час другого пришестя Ісуса Христа воскреснуть лише єговісти, а всі інші, тобто не єговісти, будуть знищені назавжди. Свідки Ієгови воскреснуть і житимуть у тисячолітньому царстві Ієгови, яке він встановить на Землі. Воно настане через Армагеддон. Це буде тисячолітнє царство справедливості і добробуту, яким керуватиме Ісус Христос разом з єговістськими праведниками. В цьому царстві будуть блаженствувати єговісти, а інші люди, як грішники будуть знищені назавжди. Армагеддон- це остання священна битва «свідків Ієгови» під проводом Ієгови з їх ворогами - сатаністами. Слово «Армагеддон» зустрічається у 16-й главі Апокаліпсису, де йдеться про неминучу загибель Вавилону. Армагеддон — це тотальна теократична війна, що призведе до знищення всіх християнських і нехристиянських держав. Ознаки Армагеддону - це соціальні і природні катаклізми, зростання пияцтва, наркоманії, насильства, крадіжок, аморальності тощо. Етапами Армагеддону єговісти вважають першу і другу світові війни, війни США у В'єтнамі, Ізраїлю з арабами тощо. Друге пришестя Ісуса Христа нині єговісти пов'язують з катастрофою всієї цивілізації. Вони доводять, що ця катастрофа є неминучою, оскільки освячена самим Ієговою. При цьому вони з особливою насолодою описують страхіття, що принесе ця катастрофа, змальовують жахливі картини знищення всіх народів світу. Єговістське віровчення має апокаліптичний характер. Єговісти відкинули всі християнські таїнства, обряди й свята. В них є лише одне свято — вечеря спомину смерті Ісуса Христа. Віруючі збираються після заходу сонця, запрошують родичів і знайомих. Вони моляться, співають релігійні пісні, а потім споживають прісний хліб і червоне вино, що символізує тіло та кров Христову. Проте приймають ці символи лише ті єговісти, хто вважає себе помазаним духом Божим. Особливою тенденцією сучасного ієговізму є клерикалізм. Він виявляється у прогнозах глобального знищення всього людства в ім'я виправдання вселенського суверенітету Ієгови; непримиренній та войовничій ненависті до прогресу людства; апології іудейсько-теократичної моделі суспільного ладу і намагання нав'язати подібний устрій усьому людству; запереченні національного суверенітету та політичної соціально-економічної незалежності народів; в екстремізмі й екзальтації на ґрунті теократичного вождізму та гегемонізму. Ієговізм намагається тримати своїх послідовників у постійному страху і очікуванні світової катастрофи. Для нагнітання есхатологічних настроїв, єговістські футурологи використовують негативні наслідки науково-технічної революції, вичерпання природних запасів сировини, енергетичну та екологічну кризи, «демографічний вибух» і загрозу голоду для людства. Молитовні зібрання єговістів — це своєрідні семінарські заняття, на які віруючі приходять не лише для того, щоб помолитись і послухати проповідь, а, головним чином, щоб вивчати літературу про Біблію і самим коментувати Святе Письмо. Віруючі беруть участь в обговоренні прочитаного, відповідають на поставлені запитання, виступають з коментарями й рефератами. Крім того, на таких зборах формуються специфічні стосунки між присутніми, що характеризуються певною емоційно-психологічною солідарністю, груповою релігійною думкою, яка морально впливає на кожного віруючого. У світі сьогодні налічується понад ЗО тис. єговістських громад і відповідна кількість корпорацій старійшин. В Україні діє близько 600 єговістських громад, які об'єднані в «Релігійну організацію свідків Ієгови України».
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2024-06-27; просмотров: 6; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.78.203 (0.012 с.) |