ПИТАННЯ 38. Молитва, богослужіння і текст молитви «Отче наш»

Молитва - це бесіда нашої душі з Богом, це піднесення серця і розуму до Бога. До молитви потрібно підготуватись.. Перед молитвою слід нагадати собі, які ми немічні та грішні перед нашим Творцем. Тому наші слова і думки повинні бути смиренними, врівноваженими і спрямованими лише до Отця Небесного. Молитва вияв­ляється не тільки словами, але і зовнішніми культовими діями - коли ми хрестимось, стаємо на коліна, кланяємось. Одна зовніш­ня молитва без внутрішньої не є достатньою: в молитві має брати участь також серце і розум.

Це означає, .що ми повинні не тільки хреститись, кланя­тись механічно і промовляти слова молитви, а думкою бути не з Богом. Про таких Ісус Христос говорив: “Оцей народ устами Мене поважає, серце ж їхнє далеко від Мене.”(Мт. 15, 8) Отже, треба молитись і своєю душею, і своїм серцем, і своїм розумом.

   Молитва завжди розпочинається і закінчується хресним знаменням. Хрест - це символ нашої перемоги над злом. Ми також хрестимось, під час молитви тому, що ми, християни, посвячені Богові. Ми хрестимось, кладучи на собі знак хре­ста. Для цього три пальці правої руки складаємо разом в знак того, що Бог один і триєдиний в Лицях, а два інші пальці пригинаємо до долоні в знак того, що Ісус Христос є правдивий Бог і правдива людина - Боголюдина. Так складені пальці кладемо на чоло, щоб Бог освятив наш розум, на груди, щоб Господь наділив наше серце добром, на праве, а відтак і на ліве плече - щоб Бог освятив наші руки і всі наші дії і щоб своїми руками ми несли поміч та творили добро тим людям, хто потребує допомоги.

Коли людина виконує якусь необхідну працю руками, чи прикована до постелі і лежить тяжко хвора (наприклад паралі­зована), тоді можна молитись лише серцем і Бог таку молит­ву прийме.

   До молитви ми повинні приступати смиренними, врівноваженими і з думками, спрямованими лише до Отця Небесного. З такими думками на серці, осінюючи себе хресним зна­менням, промовляємо «Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа», після чого кланяємось і розпочинаємо молитву і закінчуємо її словом «Амінь».

   Після закінчення молитви також необхідно поклонитись. Для чого робити поклони? Церква ніколи не відділяла душі від тіла. В своєму падінні людина відвернулася від Бога, і тепер повинна відродитися заново. Порятунок і покаяння - це не зневага до тіла, як сатверджують деякі люди, а навпаки, відновлення тіла в істинній його функції - як храму духу. Християнський аскетизм - боротьба не проти тіла, а за нього. Тому кається вся людина, її душа і тіло. Поклони – це знаки покаяння і смирення, слухняності і поклоніння Богу.

Хрестимось ми як перед початком, так і в кінці молитви, перед всяким добрим ділом, працею, так і по закінченні їх.

Молитись треба як вранці, коли встанемо від сну і повинні попросити Бога благословіння на наступивший день, так і ввечері перед тим, як лягати спати, коли ми повинні по­дякувати Богові за те, що зберіг нас від усякого лиха та спо­добив використати день для користі своєї, своїх ближніх і слави Божої. Крім домашньої молитви є ще й загальна молитва в хра­мі Божому – богослужіння.

    Богослужіння - це своєрідна форма звернення до Бога через обрядові дії і церемонії з метою одержання від нього підтримки. Воно є важливим елементом релігійного культу, під час якого священнослужителі і віруючі вступають у прямий контакт з Богом.

   Для проведення Богослужінь Православною Церквою встановлені строго визначені години.

Години - це короткі Богослужіння, які встановлені Церквою , для спомину деяких священних подій. Існує перша, третя, шоста і дев’ята години. В першу годину згадується про вигнання з Раю Адама і Єви і майбутній суд над Ісусом Христом, в третю - сходження Святого Духа на Апостолів, в шосту – розп’яття Спасителя, а в дев’яту - Його смерть на Хресті.

    Як правило, ці богослужіння здійснюються в наступному порядку. Перше - після ранкової молитви; третє і шосте - безпосередньо перед Літургією; дев’яте - перед вечірньою. Молитовну основу цих богослужінь складають псалми (на кожному - по три), а також піснеспіви дня - тропарі і кондаки.

  Молитись можна в храмі і вдома, у дорозі й будь-якому іншому місці. Господь Всюдисущий, тому він завжди приймає нашу щиру молитву. Православний віруючий повинен молитися зранку й увечері, перед спожианням їжі та після нього, перед навчанням, роботою і взагалі перед будь-якою справою та після неї . Молитися треба перед освяченою іконою чи хрестом, але коли ви знаходитесь в такому місці де їх нема, то молитись можна повернувшись на схід, бо звідти прийшов Спаситель світу і людства - Ісус Христос.