Добір в селекційному процесі



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Добір в селекційному процесі



Добір кращих селекційних форм в селекційному процесі розпочинають у селекційному розсаднику, продовжують в селекційному саду й завершують на ділянці первинного вивчення відібраних елітних рослин, кращі з яких розмножують і передають у державне та виробниче сортовипробування.

 

Добір у селекційному розсаднику.Розпочинають добір в розсаднику з фази проростання насіння. Добір у ранньому віці можна проводити на ті ознаки, які залишаються істотними й у дорослої рослини. Так, в селекції малини серед молодих сіянців відбирають форми без колючок; у яблуні, сливи й інших плодових культур – карликові форми з укороченими міжвузлями пагонів.

Також на етапі селекційного розсадника здійснюють добір сіянців використовуючи кореляційні взаємозалежності між окремими ознаками. (Кореляція ознак – взаємозалежність між окремими ознаками, при якій зміна однієї ознаки веде до відповідної зміни іншої (плейотропна дія деяких генів).

Ще Л. Бербанк виділяв ознаки за якими можна відбирати культурні форми: розріджений габітус крони, велике листя, товсті пагони.

Виявлено, що гібридні форми кращі та ближчі за спадковістю до вихідних батьківських форм тоді, коли успадковують їхні специфічні домінантні ознаки: опушення листя, пагонів, плоду, за будовою квітки. Використання маркерних ознак дозволяє виділяти культурні форми з гібридних популяцій від вільного запилення та серед диких видів в природних популяціях.

Ознаки культурності сіянців.У плодових культур спостерігається ряд кореляцій між ознаками вегетативних і генеративних органів. Зокрема, морфологічними ознаками пагона, листкової пластинки, забарвленням, черешків та масою, забарвленням і якістю плодів та продуктивністю рослини.

Виявлено, що у яблуні ознаками близькими до диких родичів є тонкі, не опушені, з гострими бруньками та довгими міжвузлями пагони, вузьке блискуче без опушення листя з дрібною зубчастістю краю листкової пластинки, з тонкими черешками без прилистків, як правило, гілки молодих сіянців вкриті дрібними колючками. І навпаки, для культурних форм характерними ознаками є: товсті з короткими вузлами пагони, опушенні стебла та бруньки, опушені широкі листкові пластинки, з широкими зубцями, опушені черешки листка з прилистками. На розгалуженнях відсутні колючки. Так, у деяких червонолистих форм яблуні, як правило, успадковується червона м’якоть плодів, а інтенсивне осіннє забарвленням листя та черешків корелює з покривним забарвленням плодів.

Для груші ознаками культурності вважається відсутність на гілках колючок, а також наявні колінчасті й опушені пагони з товстими міжвузлями, листкові пластинки блискучі темно-зелені, цілокраї або зі слабо вираженою зубчастістю.

У вишні важливим показником "культурності" сіянця є наявність на черешку в основі листкової пластинки забарвлених залозок великого розміру, а також товсті пагони, зближені міжвузля, раннє формування букетних гілочок, велике дрібнозубчасте листя. Виявлено, що у дрібноплідних, малопродуктивних форм формується дрібне матове листя й тонкі, часто переплетені довгі пагони.

У черешні темно-зелені черешки та зелене листя корелюють з темним забарвленням плодів, залозки на черешках в основі листкової пластинки корелюють з темно-червоним забарвленням соку, м’якоті та шкірки плоду, великі залозки – великі плоди. Ранній листопад є ознакою раннього дозрівання плодів, а укорочені міжвузля пагонів слугують ознакою слаборослості та більшої стійкості до грибних інфекцій.

У форм персика забарвлення листя корелює зі забарвленням плодів: сіруватий відтінок листка – біла м’якоть плоду, а жовтий відтінок – жовта м’якоть, червоний відтінок листка з червонуватим відтінком центральної жилки та червоне листя восени – плоди з покривним червоним рум’янцем. Відсутність залозок на черешках – показник слабкої стійкості до борошнистої роси. Однак, корелятивні ознаки у персика недостатньо достовірні, тому, враховуючи скороплідність культури, відбір проводиться після початку плодоношення.

У ягідних культур попередній відбір у селекційному розсаднику не проводять, бо ці види рано вступають у плодоношення, тому відбір за якістю плодів і продуктивністю краще виконати, коли вони досягли цього періоду. Однак і у ягідних культур існують кореляції між окремими ознаками. Так, у малини врожайність корелює з кількістю бруньок, розташованих на висоті 60-150 см, чим їх більше, тим більше сформується плодових гілочок (літералів) на дворічних пагонах. Сіянці безколючкових форм малини не мають на пагонах залозистих волосків, що дозволяє на стадії сходів відібрати потрібні форми.

Гібридні сіянці суниці, які мають гладке, шкірясте листя, володіють вищою польовою стійкістю до борошнистої роси, ніж сіянці з сильно опушеними та м’якими листками.

Відбирати компактні форми смородини на етапі сіянців можна орієнтуючись на слабке галуження стебла. У аґрусу бракують сіянці з численними дрібними колючками, розлогим кущем й ті, що уражуються борошнистою росою.

Гібридні сіянці слід вирощувати на високому агрофоні. На кісточкові види умови вирощування, зокрема високий агрофон, впливають дуже сильно, і неперспективні напівдикі форми відрізнити набагато складніше, ніж у зерняткових. Виявлено також, що у гібридних сіянців, у яких одна з батьківських форм належить до дикого виду, будуть домінувати ознаки диких родичів. Особливо це є характерним для вишні. Тому слід дочекатися першого плодоношення, щоб виявити кращі культурні форми цієї культури.

Орієнтуючись на відповідні ознаки селекціонер вже на етапі сіянців у селекційному розсаднику може вибракувати малоперспективні форми з домінуванням ознак диких родичів. При доборі за морфологічними ознаками не обов’язковою є присутність одночасно всіх ознак культурності, досить однієї або декількох, тут важливою є уважність і певні навички селекціонера.

А.С. Татаринцев запропонував оцінювати культурність гібридних сіянців в балах, користуються відповідною шкалою:

- 1 бал – дикі ознаки виражені особливо різко;

- 2 бали – дикі ознаки виражені виразно, але не дуже різко;

- 3 бали – культурні ознаки є, але виражені слабо, дикі ознаки переважають;

- 4 бали – культурні ознаки чітко переважають над дикими ознаками;

- 5 балів – культурні ознаки різко виражені.

А.Ф. Колєснікова при відборі сіянців вишні за ступенем культурності використовувала шкалу в зворотній градації: 1 бал – висока ступінь культурності, 2 бали – добра, 3 бали – середня, 4 бали – низька, 5 балів – дуже низька.

Чим більше сіянець наближається до культурних сортів за комплексом вегетативних ознак, тим вище оцінюється його культурність.

Оцінюючи гібридний матеріал слід враховувати зміну ступеня культурності залежно від віку сіянця. Так, у однорічних рослин більше переважають ознаки дикого типу, ніж у дворічних, а на третьому році життя у рослин ще сильніше проявляються ознаки культурності. І вже в перший рік життя сіянців досить чітко виражені показники сили росту.

Добір в селекційному саду.У селекційному саду добір виконують, як тільки гібридні сіянці вступають у плодоношення. Оскільки у молодих рослин в процесі онтогенезу спостерігається значна мінливість в морфології органів та якості плодів, селекціонер оцінює та виділяє сіянці за комплексом господарсько-корисних ознак протягом 3-5 років. Як правило, виділяють форми зі стійким плодоношенням та високою якістю плодів.

На якість плодів звертають особливу увагу. Плоди описують відповідно схеми помологічного опису. Всі записи виконують у спеціальних журналах. Добір за якістю плодів здійснюють в період масового дозрівання, а для зерняткових культур, які мають форми з літнім, осіннім та зимовим періодами дозрівання плодів, оцінюють у відповідний період. Зимові форми збирають, коли плоди досягнуть знімальної зрілості, упаковують в окрему тару, плоди поміщають у мішечки з етикетками, де вказують час збору, номер кварталу, ряду, дерева-сіянця, комбінацію схрещування. Обов’язковою є дегустація плодів.

Добір стійких форм до патогенів здійснюють на природному фоні та використовуючи методи штучного інфікування гібридного матеріалу. Штучний інфекційний фон дозволяє ефективно відібрати стійкі форми до хвороб, які уражують листя, зокрема, до борошнистої роси яблуні, суниці, аґрусу, смородини, персика; до білої плямистості суниці та малини, бурої плямистості суниці та червоної плямистості сливи, та інше.

Завершальний добір кращих селекційних форм за комплексом ознак здійснюють після вступу у плодоношення. Оцінюють гібриди за ознаками цвітіння й плодоношення, визначаючи стійкість до підмерзання квіток і плодів, терміни цвітіння та плодоношення, стійкість до хвороб і шкідників, якість і масу плодів, потенційну продуктивність.

Відібрані форми називають селекційною елітою, надають їм відповідні селекційні номери під якими вони проходять всі наступні етапи випробування. Кращі з них за комплексом господарсько-цінних ознак виділяють для використання в наступних селекційних програмах.

Остаточну комплексну оцінку виділених елітних рослин здійснюють на ділянці первинного сортовивчення, де ведуть жорсткий відбір шляхом порівняння елітних сіянців з кращими стандартними та перспективними сортами. Розмножують лише ті елітні сіянці, які істотно перевершують контроль за комплексом ознак або за окремими важливими ознаками.

Контрольні питання

 

1. Що таке кореляція ознак? Дайте визначення.

2. Назвіть „ознаки культурності” гібридних сіянців у основних плодових культур.

3. За якими ознаками в першу чергу здійснюють добір гібридних сіянців у селекційному саду?

4. З якою метою використовують методи штучного інфікування гібридного матеріалу патогенами?

5. В яких випробуваннях здійснюють остаточну комплексну оцінку виділених елітних рослин?

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.16.210 (0.015 с.)