Апробаційні ознаки кущових ягідних культур

 

Апробаційні ознаки смородини, як й у попередніх ягідних культур ділять на морфологічні та фізіологічні. Крім цього у смородини й аґрусу, як у кущових форм, є спільні ознаки, зокрема:

- будова й форма куща (компактний з піднятими гілками пряморослий, напіврозлогий, розлогий, помірковано чи сильно галузиться, в аґрусу гілки й пагони – слабоколючкуваті або без колючок);

- кількість різновікових пагонів (смородина 14-16 шт., аґрус 10-12 шт.);

- період продуктивності плодових утворень (чорна смородина – не менше 3 років, порічки – 5 років, аґрус – 4 роки.

У чорної смородини, порічок і аґрусу більша частина врожаю сконцентрована на річних приростах та пагонах заміщення. Основні компоненти продуктивності чорної смородини це: число плодоносних пагонів, довжина міжвузль, число вузлів з плодоношенням, число китиць на вузол, число багатокитицевих вузлів, число ягід на китицю, середня маса ягоди. Щоб визначити потенційний врожай з куща необхідно перемножити число плодоносних пагонів на число вузлів плодоношення, результат перемножити на число китиць на вузлі, отримаємо число китиць на кущ. Число китиць на кущ перемножимо на кількість ягід в китиці, а отриманий результат перемножимо на середню масу ягоди. Такий розрахунок можливий для самоплідних культур і сортів.

Аґрус

Морфологічні апробаційні ознаки. Кущ за силою росту може бути дуже сильнорослий (висота більша за 2 м), сильнорослий (1,5 -2 м), середньо рослий (менший за 1,5 м) і слаборослий (до 1 м), дуже слаборослий (менший за 60 см).

Форма куща - пряморосла (округла форма), слабо розлога, середньо розлога, сильно розлога і сланка (всі гілки мають майже горизонтальне розміщення, вертикальними є тільки гілки нульового порядку галуження).

Густоту куща визначають на око, порівнюючи сорти між собою. Може бути сильна, середня слабка.

Пагоноутворювальну здатність визначають біометрично, як співвідношення суми довжини пагонів, які утворилися на однорічній гілці, до її довжини, виражене у процентах. Може бути сильна, середня слабка.

Сила росту пагонів першого, другого і третього порядків галуження – сильнорослі (більша 20 см), середньо рослі (до 20) і слаборослі (до 10 см).

Колючки – поодинокі, подвійні, потрійні. Кількість колючок визначають на око, або біометрично. При цьому зрізують 10-15 пагонів, вимірюють їх загальну довжину і підраховують кількість колючок в середньому на 10 см довжини. Колючок може бути багато (більше 10 шт.), середня кількість (від 5 до 10), мало (1-4), дуже мало (менше 1) і відсутні.

Довжина колючок – довгі (більші за 1,5 см), середні (від 1 до 1,5 см), і короткі (менші за 1 см).

Розміщення колючок (враховують кут нахилу колючки до осі пагона) – під гострим, прямим і тупим кутом.

Товщина пагонів визначається окомірно порівняно з іншими сортами. Пагони можуть бути товстими, середніми і тонкими.

Листок. Величину листка визначають окомірно порівняно з іншими сортами, або біометрично. Листки можуть бути великі середні і дрібні.

Форма листка – округла, широко пірамідальна, близька до овальної.

Кількість лопатей – три-, п’ятилопатеві; лопаті виявлені сильно, середньо або слабо.

Розсічення листка – сильна, середня, слабка.

Основа листка – округла, плеската, серцевидна виражена в сильній, середній і слабкій ступені.

Зубчики – дрібні, середні, великі; округлі, загострені, гострі.

Положення листкової пластинки. Визначається кутом нахилу – гострий, прямий, тупий, або вказується у градусах.

Черешок листка. Довжину черешка визначають окомірно, або порівнюють з довжиною листкової пластинки: дуже довгий (більший за листкову пластинку), довгий (від ½ до повної довжини листкової пластинки) середній (від ⅓ до ½), короткий (менший за ⅓ довжини листкової пластинки).

Товщина – тонкий, середній, товстий. При відсутності навиків допускається вимірювання товщини в міліметрах.

Ягоди. Величину визначають візуально в балах, або зважують 100 ягід і представляють масу ягід в грамах. Ягоди можуть бути дуже великі, великі, середні, дрібні й дуже дрібні.

Форма ягід – округла, овальна, циліндрична, яйцевидна, обернено яйцевидна (рис. 322).

Індекс форми – це відношення довжини ягоди до діаметра. Вимірюється в міліметрах.

Восковий наліт – відсутній, слабкий (при стиранні забарвлення ягоди сильно змінюється) середній і сильний (при стиранні забарвлення змінюється слабо).

Рис. 322. Форма ягід аґрусу:

1 – округла; 2 – овальна; 3 – яйцевидного; 4 – обернено яйцевидна; 5 – циліндрична.

 

Опушення – (залозисте опушення ягід – негативна ознака) – відсутнє,слабке (на поверхні ягоди окремі залозки), середнє і сильне (має на поверхні значне опушення).

Забарвлення варіює від світло-зеленого до темно-фіолетового. Крім кольору відмічають рівномірність забарвлення – рівномірне (однаково забарвлені по всій поверхні ягоди), нерівномірне (вказуються відсотки забарвленої поверхні).

Плями сонячного рум’янцю – відсутні, мало, середня кількість (займає половину ягоди) плям багато.

Залишки оцвітини. Розмір – великий, середній (від ⅓ до ½ довжини ягоди), малий, залишки оцвітини відсутні.

Плодоніжки. За довжиною – довга (більша за довжину ягоди), середня, коротка (менша за ½ довжини ягоди). За товщиною – товста (більша за 1,5 мм), середня, тонка (менша 1 мм).

Перехід плодоніжки до ягоди – різкий, порівняно поступовий, поступовий.

Видимість продихів – добра (видимі на відстані), задовільна, погана (майже не видні).

Шкірка. За товщиною – тонка, середня, товста. За міцністю – міцна, середня, пухка.

Насіння. Кількість насіння визначають біометрично. Підраховують у 10-15 ягодах. Насіння може бути дуже мало (2-3 шт.), мало (5-12), середня кількість (15-30), багато (35-50), дуже багато (більше 55 шт.)

Фізіологічні ознаки. Ураження хворобами. Найшкодочинніша хвороба аґрусу – сферотека або борошниста роса. Ступінь ураження цією хворобою визначають в балах від 0 до 5.

0 – ураження відсутнє;

1 – дуже слабке (уражені поодинокі верхівки пагонів);

2 – слабке (уражені верхівки пагонів і верхівкові листки);

3 – середнє (ураження до половини пагона й листків);

4 – сильне (уражене листя й пагонів до половини й більше довжини);

5 – дуже сильне (уражена вся рослина, спостерігається пригнічення росту та засихання окремих гілок).

Для визначення ураження плодів сферотекою відбирають пробу з 100 ягід і підраховують кількість уражених, виражають у процентах.

Строк дозрівання. Визначають візуально й органолептично, рідше за вмістом сухих розчинних речовин і цукру рефрактометром чи хімічним аналізом. За строками дозрівання сорти ділять на дуже ранні, ранні, середні, пізні й дуже пізні.

Строк вступу в товарне плодоношення. Аґрус вступає у плодоношення на 3-5 рік. Але товарне плодоношення спостерігається у різних сортів в різні строки. За цією ознакою сорти ділять на швидко-плідні, середньо-плідні і пізньо-плідні.

Урожайність. Враховують результати багаторічних обліків. Сорти ділять на високоврожайні (більше 30 т/га), врожайні (20-30), середньо-врожайні (10-20) і маловрожайні (менше 10 т/га).

Продуктивний період. У аґрусу триває протягом 12-18 років. За цією ознакою сорти ділять на дуже короткого періоду (6-8 років), короткого (9-12), середнього (12-15), тривалого (довше 16 років).

Якщо при описі сорту виділяються особливі ознаки (недоліки чи позитивні ознаки) додатково описують і вказують на них.

До фізіологічних ознак належать також зимостійкість, посухостійкість, загальний стан рослин. Визначають за п’ятибальною системою аналогічно, як у суниці й малини.

 

Смородина

Морфологічні ознаки. Сила росту куща. Кущ за силою росту може бути дуже сильнорослий (висота більша за 2 м), сильнорослий (1,5 -2 м), середньо рослий (менший за 1,5 м) і слаборослий (до 1 м), дуже слаборослий (менший за 60 см).

Пагоноутворювальна здатність. Оцінюють на око (слабка, середня, сильна) і біометрично (у відсотках).

Пагони. Кількість – на око (багато, середня кількість мало) сорти порівнюють між собою. Силу росту пагонів оцінюють за пагонами першого, другого і старшого порядку галуження. Можуть бути сильнорослими (більше за 35 см), середньо рослі (15-35 см), слаборослі (до 15 см).

Облиствленність визначають візуально порівняно з іншими сортами. Буває сильна, середня слабка. При біометричному аналізі визначають довжину декількох пагонів, визначають площу листя на них, облиствленість вираховують шляхом ділення площі листя на довжину пагонів (см²/см).

Листок. Величину визначають візуально (великі, середні, дрібні), або біометричним способом, вимірюючи довжину й ширину листкової пластинки, або визначаючи площу листкової пластинки різними методами.

Форма листка – трилопатева, п’ятилопатева, симетрична та асиметрична.

Загостреність лопатей – слабка, середня, сильна.

Зубчики – великі, середні, дрібні; сильно, середньо, слабо загострені.

Поверхня – гладенька, зморшкувата (сильно, середньо, слабо).

Зморшкуватість– сильна, середня, слабка, відсутня.

Основа листкової пластинки – широко-клиноподібна, плеската, серцеподібна (глибока, середня, дрібна)

Кінчик листкової пластинки – гострий, середньої загостреності, тупий.

Шкірястість – сильна, середня, слабка.

Вигнутість – сильна, середня. слабка.

Розміщення в просторі визначають за кутом нахилу (малий, середній, сильний) або в градусах.

Черешок листка. За довжиною – короткий, середній, довгий, дуже довгий.

Китиці. Розміщення – поодиноке, групове.

За довжиною – дуже довга (понад 14 см), довга (10-14 см), середня (6-9 см), коротка (до 5 см).

Форма китиці – пряма, чи вигнута в тій чи іншій мірі (слабо, середньо, сильно).

Одномірність та збігання ягід в китиці. Може бути відсутня, слабка (відношення розміру верхніх до нижніх біля 85%), середня (від 80 до 50%), сильна (менша за 50%) (рис. 323).

Щільність розміщення ягід в китиці – дуже щільне (чергові ягоди перекривають одна одну більше, ніж на половину діаметра), щільне (перекривають до половини діаметра), середнє (торкаються одна до одної), рідке, не щільне (не торкаються одна одної) (рис. 324).

Дозрівання ягід і китиці – одночасне й неодночасне (вказують строки дозрівання ягід в китиці).

Рис. 323. Одномірність і поступове зменшення (збігання) ягід смородини в китиці:

 

1 – відсутня (нижні і верхні ягоди рівні між собою); 2 – збігання слабке (приблизно 85%); 3 – середня (до 65%);

4 – сильна (біля 40%).

 

Рис. 324. Щільність розміщення ягід смородини в китиці:

 

1 – дуже щільне; 2 – щільне; 3 – середнє; 4 – рідке (пухке).

Відривання ягід і китиць – дуже легке, (ягоди осипаються при дозріванні), легке (ягоди відриваються легко, без пошкодження шкірки ягоди), середнє (ягоди відриваються з певним зусиллям), важке (відриваються з розривом шкірки ягоди).

Ягоди. Величину визначаютьв балах, або біометрично, зважуючи 100 ягід і знаходячи середнє значення. Дуже великі (більші за 1,8 г), великі (1,5-1,8), більші за середні (1,2 – 1,5), середні (0,8-1,2) менші за середні (0,4-0,8) й дрібні (менші 0,4 г).

Форма – округла, плескато-округла овально-округла, обернено яйцеподібна.

Забарвлення визначають в момент споживчої зрілості. Забарвлення варіює від ясно-жовтого (порічки) до чорного (смородина).

Восковий наліт – відсутній, слабкий, середній, сильний.

Борозенка – нема,виражена слабо, середньо, сильно.

Залишки оцвітини – відсутня, коротка (до 1,5 мм), середня (2-3 мм), довга (більша 3 мм).

Шкірка – може бути тонка, середня й товста. За міцністю – міцна, середня, пухка (не міцна). Якість шкірки визначають органолептично.

Насіння. Кількість – дуже мало (2-3 шт.), мало (5-8), середня кількість (10-20), багато (25-40), дуже багато (більше 45 шт.) За величиною – дрібне, середнє й велике.

Фізіологічні ознаки – до них належать зимостійкість, посухостійкість, ураження хворобами, загальний стан рослин. Визначають за п’ятибальною системою.

Строк вступу у плодоношення у порічок і смородини варіює від двох до п’яти років. За цією ознакою сорти ділять на скоро-, середньо- та пізньоплідні.

Урожайність визначають за багаторічними обліками. Сорти бувають високоврожайні (більше за 26 т/га), врожайні (15-25), середньо врожайні (6-15) й маловрожайні (менше 6 т/га).

Продуктивний період у чорної смородини порівняно з порічками на 2-3 роки коротший. Для чорної смородини – дуже короткий (5-7 років), короткий (8-10), середній (9-12) тривалий (більший за 12 років).

Строки дозрівання смородини для України – дуже ранній (до 25 червня), ранній (25-30 червня), середній (з 1 по 15 липня), пізній (16 по 25 липня) і дуже пізній (перша декада серпня).

Порічки і смородина істотно різняться за строками дозрівання. Порічки, як правило, дозрівають на 5 днів раніше і, відповідно, групи стиглості сортів будуть зміщені на 5-6 днів.

Для смородини й порічок особливі ознаки, які враховують недоліки чи позитивні якості сортів детально описують і вносять до реєстру.