Провідність. Провідна система серця



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Провідність. Провідна система серця



СЕРЦЕ (cor)

Серце порожнистий м'язовий орган. Серце розташоване в передньому середостінні. За формою нагадує конус, основа якого повернена догори, назад і вправо, а верхівка - направлена вниз, вперед, вліво. На серці розрізняють грудинно-реберну, діафрагмальну та легеневі поверхні.

Зовні на поверхні серця проходить ряд борозен, в яких залягають вінцеві судини. Це вінцева, передня і задня міжшлуночкові борозни. Вінцева борозна розміщується поперечно і є межею між передсердями і шлуночками. Передня міжшлуночкова борозна знаходиться на грудинно-реберній, а задня на діафрагмальній поверхнях. Вони проходять по межі між шлуночками.

Стінка серця побудована із трьох шарів: ендокарда, міокарда і епікарда. Ендокард вистилає зсередини всі камери серця і утворює його клапани. Міокард - складається із серцевої посмугованої м'язової тканини. М'язові волокна передсердь і шлуночків прикріплюються до волокнистих кілець, що оточують міжпередсердно-шлуночкові отвори. Таким чином, м'язи передсердь та шлуночків незалежні один від одного. Епікард - сполучнотканинний шар, який вистеляє серце зовні.

Перикард(навколосерцева сумка) - тонкий фіброзно-серозний мішечок, який покриває серце. Він складається з двох листків - вісцерального і парієнтального. Вісцеральний прилягає до серця і є його зовнішньою оболонкою епікардом. Між цими двома листками є порожнина з невеликою кількістю серозної рідини, яка зменшує тертя під час скорочень серця.

КАМЕРИ СЕРЦЯ

Серце людини чотирикамерне. Поздовжніми міжпередсердною та міжшлуночковою перегородками воно розділене на дві половини - праву і ліву, які між собою не сполучаються. У верхній частині обох половин знаходяться передсердя, а в нижній - шлуночки.

Праве передсердя.По формі нагадує куб. Має виріст - праве вушко серця. Має три отвори судин, що впадають в праве передсердя - верхньої порожнистої вени, нижньої порожнистої вени та вінцевого синуса. На міжпередсердній перегородці знаходиться овальна ямка - слід від овального отвору. Через правий міжпередсердно-шлуночковий отвір праве передсердя сполучається з правим шлуночком.

Правий шлуночок.По формі нагадує конус. У верхній частині має отвір легеневого стовбура. Цей отвір мас півмісяцевий клапан., який складається із трьох заслінок і перешкоджає зворотньому току крові із легеневого стовбура в правий шлуночок. На внутрішній поверхні шлуночок має м'ясисті трабекули, від яких починаються сосочкові м'язи, що продовжуються в сухожилкові хорди. Сухожилкові хордиI прикріплюються до стулок трьохстулкового клапана і під час скорочення шлуночків не дають клапану вивернутись у передсердя. Трьохстулковий клапан знаходиться в правому передсердно-шлуночковому отворі і перешкоджає зворотньому току крові із правого шлуночка її праве передсердя.

Ліве передсердя. По формі нагадує куб. Має виріст ліве вушко серця. Має чотири отвори легеневих вен, що сюди впадають. Через лівий міжпередсердно-шлупочміиіш отвір ліве передсердя сполучається з лівим шлуночком.

Лівий шлуночок. По формі нагадує конус. У верхній частині має отвір аорти. Цей отвір має півмісяцевий клапан, який складається із трьох заслінок і перешкоджає зворотньому току крові із аорти в лівий шлуночок . На внутрішній поверхні шлуночок має м’ясисті трабекули, від яких починаються сосочкові м'язи, що продовжуються в сухожилкові хорди, які прикріплюються до стулок двостулкового (мітрального) клапана. Цей клапан знаходиться в лівому передсердно-шлуночковому отворі і перешкоджає зворотньому току крові із лівого шлуночка в ліве передсердя.

ВІНЦЕВЕ КОЛО КРОВООБІГУ

Починається лівою та правою вінцевими артеріями, які відходять від початкового відділу - цибулини аорти. Ліва вінцева артерія лягає в вінцеву борозну зліва і далі ділиться на передню міжшлуночкову та огинаючу гілки. Передня міжшлуночкова гілка опускається по однойменній борозні до верхівки серця. Огинаюча гілка огинає лівий край серця і переходить на його діафрагмальну поверхню. Права вінцева артерія лягає в вінцеву борозну справа, огинає правий край

 

Провідність. Провідна система серця

Синхронне скорочення передсердь та шлуночків стає можливим завдяки існуванню провідної системи серця. Вона побудована із специфічних кардіоміоцитів.

Провідна система серця складається із синусного і передсердно-шлуночкового вузлів, лучка Пса та волокон Пуркін'є.

Синусний вузол міститься в правому передсерді біля отвору верхньої порожнистої вени. Цей вузол називається водієм ритму, тому що саме тут автоматично виникає збудження, яке є причиною серцевих скорочень. Частота імпульсів 60-70 за 1 хвилину. Збудження від синусною вузла передається до лівого передсердя і до передсердно-шлуночкового вузла.

Передсердно-шлуночковий вузол розташований у товщі міжпередсердної перегородки на межі передсердь і шлуночків. Від цього вузла відходить пучок Гіса, що проходить через передсердно-шлуночкову перегородку і розгалужується на праву і ліву ніжки. Ніжки закінчуються волокнами Пуркін 'є.

У звичайних умовах водієм серцевого ритму є синусний вузол. Він пригнічує автоматизм усіх ділянок провідної системи, що розташовані нижче. Однак, при ураженні цього вузла водієм ритму може стати передсердно-шлуночковий вузол, але імпульси в цьому випадку будуть виникати з частотою 40-50 за хвилину. Якщо вийде з ладу і цей вузол, водієм ритму стають волокна пучка Гіса, що генерують імпульси з частотою 30-40 за хвилину.

РЕФРАКТЕРНІСТЬ

Характерною особливістю збудження серця є рефрактерність. Під час збудження м'яза його збудливість постійно змінюється. Внаслідок цього розрізняють декілька фаз збудливості, серед яких є фаза абсолютної рефрактерності або абсолютної незбудливості. Вона характеризується відсутністю відповіді на подразник будь-якої сили. Це дає змогу розслабитися шлуночкам незалежно

СУДИНИ МАЛОГО КОЛА КРОВООБІГУ

Легеневий стовбур - найдовша після аорти артеріальна судина. Виходячи з правого шлуночка піднімається вгору та вліво. Під дугою аорти розділяється на праву та ліву легеневі артерії. Кожна легенева артерія йде до воріт відповідної легені, де ділиться по числу легеневих долей: права на 3, ліва на 2 гілки. Ці гілки всередині легені діляться на велику кількість гілочок все меншого діаметра аж до капілярів. Пройшовши мікроциркуляторне русло, венозна кров стає артеріальною і збирається у вени. З воріт

кожної легені виходять по дві легеневі вени, які впадають в ліве передсердя.

СУДИНИ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ

Аорта - найбільша артеріальна судина. В ній розрізняють 3 відділи: висхідна частина, дуга і низхідна частина. Низхідна частина в свою чергу ділиться на грудну та черевну.

Висхідна частина аорти починається з лівого шлуночка. Початок висхідної аорти розширений і називається цибулиною. Від цибулини відходять вінцеві артерії. На рівні ручки грудини висхідна аорта переходить в дугу аорти. Дуга аорти - йде вліво, дозаду і переходить в низхідну аорту. Від дуги аорти відходять 3 крупні артерії: плечоголовний стовбур, ліва загальна сонна артерія, ліва підключична артерія. Ці судини несуть кров до органів шиї, голови, верхніх кінцівок і часткового до передньої грудної стінки.

АРТЕРІЇ ГОЛОВИ І ШИЇ

Плечоголовний стовбур - непарна судина. Відходить вверх від дуги аорти. На рівні правого грудинно-ключичного суглоба ділиться на праву загальну сонну та праву підключичну артерії.

Загальна сонна артерія - проходить на шиї вверх поряд з стравоходом та трахеєю і на рівні верхнього краю щитоподібного хряща ділиться на зовнішню та внутрішню сонні артерії. Ліва загальна сонна артерія відходить від дуги аорти, права - від плечоголовного стовбура.

Зовнішня сонна артерія- направляється від загальної сонної артерії вгору. По своєму ходу зовнішня сонна артерія віддає ряд гілок, які можна поділити на три групи: передню, задню, присередню. Передня група:

- верхня щитоподібна артеріякровопостачає щитоподібну залозу, гортань;

- язикова артерія- кровопостачає язик та під'язикову слинну залозу;

- лицева артерія- перегинається через край нижньої щелепи і кровопостачає підборіддя, верхню і нижню губи, корінь носа.

Задня група:

- грудино-ключично-соскоподібна артеріякровопостачає однойменний м'яз;

- потилична артерія- кровопостачає потиличну ділянку;

- задня вушна артерія- кровопостачає вушну раковину.

Присередня група:

- висхідна глоткова артерія- кровопостачає глотку, піднебінні мигдалики.

Кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії:

- верхньощелепна артерія- кровопостачає зуби верхньої щелепи, жувальні м'язи, тверде і м'яке піднебіння;

- поверхнева скронева- кровопостачає зовнішнє вухо, привушну слинну залозу, скроневу, лицеву, тім'яну ділянки.

Внутрішня сонна артерія- йде до основи черепа, через сонний канал проходить в порожнину черепа і віддає гілки:

- очна артерія- кровопостачає очне яблуко, окорухові

м'язи;

- передня мозкова артерія- кровопостачає медіальні поверхні півкуль головного мозку. Між правою та лівою передніми мозковими артеріями є анастомоз – передня сполучна артерія;

- середня мозкова артерія- йде до верхньої поверхні півкуль і кровопостачає їх.

- задня сполучна артерія- йде назад і утворює анастомоз з задньою мозковою артерією.

Вени голови та шиї.

Кров від голови і шиї утворюють основні три парні стовбури: внутрішню, зовнішню та передню яремні вени.

Внутрішня яремназбирає кров від венозних синусів твердої мозкової оболонки, які збирають кров від головного мозку. Вона виходить з яремного отвору черепа і проходить на шиї поряд з внутрішньою, а потім загальною сонною артеріями до верхньої апертури грудної клітки і позаду грудино-ключичного суглоба зливається з підключичною веною, утворюючи плечоголовнувену. Права і ліва плечоголовні вени зливаються, утворюючи верхню порожнисту вену,яка впадає в праве передсердя.

Зовнішня яремна веназбирає кров з потиличної ділянки, вушної раковини. Вона впадає в внутрішню яремну вену.

Передня яремна веназбирає кров з передньої ділянки шиї і впадає в зовнішню яремну вену.

Нижня порожниста вена- найбільша вена тіла людини, знаходиться на задній стінці черевної порожнини справа від черевної аорти. Вона утворюється від злиття лівої та правої загальних клубових вен на рівні четвертого поперекового хребця. В черевній порожнині в нижню порожнисту вену впадають наднирникові, ниркові, яєчкові (яєчникові), печінкові вени. Пройшовши через діафрагму вона заходить в грудну порожнину і впадає в праве передсердя.

Система ворітної вени

Кров від непарних органів черевної порожнини зливається в три крупні вени: верхню брижову, селезінкову та нижню брижову. Ці вени зливаються, утворюючи ворітню вену.Ворітна вена заходить у ворота печінки.

Низхідна аорта в залежності від порожнини, в якій вона проходить, поділяється на груднуі черевну.

Грудна частина аорти- розміщується в задньому середостінні зліва від хребетного стовпа. Від грудної частини відходять гілки, які поділяються на вісцеральні і парієїпальні.

Вісцеральні гілкикровопостачають стравохід, трахею, бронхи, перикард.

Парієнтальні гілкикровопостачають міжреберні проміжки та діафрагму.

Черевна частина аорти- розташована на передній поверхні поперекових хребців. В черевній порожнині віддає ряд гілок, які поділяються на вісцеральні і парієнтальні.

Парієнтальні гілкикровопостачають діафрагму, м"язи спини і поперека.

Вісцеральні гілкиподіляються на парні і непарні.

Непарні вісцеральні гілки черевної аорти:

черевний стовбуркровопостачає шлунок, дванадцятипалу кишку, печінку, селезінку. Голівку підшлункової залози;

- верхня брижова артеріякровопостачає тонку кишку, сліпу кишку з червоподібним відростком, висхідну ободову і праву половину поперечної ободової кишки, підшлункову залозу;

- нижня брижова артеріякровопостачає ліву половину поперечної ободової кишки, низхідну ободову, сигмоподібну і верхню частину прямої кишки.

Парні вісцеральні гілки черевної аорти:

середні наднирниковікровопостачають наднирники;

нирковікровопостачають нирки;

- яєчкові (яєчникові)кровопостачають статеві залози.

Довгастий мозок

По зовнішній будові довгастий мозок нагадує спинний. На передній поверхні є передня серединна щілина, збоку від якої є продовгуваті потовщення - піраміди. Нервові волокна пірамід на границі довгастого мозку з спинним частково переходять на протилежний бік і утворюють перехрест пірамід. Латерально від кожної піраміди є потовщення овальної форми - оливи. На дорсальній поверхні довгастого мозку є частина ромбоподібної ямки, яка утворює дно IV шлуночка.

На розрізі видно, що структура довгастого мозку є неоднорідна і складається з сірої і білої речовини. Сіра речовина розташована всередині - у вигляді скупчень - ядер довгастого мозку. До них відносяться ядра черепномозкових нервів: IX - XII пар.

Функції довгастої о мозку. Довгастий мозок виконує рефлекторну і провідникову функції. В довгастому мозку закладені центри дихання. серцевої діяльності, судиноруховий, центри безумовних рефлексів травлення (слиновиділення, ковтання, жування та інші), захисних рефлексів (кашель, чхання і т.д.).

Задній мозок

До заднього мозку відносяться міст та мозочок.

Міст

Мас вигляд поперечного валика. Ззаду межує з довгастим мозком, а спереду — з ніжками мозку. ВІД бічних його відділів відходять середні ніжки мозочка. Дорсальна поверхня моста утворює частину дна IVшлуночка (ромбоподібної ямки). На розрізі видно, що структура довгастого мозку є неоднорідна і складається з сірої і білої речовини. Сіра речовина розташована всередині у вигляді скупчень - ядер, від яких відходять V - V1IIпари черепномозкових нервів

Мозочок

Мозочок лежить дорсально від моста і довгастого мозку. В ньому розрізняють дві півкулі, між якими знаходиться черв'як. Мозочок мас три пари ніжок: верхні (з'єднують його із середнім мозком); середні (з мостом) та нижні (з довгастим мозком). На поверхні мозочка є звивини, між якими знаходяться борозни. Борозни ділять поверхню мозочка на часточки. Мозочок складається з сірої і білої речовини. Сіра покриває півкулі мозочка, утворюючи його кору і знаходиться в товщі півкуль у вигляді ядер -зубчастого, пробкоподібного, кулястого, ядра шатра.

Функції мозочка.Мозочок регулює координацію рухів, положення тіла в просторі і м'язовий тонус.

Четвертий шлуночок

Четвертий шлуночок є однією із порожнин головного мозку. Він має дах і дно. Дно - ромбоподібна ямка - утворене дорсальними поверхнями довгастого мозку і моста, а чахверхнім та нижнім мозковими парусами. Шлуночок заповнений спинномозковою рідиною і сполучається із IIIшлуночком за допомогою водопроводу мозку (водопровід Сільвія). з центральним каналом спинного мозку і з підпавутинним простором — за допомогою трьох отворів -двох латеральних і одного серединного.

Середній мозок

До середнього мозку належать ніжки мозку і покрив середнього мозку. Порожниною є водопровід мозку,' який сполучає III шлуночок із IV.

Через ніжки проходять провідні шляхи, які з'єднують кору великих півкуль з мостом і мозочком.

Покрив (чотирьохгорбкове тіло) складається із двох верхніх і двох нижніх горбиків, які. відповідно, є підкірковими центрами зору та слуху.

Середній мозок виконує рефлекторну функцію. На рівні горбиків покриву середнього мозку здійснюються орієнтовні зорові та слухові рефлекси. І.П. Павлов образно назвав їх рефлексами "Що таке?". Вони проявляються у повороті голови, тулуба, очей у напрямку до зорового або звукового подразника, що раптово з'явився.

Функції гіпоталамуса.

• Гіпоталамус - вищий підкірковий вегетативний центр.Він регулює функції всіх внутрішніх органів і сталість внутрішнього середовища організму.

• Гіпоталамус регулює всі види обмін)' речовин,температуру тіла, функції ендокринних залоз, діяльність всіх систем - серцево-судинної, дихальної, травної, сечостатевої.

• У гіпоталамусі розміщені центри. пов'язані поведінковими реакціями: статевими, оборонними та ін..

• Гіпоталамус регулює емоційну поведінку.

• У гіпоталамусі розміщені центри насичення, голоду. спраги.

• Гіпоталамус бере участь у процесах сну. бадьорості.

• Гіпоталамус виробляє гормони: анти діуретичні пі (вазопресин), що регулює реабсорбцію води нирковими канальцями. і окситоцин, який регулює скорочення матки і функцію молочних залоз.

Третій шлуночок

Третій шлуночок являє собою вузьку ЩІЛИН), бічні стінки якої утворені медіальними поверхнями таламуса. Передня стінка III шлуночка утворена передньою спайкою, задня - епіталамусом, нижня - утворами гіпоталамусом, верхня - судинним сплетенням. III шлуночок сполучається з бічними шлуночками за допомогою міжшлуночкового отвору і з IV шлуночком — за допомогою водопроводу мозку.

Спинний мозок

(medulla spinalis)

Це відділ ЦНС. що має форму дещо сплющеного тяжа. Спинний мозок разом з його оболонками розташований в хребетному каналі. Верхня границя спинного мозку знаходиться на рівні верхнього краю атланта, нижня - на рівні Іпоперекових хребців. Зверху спинний мозок безпосередньо переходить в довгастий мозок. Знизу він закінчується мозковим конусом, верхівка якого переходить в тонку термінальну нитку. Спинний мозок на всьому протязі має неоднакову товщину. На ньому є два потовщення: шийне і попереково-крижове. Шийне потовщення відповідає відходженню спинномозкових нервів до верхніх кінцівок, а попереково-крижове до нижніх кінцівок. По передній поверхні спинного мозку зверху - вниз проходить передня серединна щілина, по задній поверхні - задня серединна борозна. На бічних поверхнях є передня і задня бічні борозни. З бічних борозен виходять передній і задній корінці спинного мозку. Передній корінець по функції руховий. Задній корінець - чутливий. Передній та задній корінці у відповідному міжхребцевому отворі з'єднуються у загальний пучок - спинномозковий нерв, по функції - змішаний. Таких нервів є 31 пара: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий. Ділянка спинного мозку, від якої відходить одна пара спинномозкових нервів називається спинномозковим сегментом.

Внаслідок того, що довжина хребтового каналу не відповідає довжині спинного мозку, корінці в напрямку до своїх міжхребцевих отворів набувають косого напрямку. В результаті цього в поперековому відділі утворюється пучок із корінців, який називається кінським хвостом.

Спинний мозок складається з білої і сіроїречовини:

біла речовина розташована ззовні, сіра - всередині. На горизонтальному розрізі спинного мозку сіра речовина має форму метелика, або букви Н. В сірій речовині розрізняють три пари рогів (передні, задні і бічні) і проміжну речовину, яка знаходиться в центрі. Всередині проміжної речовини є вузька порожнина - центральний канал, який заповнений спинномозковою рідиною. В передніх рогах розташовані рухові нейрони. В задніх рогах розташовані проміжні (вставні) нейрони. В бічних рогах розташовані вегетативні нейрони.

Біла речовина спинного мозку мас вигляд канатиків, що розташовуються між його щілинами та борознами. Розрізняють передній, задній та бічний канатики. Передній канатик знаходиться між передньою серединною щілиною і передньою бічною борозною. Бічний канатик знаходиться між передньою і задньою бічними борознами. Задній канатик між задньою бічною і задньою серединною борознами. Канатики утворені нервовими волокнами, які утворюю и,

провідні шляхи.

Оболонки спинного мозку. Спинний мозок покритий трьома оболонками: твердою, павутинною і м'якою (судинною).

Тверда оболонка спинного мозку покриває його ззовні. Між нею та окістям хребетного каналу знаходиться епідуральний простір, в якому міститься жирова клітковина і венозне сплетення.

Павутинна оболонка спинного мозку знаходиться під твердою мозковою оболонкою. Має вигляд тонкої, прозорої пластинки, не містить судин. Між павутинною і твердою оболонками знаходиться субдуральний простір, який заповнений пучками сполучнотканинних волокон.

М'яка оболонка спинного мозку прилягає до спин­ного мозку, заходить в усі його борозни і щілини, містить судини, які живлять спинний мозок. Між павутинною і м'якою оболонками знаходиться підпавутинний (субарахноїдальний) простір, заповнений спинномозковою рідиною.

Функції спинного мозку

Розрізняють дві функції спинного мозку — рефлекторну і провідникову.

Рефлекторна діяльність спинного мозку зв'язана з рефлекторними дугами, які замикаються на рівні нервових центрів спинного мозку.

Провідникова функція пов'язана з проходженням через спинний мозок провідних шляхів - висхідних і низхідних. Вони розташовані в канатиках, формують білу речовину спинного мозку і здійснюють зв'язок між спинним мозком, вищележачими відділами ЦНС і органами, які іннервуються спинномозковими нервами. ^

ГОЛОВНИЙ мозок

Головний мозок разом з його оболонками займає всю порожнину черепа. В ньому розрізняють п'ять основних відділів: довгастий мозок, задній мозок, середній мозок, проміжний мозок, кінцевий мозок. Довгастий мозок, задній мозок, середній мозок разом називаються мозковим стовбуром.

Кінцевий мозок складається із правої та лівої півкуль, які з'єднані мозолистим тілом. Півкулі розмежовані поздовжньою щілиною.

Кожна півкуля утворена білою та сірою речовинами. Сіра речовина утворює кору головного мозку і скупчення всередині півкуль - базальні ядра.

У кожній півкулі розрізняють три поверхні: верхньолатеральну. нижню і медіальну. Поверхня півкуль має численні борозни, які розділяють їх на звивини. Величина і форма борозен та звивин має індивідуальні особливості, проте існує декілька постійних борозен, які досить добре помітні в усіх людей. Розрізняють лобову, тім'яну, скроневу, потиличну частки. Скронева частка відокремлена від інших бічною борозною, лобова — центральною борозною і потилична — тім'яно-потиличною.

У лобовій частці паралельно до центральної борозни проходить передцентральнаборозна. Між центральною та передцентральною борознами знаходиться передцентральна звивина.

У тім'яній частці паралельно до центральної борозни проходить зацентральнаборозна. Між центральною та зацентральною борознами знаходиться зацентральназвивина.

У скроневій частці паралельно до бічної борозни проходять . верхня та нижняскроневі борозни, які розмежовують верхню, середню і нижню скронізвивини.

Потилична частка від тім'яної на медіальній поверхні відмежована досить глибокою тім'яно-потиличною.

Базальні ядра

Базальні ядра - скупчення сірої речовини всередині півкуль. До них належать: смугасте тіло, мигдалеподібне тіло та огорожа. Базальні ядра - підкіркові рухові центри, які відповідають за складні рефлекторні акти (біг, ходьба, плавання), тонус м'язів. Базальні ядра відіграють велику роль у регуляції складних рухів, наприклад, рук хірурга, піаніста, рухи під час письма, танців, тобто таких, які потребують попереднього навчання і тренувань.

Бічні шлуночки

Бічні шлуночки (правий та лівий) є порожнинами кінцевого мозку. Вони складаються із переднього, заднього, нижнього рогів, та центральної частини,. Передній ріг знаходиться у лобовій частці, задній — у потиличній, нижній — у скроневій, а центральна частина — у тім'яній. Шлуночки заповнені спинномозковою рідиною і через міжшлуночкові отвори сполучаються із III шлуночком. *

Біла речовина півкуль

Біла речовина півкуль займає простір між корою і базальними ядрами. Вона складається з численних нервових волокон, що йдуть у різних напрямках. Виділяють три види волокон півкуль; асоціативні (з'єднують різні ділянки однієї півкулі), комісуральні (з'єднують симетричні ділянки лівої та правої півкуль) і проекційні (з'єднують кору півкуль з іншими відділами головного мозку та спинним мозком). Останні отримали назву провідних шляхів.

ОБОЛОНКИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Оболонки головного мозку є продовженням оболонок спинного мозку, але мають свої особливості.

Тверда мозкова оболонка відрізняється від твердої оболонки спинного мозку такими ознаками:

І.Вона є окістям кісток черепа, тут немає епідурального простору.

2.У деяких місцях вона утворює ряд відростків, які заходять між частинами мозку - це серп великого мозку, серп мозочка, намет мозочка, діафрагма турецького сідла.

3.Відростки розщеплюються, прикріплюються до країв борозен, що знаходяться на кістках черепа, і утворюють венозні пазухи, заповнені венозною кров'ю. Венозна кров із пазух відтікає у внутрішню яремну вену.

Павутинна оболонка тонка і прозора, судин не має. Вона перекидається через борозни і заглибини на поверхні мозку. В ділянці цих заглибин утворюються розширення підпавутинного простору, які називаються цистернами. Вони заповнені спинномозковою рідиною. Павутинна оболонка утворює зернистості - Пахіонові грануляції, які проникають у венозні пазухи. Через Пахіонові грануляції відбувається всмоктуванні спинномозкової рідини в кров.М'яка оболонка містить судини, заходить у всі щілини та борозни головного мозку. Вона

СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ

Спинномозкові нерви утворюються при злитті переднього та заднього корінців, що відходять від спинного мозку, в ділянці міжхребцевих отворів. За функцією спинномозкові нерви є змішаним. Таких нервів є 31 пара: 8 пар шийних, 12 пар грудних, 5 пар поперекових, 5 пар кри­жових, 1 пара куприкових. Кожний спинномозковий нерв при виході із міжхребцевого отвору ділиться на гілки: 1) передню - до передньої стінки тулуба і кінцівок; 2) задню— до шкіри і м'язів спини та потилиці; 3) білу з'єднувальну - до вузлів симпатичного стовбура; 4) оболонкову - до оболонок спинного мозку.

Задні гілки

Задні гілки спинномозкових нервів містять чутливі і рухові волокна. Вони прямують до шкіри і м'язів спини та потилиці і іннервують їх.

Передні гілки

Передні гілки спинномозкових нервів, як і задні, мають у своєму складі чутливі та рухові волокна. Вони переплітаються між собою і утворюють сплетення (шийне, плечове, поперекове та крижове), за винятком передніх гілок грудних нервів, які йдуть у міжреберних проміжках.

Шийне сплетення

Шийне сплетення утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів. Його гілки поділяються на три групи: чутливі, рухові і змішані

Д° чутливих гілок належать нерви:

1) малий потиличний;

2) великий вушний;

3) поперечний нерв шиї;

4) надключичні нерви.

Всі вони іннервують шкіру потилиці, вушної раковини, зовнішнього слухового проходу, шиї.

Рухові гілки іннервують глибокі м'язи шиї.

Змішаною гілкою шийного сплетення є діафрагмальний нерв, який проходить у грудну порожнину й іннервує діафрагму, плевру, перикард. а правий діафрагмальний нерв - печінку.

Плечове сплетення

Плечове с плетенн я утворене переди і м и гілкам ІІчотирьох нижніх шийних j частиною 1-го грудного спинномозкового нерва. Воно віддає гілки, які поділяються па короткі і довгі. Короткі іннервують капсулу плечової о суглоба, м'язи пояса верхньої кінцівки і шкіру над ними.

До довгих гілок плечового сплетення належать там

нерви:

1.медіальний шкірний нерв плеча - ¡§to іннервує шкір} медіальної поверхні плеча;

2.)медіальний шкірний нерв передпліччя — іннервує шкір; медіальної поверхні передпліччя;

з)м'язово-шкірний нерв - іннервує м'язи передньої групи плеча і шкіру латеральної поверхні передпліччя: 4)серединиші нерв - іннервує м'язи передньої групи передпліччя, м'язи підвищення великого пальця, І і ІІ черепноподібних м'язів та шкіру долонної поверхні L II. ПІ. половини IV пальців:

5)ліктьовии нерв - іннервує м'язи підвищення мізинця, III ІIV червоподібні м'язи та шкіру долонної поверхні V і половини IV пальців, а на тильній поверхні кисті - шкіру V. IV і половини III пальців;

6)променевий нерв — іннервує м'язи задньої групи плеча Іпередпліччя та шкіру тильної поверхні І, II і полонини III пальців.

Передні гілки грудних спинномозкових нервів

сплетень не утворюють, а йдуть в міжреберних проміжках. Вони називаються міжреберними нервами, іннервують власні м'язи грудей, м'язи передньо-бічної стінки живота та шкіру над цими м'язами.

 

 

Поперекове сплетення

Поперекове сплетення утворене передніми гілками трьох верхніх поперекових спинномозкових нервів, частково -12-го грудного і 4-го поперекового.

До них належать: 1.клубово-підчеревний нерв - іннервує м'язи і шкіру живота; 2)клубово-пахвинний нервіннервує шкіру живота над пахвинною зв'язкою;

3.статево-стегновий нерв— іннервує вміст пахвинного каналу та шкіру стегна під пахвинною зв'язкою; 4.латеральний шкірний нерв стегна — іннервує шкіру латеральної поверхні стегна;

5)затульний нерв - іннервує медіальну групу м'язів стегна та шкіру над ними;

6)стегновий нерв- найбільший нерв поперекового сплетення, іннервує передню групу м'язів стегна, шкіру над ними та шкіру медіальної поверхні стегна, гомілки і медіального краю стопи.

Крижове сплетення

Крижове сплетення утворене передніми гілками усіх крижових, куприкових спинномозкових нервів та частково передніми гілками 4-го і 5-го поперекових спинномозкових нервів. У ньому розрізняють короткі та довгі гілки. Короткі гілки іннервують м'язи таза і сідничної ділянки.

До довгих гілок належать:

\)задній шкірний нерв стегна - іннервує задню поверхню шкіри стегна;

2)сідничний нерв -найбільший нерв тіла людини, гілки якого іннервують м'язи задньої групи стегна, м'язи гомілки, шкіру задньої, латеральної і передньої поверхні гомілки, м'язи і шкіру стопи, крім медіального краю.

 

ЧЕРЕПНОМОЗКОВІ НЕРВИ

Від головного мозку відходить 12пар черепних (черепномозкових) нервів. Кожна пара мас свій номер та назву.

I пара — нюхові нерви- це тонкі нюхові нитки, які відходять від нюхових клітин, що знаходяться у слизовій оболонні верхнього HoroRom холу, верхньої носової раковини та перегородки носа. Вони проходять через решітчасту ппястинку решітчастої кістки і підходять до нюхової' цибулини. Звідси нервові імпульси передаються у кору півкуль.

II пара - зоровий нерв - утворений відростками паличок і колбочок, виходить з орбіти через зоровий канап, в ділянці турецького сідла утворює неповний перехрест (перехрещуються лише медіальні волокна), переходячи у зоровий шлях. Волокна зорового шляху підходять до латеральних колінчатих тіл, верхніх горбиків, середнього мозку і подушки зорових горбів, де знаходяться підкіркові центри зору. Звідси волокна прямують до кори півкуль, де закінчуються в потиличній частці. Тут знаходиться кірковий аналізатор зору.

III пара - окоруховий нерв - його рухові волокна іннервують верхній, нижній та медіальний прямі м'язи ока. нижній косий м'яз ока та м'яз, що піднімає верхню повіку.

IV пара - блоковий нерв - іннервує верхній косий м'яз

ока.

V пара - трійчастий нерв - вийшовши із головного мозку розділяється на три гілки: очний, верхньощелепний та нижньощелепний нерви.

Очний нервіннервує оболонки очного яблука, шкіру лоба, слизову носової порожнини, слізну залозу, лобову та клиноподібну пазухи, комірки решітчастої кістки.

Верхньощелепний нервіннервує зуби верхньої щелепи, слизову носової порожнини, м'якого та твердого піднебіння, шкіру обличчя від медіального кута ока до кута рота. Нижньощелепний нервіннервує зуби нижньої щелепи, слизову щоки, передніх 2/3язика, привушну слинну залозу, шкіру підборіддя, скроневої ділянки та вушної раковини, жувальні м'язи.

VI пара - відвідний нерв - іннервує зовнішній прямий м'яз ока.

 

 

VIJ пара - лицевий нерв - іннервує мімічну мускула­туру. '

VIII пара - присінково-завитковий нерв складається з двох частин: присінкової та завиткової. Присінкова частина проводить відчуття рівноваги від рецепторів, які знаходяться в присінку і півколових каналах внутрішнього вуха, а завиткова частина проводить слухові відчуття від спірального кортієвого органа, який знаходиться в завитці. У внутрішньому слуховому ході ці дві частини з'єднуються, утворюючи присінково-завитковий нерв.

IX пара - язикогорловий нерв - іннервує задню третину слизової язика, слизову горла, мигдалики, середнє вухо, м'язи горла.

X пара - блукаючий нерв - змішаний, найдовший нерв із черепномозкових. Через верхню апертуру він проходить у грудну порожнину. Чутливі гілки блукаючого нерва іннервують органи дихання, більшу частину травного тракту (доходячи до низхідного відділу ободової кишки), печінку, підшлункову залозу, нирки, серце. Рухові волокна блукаючих нервів .іннервують рормугоияні м'язи горла, м'якого піднебіння та гортані, парасимпатичні - гладку мускулатуру внутрішніх органів, серцевий м'яз та залози.

XI пара - додатковий нерв - іннервує груднино-ключично-соскоподібний та трапецієподібний м'язи.

XII пара - під'язиковий нерв - іннервує м'язи язика.

Симпатична частина

Симпатична частина вегетативної нервової системи представлена центральним і периферійним відділами.

Центральний відділ утворюють клітини бічних рогів спинного мозку на рівні восьмого шийного, всіх грудних і трьох верхніх поперекових сегментів.

Периферійний відділ - це нервові волокна і симпатичні нервові вузли. Симпатичні вузли, з'єднуючись міжвузловими волокнами, утворюють правий та лівий симпатичні стовбури. Правий та лівий стовбури розташовані по боках уздовж хребта. До вузлів симпатичного стовбура підходять білі з'єднувальні гілки від спинномозкових нервів. Від усіх вузлів симпатичного стовбура до периферичних спинномозкових нервів йдуть сірі з'єднувальні гілки.

Прегангліонарні симпатичні волокна відносно короткі, постгангліонарні - відносно довгі

Парасимпатична частина

Парасимпатична частина вегетативної нервової системи теж має центральний та периферичний відділи.

Центральний відділ представлений парасимпатич­ними, ядрами, що лежать в середньому, задньому і довгастому мозку (від них починаються парасимпатичні волокна, що йдуть в складі ІІІ, VII, IX, X пар черепних нервів) та в бічних рогах спинного мозку на рівні II-IV,крижових сегментів.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.175.108 (0.032 с.)