Мімічні м'язи -тонкі м'ятні пучки, розміщені на обличчі.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Мімічні м'язи -тонкі м'ятні пучки, розміщені на обличчі.



О-ті мім. м'язів: не мають фасцій, вплітаються в шкіру, розташ., як правило, навколо природніх отворів.

m. epicraniusвключає в себе спереду - лобове черевце, позаду - потиличне черевце, між якими розміщений великий апоневроз - сухожильний шолом. Ф: піднімає брови, зміщує шкіру чола вгору.

m. procerus (Гордіїв) Ф: утв. поперечні складки біля кореня носа.

m. auricularis anterior, superior, posteriorФ: тягнуть вушну раковину вперед, вгору, назад.

m. orbicularis oculiФ: змикає повіки.

m. levator labii superiorФ: піднімає верхню губу.

m. depressorФ: тягне нижню губу вниз.

mm. zigomaticus minor et majorФ: тягнуть кут рота вверх і вбік.

m.depressor anguli orisФ: тягне кут рота вниз.

m. risorius (сміху)Ф: тягне кут рота вбік.

m.mentalis (підборідний)Ф: тягне шкіру підборіддя верх.

m.buccinatorФ: притискає щоку до зубів.

m. orbicularis orisФ: закриває рот/ щілину, а при сильному скороченні - губи витягуються в трубочку.

М'ЯЗИ ШИЇ поділ. на поверхн., глибокі та сер. групу (м'язи під'язикової кістки). Поверхневі м 'язи :m.platysma розташ. безпосередньо під шкірою в вигляді тонкої пластинки. Ф: відтягує шкіру шиї, опуск. кути рота. m. sternocleidomastoideus Ф: при односторон. скорочен. - повертає лице в протилежн. бік, при двосторон. - нахиляє голову назад. М 'язи під'язикової кістки Поділяються на 2 групи: надпід'язикові та підпід'язикові м'язи. Надпід 'язикові : m.digastricumФ: при фіксованій нижній щелепі піднім. під'язикову кістку, при фікс. під'язиковій кістці опусk. нижню щелепу. m.mylohyoideusФ: при фікс. нижній щелепі піднімає під'язикову кістку, при фікс. під'язиковій кістці опускає нижню щелепу. m.geniohioideusФ: прu фікс. нижній щелепі піднім. під'язикову кістку, при фікс. під'язиковій кістці опускає нижню шелепу. m.stilohioideusФ: тягне під'язикову кістку назад. Підпід'язикові мязи m.sternohioideusФ: опускає під'язикову кістку. m.sternothyreoideusФ: опускає щитоподібний хрящ гортані вниз. m.thyrohyoideusФ: наближає під'язикову кістку до гортані. m.omohyoideusФ: опускає під'язикову кістку.

Глибокі м 'язи шиї

mm.scalne anterior, medius, posteriorФ: всі три м'язи піднімають І—ІІ ребра. m.longus colliФ. нахиляє шийний відділ хребта вперед і в свій бік.

Границі шиї: верхня –край нижньої щелепи, верхівка соскоподібного відростка, верхня каркова лінія і зовнішня потилична гористість. Нижня- верхній край ручки грудини, ключиці, лінія, яка з’єднує акром іон з остистим відростком 7 ш\х

М'ЯЗИ ТУЛУБА М. тулуба поділ. на м. спини, м'язи гр.. клітки та м. живота. М. спини Поділ. на глибокі та поверхневі.

Поверхневі м'язи

m. trapeziusФ: верхня частина м'яза піднімає, а нижня опускає лопатку. Скоречення всього м'яза наближає лопатку до хребта.

m. lattisimusФ: тягне плече назад.

m. rhomboideus major et minor:Ф: тягне лопатку догори.

m. levator scapuleФ: піднімає лопатку.

m.serratus posteriorФ: піднімає верхні ребpa

m.serratus posterior inferiorФ: опускає нижні ребра.

Глибокі м'язи спини

Глибокі м'язи спини поділяються на глибокі довгі і глибокі короткі.

Глибокі довгі м'язи спини

Глибокі довгі м'язи спини лежать в каналі утвореному остистими і поперековими відростками хребців.

m.erector spina. Ф: розгинає хребетний стовп, при односторонньому скороченні нахиляє хребет в свій бік.

m.transversospinalis Ф: при односторонньому скороченні - обертає тулуб в свій бік, при двосторонньому - розгинає хребет.

m.splenius capitis et cervicisФ: розгинає голову.

Глибокі короткі м 'язи спини

m. interspinalesФ: розгинають хребет.

m. intertransversarii Ф: при односторонньому скороченні згинають хребет в свій бік. при двосторонньому –утрим його в вертикальному положенні.

М'ЯЗИ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

Поділяються на дві групи: поверхневі та глибокі.

Поверхневі м 'язи

m.pectoralis majorФ: приводить плечову кістку.

m.pectoralis minorФ: тягне лопатку вперед і вниз, при фіксованій лопатці піднімає ребра.

m.subclavius Ф: тягне ключицю донизу.

m.serratus anterior: Ф. тягне лопатку вперед, при фіксованій лопатці піднімає ребра.

Глибокі м'язи

m. intercostalis externia Ф: піднімають ребра.

m. intercostales internaФ: опускають ребра.

m.levatores costarumФ: піднімають ребра

m.intercostales intimiФ: опускають ребра

m.tranverses thoracisФ: опускає ребра

Diafragma - це головн. дихальний м'яз. Має вигляд тонкої опуклої догори м'язово-сухожилк. пластинки, що відділяє грудну порожн. від черевної. Опукла догори її частина назив. куполом. М'язові пучки діафрагми поч.. від мечоподібного відростка, нижніх 6 ребер і поперекових хребців, і до центру переход. в сухожилковий центр. В залежн. від місця прикріплення її поділ., на 3 частини: поперекову, реберну, грудну. На поп. частині є два отвори; аортальний та стравохідний, а в сухожилковому центрі - отвір нижньої порожнистої вени. Між частинами діафрагми с трикутної форми щілини. Це слабкі місця діафрагми. Тут можуть утворюватися діафрагмальні кили.

М'ЯЗИ ЖИВОТА

М'язи живота утворюють передню, бічні і частково задні стінки живота.

m.rectus abdominisФ: нахиляє тулуб вперед.

m.obliquus externus abdominisФ: згинає тулуб в свій бік.

m.obliquus internus abdominisФ: повертає тулуб в свій бік.

m.transvrsus abdominis Ф: опускає ребра.

Canalis inguinalisкоса щілина 4-5 см

завдовжки, що розміщується над пахвинною зв'язкою. У мужчин у каналі розміщ. сім'яний канатик, а у жінок кругла зв'язка матки. У пахвинному каналі розрізняють чотири стінки: передню – апоневроз зовн. косого м., задню – поперечну фасцію, нижню- пахвинна зв., верхня- нижній край вн. косого м. та поперечн. м. живота.

Linea albaсухожилків утвір, що розміщується по середній лінії передньої стінки живота між медіальними краями прямих м. і простягається від мечеподібного відростка до лобкового зрощення. Б.л.ж.- місце зрощення всіх сухожилків і фасцій ж. Приблизно по середині б.л. розташ. пупкове кільце. В деяких місцях між сухожилковими пучками є невеликі отвори, крізь які проходять судини. Ці отвори, а також пупкове кільце- слабкі місця живота. Тут мож. утв. пупкові кили та кили білої лінії живота.

 

М. верхн. кінцівки

М. плеч. пояса:

m.deltoideusФ. відводить кінцівку до горизонт. рівня

m.supraspinatusФ. відводить плече

m.infrasinatusФ. відвертає плече

m.teres minorФ. приводить та відвертає плече

m.teres majorФ. приводить, привертає плече, бере участь у його розгинанні

m.subscapularisФ. приводить та привертає плече

М.плеча:

передня-м.згиначі:

m. biceps brachii–згинає плече і передпліччя, супінуючі його

m. brachialis- згинає передпліччя

m. coracobrachialis-згинає, приводить, відвертає плече

задня-м.розгиначі:

m.triceps brachii-розгинає та приводить плече, розгинає передпліччя

m.anconeus-розгинає передпліччя

М. передпліччя:

ПЕРЕДНЯ ГРУПА, ПОВЕРХНЕВИЙ ШАР

m.pronator teres-привертає і згинає передпліччя

m.flexor carpi radialis-згинає та відводить кисть, привертає передпліччя

m.flexor carpi ulnaris-згинає та приводить кисть

m.palmaris longus-натягує долонний апоневроз та згинає кисть

m.flexor digitorum superficialis-згинає ІІ-V пальці у п’ясток-фалангових, проксимальних між фалангових суглобів, згинає кисть.

ПЕРЕДНЯ ГР., ГЛИБОКИЙ ШАР

m.flexor digitorum profundus-згинає дист. фал. 4-ох пальців, пальці, а також кисть.

m.flexor pollicis longus-згинає кінцеву фалангу, весь великий палець, частково і кисть.

m.pronator quadrates-привертає передпліччя та кисть, як головний привертач

ЗАДНЯ ГРУПА,ПОВЕРХН. ШАР

m.brachioradialis- утримує кисть посередині між привертанням та відвертанням, бере участь у згинанні передпліччя.

m.extensor carpi radialis longus- розгинає, згинає передпліччя та відводить кисть.

m.extensor carpi radialis brevis- розгин. та відвод. кисть

m.extensor digiti minimi-розгинає мізинець

m.extensor carpi ulnaris-розгинає та приводить кисть, розгинає передпліччя.

ЗАДНЯ ГРУПА, ГЛИБ. ШАР

m.supinator-відвертає передпліччя

m.adductor pollicis longus-відводить великий палець та кисть

m.extensor pollicis brevis-розгинає та відводить 1-ий палець

m.extensor indicis-розг. вказівний палець

М.кисті:

М.підвищ.великого пальця(thenar):

m.abductor pollicis brevis-відводить великий палець

m.flexor pollicis brevis –згинає та приводить великий палець

m.opponens pollicis-протиставляє великий палець решті пальців

m.adductor pollicis-приводить і згинає великий палець

М.підвищення мізинця (hyothenar):

m.palmaris brevis-рудиментарний мяз,натяг. долонний апоневроз, на шк.. утв. складки

m.abductor digiti minimi-відводить мізинець

m. flexor digiti minimi brevis-згинає мізинець

m.opponens digiti minimi-протиставляє мізинець великому пальцю

СЕР.ГР.М. ДОЛОНІ КИСТІ

4-ри mm.lumbricales- згин. прокс. і розгин. сер. та дист. фаланги 2-5 пальців

3 mm. interossei palmares- приводять 2,4,5 пальці до 3-го та беруть участь у згинанні прокс. та розг. сер. і кінц. фаланг

4 mm.interossei dorsales-відвод. 1,2,4 пальці від 3-го, а 3 відводять та приводять, беруть участь у згин. проксим. фаланг та розгин. сер. і кінц. фаланг 2-4 пальців кисті.

Пахв. ямка (fossa axillaris)-утв. 4 стінками. Пер. стінка утв. великим та малим грудн. мязами, задня- підлопатковим, великим круглим мязами та найш. м. спини, при середня- переднім зубчастим м., а бічна- плеч. кістк. та м. плеча. П.я заповнена жир. тк., в якій знах. лімфатичні вузли.

Ліктьова ямка (fossa cubitalis)- розміщ.на пер. поверхні руки. Зверху вона обмежена двоголовим та плечовим мязами, ззовні- плечопроменевим, а з середини- круглим пронатором. В межах ямки розміщена серединна вена ліктя, а в глибині її лежать плеч. артерія і вени.

 

 

 

Грудина (sternum) - плоска кістка, січ вдається з трьох частин: ручки, тіла та мечоподібного відростка.

• На верхньому краї ручки с яремна вирізка, по бокам від неї ключичні вирізки, нижче від яких реперні вирізки для зчленування з І ребром. На границі між ручкою і тілом грудини знаходиться кут грудини, біля якого прикріплюється II ребро. По краях тіла грудини розташовані реберні вирізки, до яких сполучаються III - X ребра.

Ребра (costae) це плоскі довгі вигнуті кістки. їх є 12 пар. Кожне ребро складається з кісткової частини і реберного хряща. На задньому кінці ребра є головка, на якім є гребінь. Винятком є I. XI та XII ребра. Вони гребенів не мають. Гребінь розділяє на головці дві суглобові поверхні. Цими поверхнями головка з'єднується з тілами сусідніх хребців. Допереду головки знаходиться найвужча частина ребра - його шийка. Допереду від шийки знаходиться тіло, яке має зовнішню і внутрішню поверхні та верхній і нижній краї. На зовнішній поверхні ребра, відразу за його шийкою знаходиться горбик ребра, на якому є суглобова поверхня для зчленування з поперечним відростком відповідного хребця. На внутрішній поверхні вздовж нижнього краю проходить борозна ребра - слід від прилягання міжреберних судин і

нервів. На деякій відстані від горбика тіло ребра згинається допереду. утворюючи кут ребра.

Перше ребро має свої особливості:

1. Лежить майже горизонтально, внаслідок чого на ньому виділянні, верхню та нижню поверхні, бічний та медіальний краї.

2. На верхній поверхні є горбик переднього драбинчастого м'яза, до якого прикріплюється однойменний м'яз, а ззаду від нього знаходиться борозна підключичної артерії, допереду - борозна підключичної вени.

Всі ребра умовно розділяються на 3 групи:

1. Справжні - ребра, хрящі яких з'єднуються безпосередньо з грудиною. Це І - VII пари.

2. Несправжні - їх хрящі приєднуються до хряща вищележачого ребра, утворюючи праву і ліву реберні дуги. Це VIII - X пари.

3. Коливні ребра - їхні кінці вільно закінчуються у м'язах черевної порожнини. Це XI - XII пари.

Грудна клітка в цілому

Утворена 12 парами ребер, грудиною та грудним відділом хребта. Вона є місцем розташування серця, легень та інших органів. Грудна клітка має два отвори: верхній і нижній. Верхній отвір - верхня апертура - обмежений І грудним хребцем, першими ребрами і верхнім краєм ручки грудини. Крізь нього проходять стравохід, трахея, судини, нерви. Нижній отвір - нижня апертура обмежена XII грудним хребцем, кінцями XI і XII пар ребер, правою і лівою реберними дугами, а також мечеподібним відростком. Нижня апертура закрита м'язово-сухожилковою перетинкою діафрагмою, крізь яку проходять стравохід, аорта, нижня порожниста вена, нерви.

Права і ліва реберні дуги утворюють підгрудинний кут. Між ребрами знаходяться міжреберні проміжки.

 

 

З*єдн. кісток черепа

Між кістками черепа існ. зєдн.:

-неперервні: синдесмози(шви, тім’ячка), синхондрози (тимчасові, постійні) та синостози;

-перервні (скронево-нижньощелепний суглоб), а також зєдн. черепа і хребта

Шви черепа: 1. зубчасті ( вінцевий, стріловий, лямбдоподібний) suturae coronalis, sagittalis, lambdoidea 2. sutura squamosa 3. suturae planae

Тімячка новонародж.: f.anterior s frontalis, f. posterior s. occipitalis, f.sphenoidalis, f.mastoideus

Синхондрози черепа

1. Тимчасові ( клино-потиличний синхондроз- synchondrosis sphenooccipitalis,

задній та передній внутрішньо потиличні син-х.synchondroses intraoccipitales posterior et anterior, клино-решітчастийсинхондр.- synchondrosis sphenoethmoidalis ) 2. Перервні ( клино-камянистий - synchondrosis sphenopetrosa, камянисто-потиличн. -synchondrosis petrooccipitalis)

 

Розвиток кісток тулуба

Кістки тулуба розвиваються із мезенхіми склеротомів,яка оточ. нерв. трубку, формуючи перетинчасті хребці. На 5-му тижні відб. поступова трансформація перетинчастих хр. у хрящові, а хорда залишається у вигляді драглистого ядра.Ембріональний хребець має парні дорсальні і вентральніхрящові дуги.

Дорсальні згодом злив. в непарний остистий відросток, обмежуючи спинний мозок з оболонами, а вентральні хрящові дуги ростуть вентрально і проникають у міотоми, утв. ребра

Передні кінці 9-ти пар ребер справа і злів зливаються у так звані хрящові грудні пластинки. Ті, зливаючись між собою, утв. всі 3 част. груднини. Якщо останні права і ліва пластинки повністю не зростаються, то мечеподібний відростокбуде роздвоєним. На 8-му тижні спостерігається започаткуванням центрів скостеніння: 1- в тілі, 2- в дузі хребця, але їх злиття відб. лише в дитячому віці. Дефектизлиття дуг хребціввідомі як spina bifida posterior et lateralis. В ребрахцентри скостеніння зявл. в межах їх кутів, в головках та горбках- в 15-20 р. Центри скостеніння груднини започатковуються в ручці (1-2) тілі (4-13) у другій половині фетального розвитку, а в мечеподібному відростку в 6-20 років.

 

Ліктьовий суглоб(art. cubiti) утв. 6-ма сугл. пов. 3-х кісток (плечової, ліктьової, променевої), між якими розрізн. 3 суглоби:

-art. humeroulnarisміж блоком плеч. к. і блоковою вирізкою лікт. кістки

-art. humeroradialisміж головочкою плеч. кістки і суглоб. ямкою головки промен. к.

-art. radioulnaris proximalisміж суглоб. обводом головки промен. к. і промен. вирізкою лікт. к.

6 суглоб. поверх. трьох к., оточені спільною просторою суглоб. капсулою, утв. скл. суглоб. Лінія прикріпл. сугл. капс. прох. над вінцевою та променевою ямками плеч. к. спереду і нижче верхн. краю лікт. ямки ззаду. Надвиростки залишаються вільними поза суглубовою сумкою. На кістках передпліччя капсула прикріпл. до шийки промен. кістки та краю блокоподібної вирізки лікт. к.

 

М. шиї, їх розвиток

Аутохтонні м. шиї- це похідні вентральних частин 4-ох верхніх шийних міотомів (всі глибокі м., підязикові м., підборідно-підязиковий м.) З четвертого та 5-ого шийних міотомів походить і діафрагма, яка мігрує до нижньої апертури гр.. клітки. З мезенхіми 3-5 зябрових дуг форм. мм. нутрощів (мм. глотки, гортані, мякого піднебіння (крім м.-натягувача піднебінної завіски), а також, частково, гр..ключ.соскопод. м., що має з трапеціопод. м. спільний початок. Останні 2 мязи розв. також з вентральних частин потиличних та шийних міотомів.

 

надплечово-ключ. суглоб (art. acromioclavicularis)утв. суглоб. пов. акроміального кінця ключицітаакроміона, між якими в 1/3 випадків знах. волокнистий суглоб. диск. Суглоб. капсула укріпл. надплечово-ключичною (lig. acromioclaviculare)та дзьобо-ключ. зв.( lig.coracoclaviculare).Надплеч.-ключ. зв. зміцнює суглоб зверху, вплітаючись в його капсулу. Потужна дзьобо-ключ. зв. скл. з конусопод. зв. (lig. conoideum) і трапеціопод. зв. (lig. trapezoideum) ,які прям. від дзьобопод. відростка лопатки, відповідно. до конусопод. відростка лопатки, відповідно, до конусопод. горбка та трапецопод. лінії ключиці. В 1\3 випадків суглоб комплексний, в 2\3 – простий. Це плоский, триосьовий суглоб з обмеж. обсягом рухів.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.250.105 (0.015 с.)