Судини малого кола кровообігу

Легеневий стовбур - найдовша після аорти артеріальна судина. Виходячи з правого шлуночка піднімається вгору та вліво. Під дугою аорти розділяється на праву та ліву легеневі артерії. Кожна легенева артерія йде до воріт відповідної легені, де ділиться по числу легеневих долей: права на 3, ліва на 2 гілки. Ці гілки всередині легені діляться на велику кількість гілочок все меншого діаметра аж до капілярів. Пройшовши мікроциркуляторне русло, венозна кров стає артеріальною і збирається у вени. З воріт

кожної легені виходять по дві легеневі вени, які впадають в ліве передсердя.

СУДИНИ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ

Аорта - найбільша артеріальна судина. В ній розрізняють 3 відділи: висхідна частина, дуга і низхідна частина. Низхідна частина в свою чергу ділиться на грудну та черевну.

Висхідна частина аорти починається з лівого шлуночка. Початок висхідної аорти розширений і називається цибулиною. Від цибулини відходять вінцеві артерії. На рівні ручки грудини висхідна аорта переходить в дугу аорти. Дуга аорти - йде вліво, дозаду і переходить в низхідну аорту. Від дуги аорти відходять 3 крупні артерії: плечоголовний стовбур, ліва загальна сонна артерія, ліва підключична артерія. Ці судини несуть кров до органів шиї, голови, верхніх кінцівок і часткового до передньої грудної стінки.

АРТЕРІЇ ГОЛОВИ І ШИЇ

Плечоголовний стовбур - непарна судина. Відходить вверх від дуги аорти. На рівні правого грудинно-ключичного суглоба ділиться на праву загальну сонну та праву підключичну артерії.

Загальна сонна артерія - проходить на шиї вверх поряд з стравоходом та трахеєю і на рівні верхнього краю щитоподібного хряща ділиться на зовнішню та внутрішню сонні артерії. Ліва загальна сонна артерія відходить від дуги аорти, права - від плечоголовного стовбура.

Зовнішня сонна артерія - направляється від загальної сонної артерії вгору. По своєму ходу зовнішня сонна артерія віддає ряд гілок, які можна поділити на три групи: передню, задню, присередню. Передня група:

- верхня щитоподібна артерія кровопостачає щитоподібну залозу, гортань;

- язикова артерія - кровопостачає язик та під'язикову слинну залозу;

- лицева артерія - перегинається через край нижньої щелепи і кровопостачає підборіддя, верхню і нижню губи, корінь носа.

Задня група:

- грудино-ключично-соскоподібна артерія кровопостачає однойменний м'яз;

- потилична артерія - кровопостачає потиличну ділянку;

- задня вушна артерія - кровопостачає вушну раковину.

Присередня група:

- висхідна глоткова артерія - кровопостачає глотку, пі днебінні мигдалики.

Кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії:

- верхньощелепна артерія - кровопостачає зуби верхньої щелепи, жувальні м'язи, тверде і м'яке піднебіння;

- поверхнева скронева - кровопостачає зовнішнє вухо, привушну слинну залозу, скроневу, лицеву, тім'яну ділянки.

Внутрішня сонна артерія - йде до основи черепа, через сонний канал проходить в порожнину черепа і віддає гілки:

- очна артерія - кровопостачає очне яблуко, окорухові

м'язи;

- передня мозкова артерія - кровопостачає медіальні поверхні півкуль головного мозку. Між правою та лівою передніми мозковими артеріями є анастомоз – передня сполучна артерія;

- середня мозкова артерія - йде до верхньої поверхні півкуль і кровопостачає їх.

- задня сполучна артерія - йде назад і утворює анастомоз з задньою мозковою артерією.

АРТЕРІЇ ТАЗА І НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

Загальна клубова артерія - відходить на рівні 4 поперекового хребця і на рівні крижово-клубового суглоба поділяється на зовнішню та внутрішню клубові артерії.

Внутрішня клубова артерія - йде в порожнину малого таза і віддає ряд гілок, які поділяються на парієнтальні і вісцеральні. Парієнтальні гілки кровопостачають стінки малого таза, м'язи промежини, медіальну групу м'язів стегна, м'язи тазового пояса, кульшовий суглоб. Вісцеральні гілки кровопостачають середній і нижній відділи прямої кишки, сечовий міхур, сечовід, матку та піхву (у жінок), передміхурову залозу, сім'яні міхурці, сім'явиносну протоку і статевий член у чоловіків.

Зовнішня клубова артерія віддає гілки, що кровопостачають передню черевну стінку. Вийшовши на стегно під пахвинною зв'язкою, вона продовжується під назвою стегнової артерії.

Стегнова артерія - є безпосереднім продовженням зовнішньої клубової артерії. Пройшовши під пахвинноюзв'язкою, стегнова артерія в стегновому трикутнику йде вниз, попадає в підколінну ямку, де і продовжується під назвою підколінної артерії. Від стегнової артерії відходять багато гілок, які кровопостачають стегно, зовнішні статеві органи та передню стінку живота. Самою великою гілкою є глибока артерія стегна.

Підколінна артерія - розташована в однойменній ямці і віддає гілки, які кровопостачають колінний суглоб. Вийшовши з підколінної ямки, підколінна артерія поділяється на передню та задню великогомілкові артерії.

Передня великогомілкова артерія - проходить на передню поверхню гомілки, опускається вниз до ріння гомілковоступневого суглоба де продовжується в гильну артерію стопи, віддаючи гілочки передній групі м'язів гомілки, колінному та гомілковоступневому суглобам.

Задня великогомілкова артерія - опускається між м'язами по задній поверхні гомілки, кровопостачаючи їх. Від задньої великогомілкової артерії відходить сама велика гілка - малогомілкова артерія, яка кровопостачає малогомілкову кістку і латеральну групу м'язів гомілки. Обійшовши позаду медіальну щиколотку, задня великогомілкова артерія виходить на підошву, де поділяється на медіальну і латеральну підошвові артерії, які разом з тильною артерією стопи кровопостачають стопу.

ВЕНИ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ

Вени голови та шиї.

Кров від голови і шиї утворюють основні три парні стовбури: внутрішню, зовнішню та передню яремні вени.

Внутрішня яремна збирає кров від венозних синусів твердої мозкової оболонки, які збирають кров від головного мозку. Вона виходить з яремного отвору черепа і проходить на шиї поряд з внутрішньою, а потім загальною сонною артеріями до верхньої апертури грудної клітки і позаду грудино-ключичного суглоба зливається з підключичною веною, утворюючи плечоголовну вену. Права і ліва плечоголовні вени зливаються, утворюючи верхню порожнисту вену, яка впадає в праве передсердя.

Зовнішня яремна вена збирає кров з потиличної ділянки, вушної раковини. Вона впадає в внутрішню яремну вену.

Передня яремна вена збирає кров з передньої ділянки шиї і впадає в зовнішню яремну вену.

Нижня порожниста вена - найбільша вена тіла людини, знаходиться на задній стінці черевної порожнини справа від черевної аорти. Вона утворюється від злиття лівої та правої загальних клубових вен на рівні четвертого поперекового хребця. В черевній порожнині в нижню порожнисту вену впадають наднирникові, ниркові, яєчкові (яєчникові), печінкові вени. Пройшовши через діафрагму вона заходить в грудну порожнину і впадає в праве передсердя.

Система ворітної вени

Кров від непарних органів черевної порожнини зливається в три крупні вени: верхню брижову, селезінкову та нижню брижову. Ці вени зливаються, утворюючи ворітню вену. Ворітна вена заходить у ворота печінки.

Низхідна аорта в залежності від порожнини, в якій вона проходить, поділяється на грудну і черевну.

Грудна частина аорти - розміщується в задньому середостінні зліва від хребетного стовпа. Від грудної частини відходять гілки, які поділяються на вісцеральні і парієїпальні.

Вісцеральні гілки кровопостачають стравохід, трахею, бронхи, перикард.

Парієнтальні гілки кровопостачають міжреберні проміжки та діафрагму.

Черевна частина аорти - розташована на передній поверхні поперекових хребців. В черевній порожнині віддає ряд гілок, які поділяються на вісцеральні і парієнтальні.

Парієнтальні гілки кровопостачають діафрагму, м"язи спини і поперека.

Вісцеральні гілки поділяються на парні і непарні.

Непарні вісцеральні гілки черевної аорти:

черевний стовбур кровопостачає шлунок, дванадцятипалу кишку, печінку, селезінку. Голівку підшлункової залози;

- верхня брижова артерія кровопостачає тонку кишку, сліпу кишку з червоподібним відростком, висхідну ободову і праву половину поперечної ободової кишки, підшлункову залозу;

- нижня брижова артерія кровопостачає ліву половину поперечної ободової кишки, низхідну ободову, сигмоподібну і верхню частину прямої кишки.

Парні вісцеральні гілки черевної аорти:

середні наднирникові кровопостачають наднирники;

ниркові кровопостачають нирки;

- яєчкові (яєчникові) кровопостачають статеві залози.

Довгастий мозок

По зовнішній будові довгастий мозок нагадує спинний. На передній поверхні є передня серединна щілина, збоку від якої є продовгуваті потовщення - піраміди. Нервові волокна пірамід на границі довгастого мозку з спинним частково переходять на протилежний бік і утворюють перехрест пірамід. Латерально від кожної піраміди є потовщення овальної форми - оливи. На дорсальній поверхні довгастого мозку є частина ромбоподібної ямки, яка утворює дно IV шлуночка.

На розрізі видно, що структура довгастого мозку є неоднорідна і складається з сірої і білої речовини. Сіра речовина розташована всередині - у вигляді скупчень - ядер довгастого мозку. До них відносяться ядра черепномозкових нервів: IX - XII пар.

Функції довгастої о мозку. Довгастий мозок виконує рефлекторну і провідникову функції. В довгастому мозку закладені центри дихання. серцевої діяльності, судиноруховий, центри безумовних рефлексів травлення (слиновиділення, ковтання, жування та інші), захисних рефлексів (кашель, чхання і т.д.).

Задній мозок

До заднього мозку відносяться міст та мозочок.

Міст

Мас вигляд поперечного валика. Ззаду межує з довгастим мозком, а спереду — з ніжками мозку. ВІД бічних його відділів відходять середні ніжки мозочка. Дорсальна поверхня моста утворює частину дна IV шлуночка (ромбоподібної ямки). На розрізі видно, що структура довгастого мозку є неоднорідна і складається з сірої і білої речовини. Сіра речовина розташована всередині у вигляді скупчень - ядер, від яких відходять V - V1 II пари черепномозкових нервів

Мозочок

Мозочок лежить дорсально від моста і довгастого мозку. В ньому розрізняють дві півкулі, між якими знаходиться черв'як. Мозочок мас три пари ніжок: верхні (з'єднують його із середнім мозком); середні (з мостом) та нижні (з довгастим мозком). На поверхні мозочка є звивини, між якими знаходяться борозни. Борозни ділять поверхню мозочка на часточки. Мозочок складається з сірої і білої речовини. Сіра покриває півкулі мозочка, утворюючи його кору і знаходиться в товщі півкуль у вигляді ядер -зубчастого, пробкоподібного, кулястого, ядра шатра.

Функції мозочка. Мозочок регулює координацію рухів, положення тіла в просторі і м'язовий тонус.

Четвертий шлуночок

Четвертий шлуночок є однією із порожнин головного мозку. Він має дах і дно. Дно - ромбоподібна ямка - утворене дорсальними поверхнями довгастого мозку і моста, а чахверхнім та нижнім мозковими парусами. Шлуночок заповнений спинномозковою рідиною і сполучається із III шлуночком за допомогою водопроводу мозку (водопровід Сільвія). з центральним каналом спинного мозку і з підпавутинним простором — за допомогою трьох отворів -двох латеральних і одного серединного.

Середній мозок

До середнього мозку належать ніжки мозку і покрив середнього мозку. Порожниною є водопровід мозку,' який сполучає III шлуночок із IV.

Через ніжки проходять провідні шляхи, які з'єднують кору великих півкуль з мостом і мозочком.

Покрив (чотирьохгорбкове тіло) складається із двох верхніх і двох нижніх горбиків, які. відповідно, є підкірковими центрами зору та слуху.

Середній мозок виконує рефлекторну функцію. На рівні горбиків покриву середнього мозку здійснюються орієнтовні зорові та слухові рефлекси. І.П. Павлов образно назвав їх рефлексами "Що таке?". Вони проявляються у повороті голови, тулуба, очей у напрямку до зорового або звукового подразника, що раптово з'явився.