Сеча. Кількісний і якісний склад нормальної сечі.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сеча. Кількісний і якісний склад нормальної сечі.



Виділення і виведення з організму сечі має назву діурезу. В середньому за добу діурез людини становить 1.5 л. Кількість сечі підвищується після більшого надходження в організм води, вживання більшої кількості білка.

Сечовід (ureter)

Трубка довжиною ЗО см в діаметрі 3-8 мм. Розрізняють черевну та тазову частини сечоводу. Черевна частина починається від ниркової миски йде вздовж задньої стінки черевної порожнини вниз, а на рівні тазової пограннчної лінії переходить в малий таз досягає нижнього відділу сечового міхура. Правий сечовід розміщений між нижньою порожнистою веною та висхідною ободовою кишкою, а лівий - між черевною частиною аорти та низхідною ободовою кишкою. Перед впадінням в сечовий міхур сечовід перехрещує у чоловіків сім'явиносну протоку, а у жінок маткову артерію. Стінка сечоводу складається з трьох оболонок: слизової, м'язової (зовнішній поздовжній шар. внутрішній циркулярний), сполучнотканинної (адвентиції).

Сечовий міхур (vesica urinaria)

Непарний порожнистий орган розміщується в малому тазі позаду лобкового симфіза. Порожній міхур сплющений, а наповнений піднімається вище лобкового зрощення. Ззаду від сечового міхура у чоловіків знаходяться сім'яні міхурці та пряма кишка, a v жінок - матка і піхва. В сечовому міхурі розрізняють верхівку, тіло та дно міхура.

Верхівка - найбільш рухлива частина міхура, саме вона піднімається при накопиченні сечі. Тіло - середня найбільша частина, теж рухлива, має передню, задню і дві бокові поверхні. Дно - обернене дозаду та донизу, звужується і переходить в шийку міхура, яка майже нерухома. Під дном міхура у чоловіків розташована передміхурова залоза, а у жінок - нижня частина матки.

Стінки сечового міхура складаються з трьох оболонок: слизова, м'язова, сполучнотканинна (адвентиційна) - там, де міхур не покритий очеревиною.

Слизова утворена багатошаровим кубічним епітелієм, утворює численні складки, які дають змогу розширюватись міхуру при наповненні. Складок немає на дні міхура, ця ділянка має вигляд трикутника, на вершинах якого є отвори: два отвори сечоводу, а третій - отвір сечівника. М'язова складається з трьох шарів непосмугованих м язів, два з них поздовжні, а один циркулярний. Циркулярний шар в ділянці шийки міхура потовщений і утворює м'яз стискач міхура - сфінктер сечового міхура.

Сполучнотканинна - зовнішня оболонка - вкриває міхур в ділянці дна. Очеревина покриває сечовий міхур спереду, з боків, зверху і частково ззаду

Сечівник (urethra)

Кінцевий відділ сечовидільної системи і призначений для виведення сечі з сечового міхура на човні. Сечівник має різну будову у чоловіків та жінок Чоловічій сечівник має форму трубки 18-20 см завдовжки. Починається від сечового міхура і закінчується на верхівці головки статевого члена зовнішнім отвором. Сечівник поділяється натри частини: передміхурову, перетинчасту та губчасту.

Передміхурова 2.5-3 см. довжиною, найширша частина, починається від внутрішнього отвору сечівника перфорує передміхурову залозу і проходи ТІ. її товщу. М'язові клітини залози утворюють другий стискач сечівника. В цю частину сечівника відкривається дві сім'явиносні протоки та численні (15-20) вивідні протоки передміхурової залози. Перетинчаста - найвужча і найкоротша (1-2 см.) частина. Вона оточена сфінктером сечівника.

Губчаста - найдовша частина (15-20 см). Має два розширення: оцю розміщене в ділянці цибулини статевого члена, а друге в місці проходження сечівника через головку статевого члена. Чоловічий сечівнні: має два згини: один відповідає перетинчастій частині, а другий - кореневі статевого члена Внутрішня стінка сечівника представлена слизовою оболонкою. Ззовні її вкриває шар непосмугованих м'язів.

Жіночий сечівник значно коротший (3см). прямий та широкий. Починається внутрішнім отвором в ділянці шийки сечового міхура, де розташований мимовільний стискач (сфінктер). Сечівник проходить ззаду іа інизулобкового зрощення і закінчується зовнішнім отвором, який розміщений на 2 см. нижче та назад від клітора, в присінку піхви. На своєму шляху проходячи сечостатеву діафрагму він оточений м'язом-стнекачем сечівника (довільним). Стінки жіночого сечівника мають таку ж будову як і чоловічого.

Відмінні особливості будови чоловічого і жіночого сечівника.

1. Чоловічий сечівник довший, ніж жіночий.

2. Чоловічий сечівник має два згини, жіночий - прямий.

3. Чоловічий сечівник має три сфінктери, жіночий - два

4. Чоловічий сечівник служить для виведення сечі і сперми, жіночий для виведення сечі.

 

Ткани́на — це рівень клітинної організації, проміжний відносно клітин та усього організму. Тканина являє собою сукупність клітин, не обов'язково ідентичних, але спільного походження, що разом виконують спільну функцію. Сполучна тканина

Сполучні тканини мають волокнисту структуру. Вони складаються з клітин, відокремлених одна від одної позаклітинною матрицею. Сполучна тканина служить для сполучення інших видів тканин, наприклад, для утворення органів, і здатна пасивно розтягуватись і стискатися.

.М'язова тканина

М'язові клітини утворюють активну скоротну тканину тіла, що називається м'язовою тканиною. М'язова тканина служить для створення зусилля та забезпечення рухів, наприклад, переміщення у просторі чи руху внутрішніх органів. Є три окремі види м'язової тканини: м'язи внутрішніх органів, чи гладенька мускулатура, яка знаходиться у внутрішніх стінках органів; скелетна мускулатура, прикріплена до кісток, що забезпечує видимі рухи тіла; та серцевий м'яз, що знаходиться у серці, забезпечує його скорочення та прокачування крові крізь судини організму.

Нервова тканина

Клітини, що утворюють центральну та периферичну нервову систему, класифікуються як нервова тканина. З нервової тканини складається головний і спинний мозок, що утворюють центральну нервову систему, й черепно-мозкові та спинномозкові нерви, що утворюють периферичну нервову систему, а також мотонейрони. Нервова тканина забезпечує обмін сигналами між різними структурами організму, а також зв'язок організму з навколишнім середовищем.

Епітеліальна тканина

Епітеліальні тканини утворені шарами клітин, що вистилають поверхні органів (наприклад, поверхню шкіри, дихальних шляхів, репродуктивної системи, внутрішню поверхнютравної системи). Клітини епітелію щільно прилягають одна до одної, забезпечуючи таким чином наявність бар'єру між зовнішнім середовищем та органом. Крім захисної функції, епітеліальна тканина може виконувати також видільну та всмоктувальну. Епітеліальна тканина служить для захисту організму від мікроорганізмів, механічних пошкоджень, втрати рідини тощо.

§ Кров — рідка сполучна тканина, що циркулює в замкненій кровоносній системі тварин і людини.;кров - рідка сполучна тканина організму,що виконує важливі функції в забезпеченні його життєдіяльності. Разом з лімфою і тканинною рідиною є внутрішнім середовищем організму. Кров виконує в організмі багато важливих функцій. Гомеостатична (підтримання динамічної сталості внутрішнього середовища організму) досягається завдяки тому, що кров, омиваючи усі органи і тканини, здатна нормалізувати склад внутрішнього середовища під контролем нервової системи.

§ Видільна полягає у видаленні з клітин та тканин організму кінцевих продуктів обміну речовин.

§ Транспортна

§ Поживна – кров розносить по тілу поживні речовини від кишечнику або з місць їх накопичення (глюкозу з печінки). Завдяки цій функції кров відносять до трофічних тканин.

§ Дихальна

§ Захисна – лейкоцити крові забезпечують фагоцитоз, а також виділення антитіл проти антигенів; здатність крові до зсідання, внаслідок чого припиняється кровотеча (тромбоцит).

§ Регуляторна – кров розносить по організмові фізіологічно активні речовини, які регулюють та об’єднують діяльність різних органів та систем, тобто здійснює гуморальну регуляцію функцій організму.

§ Терморегуляторна, тобто збереження сталості температури тіла. Ця функція здійснюється за рахунок фізичних властивостей води плазми крові. Кров рівномірно розподіляючись в організмі створює умови або для тепловіддачі (посилюючи рух крові в капілярах шкіри), або для збереження тепла (розширюючи судини внутрішніх органів).

§ Трофічна

§ Екскреторна

Кров складається з плазми крові і формених елементів (клітин), яких у хребетних тварин і людини є 3 групи:

Еритроцити

§ Лейкоцити

§ Тромбоцити (виробляються кровотворними органами).

Еритроцити - невеликі без'ядерні клітини крові червоного кольру, завдання яких - транспорт кисню і вуглекислого газу.

Загальна кількість еритроцитів у крові однієї людини становить близько 25×1012. Загальний об'єм еритроцитів у людини - 2л. Під час аналізів кровівміст всіх формених елементів подається на одиницю об'єму - 1л.

 

Лейкоци́ти, білокрівці, білі (безбарвні) кров'яні клітини — складаються із цитоплазми і ядра; утворюються в червоному кістковому мозку. На відміну від еритроцитів, що рухаються завдяки току крові, лейкоцити здатні самі активно рухатись подібно до амеби, проникати крізь стінку капілярів і виходити у міжклітинний простір. Лейкоцити виконують важливу функцію захисту організму від проникнення хвороботворних мікробів. При пошкодженні шкіри вони направляються із судин у тканини, до рани, де захоплюють бактерії і перетравлюють їх. Цей процес називається фагоцитозом, а білі кров'яні клітини, що здійснюють цю функцію, — фагоцитами.

До групи лейкоцитів відносяться також лімфоцити — білі кров'яні клітини, що знаходяться переважно в лімфі. Лімфоцити також відіграють велику роль у захисних реакціяхорганізму, зокрема в утворення імунітету.

 

Тромбоци́ти — кров'яні пластинки. Це — без'ядерні елементи крові, що мають неправильну округлу форму й утворюються в червоному кістковому мозку. При пошкодженні стінки судини тромбоцити нагромаджуються в місці травми і руйнуються, виділяючи при цьому в плазму особливий фермент. Під його впливом розчинний білок — фібриноген, що знаходиться у плазмі, перетворюється в нерозчинну форму — фібрин ,що утворює густу волокнисту мережу ниток, у якій застряють еритроцити, лейкоцити і тромбоцити, формуючи кровяний згусток — тромб. За рахунок видалення плазми, що залишилася, тромб ущільнюється, закупорює судину, і кровотеча припиняється. Через якийсь час тромб розсмоктується і прохідність судини відновлюється. Плазма крові без фібриногену називається сироваткою крові.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.250.105 (0.007 с.)