Поняття адміністративного позову. Інстанційна підсудність.

Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах;

У відповідності з КАСУ до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися з позовом до адміністративного суду у випадках, встановлених законом. Ст. 105 цього Кодексу передбачає чітко окреслені форму і зміст адміністративного позову. Вони наступні: 1) адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником; 2) адміністративний позов може містити вимоги про: а) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; б) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; в) зобов'язання відповідача -суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; г) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; д) виконання зупиненої чи невчиненої дії; є) встановлен­ня наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 3) позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Елементами адміністративного позову є: 1) підстава позову; 2) предмет позову; 3) зміст позову. Так, під під­ставою (підставами) адміністративного позову розуміють обставини справи (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду відповідної інстанції з вимогами до іншої особи. Під предметом адміністративного позову розуміють матеріально-правові вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду відповідної інстанції з позовом до відповідача. Стосовно ж змісту цього адміністративно-процесуального засобу, то таким необхідно розуміти направлене до адміністративного суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимоги, які він спрямовує до відповідача.

Отже, позовна заява може містити, крім зазначених Кодексом адміністративного судочинства України, вимоги про захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, зокрема, про скасування або зміну індивідуального адміністративного акта і поновлення порушеного права громадян або організацій; про прийнят­тя індивідуального адміністративного акта з метою реалізації права громадянина або організації у конкретних правових відносинах; про визнання конкретного юридичного факту у якості підстави ви­никнення, зміни або припинення адміністративно-правового статусу громадянина тощо.

Стаття 20. Інстанційна підсудність адміністративних справ

1. Місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як ад­міністративні суди та окружні адміністративні суди), а також Вищий адміністративний суд України у випадках, встановлених цим Кодексом, вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.

2. Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляцій­ ному порядку як суди апеляційної інстанції.

3. Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної* інстанції. У випадку, визначеному частиною шостою статті 177 цього Кодексу, Вищий адміністративний суд України переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення окружного адміністративного суду, терито­ріальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

4. Верховний Суд України переглядає судові рішення адмі­ністративних судів за винятковими обставинами.

1. Це означає, що положення інстанційної підсудності має визначатися з урахуванням таких критеріїв: 1)критерій зрозумілості, який означає, що система судових інстанцій побудована як максимально проста, щоб кожна особа могла легко розібратися, у яких випадках і до якого суду вона повинна звернутися з адміністративним позовом, а потім, за необхідності, з апеляційною чи касаційною скаргою; 2) критерій рівності можли­востей щодо оскарження судових рішень, який означає, що для кожної адміністративної справи передбачається однакова кількість судових інстанцій з тим, щоб право особи на перегляд судового рішення необґрунтовано ніяким чином не обмежувалося.

Це свідчить про те, що дотримання положень цих двох критеріїв можливе за умови реалізації принципу, для судової ланки властива однакова судова інстанція. Цей підхід найкраще сприяє інстанційній спеціалізації суддів різних судових ланок.

2. До повноважень апеляційних адміністративних судів належить: 1) розгляд адміністративних справ в апеляційному порядку відповіднодо процесуального закону; 2) ведення та аналізування судової статистики, вивчення та узагальнення судової практики; 3) надання методичної допомоги у застосуванні законодавства місцевими адміністративними судами; 4) здійснення інших повноважень, передбачених законом.

З аналізу КАСУ випливає, що судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд, що ухвалив рішення.

3. Для окремих категорій спорів, пов'язаних з процесом виборів чи референдуму, інстанційна побудова системи адміністративних судів має свої особливості. Це визначається тривалістю виборчого процесу чи процесу референдуму. Для вирішення спорів, пов'язаних з цими процесами та часом, який для цього відведено, запроваджено двоінстанційну систему - перша та апеляційна інстанції. Переважна більшість таких справ вирішуються відповідно місцевими адміністра­тивними судами в першій інстанції та апеляційними адміністратив­ними судами в апеляційній і останній інстанції.

4. а саме: 1) щодо неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права. Ця підстава обумовлена дією принципу верховенства права, що закріплений ст. 8 Конституції України; 2) щодо визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують між­народні зобов'язання України. Ця підстава оскарження обумовлена тим, що згідно з КАСУ законність, як один з основних принципів адміністративного судочинства, передбачає, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом України, то застосовуються правила між­народного договору. Поряд з цим за цих підстав забезпечується право особи на виконання на території України рішень міжнародної судової установи.

Предметна підсудність.

Стаття 18. Предметна підсудність адміністративних справ

1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

2. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.

3. Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

4. Вищому адміністративному суду України як суду першої і останньої інстанції підсудні справи:

1)щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму;

2) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

5. У разі невизначеності цим Кодексом предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.