Терміни, які зустрічаються в процесі творення книг

Абзац — частина тексту. Найменша рубрикаційно-композицій-на одиниця твору, позначена пробілом на початку першого рядка — абзацним відступом.

Абзацний відступ — пробіли на початку першого рядка абзацу; за правилами складання — однаковий для тексту в межах одного видання.

Авантитул — перша сторінка книжкового блока при наявності у виданні контртитула чи фронтисписа. Тут можуть бути помі-щені видавнича марка, марка серії, останнім часом — назва видання або прізвище автора, епіграф, посвята, гасло. Може бути названий фортитулом чи вихідним листком.

Автор — творець художнього або науково-популярного твору чи наукового дослідження.

Авторська правка — правка, відмінна від попереднього оригіналу, внесена автором чи упорядником твору у верстку.

Авторський аркуш — одиниця виміру літературного твору, яка дорівнює 40 000 знаків, включаючи пропуск між словами, або 700 рядкам віршованого тексту чи 3000 см² ілюстративного матеріалу.

Авторський покажчик — допоміжний алфавітний покажчик, який являє собою перелік авторів творів, згадуваних у тексті видання.

Акцентування — виділення в тексті наголошених голосних літер знаками-акцентами.

Акциденція — малі складені друкарські форми: бланки, рахунки, анкети, атестати, адреси, запрошення, афіші, газетні та журнальні оголошення, квитки і т. п.

Акцидентні шрифти — шрифти, які використовуються в акцидентному наборі (поліграфічні, декоративні, мальовані).

Алфавітний покажчик — будь-який покажчик, організований за алфавітним принципом.

Альбом — книжкове видання, основу якого складає відтворення карт, малюнків, креслень, фотографій з коротким роз'яснюючим текстом.

Альбомний спуск — розташування сторінок друкарської форми, при якому спинка видання розміщується при короткій стороні сторінки.

Анотація — коротка узагальнююча характеристика книги, яка розкриває її зміст, художню цінність та читацьке призначення.

Апарат книги — доповнюючі тексти у виданні для створення читачеві сприятливих умов для користування книгою.

Апрош — відстань між літерами чи словами на відбитку.

Безгранковий метод — порядок видання, при якому друкарня отримує від видавництва оригінал, підготовлений до складання і верстання одночасно, при цьому виготовляє повну верстку.

Білий рядок — відступ, утворений пропуском, який дорівнює висоті рядка шрифту заданого кегля.

Біловий аркуш — паперовий аркуш, віддрукований з одного боку.

Бібліографічне посилання — посилання на джерело, з якого запозичено наведені дані чи текст.

Боковик — перша чи крайня ліва текстова графа таблиці чи виводу. Інколи боковиком називають дрібні ілюстрації, винесені на поля книги.

Бордюрні лінійки — лінійки, створені за методом рапорту при повторенні складених чи готових спакованих елементів; вони застосовуються для обрамлення тексту чи ілюстрації.

Брошура — невеликого обсягу друковане видання, яке містить не менше 6 і не більше 48 сторінок в м'якій паперовій обкладинці чи без неї.

Брошурувальні процеси — процеси отримання зшитків, комплектування блока і його скріплення, покриття обкладинкою і обрізування.

Буклет — видання, віддруковане на одному аркуші паперу, сфальцьоване в декілька паралельних згинів без шиття і без розрізання.

Варіанти оформлення видання — рекомендовані розміри сторінок складання і розкладка полів для певних груп видань.

Вгін — ліквідування короткого кінцевого рядка абзацу, яке досягається шляхом зменшення пропусків (апрошів), заміни чи вилучення слів у попередніх рядках набраного тексту.

Верстання — монтаж сторінок книги, журналу чи газети за визначеним розміром з тексту, ілюстрацій та інших елементів, потрібних для видання.

Верстка — коректурний відбиток зверстаного складання. Верхня лінія шрифту — умовна лінія, яка твориться верхнім краєм основної частини очка літер.

Вклейка — окремий ілюстративний відбиток, вклеєний між сторінками книги і за змістом поєднаний з даним текстом.

Внакидку — вид шиття для брошур через згин спинки, коли дротяні скоби загинаються всередині зшитка.

Внутрішнє поле — не зайнята текстом внутрішня бокова частина сторінки до корінця, тобто згину сфальцьованого листа.

Воборку — верстання ілюстрацій, ширина яких менша, ніж сторінка складання, з заповненням набором місць, які залишаються при монтажі ілюстрації.

Вокабула — заголовок статті словникового видання.

Видрук — видання самостійного характеру з своєю нумера-цією випусків, надруковане на сторінках іншого періодичного видання.

Впідверстку — розміщення частини складання тексту, ілюстрацій, таблиць безпосередньо за попереднім набором.

Врозріз — вид верстання, при якому ілюстрація, таблиця зверху та знизу, але не з боків, закриті текстом.

Врознім — вид шиття, яке провадиться через згин спинки дротяними скобами, кінці яких загинаються зовні зшитка.

Вставка — додавання нового тексту, зробленого автором чи редактором у коректурі.

Вступна стаття — частина довідково-допоміжного апарату книги, розміщена перед основним текстом і за змістом й призна-ченням близька до передмови.

Вивід — зведення чи цифрові дані, розташовані колонками без прографки лінійками, як правило, шрифтами меншого кегля.

Вигонка рядка — утворення додаткового рядка в абзаці шляхом збільшення апрошів між словами в останніх рядках, вставляння нових слів, заміни довшими чи додаванням нових.

Виділення — оформлені особливими складено-графічними засобами літери, слова або речення.

Виключка рядків — доведення рядків до повного формату шляхом рівномірного збільшення чи зменшення апрошів.

Висота вічка — розмір вічка літери від верхніх до нижніх засічок.

Висячий рядок — кінцевий рядок абзацу, розміщений першим вверху сторінки; або початковий рядок абзацу, розміщений останнім, тобто нижнім, рядком на сторінці.

Вихідні дані — розміщені на титульному аркуші чи обкладинці книги дані.

Вичитка — вичитування оригіналу рукопису перед здаванням його до складання і верстання з метою виявлення орфографічних і пунктуаційних помилок: встановлення однотипності написання слів, скорочень, одиниць вимірів, виявлення пропущених слів, суттєвих і стилістичних помилок і т. п.

Виноска — поміщена після тексту книги чи статті затекстова примітка чи затекстове бібліографічне посилання, пов'язане з текстом цифровим порядковим номером чи зірочкою по верхній лінії шрифту.

Втяжка — складання на зменшений формат для виділення тієї чи іншої частини тексту.

Гарнітура — повний комплект шрифтів різних накреслень та кеглів, але єдиних за характером рисунка.

Глуха верстка — спосіб верстання з оборкою ілюстрації текстом з усіх чотирьох боків.

Глухий покажчик — покажчик термінів, імен, географічних назв і т. п. без визначення і пояснення.

Головка — верхня частина таблиці чи виводу, яка містить в собі заголовки окремих граф чи колонок.

Гранка — стовпчик рядків складання довільної довжини. Також і відбиток складання, з якого після коректури виклеюють макет.

Додатковий текст — текстовий матеріал, який поміщений у книзі, але не входить в її основний текст.

Дублікат — копія чистого рукопису (заголовків, таблиць, формул, зносок і т. п.), які при певному виді складання мають бути набрані іншим шрифтом чи іншими засобами.

Ємність друкованого аркуша — насиченість друкованого аркуша друкованими знаками; вона залежить від площі друкованого аркуша, кегля і характеру шрифту, щільності складання.

Ємність шрифту — кількість знаків, які поміщаються в рядку визначеного формату.

Заголовок — назва частини, глави чи розділу книги.

Заголовок в окремий рядок — заголовок окремим рядком, розміщений по центральній осі формату складання.

Заплечики — частини друкарської літери зверху, знизу і з боків вічка літери чи знаку, які не віддруковуються на папері.

Заставка — прикраса, набрана з готових складених елементів орнаментів чи лінійок, або рисунок, розміщений зверху початкової сторінки видання.

Знак охорони авторського права — символ, передбачений Всесвітньою (Женевською) конвенцією про авторське право. Складається з поміщеної в кружок латинської літери «С» з вказівкою імені власника авторського права і року першої публікації.

Золотий перетин — співвідношення між висотою і шириною складеної сторінки чи сторінки книги (враховуючи поля), при якому менша частина відноситься до більшої, як більша до їх суми.

Ілюстрація —графічне чи тонове зображення, яке доповнює чи роз'яснює текст і розташоване в книзі в самому тексті, на вклейках чи на обкладинках.

Інтерлінія — міжрядкова лінія. Інколи на ній набирають цифри у віршованих текстах і суцільних таблицях.

Інтерліньяж — відстань між рядками, міжрядковий відступ.

Капітель — друкарські літери, які мають накреслення прописних, а розміри — рядкових літер.

Кегельна — відстань між словами, яка дорівнює кеглеві даного шрифту. Інша назва — кругла.

Кегль, кегель — розмір шрифту в друкарських пунктах, який визначається відстанню між верхньою та нижніми стінками літери.

Кернінг — невелике графічне зображення, яке виділяє і оформляє кінець будь-якої частини рукописної чи друкованої книги.

Кліше — форма високого друку, призначена для поліграфіч-ного відтворення ілюстрацій.

Колонка — частина сторінки складання, відокремлена по вертикалі пропуском чи лінійкою.

Колонлінійка — лінійка, яка монтується зверху сторінки і розділяє колонтитул від тексту.

Колонтитул — однорядковий напис, який поміщається зверху сторінки складання за рахунок її висоти.

Колонцифра — порядковий номер сторінки.

Контртитул — сторінка, яка утворює з титулом один розворот: на лівій сторінці — контртитул, на правій — титул.

Коректура — виправлення помилок, помічених на готовому відбитку складання.

Корінець — місце згину та скріплення сторінок чи зшитків книги.

Коридор — міжслівні пропуски в кількох рядках підряд, які збігаються за вертикаллю. Належить до порушень технічних умов верстання.

Кришка — зовнішня оболонка книги, її оправа.

Латинський шрифт — шрифт, побудований на латинській основі.

Лініатура растру — кількість прозорих чи непрозорих ліній (крапок) на 1 погонний сантиметр растру.

Ліньяж — кількість рядків в друкованій сторінці складання.

Маргіналії — текстова чи зображальна інформація на полях книжкової сторінки.

Складання — сукупність літер для відтворення тексту.

Накреслення шрифту — графічні особливості друкарського шрифту в межах одного малюнка.

Насиченість шрифту — відношення товщини штриха і ширини внутрішньобуквеного просвіту.

Обкладинка — найпростіше зовнішнє покриття друкованого

видання.

Обліково-видавничий аркуш — одиниця виміру, встановлена у видавництвах для визначення собівартості одиниці друкованої продукції, номіналу та інших економічних показників.

Обліково-видавничий аркуш-відбиток — одиниця виміру обліково-видавничого листажу видавничої продукції для всього тиражу.

Оборка — частина сторінки складання, виконана на зменшений формат в зв'язку з заверсткою в сторінку ілюстрації чи таблиці.

Оптична середина — горизонтальна лінія, проведена через зображення об'єкта дещо вище за геометричну середину так, що візуально здається проведеною посередині.

Оригінал видання — текстовий або графічний матеріал, призначений для відтворення його в поліграфії.

Оригінал-макет — відредагований і підписаний до друку оригінал рукопису, віддрукований на машинці таким чином, щоб сторінки його точно відтворювали сторінку складання у зверстаному вигляді, так само як і інші елементи видання.

Офіційне видання — твір, який публікується від імені установи чи організації.

Пагінація — послідовна нумерація сторінок видання за допомогою колонцифр.

Паралельна титульна сторінка — друга титульна сторінка з текстом на іншій мові.

Паралельний текст — текст, який поданий в одному і тому ж виданні на двох чи декількох мовах.

Переверстка — дослівне відтворення раніше опублікованої книги, брошури з іншого складання.

Плашка — друкарська форма, поверхня якої являє собою суцільну друкуючу поверхню.

Підзаголовкові дані — дані про характер твору, осіб, які брали участь у творенні книги чи підготовці її до друку, наявність ілюстрацій, повторення видання, місце і час видання і т. п.

Підписана коректура — видавнича коректура відбитків зі зверстаних сторінок складання, підписаних автором і редактором до друку.

Піка — одиниця виміру в поліграфії, яка дорівнює 1/6 дюйма або 12 п.

Посилання — примітка, яка відсилає читача до іншої сторінки цього ж видання чи зовсім іншого.

Правка — всілякі зміни при виправленні складеного тексту проти рукопису чи проти попередньої верстки.

Примітки — додаткові пояснення чи зауваження до основного тексту.

Пробіл, пропуск — проміжок між літерами і словами в друкарському наборі.

Пробний відбиток — перший контрольний відбиток, отриманий з друкарської машини чи верстата.

Прографка — одна із основних складових частин таблиці, що утворюється вертикальними лінійками, які розділяють графи.

Проформа — зразок таблиці з лінійками, який друкується не повністю, а лише з заголовком і початком лінійок прографки.

Процент використання паперу — процентне відношення площі сторінки складання до площі дообрізної книжкової сторінки.

Рантова лінійка —лінійка, яка дає на відбитку дві паралельні лінії: одну товщу, а іншу — тоншу.

Рапорт — елемент орнаменту, який повторюється.

Розмітка — система умовних знаків, а також процес нанесення цих знаків і конкретних письмових вказівок на оригіналі, якими потрібно керуватися при виготовленні складання і верстання.

Розкладка — на віддрукованому аркуші певне взаємовідношення формату сторінки складання і формату книжкової сторінки.

Розрядка — засіб виділення частини тексту з усієї маси складання засобом апрошів (пробілів між літерами).

Рубрика — заголовок частини, глави, розділу, набраний шрифтами, які мають відмінність від основного.

Рубрикація — поділ книги на розділи, частини, глави, параграфи чи інші менші складові елементи, які мають заголовковий напис — так звану рубрику. Під рубрикацією розуміють систему заголовків видання.

Рукопис — авторський текст, поданий до видавництва (машинописний текст, розклейка попереднього видання, текст, написаний від руки, та інші чіткі текстові відбитки).

Рядкомір — лінійка з поділом на квадрати, цицеро, корпус, петит, нонпарель, а також сантиметри і міліметри.

Серія — ряд самостійних творів, об'єднаних тематично, задумом, з загальною назвою серії в однотиповому оформленні.

Сигнальні примірники — перший, пробний примірник книги з віддрукованого тиражу, який подають друкарні у видавництво для підписання до випуску в світ, тим самим дозволяючи виготовлення і здачу тиражу.

Сигнатура — порядковий номер друкованого аркуша в книзі чи журналі, який ставиться під останнім рядком в лівому кутку першої і третьої сторінки кожного аркуша для контролю правильності фальцювання.

Сканер — оптичний пристрій, який вимірює коефіцієнт відображення ділянок сторінки і перетворює цю інформацію в цифрове зображення.

Сканування — процес обрахунку зображення по крапках з паперового оригіналу чи плівки і ввід його в цифровій формі в комп'ютер.

Складання — формування сторінок при ручному та лінотипному способах складання.

Специфікація видавнича — супроводжуючий оригінал видання документ, в якому подані всі вказівки для відтворення оригіналу у вигляді друкованого видання, а саме технічні умови для складання, особливостей верстання, друку і палітурних процесів.

Спинка — корінець оправи видання — місце згину та скріплення сторінок чи зшитків книги.

Спуск — незадрукована частина початкової сторінки видання чи окремого розділу від верху сторінки до початку тексту, яка на всіх початкових сторінках видання повинна бути однаковою.

Середник — пробіл між колонками в дво- чи багатоколонному наборі.

Стопа — міра паперу, яка дорівнює 1000 листів.

Сторонка — кусок картону, який за форматом дещо перевищує формат книги і є основою твердої палітурки.

Суперобкладинка — паперова обгортка оправи чи обкладинки книги.

Таблиця — текстовий чи цифровий матеріал, розташований колонками і відокремлений один від одного лінійками.

Текст — основна частина літературного твору без рисунків, креслень, графіків, таблиць, виводів і т. п.

Текстовий процесор — програма для набирання тексту, яка дозволяє формувати сторінки складання, міняти накреслення і розмір шрифту і робити виключку рядків.

Технічне редагування — підготовка відредагованого видання до виробництва і контроль за всіма стадіями його виробництва.

Технічний рисунок — науково-пізнавальна ілюстрація, призначення якої — дати певні конкретні відомості із галузі науки

і техніки.

Титульні шрифти — друкарські шрифти, які застосовують для складання заголовків у книгах, журналах, а також тексту обкладинок і титульних аркушів.

Тупий рядок — перший рядок абзацу, набраний без відступу, або останній рядок, який має повний формат.

Тупа лінійка — лінійка з жирним вічком.

Умовний друкований аркуш — одиниця для співставлення кількості продукції різних форматів, а також для виміру складання.

Файл — назва об'єкту з картотеки інформації і комп'ютера.

Фізичний друкований аркуш — одиниця виміру обсягу друкованого видання. Один фізичний аркуш дорівнює половині паперового аркуша стандартного формату.

Фільтр — комп'ютерна програма, яка переводить файл з одного формату в інший.

Форзац — подвійний сфальцьований в один згин аркуш паперу, поміщений між сторонками оправи і блоком книги, який служить для з'єднання книжкового блока з кришкою та захисту першої й останньої сторінок видання від забруднення.

Формат видання — розміри готового обрізаного і зброшурованого друкованого видання.

Формат сторінки складання — ширина і висота сторінки складання без колонцифри, але з колонтитулом на сторінці книги, журналу.

Фортитул — термін, що вживається замість авантитула.

Фронтиспис — ілюстрація, розташована перед титульним аркушем на лівій сторінці. Головним чином, це портрет автора або ілюстрація символічного характеру, яка відноситься до всього твору або найбільш важливого моменту, про який йдеться в ньому.

Хвіст — нижнє зовнішнє поле сторінки, а також нижній край книги та нижня частина таблиці.

Художнє редагування — розробка проекту оформлення, підбір художників, контроль оформлення і ілюстрування, виготовлення макетів, контроль друку.

Цинкографія — спосіб виготовлення друкарських форм для високого друку з шрифтових і півтонових рисунків за допомогою фотокопіювання і кислотного травлення.

Частка аркуша — частина віддрукованого паперового аркуша, яка складається з двох сторінок: одної — непарної, і другої, наступної, — парної.

Чотиризгинне фальцювання — фальцювання з 2-сторінкового аркуша, яке виконується в чотири згини.

Чистий аркуш — один з перших відбитків, віддрукований після закінчення всіх підготовчих робіт, перші відбитки тиражу.

«Чужий шрифт» — літери іншої гарнітури, які помилково потрапили до складання.

Шапка — заголовок, розташований на рівні верхнього краю сторінки. Може бути використаний замість титула чи шмуцтиту-ла в малообсягових виданнях.

Широкі шрифти — шрифти, у яких ширина вічка переважає висоту.

Шмуцтитул — додатковий титул, який може бути використаний як титул, розділ, том, частина. Інколи багатоілюстрований.

Шрифт друкарський — комплект літер з буквами того чи іншого алфавіту з усіма характерними для нього знаками і цифрами.

Штрихове кліше — друкарська форма високого друку, за допомогою якої передають на папір штрихове зображення.

Ювілейне видання — видання, приурочене до певної святкової і ювілейної дати.

Яруси — частини складних головок таблиць.

Бібліографія

I. Атабеков Н.А. Словарь-справочник иллюстратора научно-
технической книги. — М.: Книга, 1974.

1. Бельчиков И. Ф. Техническое редактирование книг и журналов. — М.: Книга, 1968.

3. Валуенко Б.В. Наборный титул и рубрики книги. — Киев:
Техника, 1967.

4. Валуенко Б.В. Архітектура книги. — Київ: Мистецтво, 1976.

5. Валуенко Б.В. Выразительные средства набора в книге. — М.: Книга, 1976.

6. Виноградов ТА., Жуков И.А. Полиграфическое производство. — М.: Книга, 1983.

 

7. Волкова Л.А. Технология наборного производства. — М.:
Книга, 1981.

8. Герчук Ю.Я. Художественная структура книги. — М.: Книга, 1984.

9. Гиленсон П.Г. Справочник художественного и технических
редакторов. — М.: Книга, 1988.

10. Гончарова Н.А. Композиция и архитектоника книги. — М.: Книга, 1977.

11. Гуссман Генрих. О книге. — М.: Книга, 1982.

12. Краткий справочник книголюба. — М.: Книга, 1984.

13. Ляхов В.Н. О художественном конструировании книги. —

М.: Книга, 1975.

14. Милъчин А.Э. Издательский словарь-справочник // Книж-
ное дело. № 1—3, 8—9.

15. Попов В.В. Общий курс полиграфии. — М.: Книга, 1964.

16. Полянский Н.Н. Технология полиграфического производ-
ства. — М.: Книга, 1980.

17. Рывчин В.Н,, Леопардова Е.И., Овчинников А.И. Техничес-
кое редактирование. — М.: Книга, 1977.

18. Рукопись, художественный редактор, книга. — М.: Книга,

1985.

19. Словарь-справочник автора. — М.: Книга, 1979.

20. Тятин Б.Г. Аппарат произведения печати. — М.: Книга,

1977.

21. ХерлбетА. Сетка. - М.: Книга, 1984.

22. Чихольд Я. Облик книги. — М.: Книга, 1980.

23. ДСТУ 3003-95. Технологія поліграфічних процесів.

Терміни та визначення.

24. ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання. Тер-
міни та визначення.

ЗМІСТ

Книга: сторінки історії та розвитку (Замість вступу).................. З

Розділі. КОНСТРУКЦІЯ КНИГИ. ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ВИДАНЬ

1.1.Книжковий блок і його компоненти................................. 9

1.2. Основні групи комплектування книжкових блоків.......... 10

1.3. Книжкові оправи та обкладинки. Суперобкладинка.... 11

1.4. Формати паперу і формати видань..................................... 16

1.5. Сторінка складання. Формати сторінок складання,

їх визначення та розрахунок.................................................. 22

1.6. Друкарські шрифти. Основні групи та

їх характеристики...................................................................... 35

Розділ 2. ПІДРАХУНОК ОБСЯГІВ ВИДАНЬ

2.1. Система вимірів у поліграфії. Підрахунки обсягів видань і кількості основних матеріалів

для виготовлення тиражу........................................................ 38

Розділ 3. КОРЕКТУРА ВИДАНЬ

3.1. Коректурні знаки...................................................................... 44

Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ І ВЕРСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ВИДАННЯ

4.1. Технологічна специфікація для верстання книг

і журналів. Видавнича специфікація.................................... 52

4.2. Порядок розташування елементів видань

при верстанні.............................................................................. 61

4.3.Вимоги до текстового та ілюстративного матеріалу
майбутнього видання............................................................... 61

4.4.Складання і верстання елементів видань............................ 65

4.5.Авантитул.................................................................................... 66

4.6.Контртитул................................................................................. 66

4.7.Фронтиспис................................................................................. 66

4.8.Титульний аркуш...................................................................... 67

4.9. Зворот титульного аркуша................................................... 70

4.10. Передмова................................................................................ 73

4.11. Вступна стаття........................................................................ 73

4.12. Шмуцтитул............................................................................... 73

4.13. Текстові сторінки видання. Правила переносу

з рядка в рядок. Спускова сторінка...................................... 75

 

4.14. Присвята................................................................................... 78

4.15. Епіграф...................................................................................... 80

4.16. Колонцифра............................................................................. 81

4.17. Колонтитули, колонлінійки................................................. 82

4.18. Сигнатура................................................................................. 83

4.19. Норма........................................................................................ 84

4.20. Примітки, зноски і виноски................................................... 84

4.21. Простий суцільний текст...................................................... 90

4.22. Віршований текст................................................................... 91

4.23. Драматичний текст................................................................ 96

4.24. Формульні тексти.................................................................... 99

4.25. Ілюстрації і підрисункові підписи.................................... 101

4.26. Таблиці і виводи.................................................................... 106

 

4.27. Рубрикація, акцетування та виділення в тексті............ 112

4.28. Цитати.................................................................................... 118

4.29. Перерахування...................................................................... 119

4.30. Додатки................................................................................... 119

4.31. Бібліографічні списки.......................................................... 120

 

4.32. Післямова та заключна стаття......................................... 121

4.33. Покажчики............................................................................. 121

4.34. Зміст......................................................................................... 122

4.35. Випускні дані......................................................................... 124

Терміни, які зустрічаються в процесі творення книг.................. 125

Бібліографія........................................................................................... 133

 

 

Навчальне видання

Сава Василь Іванович

ОСНОВИ ТЕХНІКИ ТВОРЕННЯ КНИГИ

Редактор Дмитро Сапіга

Художній редактор Богдан Пікулицький

Технічний редактор Віра Франчук

Коректор Євдокія Русин

Комп'ютерне складання і верстка Галини Горбачук

 

Здано на складання 01.06.99. Підписано до друку 25.01.2000.

Формат 84x108 1/32. Папір офсетн. №1

. Гарнітура Тіmes. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 7,14. Умов, фарбовідб. 7,25.

Обл.-вид. арк. 7,01. Замовлення № 0-89

Видавництво «Каменяр». 79000 Львів, МСГ1, Підвальна, 3.

Складання, верстка і діапозитиви ТзОВ «Камула».

79000 Львів, Підвальна, 3.

Друк ВАТ «Білоцерківська книжкова фабрика».

Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.

 

Сава В.І.

С12 Основи техніки творення книги: Рекоменд. Міносвіти України як навч. посібник. — Львів: Каменяр, 2000. — 136 с.: табл., рис.

ISBN 5-7745-0805-6

У посібнику робиться спроба методичних рекомендацій щодо набору і верстання текстових та ілюстративних елементів видань, правильності застосування шрифтів, вибору сторінки складання і форматів видань, правильного використання коректурних знаків та практичних підрахунків обсягів видань, потреби матеріалів для друкування накладу видання.

Посібник розрахований на студентів, учнів спеціалізованих навчальних закладів, а також працівників видавництв і полігра­фічних підприємств.

_С 4502040000-03 _{Без оголошення} ББК 76.17

УДК 655(075.4)