Створення та реєстрація банків



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Створення та реєстрація банків



Важливе значення в закладенні основ стабільності банків ма­ють початкові стадії банківського нагляду — реєстрація та ліцен­зування, правовими засадами здійснення яких є закони України «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України», «Про господарські товариства» та два основних нор­мативно-правових документи Національного банку України — Положення про порядок створення і реєстрації комерційних бан­ків та Положення про порядок ліцензування банків в Україні, за­тверджені постановою Національного банку України за № 77 від 27 березня 1996 р. із наступними змінами і доповненнями.

Комерційні банки різних видів і форм власності створюють­ся в Україні в формі акціонерних товариств або товариств з об­меженою відповідальністю. Для акціонерних товариствхарактер­но, що власником їх капіталу є саме товариство, тобто банк.

У банків, що функціонують як акціонерні товариства, статутний капітал поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, що розповсюджуються серед юридичних та фізичних осіб. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. У випадках, передбачених ста­тутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відпо­відальність за зобов'язаннями товариства також у межах неспла-ченої суми. Банк не відповідає за зобов'язаннями своїх акціо­нерів. Акціонерні банки створюються у формі відкритих або закритих акціонерних товариств. У першому випадку акції мо­жуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах, а в другому — розподіляються між засновни­ками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, переда­ватися та продаватися на біржі.

Комерційні банкиможуть бути створені у вигляді товариствз обмеженою відповідальністю.Товариством з обмеженою відпові­дальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розді­лений на частки, розмір яких визначається установчими докумен­тами. Учасники банку несуть відповідальність у межах їх внесків. У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не повністю зробили внески, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах не внесеної частки вкладу. Учаснику банку, який у повному обсязі зробив внесок, видається свідоцтво товариства.

Комерційний банк вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з моменту внесення Національним банком України до Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ запису про його ре­єстрацію.

Засновниками, акціонерами (учасниками) комерційних бан­ків можуть бути українські та іноземні юридичні і фізичні особи за винятком рад усіх рівнів, їх виконавчих органів, політичних і профспілкових організацій, спілок і партій, громадських фондів.

Водночас прийнятий у 1997 р. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» надає право органам місцевого само­врядування створювати комунальні банкита інші фінансово-кре­дитні установи в межах законодавства. Проте до внесення відпо­відних змін до ст. 22 Закону «Про банки і банківську діяльність», якою забороняється бути учасниками банків радам усіх рівнів та їх виконавчим органам, створення комунальних банків є пробле­матичним.

Ст. 22 зазначеного Закону також передбачає, що жоден з за­сновників, акціонерів (учасників) не може володіти частиною статутного фонду, що перевищує 35 %.

Крім того, законодавство містить обмеження щодо участі в банках окремих категорій фізичних осіб. Засновниками, акціоне­рами (учасниками) новостворюваних банків за участю іноземно­го капіталу можуть бути суб'єкти підприємництва (крім офшор-них компаній та банків) за умови повної «прозорості» усіх за-

сновників (учасників) іноземних (спільних) банків з точки зору їх фінансової надійності, ділової репутації та запобігання мож­ливим спробам відмивання «брудних грошей».

Формування статутного фонду банку відбувається тільки за ра­хунок власних вільних коштів учасників (акціонерів). Забороняється використовувати для формування статутного фонду комерційно­го банку бюджетні кошти, а також кошти, одержані в кредит та під заставу. Частка будь-якого з учасників не повинна переви­щувати 35 % статутного фонду. Банкам забороняється збільшу­вати статутний фонд за рахунок нерозподіленого прибутку та коштів інших фондів, а також збільшувати статутний (Іюнд для покриття збитків.

Внесок учасників (акціонерів) до статутного фонду комерцій­ного банку здійснюється тільки у вигляді коштів.

Перерахування сум з іноземної вільно конвертованої валюти, внесених іноземними засновниками та акціонерами (учасника­ми), у національну валюту України здійснюється за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання уста­новчого договору про створення банку. Кошти можуть перерахо­вуватися: юридичними особами — тільки з розрахункових ра­хунків, фізичними особами — з особистих рахунків або готівкою.

Для формування статутного фонду до реєстрації комерційно­го банку в територіальному управлінні Національного банку України за місцем створення комерційного банку засновникам відкривається тимчасовий рахунок, на який кожний засновник вносить визначену чинним законодавством і установчими доку­ментами частку статутного фонду. Підставою для відкриття тим­часового рахунку є установчий договір засновників банку і заява на відкриття рахунку. До подання Національному банку пакета документів для реєстрації комерційного банку на тимчасовому рахунку повинна бути зібрана сума коштів відповідно до уста­новчого договору, але не менша ніж передбачено статтями ЗО, 31, 52 Закону України «Про господарські товариства». Комерційний банк вважається створеним і одержує статус юридичної особи після його реєстрації Національним банком України.

Після реєстрації банку зібрані кошти перераховуються до ста­тутного фонду комерційного банку на кореспондентський раху­нок в установі Національного банку України. У разі відмови в реєстрації банку кошти з тимчасового рахунку повертаються за­сновникам банку за їх заявою у тижневий строк.

Якшо вихід на фінансовий ринок регулюється і перебуває під контролем і якшо контролюючий орган здатний здійснювати цей контроль за суб'єктами, що створюють новий банк або купують контрольний пакет акцій існуючого банку, то небезпека неефек­тивної роботи банку, зокрема неефективного керівництва, знач­но знижується. Тому Націонапьний банк України як регулюю­чий та контролюючий орган передбачив у Положенні про по­рядок створення та реєстрації комерційних банків відповідну процедуру та ряд вимог щодо заснування банків.

Формування

статутного фонду

банку

Для реєстрації комерційного банку орган управління банку (ра­да банку) в двотижневий строк після аудиторської перевірки фі­нансового стану засновників подає до територіального управління Національного банку України за місцем створення банку такі до­кументи:

— заяву про реєстрацію банку установчими зборами (зборами учасників) за підписом уповноваженої особи, яка призначе­на відповідальною за реєстрацію банку;

установчий договір, підписаний засновниками банку та заві­рений їхніми печатками;

статут банку, затверджений установчими зборами (зборами учасників) і підписаний уповноваженою особою. Статут бан­ку повинен відповідати вимогам законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські товариства» та ін­шим чинним законодавчим актам;

протокол установчих зборів (зборів учасників), підписаний голо­вою та секретарем зборів, який повинен містити рішення про створення банку, прийняття статуту, обрання ради (спосте­режної ради банку) і ревізійної комісії, призначення голови правління, головного бухгалтера банку і особи, відповідальної за реєстрацію банку в Національному банку України;

— економічне обгрунтування створення банку, включаючи про­гнозний розрахунковий баланс і розрахунок плану доходів, витрат і прибутку на кінець першого року його діяльності;

— висновок аудиторської організації (аудитора), яка має ліцен­зію Аудиторської палати України, про фінансовий стан та платоспроможність засновників, учасників (акціонерів) бан­ку, наявність у них вільних власних коштів у розмірі, який забезпечує виконання їхніх зобов'язань щодо формування статутного фонду банку та достовірність балансових даних бухгалтерської і фінансової звітності, наданої на дату перед здійсненням внеску до статутного фонду за тими учасниками (акціонерами) банку, які мають частку в загальному оголоше­ному статутному фонді не менше 5 %.

Достовірність висновків про фінансовий стан засновників і акціонерів банку, що мають п'ять і більше відсотків у статутно­му фонді банку, може також перевірятися підрозділами Націо­нального банку України.

Фізичні особи для підтвердження відповідності фінансового стану подають:

— довідки державної податкової адміністрації про наявність до­ходів, достатніх для внесення коштів, визначених в установ­чих документах банку, якщо їх розмір перевищує сто неопо­датковуваних мінімумів заробітної плати, встановленої на день сплати коштів;

— бухгалтерську і фінансову звітність учасників (акціонерів) бан­ку на перше число місяця, в якому здійснюється внесок до

статутного фонду банку, незалежно від розміру їх участі в ста­тутному фонді банку;

— наявність професійно придатних перших керівних осіб банку (голови правління та головного бухгалтера), кандидатури яких погоджені Національним банком;

— копію платіжного документа про внесення плати за реєстра­цію банку на рахунок в операційному управлінні Національ­ного банку України;

— копію звіту про проведення відкритої підписки на акції, прийнятого Державною комісією з цінних паперів і фондово­го ринку України, з доданням переліку акціонерів банку;

— угоду про надання приміщення для розміщення банку за під­писом уповноваженої за установчим договором особи;

— установчі документи акціонерів (учасників) банку (нотаріаль­но завірені копії або в оригіналі).

Територіальне управління Національного банку України за місцем знаходження комерційного банку в двотижневий строк з дати одержання від банку повного пакета документів готує вис­новок про фінансовий стан, платоспроможність і репутацію ак­ціонерів (учасників) банку, наявність вільних власних коштів для внеску до статутного фонду банку і підтвердження про внесок на тимчасовий рахунок банку коштів до статутного фонду кожним акціонером (учасником) у передбачених законом розмірах; наяв­ність приміщення, придатного для розміщення банку; професій­ну придатність і репутацію голови виконавчого органу (правлін­ня) банку і головного бухгалтера банку.

Пакет цих документів, включаючи статут банку в 4-х примір­никах і висновок територіального управління Національного банку України, подається до Національного банку України.

Документи для реєстрації банку розглядаються підрозділами банківського нагляду, департаментом валютного регулювання, юридичним департаментом та у разі необхідності — іншими де­партаментами і подаються Комісії Національного банку України з питань нагляду і регулювання діяльності банків.

Перед реєстрацією банку його готовність до здійснення бан­ківських операцій може перевірятись на місці працівниками На­ціонального банку.

Рішення про реєстрацію комерційного банку, створеного за учас­тю іноземного капіталу, приймає Правління Національного банку України, а комерційного банку, створеного за участю вітчизняно­го капіталу,— Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків. Реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідного за­пису до Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ у місячний строк з дня одержання всіх передбачених документів.

До розгляду питання про реєстрацію банків на засіданні Прав­ління Національного банку України або на засіданні Комісії з пи-

тань нагляду та регулювання діяльності банків кандидати на по­сади голови правління і головного бухгалтера комерційного бан­ку проходять співбесіду з членами комісії. Анкета співбесіди до­дається до пакета документів з реєстрації банку, результати спів­бесіди враховуються при розгляді питання про реєстрацію банку.

Національний банк може відмовити у реєстрації комерційно­му банку в разі порушення порядку створення банку, невідповід­ності його статуту та інших установчих документів законодавст­ву України, незадовільного фінансового стану засновників, що загрожуватиме інтересам вкладників і кредиторів банку, а також у разі професійної непридатності рекомендованого керівництва банку, відсутності відповідної матеріально-технічної бази.

Рішення про відмову в реєстрації комерційного банку може бути оскаржено в судовому порядку.

Установчі документи банку, зміни та доповнення до яких під­лягають реєстрації, зазначені у ст. 22 Закону України «Про бан­ки і банківську діяльність».

Комерційні банки зобов'язані у місячний строк після прий­няття компетентним органом банку рішення про внесення змін та доповнень до установчих документів, подати до Національного банку України (територіального управління) для їх реєстрації па­кет необхідних документів за правилами, які встановлені для ре­єстрації банків.

Рішення про збільшення статутного фонду банку може бути прийняте за умови повної сплати кожним учасником (акціоне­ром) банку своєї частки в попередньо зареєстрованому статутно­му фонді банку.

Пакет документів і висновок територіального управління На­ціонального банку України, підготовлений у двотижневий строк з моменту його одержання, подаються до Національного банку України.

Реєстрація змін і доповнень здійснюється у місячний строк з моменту одержання всіх документів.

Територіальні управління Національного банку України ма­ють право проводити перевірки комерційного банку з питань, пов'язаних із сплатою статутного фонду в період розгляду змін та доповнень до установчих документів банку.

Територіальні управління Національного банку приймають рішення про реєстрацію змін та доповнень до установчих доку­ментів, пов'язаних лише із збільшенням статутних фондів окре­мих банків, перелік яких визначається Положенням про порядок створення та реєстрації комерційних банків. Реєстрація всіх ін­ших змін та доповнень до установчих документів банків здійсню­ється за рішенням Комісії Національного банку України з пи­тань нагляду і регулювання діяльності банків.

Якщо одночасно з внесенням змін та доповнень до установ­чих документів, пов'язаних із збільшенням статутних фондів бан-

ків, віднесених до компетенції територіальних управлінь Націо­нального банку, вносяться й інші зміни, то рішення про їх ре­єстрацію приймається Комісією Національного банку України з питань нагляду і регулювання діяльності банків.

Рішення про реєстрацію змін та доповнень до установчих до­кументів банків приймається територіальними управліннями На­ціонального банку України в місячний строк з моменту одержан­ня повного пакета документів. Про відмову в реєстрації змін та доповнень до установчих документів територіальні управління Національного банку України повідомляють банкам письмово з зазначенням підстав відмови.

Рішення територіального управління Національного банку про реєстрацію змін та доповнень до установчих документів бан­ків надсилається разом із змінами та доповненнями до установ­чих документів банків (у 4-х примірниках, які мають бути про­шиті та завірені на звороті печаткою загального відділу територі­ального управління Національного банку) Національному банку України для внесення відповідного запису до Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кре­дитних установ та завірення підписом заступника голови Прав­ління і печаткою Національного банку України. Розглянутий па­кет документів з висновками щодо їх розгляду залишається в те­риторіальних управліннях.

Банки зобов'язані у тижневий строк повідомляти Національ­ному банку про зміну адреси (з поданням документів, необхідних хтя внесення змін до установчих документів банку), телефонів, телетайпу, факсу.

Для реєстрації банку за участю іноземних юридичних та фізич­них осіб до Національного банку України, окрім документів, пе­редбачених для реєстрації банків з вітчизняним капіталом, пода­ються такі документи:

рішення уповноваженого органу іноземного засновника (учасни­ка) про участь у створенні комерційного банку в Україні;

письмова згода контрольного органу країни, резидентом якої є іноземний засновник (учасник), на участь у створенні в Украї­ні комерційного банку, якщо це передбачено законодавством країни іноземного засновника (учасника);

витяг з торговельного (банківського) реєстру країни, де інозем­ний засновник (учасник) офіційно зареєстрований;

— копії установчих документів іноземних засновників (учасни­ків);

висновок однієї з аудиторських організацій, яка визначена На­ціональним банком України як така, що має право здійсню­вати аудиторську перевірку діяльності іноземних засновників (учасників) або висновок іноземного аудитора, підтвердже­ний аудиторською організацією (аудитором) України, який має відповідний сертифікат на право проведення аудиту;

повідомлення керівництва центрального банку іноземної держа­ви або уповноваженого органу про здійснення достатнього контролю за діяльністю своїх комерційних банків-засновни-ків, акціонерів (учасників) українського банку за участю іно­земного капіталу.

Іноземними громадянами подаються такі документи:

— підтвердження банку про платоспроможність громадянина;

— рекомендації не менше двох іноземних юридичних осіб або гро­мадян з відомою платоспроможністю.

Зазначені документи подаються мовою оригіналу з нотаріаль­но завіреними перекладами українською мовою і повинні бути нотаріально завірені за місцем їх видачі і легалізовані в консуль­ських установах України.

Комерційні банки, зареєстровані Національним банком України, можуть відкривати філії і представництва після одержання від­повідної ліцензії Національного банку України за умови, що з моменту її одержання до моменту відкриття певної філії ними не порушені вимоги, на підставі яких ліцензія була одержана.

Філією банкузгідно із нормативними актами Національного банку України вважається банківська установа, яка не є юридич­ною особою, діє на підставі окремого положення, виступає від імені головного банку, має свій субкореспондентський рахунок і МФО та здійснює банківські операції, передбачені положенням про філію у разі наявності відповідно оформленої довіреності го­ловного банку і дозволу на здійснення операцій, виданого тери­торіальним управлінням Національного банку України за місцем знаходження філії банку.

Представництво банкуустанова банку,яка не є юридичною особою, діє на підставі окремого положення, виступає від імені головного банку і ним фінансується. Представництво банку не має права здійснювати банківські операції.

Філії комерційних банків відкриваються за погодженням з тери­торіальним управлінням Національного банку України за місцем зна­ходження філії на підставі:

— клопотання комерційного банку про відкриття філії;

— рішення зборів акціонерів (учасників) або іншого компетентно­го органу банку про створення філії (протокол або витяг з протоколу);

затвердженого у встановленому порядку положення про філію;

— згоди територіального управління Національного банку України за місцем знаходження головного банку на відкриття філії банку, яка надається за умови відповідності статутного фон­ду банку встановленим вимогам для відкриття філій, а також наявності вільних коштів фонду виробничого розвитку для створення філії, беззбиткової діяльності банку протягом пів­річчя, дотримання економічних нормативів, відсутності від-

волікання коштів у дебіторську заборгованість за господарсь­кими операціями банку (граничний рівень допускається у розмірі, що не перевищує 5 % статутного фонду банку);

копії статуту банку, зареєстрованого Національним банком України;

копії платіжного документа про внесення плати за відкриття філії;

договору оренди на приміщення, в якому буде розташована філія на строк не менше 5 років, або документального підтверджен­ня права власності банку на це приміщення.

Філія комерційного банку може бути відкрита за таких умов:

— наявності приміщення, придатного для розміщення філії бан­ку;

— професійної придатності і відповідної репутації керуючого і головного бухгалтера філії банку;

— забезпеченості кваліфікованими кадрами.

Територіальні управління Національного банку України у тижневий строк з моменту погодження питання про відкриття філії комерційного банку надсилають Національному банку України положення про філію і повідомляють повну і скорочену назву філії банку, дані про субкореспондентський рахунок, по­штову адресу і телефони, прізвища керівника і головного бухгал­тера.

Представництво комерційного банку відкривається за погод­женням з територіальним управлінням Національного банку України за місцем знаходження представництва на підставі:

— клопотання комерційного банку про відкриття представництва;

— копії статуту банку, зареєстрованого Національним банком України;

згоди територіального управління Національного банку України за місцем знаходження головного банку на відкриття пред­ставництва;

рішення зборів учасників (акціонерів) банку про створення пред­ставництва банку;

— довіреності керівництву представництва здійснювати пред­ставницькі функції від імені банку.

Представництву комерційного банку відкривається поточний рахунок у територіальному управлінні Національного банку Украї­ни, яке здійснює нагляд за його діяльністю.

Територіальні управління Національного банку у тижневий строк після погодження відкриття представництва комерційного банку надсилають Національному банку України положення про представництво і повідомляють назву представництва, відомості про поточний рахунок, поштову адресу та телефони, прізвища представників.

Письмова згода територіального управління Національного банку України на створення філії, представництва видається ко­мерційному банку протягом двох тижнів з дня одержання всіх необхідних документів.

Територіальне управління Національного банку може відмо­вити комерційному банку у відкритті філії, представництва у разі порушення порядку їх створення, невідповідності докумен­тів законодавству і статуту банку, незадовільного фінансового стану банку, професійної непридатності керівника і головного бухгалтера філії, відсутності матеріально-технічної бази для функціонування філії. Для визначення професійної придатності кандидати на керівні посади філії проходять співбесіду із спеціалістами територіального управління Національного банку України з поданням тих же відомостей про них, що і для голо­ви правління та головного бухгалтера банку, які передбачені Положенням про порядок створення та реєстрації комерційних банків.

Банки зобов'язані в місячний строк подати для узгодження в територіальне управління Національного банку зміни і допов­нення до положень про філії, представництва, погоджувати зміну керівника, головного бухгалтера філії. Філії зобов'язані в тижне­вий строк повідомляти територіальне управління Національного банку про зміну поштової адреси, телефонів, телетайпу, факсу. Територіальне управління в тижневий строк повідомляє про ці зміни Національний банк України.

Комерційні банки можуть створювати філії і представництва на території інших держав на підставі відповідної ліцензії Націо­нального банку України за тими ж вимогами, що встановлені для відкриття філій і представництв на території України і наявності ліцензії на здійснення інвестиції за кордон у зв'язку із створен­ням філії і представництва на території іншої держави.

Документи про відкриття філій та представництв банків на території інших держав розглядають підрозділи банківського на­гляду, департамент валютного регулювання, юридичний департа­мент Національного банку України.

Філія чи представництво, що створюється комерційним бан­ком на території іншої держави, реєструється відповідно до ви­мог законодавства цієї держави. Не пізніше одного місяця після реєстрації філії чи представництва контрольним органом держа­ви, на території якої вона створюється, комерційний банк подає до Національного банку України легалізовані в установленому порядку документи про реєстрацію філії чи представництва на території іншої держави і положення про філію або представ­ництво.

Банки зобов язані у місячний строк подавати Національному банку України інформацію про зміни та доповнення до положен­ня про філію чи представництво, про зміни в керівництві філією або представництвом, про зміну місцезнаходження філії чи пред­ставництва.

Реєстрація представництв іноземних банків здійснюється На­ціональним банком України. Для їх реєстрації подаються такі до­кументи:

клопотання про реєстрацію представництва за підписом упов­новаженої особи, завіреним печаткою банку;

витяг банку;

з банківського (торговельного) реєстру про реєстрацію

положення про представництво в 4-х примірниках;

довіреність керівникам представництва на здійснення пред­ставницьких функцій;

свідоцтво про державну реєстрацію представництва.

Зазначені документи подаються мовою оригіналу з нотаріаль­но завіреними перекладами українською мовою і мають бути но­таріально завірені за місцем їх видачі та легалізовані в консульсь­ких установах України.

Представництва іноземних банків повинні в місячний строк повідомляти Національному банку України про всі зміни, що внесені до документів представництва.

Національний банк України може відмовити в реєстрації представництва іноземного банку у разі порушення порядку ре­єстрації, невідповідності поданих документів, недостовірності ін­формації, а також недотримання умов реєстрації або перевищен­ня повноважень представництвом (комерційна діяльність, вико­нання банківських операцій).

З метою поліпшення обслуговування власних клієнтів і роз­ширення їх кола банківські установи можуть створювати тери­торіально відокремлені безбалансові відділення на балансі головного банку або його філії в межах однієї області. Ці безбалансові відді­лення можуть здійснювати тільки розрахунково-касове обслуго­вування клієнтів та вкладні операції.

У разі створення територіально відокремлених безбалансових відділень банківські установи зобов'язані здійснити заходи щодо забезпечення складання узагальнених щоденних балансів бан­ківських установ, які включають залишки кас відповідних балан­сових відділень, та проведення повного і своєчасного обліку, пе­ріодичного (не рідше одного разу на місяць) перевезення пер­винних документів аналітичного обліку до філії банку.

Підкріплення операційної каси, вилучення надлишків готів­ки, перевезення інших цінностей проводиться в міру необхіднос­ті, залежно від технічного оснащення та організації охорони без-балансового відділення.

На відкриття безбалансового відділення банківська установа повинна одержати дозвіл територіального управління Національ­ного банку України за місцем розташування відділення. Для одер­жання дозволу банківська установа, на балансі якої відкривається це відділення, надає територіальному управлінню такі документи

машинної обробки банківської інформації, засобами зв'язку для складання щоденного балансу банку або філії, системою програмного забезпечення, кадрами відповідної кваліфікації.

Після одержання рішення територіального управління Націо­нального банку про скасування дозволу банківська установа, на балансі якої діяло територіально відокремлене безбалансове від­ділення, повинна здійснити заходи щодо припинення його діяль­ності.

У разі невиконання протягом двох місяців банківською уста­новою, на балансі якої функціонувало безбалансове відділення, заходів щодо ліквідації зазначеного відділення, територіальне уп­равління Національного банку України може відкликати наданий їй дозвіл на здійснення банківських операцій, які виконувало безбалансове відділення.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.122.9 (0.026 с.)