Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Склад адміністративного правопорушення
Поняття складу адміністративного правпорушення. Вчення про склад правопорушення посідає одне з центральних місць в адміністративно-правовій науці та має велике практичне значення. По-перше, воно сприяє виявленню найістотніших ознак антигромадських діянь, їх розме- 228______________________________________________ Глава 7 жуванню і встановленню справедливих санкцій; по-друге, допомагає правовим органам правильно кваліфікувати правопорушення та вживати адекватних їм заходів впливу; по-третє, дає можливість зрозуміти закон, допомагає навчанню юристів і правовому вихованню громадян. Так що ж таке склад проступку? Як він співвідноситься із самим правопорушенням? Адміністративне правопорушення — це конкретне діяння (факт, явище, подія), що відбулося (мало місце) у реальній дійсності. Склад адміністративною правопорушення — це абстрактний опис діяння (події, факту, явища), що являє собою фіксацію в законі найтипо-віших, що частіше трапляються, характерних ознак проступку. Це опис ще не зробленого, а тільки передбачуваного чи можливого діяння. Реальність значно повніша, яскравіша, життєвіша, ніж його абстракція, тобто склад. Однак для висновку про те, є чи ні якесь діяння проступком, його слід сполучити, порівняти з цією абстракцією. «Накласти» абстрактний опис (склад) на конкретну подію. Якщо в реальному діянні виявляються ознаки, зафіксовані у складі (абстракції), то його треба визнати правопорушенням. Таким чином, під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. КУпАП визнає відсутність у діянні складу (сукупності суб'єктивних і об'єктивних ознак) адміністративного правопорушення як обставини, що виключає провадження у справах про адміністративні правопорушення. Це рівнозначно визнанню того, що діяння без таких ознак не є проступком. Так, п. 1 ст. 247 «обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення» КУпАП визначає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Щодо цього виникає питання: скільки ознак у правопорушення, які ці ознаки за своїми юридичними властивостями, які з них є обов'язковими для визнання діяння адміністративним проступком, тобто утворюють його склад. Цілком очевидно, що кожне конкретне правопорушення має величезну кількість ознак, що виділяють його із загальної маси проступків і роблять особливим, специфічним явищем реальної дійсності. За своїми юридичними властивостями ці ознаки поділяються на такі, що а) мають юридичне значення (юридичне значущі) та б) не мають юридичного значення (юридичне незначущі). Наприклад, за вчинення дрібного розкрадання (ст. 51 КУпАП) вартість викраденого має юридичне значення. Зріст правопорушника, його Адміністративно-деліктне право______________________________ 229 стать, комплекція, матеріальне становище тощо такого значення не мають, тобто ці ознаки є юридичне незначущими. Юридичне знащучі ознаки у свою чергу поділяються на дві групи: по-перше, ознаки, що входять до складу проступку (описані в законі), або конструктивні ознаки; по-друге, ознаки, що не входять до складу проступку. До другої групи належать обставини, що пом'якшують (ст. 34), обтяжують (ст. 35), виключають (ст. 17) відповідальність тощо. Наявність у діянні конструктивних (які утворюють склад) ознак і робить те чи інше діяння адміністративним правопорушенням. Більше того, реальне діяння тільки тоді вважається проступком, якщо воно містить усі ознаки складу (відсутність хоч би однієї з них означає відсутність складу в цілому). Всі інші його ознаки на таку кваліфікацію не впливають. Як випливає з дефініції (визначення) складу, ці ознаки мають бути закріплені (описані) у законі. Засіб, за допомогою якого зазначені ознаки зафіксовані в законі, має важливе значення для розуміння сутності складу адміністративного правопорушення. Існує, як мінімум, дві думки щодо цієї проблеми. Відповідно до першої ознаки складу проступку закріплюються у статтях Особливої частини КУпАП, але вона вважається помилковою, виходячи з таких підстав. По-перше, вона грунтується на ототожненні статті Особливої частини з нормою закону, що визначає склад проступку. Варто зауважити, що проблема співвідношення норми права та статті нормативного акта давно привертає увагу вчених-юристів. Тут найбільш плідними виявилися дослідження науковців, учених-спеціалістів з кримінального права. За їхніми висновками з тим, що стаття закону може бути частиною норми, а норма може міститися в низці статей і навіть у кількох законодавчих актах, оскільки норма — це правило, а стаття законодавчого акта — лише форма викладу думки законодавця і форма вираження його державної волі, важко не погодитися.
По-друге, аналіз Особливої частини КУпАП вказує на те, що диспозиції будь-якої статті не містять повного переліку всіх ознак складу. Наприклад, у них немає вказівок на вік правопорушника, його осудність, намір тощо. Ці ознаки, загальні для всіх адміністративних правопорушень, закріплюються нормами Загальної частини КУпАП. Відповідно до другої думки адміністративно-правова норма, що закріплює склад проступку, синтезується з положень Загальної й Особливої частин КУпАП. Загальна частина закріплює ознаки, що є обов'язковими для будь-якого проступку (вік, за досягнення якого настає адміністративна відповідальність, форми вини), але в статтях Особливої частини вони не фігурують. Особлива частина закріплює конкретні (особливі) ознаки адміністративних правопорушень. Таке «розчленування» адміністративно-правової норми за статтями Загальної й Особливої частин проведено Глава 7 з метою, щоб десятки разів не повторювати загальні ознаки при визначенні діяння адміністративного правопорушення. Наприклад, ст. 148 КУпАП застерігає: «Пошкодження таксофонів — тягне за собою накладення штрафу». Ця стаття означає, якщо осудна особа, яка досягла 16 років, умисно пошкоджує телефон-автомат, то компетентний орган має право накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження або штрафу. Отже, відповідно з'ясування складу будь-якого адміністративного правопорушення в обов'язковому порядку містить аналіз статей Загальної й Особливої частин КУпАП. Саме такий висновок щонайкраще відповідає сьогоднішнім потребам науки та практики. Усі ознаки складу адміністративного правопорушення взаємопов'язані та взаємозалежні, тобто їх сукупність є цілісним системним утворенням. Візьмемо для прикладу дрібне розкрадання (ст. 51 КУпАП). Самі по собі такі його ознаки, як державне чи колективне майно, намір, досягнення 16-річного віку тощо, взяті як окремо, так і в сукупності, нічого вартого осуду не містять. Але якщо вони поєднуються законодавцем у відповідній нормі як ознаки конкретного протиправного діяння, перед нами виникає юридична модель адміністративного правопорушення (його склад). З визнання такої властивості складу, як цілісність, випливає дуже важливий висновок: якщо в діянні немає хоч би однієї з ознак, що містяться у складі, то в ньому немає і цього складу. Тобто воно не може бути кваліфіковане за конкретною статтею, на основі норми права, що закріплює цей склад. Це означає, що в діянні або є інший склад, або немає ніякого. Велике практичне значення має виділення постійних і перемінних ознак складів правопорушень.
До постійних належать ознаки, які отримали загальне визнання у законодавстві, правовій теорії, соціальній практиці. Наприклад, «вік адміністративної відповідальності», «безквитковий проїзд», «транспортний засіб», «пішохід», «торгівля з рук» тощо. Перемінними називають ознаки, зміст яких може доволі часто змінюватись. За правилом, ці ознаки містяться у підзаконних актах. Наприклад, законом установлена відповідальність за порушення правил санітарії (статті 42, 43, 107), торгівлі спиртними напоями (ст. 156), благоустрою населених пунктів (ст. 152), тримання собак і кішок (ст. 154), охорони ліній і споруд зв'язку (ст. 147) і т. ін. Ці правила можуть установлюватися, змінюватися, скасовуватися відповідними органами, що тягне за собою зміну ознак відповідних складів. При описі складів досить широко використовуються оцінні ознаки. Зміст таких ознак у нормативному порядку чітко не визначається і питання про їх наявність або відсутність вирішується практичними працівниками з урахуванням конкретних обставин. Тому значну роль у роз- Адміністративно-деліктне право______________________________ 231 крихті їхнього змісту відіграють теоретичні дослідження. Це такі ознаки, як «грубе порушення» (статті 85, 86, 108), «істотна шкода» (ст. 186), «аварійна обстановка» (ст. 128і), «забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання» (ст. 184), «безгосподарне утримання» (ст. 150), «об'єкти, що сприяють масовому скупченню птахів, небезпечних для польотів повітряних суден» (ст. 111), «образливе чіпляння до громадян» (ст. 173), стан, «що ображає людську гідність і громадську мораль» (ст. 178), «злісна непокора» (ст. 185), «злісне ухилення» (статті 1853, 1854), «поважні причини» (ст. 210) і т. ін. Ознаки можна розрізняти за ступенем узагальнення. У такому разі йдеться про ознаки: а) загальні; б) родові або видові; г) конкретні або одиничні. Загальні властиві всім складам (протиправність, осудність, вина та ін.). Родові (видові) характерні для групи складів. Наприклад, для складів, що описують правопорушення у галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, специфічним буде об'єкт зазіхань — суспільні відносини, що складаються в цій сфері. Конкретні (одиничні) характеризують окремі конкретні склади. Наприклад, «нецензурна лайка» (ст. 173), «безквитковий проїзд пасажирів» (ст. 135), «проституція» (ст. 181і), «тиша в громадських місцях» (ст. 182), «невелика кількість наркотичних засобів» (ст. 44), «організатор вуличного походу» (ст. 185і), «неповага до суду» (ст. 1853).
Характеризуючи ознаки, важко обминути одну цікаву обставину. Зазвичай законодавець прямо називає ознаки проступку або точно вказує на окремо прийняті та чинні норми, правила тощо, в яких вони містяться. Проте в одному випадку, чи то через очевидність факту, чи в результаті відхилень від правил правотворчості, ознака виводиться логічним шляхом. Це стосується ст. 180 «Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння» КУпАП. У ній не сказано, з якого віку може наставати відповідальність за таке правопорушення. Аналіз статті дає змогу зробити тільки один висновок: за такі дії відповідальність має наставати не з 16 років, як установлено загальними правилами (ст. 12 КУпАП), а з 18 років — віку повноліття. Види складів адміністративних правопорушень. Склади адміністративних правопорушень поділяються залежно від: 1) ступеня суспільної небезпеки — на основні і кваліфіковані; 2) характеру шкоди — на матеріальні і формальні; 3) суб'єкта проступку — на особисті і службові (посадові); 4) структури — на однозначні й альтернативні; 5) особливості конструкції — на описові і бланкетні (відсильні). складів адміністративних правопорушень. 1. Основні і кваліфіковані склади. Визнаючи те чи інше діяння ад- 232____________________________________________ Глава 7 міністративним правопорушенням і встановлюючи за його вчинення санкцію, законодавець враховує, що ступінь суспільної небезпеки однотипних проступків може бути різний. Так, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду залізничних переїздів характеризується більшою громадською небезпекою, якщо при цьому виникла аварійна обстановка (ст. 123). Внаслідок цієї обставини законодавець у ряді випадків конструює кілька складів адміністративних проступків, належних до одного типу діянь. Такі склади різняться ступенем громадської небезпеки. На більш високий ступінь небезпеки вказують додаткові ознаки, які прийнято називати кваліфікуючими. Таким чином, ознаки можуть бути основними, тобто такими, що мають місце в кожному випадку вчинення проступку, і кваліфікуючими, тобто такими, що доповнюють основні. Основні ознаки утворюють так званий основний склад. Якщо необхідно законодавець доповнює склад кваліфікуючими ознаками, за наявності яких діяння може кваліфікуватися за статтею, що передбачає суворіше покарання. Склади з такими ознаками називають кваліфікованими. Частіше в КУпАП трапляються такі кваліфікуючі ознаки, як повторність (статті 130, 1863, 1644, 154, 181і, 187 та ін.), наявність або можливість настання шкідливих наслідків (статті 123, 126, 127, 128і та ін.), стан сп'яніння (ст. 127 та ін.), аварійна ситуація (статті 123, 127, 128і та ін.), залишення місця події (ст. 127), учинення діяння посадовою особою (статті 73, 74, 75, 76, 77, 208і, 209, 1952), грубе порушення правил (статті 85 і 108). 2. Матеріальні і формальні склади. До матеріальних належать склади, у яких: а) міститься така ознака, як настання шкідливих матеріальних наслідків антигромадського діяння. Наприклад, пошкодження лісу стічними водами, що спричинило його усихання (ст. 72), знищення лісу в результаті підпалу (ст. 77), дрібне розкрадання майна (ст. 51); б) описується дія, що обов'язково спричиняє шкідливі наслідки, хоч останні законом і не названі: самовільне користування надрами (ст. 47); перевищення лімітів використання природних ресурсів (ст. 912); безгосподарне використання електричної енергії для освітлення (ст. 98).
До формальних (термін умовний) належать склади, в яких немає ознаки настання шкідливих матеріальних наслідків. Наприклад, проживання за недійсним паспортом (ст. 197), неявка за викликом у військовий комісаріат (статті 210, 211і), порушення правил в'їзду в прикордонну зону (ст. 202), прийняття паспорта в заставу (ст. 201). Слід підкреслити, що вчинення проступку, передбаченого статтею КУпАП, що містить формальний склад, нерідко тягне за собою настання майнового збитку. Наявність збитку в таких випадках не є конструктивною ознакою складу, але враховується у разі визначення розміру стягнення. Наприклад, непідготовленість установок, що використовують газ, Адміністративно-деліктне право______________________________ 233 до роботи на резервних видах палива (ст. 103), пуск газу без дозволу органів державного газового нагляду (ст. 101), порушення технічних умов на виконання будівельно-монтажних робіт (ст. 96), порушення інструкцій з безпечного ведення робіт у промисловості (ст. 93). Завершуючи характеристику матеріальних і формальних складів адміністративних правопорушень, зазначимо, що в кримінальному праві в ці поняття вкладається дещо інший зміст. Під матеріальними складами тут розуміють ті, в яких момент закінчення злочину пов'язуєтья з настанням суспільне небезпечних наслідків (за вбивство особа притягується лише в тому випадку, якщо в результаті його дій настала будь-чия смерть); під формальними — ті, за яких настання суспільне небезпечних наслідків не є ознакою, тобто для визнання злочину з таким складом достатньо встановити, що вчинене діяння, заборонене законом. До таких злочинів належить, наприклад, незаконне носіння вогнепальної зброї. 3. Особисті і службові склади. Склади адміністративних правопо 4. Однозначні й альтернативні склади. Велике практичне значення Альтернативні склади описують кілька дій у межах однієї статті нормативного акта. При цьому проступком вважається вчинення як однієї з описаних дій, так і кількох (або навіть усіх). Наприклад, ст. 189 КУпАП установлює відповідальність за порушення правил відкриття поліграфічних і штемпельних підприємств, придбання, збут, використання, облік, зберігання розмножувальної техніки, шрифтів і матриць особами, відповідальними за додержання цих правил. Проступком буде і порушення тільки правил обліку чи тільки правил збереження, і тільки правил використання розмножувальної техніки, і порушення всіх зазначених правил разом. У цій статті ми зустрічаємо, крім того, альтернативу предметів проступку: у ній йдеться про норми, які регламентують дії відповідно поліграфічного устаткування, розмножувальних апаратів, шрифтів, матриць. Таким чином, якщо однозначний склад називає ті єдині ознаки, сукупність яких його утворює, то в альтернативному є кілька варіантів 234_____________________________________________________ Глава 7 ознак. Частіше ця особливість в описі ознак зумовлена прагненням законодавця уникнути загальних формулювань, розкрити зміст ознаки, конкретизувати її. А в ряді випадків конструювання альтернативних складів пов'язано з прагненням нормотворчих органів заощадити нормативний матеріал і замість кількох статей створити єдину, але більш широку за охопленням явищ. 5. Описові і блаикетиі (відсильні). Описові склади цілком розкривають зміст і сутність діяння, що визнається адміністративним правопорушенням. Наприклад, дрібне хуліганство (ст. 173), розпиття спиртних напоїв на виробництві (ст. 179), завідомо неправдивий виклик спеціальних служб (ст. 183), навмисне псування паспорта чи втрата його з необережності (ст. 198). Бланкетні склади вказують на те, що ознаки проступку містяться в окремо встановлених нормах і правилах. Наприклад, порушення правил адміністративного нагляду (ст. 187), порушення правил торгівлі спиртними напоями (ст. 156), порушення правил охорони і використання пам'ятників історії і культури (ст. 92). Крім зазначених, в основу класифікації складів адміністративних правопорушень можуть бути покладені й інші критерії. За такою ознакою суб'єктивної сторони як форми вини, проступки можна поділити на навмисні та необережні, а за ознакою мотиву поведінки — на корисливі та некорисливі тощо. Структура складу адміністративного правопорушення. Правопорушення як подія, що сталася реально, є ніщо інше, як специфічна поведінка людини чи групи людей. Будь-яка поведінка, зокрема й протиправна, це результат взаємодії людської свідомості (уявлення щодо навколишнього світу та внутрішнього ставлення до подій, що відбуваються) і людських діянь (вчинків), що спрямовані на зовнішні об'єкти (довкілля і суспільство). Отже, поведінка — це взаємозв'язок і взаємозалежність суб'єктивного (свідомості) і об'єктивного (вчинку, діяння). Виходячи з цього у будь-якій поведінці, у тому числі й протиправній (правопорушенні), виділяють чотири чинники, які її утворюють: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону. У зв'язку з цим і склад проступку конструюють як сукупність чотирьох аналогічних елементів. Таким чином, об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона становлять структуру складу адміністративного правопорушення. Зупинимося на характеристиці кожного з зазначених елементів. /. Об'єкт — це те, на що спрямоване посягання. Об'єктом адміністративного проступку, як і будь-якого правопорушення, є суспільні відносини. Визначені діяння тому і називаються антигромадськими і забороняються, що заподіюють шкоду існуючим суспільним відносинам. Визнання останніх об'єктом правопорушення допомагає розкрити соціальну Адміністративно-деліктне право______________________________ 235 сутність адміністративного проступку, моральний характер адміністративної відповідальності. Законодавець забороняє курити у невстановлених місцях (статті 110, 115), управляти транспортом у нетверезому стані (ст. 130), організовувати азартні ігри (ст. 181), їздити в громадському транспорті без квитка (ст. 135), знищувати корисну для лісу фауну (сг. 76), мешкати без паспорта (ст. 197), ламати телефони-автомати (ст. 148) тощо, тому що такі дії заважають нормальному розвиткові схвалюваних державою суспільних зв'язків. Не всі соціальне корисні відносини врегульовано за допомогою права, і не всі врегульовані правом відносини охороняються юридичними санкціями. Об'єктом адміністративного проступку можуть бути лише такі суспільні відносини, які охороняються адміністративною санкцією. Цей висновок безпосередньо випливає зі ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням законодавства про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, власності, прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого праворядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Отже, об'єктом адміністративного проступку визнаються суспільні відносини, врегульовані правовими нормами, які охороняються адміністративними санкціями. Якщо ми говоримо про об'єкт проступку як елемент (сторону) його складу, то маємо на увазі ознаки об'єкта, зазначені у відповідній нормі. У багатьох випадках у статтях Особливої частини КУпАП прямо зазначені ознаки об'єкта, що охороняється: порушення права державної власності на надра (ст. 47), порушення права державної власності на води (ст. 48), порушення права державної власності на ліси (ст. 49), порушення права державної власності на тваринний світ (ст. 50). Ознаки об'єкта, що охороняється, закріплюються також у назві глав Особливої частини: «Адміністративні правопорушення, що посягають на власність» (глава 6), «Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку» (глава 14), «Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління» (глава 15). Крім того, мають місце випадки, коли вони логічно випливають зі змісту статті. Так, ст. 132 КУпАП встановлює відповідальність за самовільне використання з корисливою метою транспортних засобів, машин чи механізмів, що належать підприємствам, установам, організаціям. Хоч ця стаття вміщена в главі 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку», об'єктом такого про- 236______________________________________________ Глава 7 ступку виступає власність. Це виявляється особливо наочно у разі використання з корисливою метою не транспортного засобу, а, скажімо, бурової установки, зварювального апарата, розчинозмішувача, електропідйомника. Велике теоретичне і практичне значення має класифікація об'єктів проступків. Саме класифікація дозволяє чітко визначити об'єкт кожного діяння, його місце в загальній системі відносин, що охороняються адміністративними санкціями, його цінність. Вона допомагає структурувати весь масив суспільних відносин, що охороняються в адміністративному порядку, правильно кваліфікувати протиправні діяння, а також обрати оптимальний захід впливу на правопорушника. Залежно від ступеня узагальнення, рівня абстрагування розрізняють загальний, родовий, видовий і безпосередній об'єкти проступків. У першому випадку, цілком абстрагуючись від будь-яких конкретних ознак суспільних відносин, використовують тільки ті, що єдині для об'єктів усіх адміністративних правопорушень. Рівень узагальнення знижується при виділенні родових, ще більше — при виділенні видових об'єктів і стає мінімальним, якщо йдеться щодо безпосередніх об'єктів. Загальним об'єктом адміністративних проступків є суспільні відносини, що мають дві ознаки: по-перше, вони регулюються різними галузями права; по-друге, охороняються адміністративними санкціями. Так, ст. 10 «Висновок колективного договору» КЗпП передбачає попереднє обговорення умов договору. Порушення цієї норми тягне за собою відповідальність за ст. 41і «Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди» КУпАП. Родовий об'єкт — це однорідна група суспільних відносин, що є невід'ємною і самостійною частиною загального об'єкта, тобто самостійною частиною якогось цілого. Розподіл цього цілого (загального об'єкта) на частини (родові об'єкти) може проводитися за різними критеріями. По-перше, усю сукупність суспільних відносин, що охороняються адміністративними санкціями, можна поділити на частини залежно від того, якою галуззю права вони регулюються. Отже, можна говорити про адміністративні, земельні, трудові, цивільні та інші правовідносини як родові об'єкти проступків. По-друге, як критерій класифікації можна використовувати структуру соціально-господарського комплексу. За цією ознакою можна виділити такі родові об'єкти, як відносини в сільському господарстві, промисловості, на транспорті тощо. По-третє, як критерій класифікації можна використовувати зміст суспільних відносин, що охороняються. З урахуванням цього критерію розрізняють такі родові об'єкти, як власність, громадський порядок, громадська безпека, здоров'я населення, порядок управління. При кодифікації адміністративного законодавства для класифікації всього масиву складів адміністративних правопорушень (Особлива час- Адміністративно-деліктне право______________________________ 237 тина розділу II КУпАП) законодавець застосував другий і третій критерії. Таким чином, класифікацію складів проведено залежно від: · структури соціально-господарського комплексу; · змісту відносин, що охороняються. Залежно від структури соціально-господарського комплексу склади проступків об'єднано у главі 8 «Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та в галузі використання електричної і теплової енергії», главі 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку» тощо. Залежно від змісту відносин, що охороняються, склади проступків об'єднано в главі 6 «Адміністративні правопорушення, що посягають на власність», главі 14 «Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку» тощо. Використання при кодифікації двох критеріїв призвело до того, що проступки, що посягають на єдиний родовий об'єкт, виявилися в різних главах. Зокрема, основна маса складів, пов'язаних з посяганням на власність, міститься не в главі 6 «Адміністративні правопорушення, що посягають на власність», а в інших главах. Наприклад, ст. 104 «Потрава посівів» — у главі 9; ст. 132 «Самовільне використання транспортних засобів підприємств з корисливою метою», статті 110, 115, 119, 139 «Пошкодження транспортних засобів і шляхових споруд», ст. 148 «Пошкодження таксофонів» — у главі 10; ст. 150 «Самовільне переобладнання та перепланування жилих приміщень» у главі 11 тощо. Звичайно, такий підхід не бездоганний, але на цому етапі кодифікації законодавства про адміністративну відповідальність його було визнано найбільш корисним. Видовий об'єкт — це різновид родового об'єкта. Видовий об'єкт утворюють спільні для ряду проступків суспільні відносини. Вони виступають відокремленою і досить самостійною частиною родового об'єкта. Наприклад, якщо взяти такий родовий об'єкт, як власність, то її види — це власність приватна, колективна, державна (див. п. 4 ст. 2 Закону України «Про власність» від 7 лютого 1991 р.). Видовий об'єкт широко використовується законодавцем, який спеціальними актами встановив адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього руху, військового обліку, прав споживачів тощо. Безпосередній об'єкт. Адміністративний проступок завдає шкоди конкретним суспільним відносинам, що охороняються адміністративною санкцією. Саме ці відносини є безпосереднім об'єктом проступку. Наприклад, при дрібному розкраданні держаного майна — це відносини щодо оперативного управління певним об'єктом державної власності; при перевищенні швидкості — громадська безпека на певній дорозі. Не позбавлений доцільності поділ адміністративних правопорушень на одно-, дво- і навіть триоб'єктні. Перші завдають збитку одному об'єктові, а другі і треті — кільком. Так, злісна непокора працівникові міліції 238_____________________________________________________ Глава 7 (ст. 185) посягає і на порядок державного управління, і на громадський порядок; незаконна порубка лісу — на раціональне природокористування і державну власність. Адміністративне законодавство в ряді випадків визнає безпосереднім об'єктом предмет посягання. Зокрема пункти 3 і 4 ст. 24, статті 28 і 29 регламентують конфіскацію і сплатне вилучення предмета, що був безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення. Чи не суперечить це положенню щодо того, що об'єктом правопорушення є суспільні відносини? Ні. Посягання на суспільні відносини здійснюється шляхом впливу на його елементи, а такими є суб'єкти відносин, їх зв'язки, діяльність, матеріальні речі (предмети). Суспільні відносини порушуються внаслідок руйнування сформованих зв'язків (крадіжка), заподіяння шкоди речам (потрава посівів, псування таксофонів), посягання на учасників відносин. Предмет посягання — елемент суспільних відносин, його складова частина. Очевидно, що охорона суспільних відносин має на меті також і охорону елементів, з яких вони складаються. 2. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Об'єктивна сторона складу проступку — це зовнішній прояв суспільне небезпечного посягання на об'єкт, що перебуває під охороною адміністративно-правових санкцій. Відповідно до цього об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення утворюють ознаки, що характеризують зовнішні прояви проступку. Тобто це система передбачених нормою адміністративного права ознак, які характеризують зовнішній бік правопорушення. У реальній дійсності виокремити в діяльності людини зовнішню і внутрішню сторони неможливо. Людська діяльність є визначеною психофізичною єдністю. У вчинках людини, у її діяльності чи бездіяльності завжди виявляється її психічний настрій, прагнення до досягнення поставленої мети. Крім того, сторонній спостерігач про внутрішні переживання, думки, почуття, цілі людини може судити тільки за зовнішніми проявами її поведінки. На запитання: «За якими ознаками можна судити про реальні думки і почуття реальної особистості?» відповідь однозначна: «Такі ознаки — це дії даної особи». Одним з основоположних принципів адміністративного права є відповідальність тільки за об'єктивовану поведінку людини, тобто за її діяльність або бездіяльність. Саме тому, забороняючи ті чи інші діяння, законодавець у першу чергу описує їх зовнішні прояви. Обов'язковою з об'єктивної сторони адміністративного правопорушення є ознака, що характеризує саме діяння (розкрадання, торгівля, пияцтво, придбання, збереження, використання, ухиляння, управління, допуск тощо). Адміністративно-деліктне право______________________________ 239 Ознака діяння — провідна, головна ознака об'єктивної сторони, це стрижень, навколо якого групуються інші її ознаки (спосіб, час, місце тощо). Основу кожного діяння становить свідомий рух тіла, а найчастіше — система елементарних дій чи навіть певна діяльність. Протиправне діяння може бути простим і складним. Просте являє собою єдину дію або короткочасну бездіяльність, єдиний короткочасний акт протиправної поведінки. Наприклад, крадіжка, безквитковий проїзд. Складне діяння або складається з кількох самостійних дій, або розтягнуте в часі, або вчинюється групою осіб. Розрізняють такі різновиди складних діянь, які караються в адміністративному порядку: · з двома різними діями; · такі, що складаються з альтернативних дій; · збірні; · триваючі; · такі, що продовжуються. Правопорушення з двома діями — склад такого правопорушення утворює єдність двох самостійних дій. Вчинення тільки однієї, передбаченої законом, дії складу правопорушення в цьому випадку не створює. Характерним прикладом такого правопорушення може бути дрібна спекуляція (ст. 157 КУпАП). її склад утворить єдність скуповування і перепродажу, тобто єдність двох самостійних дій. Відсутність у діянні скуповування або перепродажу виключає визнання його адміністративним правопорушенням. Правопорушенням, що складається з альтернативних дій, є таке, склад якого утворить учинення різних дій, перелічених у законі. При цьому для виконання складу не має значення учинена одна дія, дві дії або всі разом. Тут важливо зазначити, що особа не вчинює нового правопорушення, якщо вона послідовно здійснює всі названі в законі дії, наприклад, спочатку незаконно придбаває наркотичні речовини, потім певний час їх зберігає і пересилає (ст. 44 КУпАП). Якщо громадянин розпиває спиртні напої в громадському місці, а потім з'являється в громадському місці в п'яному стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, то він теж чинить один, а не два проступки (ст. 178 КУпАП). Самостійні дії тієї самої особи щодо виготовлення, збуту заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції утворюють один склад (ст. 85і КУпАП). Дії робітника торгівлі, що відмовив споживачеві в інформації стосовно товару, навчання, безпечного використання, перевірки якості, комплектності, ваги та ціни також утворюють один склад (ст. 156і КУпАП). Збірний проступок — це проступок, склад якого «зібраний» з кількох різних порушень, що існують самостійно. У нормативному акаті такі склади сформульовані як бланкетні. При формальному підході у цьому випадку завжди можна побачити кілька правопорушень. Законодавець розглядає такі діяння як одне правопорушення. Підставою такого підхо- 240_____________________________________________________ Глава 7 ду до самостійних протиправних діянь є те, що вони тотожні і цілком збігаються за юридичними ознаками складу. До них належать порушення різних окремо встановлених правил, інструкцій, вимог. Наприклад, порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів щодо безпечного ведення робіт у галузях промисловості (ст. 93 КУпАП), вчинення тією самою особою окремих дій, що порушують різні норми, які містяться у правилах складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання промислових і побутових відходів, розглядаються законодавцем як одне правопорушення (ст. 82 КУпАП). Аналогічним чином розглядаються порушення правил тримання собак і котів (ст. 154 КУпАП), адміністративного нагляду (ст. 187 КУпАП), торгівлі спиртними напоями (ст. 156 КУпАП), охорони і використання пам'яток історії та культури (ст. 92 КУпАП), навчання карате (ст. 196 КУпАП) тощо. Правопорушення, що тривають, почавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути як активна дія, так і бездіяльність. Потім винний або не виконує конкретно покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю, не належним чином, і його поведінка оцінюється як безді
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-14; просмотров: 121; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.189.22.136 (0.101 с.) |