Взаємодія адміністративного права з іншими галузями права

З'ясування співвідношення адміністративного права з іншими, су­міжними правовими галузями відіграє істотну роль щодо уточнення його соціальної природи і призначення, особливостей змісту, а також визна­чення місця у правовій системі.

Адміністративне право, зберігаючи свою «самобутність», виражену в його предметі та методі, тісно взаємодіє практично з усіма існуючими га­лузями права. Характеризуючи цю взаємодію, слід мати на увазі, що воно охоплює своїм регулятивним впливом різні сфери державного та су­спільного життя.

Зрозуміло, що державно-управлінська діяльність перебуває під пря­мим впливом процесів, які відбуваються у суспільстві, і насамперед в економіці, що неминуче позначається на змісті адміністративного права та характері адміністративно-правового регулювання.

Не можна також ігнорувати той факт, що скорочення державного сектора (особливо у сфері економіки) за рахунок приватизації і акціону-вання різних об'єктів, спричинило їх «вихід» з-під прямого управлін­ського впливу з боку суб'єктів державного управління. Проте це не спри­чиняє відмови від адміністративно-правового регулювання управлін­ських відносин у цілому.

За цих умов змінюється юридичний статус структур, які раніше перебували в організаційному підпорядкуванні численних органів управ­ління галузевого, міжгалузевого, територіального та іншого характеру. Відповідним чином змінюються форми і методи державного управління, зокрема зростає роль регіональних регуляторів відносин; посилюється значущість норм-програм, рекомендаційних норм, адміністративно-пра­вових дозволів; «виходить» на пріоритетні позиції управлінська діяль­ність контрольно-наглядового і правоохоронного характеру; частіше ви­користовуються регулюючі можливості адміністративних договорів.

44______________________________________________________ Глава 2

Отже, адміністративне право, змінюючи свій зміст, є одним з найне-обхідніших у ринкових умовах регуляторів суспільних відносин.

Службова роль адміністративного права за сучасних умов визна­чається й іншими істотними обставинами, що випливають безпосередньо з його природи.

Так, у зв'язку з актуальністю проблеми правоохорони як неодмінного елемента правової держави адміністративне право, на відміну від бага­тьох інших правових галузей, має і зміцнює свої власні юридичні засоби захисту від посягань на правовий режим у сфері функціонування меха­нізму виконавчої влади. Невиконання або недбале виконання вимог ад­міністративно-правових норм тягне за собою введення в дію запобіжних, припиняючих і каральних засобів адміністративно-примусового харак­теру.

Серед них особлива роль належить інституту адміністративної відпо­відальності та адміністративному процесу. За допомогою адміністратив­ної відповідальності дедалі більшою мірою захищаються не тільки управ­лінські суспільні відносини, а й багато інших, зокрема фінансові, трудові, природоохоронні тощо.

Крім захисту суспільних відносин, адміністративне право може їх ре­гулювати. Так, чинне законодавство застосовує норми адміністративного права для забезпечення належного регулювання податкових, земельних, трудових та інших відносин. Ними, наприклад, визначаються: порядок стягнення податків і зборів, державний контроль за додержанням подат­кового законодавства; основні організаційні засади підприємницької ді­яльності; порядок виникнення і припинення державно-службових відно­син; численні аспекти компетенції різних наглядових органів, що діють у межах предмета інших галузей права (природоохоронні інспекції) тощо.

Зазначені особливості адміністративно-правового регулювання бага­то в чому зумовлені асиміляцією діючої правової системи. Це характерно для так званих нових правових галузей типу комерційного, підприєм­ницького, банківського права тощо. Крім того, практично в «чистому» вигляді не існує жодна галузь права. В кожній з них правову базу ста­новлять, як правило, норми різного галузевого профілю з переважанням питомої ваги «власних» норм, які цілком відповідають предмету цієї га­лузі.

Найбільш самостійними є такі правові галузі, як цивільне, адмініст­ративне, кримінальне, міжнародне, конституційне право. В інших випад­ках помітна взаємодія норм різних галузей права і законодавства. Так, у земельному чи природоохоронному праві чітко проявляється взаємодія цивільно-правових, адміністративно-правових і кримінально-правових норм.

Спостерігається «проникнення» адміністративного права у сферу ін­ших правових галузей, тобто фактична наявність управлінських відносин у предметі будь-якої галузі права. Навіть у цивільному законодавстві є

Поняття адміністративного права_______________________________ 45

хоч і невелика, але певна кількість адміністративно-правових за своєю сутністю норм.

Адміністративне право, з урахуванням специфічних особливостей державно-управлінської діяльності як правової форми реалізації вико­навчої влади, охоплює своїм регулюючим впливом надзвичайно широке коло суспільних відносин управлінського типу. Таким чином, чітко вияв­ляється багатоманітність адміністративно-правового регулювання. При­міром, фінансове право регулює суспільні відносини, які суворо обмеже­ні рамками його предмета.

Адміністративне право таких суворих меж не має. Відповідно важко знайти будь-яке спеціальне питання, яке можна було б назвати виключно адміністративно-правовим, тобто таким, що не зачіпає інтереси правових галузей. Фактично з усіх боків нас «оточують» норми перш за все адмі­ністративного права. Хоч цей висновок здається з першого погляду пара­доксальним, проте він має міцне підґрунтя. Наприклад, якщо йдеться про громадянина, то найширшими і різноманітними є його адміністра­тивні права та дієздатність: народження, навчання, практична робота, взаємовідносини з соціальними, комунальними, медичними, транспорт­ними, правоохоронними та іншими службами — на всіх цих процесах обов'язково позначається відповідний регулюючий вплив адміністратив­ного права.

Сфера державного управління не ізольована від дії норм інших галу­зей права, якими регулюються відповідні суспільні відносини, які не охоплені предметом адміністративного права. Так виникає взаємодія різ­них правових галузей.

Найтісніше адміністративне право взаємодіє з конституційним (дер­жавним) правом.

Конституційне право закріплює основи організації і функціонування суб'єктів виконавчої влади, їх місце в державному механізмі, права і сво­боди людини.

Адміністративне право деталізує і конкретизує норми конституцій­ного права, визначає юридичний механізм реалізації громадянами своїх прав і свобод, компетенцію структур виконавчої влади, адміністративно-правові засоби захисту управлінських відносин, форми і методи виконав­чо-розпорядчої діяльності, основи її галузевої, міжгалузевої, регіональної та місцевої організації.

Адміністративне право тісно взаємодіє з цивільним правом, оскільки обидва регулюють відносини майнового характеру. Норми цивільного права регулюють відносини, за яких сторони рівноправні, а норми адмі­ністративного права — це відносини, що будуються на підпорядкованості однієї сторони іншій.

Взаємозв'язок між адміністративним і трудовим правом існує у сфері регулювання службових відносин. Так, норми трудового права визнача­ють статус службовців як учасників трудового процесу (умови праці,

46______________________________________________________ Глава 2

охорона праці, розгляд трудових спорів). Норми ж адміністративного права регулюють державно-службові відносини (умови та порядок про­ходження служби, правила користування службовими документами, пов­новаження посадових осіб з організації трудового процесу та ін.).

Адміністративне право тісно пов'язане з фінансовим правом. Фінан­сове право своїм народженням, власне, зобов'язано державному, адмі­ністративному і частково цивільному праву. Фінансове право регулює відносини у сфері фінансової діяльності держави, зокрема у діяльності з акумулювання і розподілу коштів, що становлять національний дохід держави. Для регулювання цих відносин використовується адміністра­тивно-правовий метод. Однак фінансове право визнане самостійною га­луззю, бо регулювання мобілізації, розподілу і використання коштів має велике значення для держав та відзначаяється специфічними особливос­тями.

Отже, якщо йдеться про розподіл фінансів — це фінансове право; якщо про організацію роботи фінансових органів — це адміністративне право.

Інакше кажучи, адміністративне право регулює управлінські відноси­ни в галузі фінансів, а фінансове — самі фінансові відносини як особли­вий різновид економічних відносин.

Межі норм кримінального й адміністративного права визначаються характером і спрямованістю відповідних заборон.

Найскладніше розмежувати адміністративну та земельну, природо­охоронну, сільськогосподарську, митну й підприємницьку галузі права. Механізм співвідношення їх такий, що значна частина відносин нале­жить до предмета названих галузей, регулюється нормами адміністратив­ного права та властивим йому методом.

Таким чином, адміністративне право, як одна з провідних галузей пра­вової системи України, становить складне соціально-юридичне утворення, у якому відображаються матеріальні, ідеологічні, моральні та інші відно­сини, що існують у суспільстві.

У цьому зв'язку доречно звернутися до думки відомого французького адміністративіста Г. Бребана, який у своїй фундаментальній праці¹ вірно зазначив, що немає таких секторів громадського життя, які б випадали цілком зі сфери адміністративно-правового контролю, тому що адмініст­ративне право є право живе, що глибоко вкоренилося в суспільстві, увійшло у побут та свідомість сучасної людини. Ця думка справедлива і для нашого часу. Службова роль адміністративного права — юридичного «супутника» публічного управління і виконавчої влади — зберігається в період реформування державних інститутів.

Бребан Г. Французьке адміністративне право. — М, 1988. — С. 21.