Види адміністративно-правових відносин

Існує кілька критеріїв класифікації адміністративних правовідносин.

1. Залежно від виконуваних функцій їх поділяють на регулятивні та правоохоронні.

До регулятивних відносин належать ті, що пов'язані з реалізацією, умовно кажучи, «позитивної» функції адміністративного права. Це орга­нізація роботи апарату управління, керівництво нижчими структурами, задоволення запитів громадян тощо.

Правоохоронні відносини пов'язані з реалізацією правоохоронної функції адміністративного права. Найбільш відомим різновидом право-

І

 

Апміністративно-правові відносини_____________________________ 71_

охоронних відносин є адміністративно-деліктні відносини. До них нале­жать відносини, що є зв'язками з приводу відповідальності за адміністра­тивні проступки. Вони виникають між правопорушником і правозасто-совним органом (його посадовою особою) та мають організуюче значен­ня. Воно полягає в тому, що через вжиття заходів впливу, передбачених адміністративно-правовою нормою, орган державного управління (тобто держава) прагне юридичними засобами забезпечити належну (правомір­ну, правослухняну) поведінку людини.

2. Залежно від ступеня взаємної підпорядкованості суб'єктів, що
беруть участь у правовідносинах, виділяють відносини:

· між підпорядкованими суб'єктами, що перебувають на різному ієрар­
хічному рівні, тобто між вищестоящими і нижчими структурами;

· між непідпорядкованими суб'єктами однакового ієрархічного рівня.
Це відносини між двома міністерствами, адміністраціями районів, об­
ласті тощо;

· між непідпорядкованими суб'єктами різного ієрархічного рівня або
організаційно-правової природи;

· між органами управління і підприємствами, установами, організація­
ми, які організаційно їм не підпорядковані (організаційно від них не­
залежні). Це, приміром, відносини між податковою адміністрацією і
підприємствами;

· між органами управління і структурами, які підпорядковані їм част­
ково. Наприклад, відносини між державною адміністрацією району
та виконкомом селищної ради.

 

3. За кількісним складом учасників виділяють двосторонні та бага­
тосторонні відносини;

4. За органгзащйно-правовим складом учасників виділяють відносини:

 

· між главою держави — Президентом України і всією системою вико­
навчої гілки влади; системами інших, крім виконавчої, гілок влади;
недержавними формуваннями; іншими колективними суб'єктами; фі­
зичними особами;

· між вищим органом виконавчої влади, яким за Конституцією Украї­
ни (ст. 113) є Кабінет Міністрів України, та всією системою виконав­
чої гілки влади; системами інших, крім виконавчої, гілок влади; не­
державними формуваннями; іншими колективними суб'єктами; фі­
зичними особами;

· між центральними органами виконавчої влади і всією системою ви­
конавчої гілки влади; системами інших, крім виконавчої, гілок влади;
недержавними формуваннями; іншими колективними суб'єктами; фі­
зичними особами;

· між місцевими органами виконавчої влади і всією системою виконав­
чої гілки влади; системами інших, крім виконавчої, гілок влади; не­
державними формуваннями; іншими колективними суб'єктами; фі­
зичними особами;

72_______________________________________________ Глава 4

· між структурами місцевого самоврядування і системою виконавчої
гілки влади; системами інших, крім виконавчої, гілок влади; недер­
жавними формуваннями; іншими колективними суб'єктами; фізич­
ними особами;

· між недержавними формуваннями — носіями публічно-владних пов­
новажень та іншими колективними суб'єктами; фізичними особами;

· між фізичними особами і державними та недержавними утворення­
ми, посадовими особами.

Адміністративно-правові відносини поділяють на функціональні й територіальні; внутрішні й зовнішні; майнові й немайнові; такі, що захи­щаються в адміністративному порядку, і такі, що захищаються у судово­му порядку; субординації і координації; внутрішньоапаратні і позаапа-ратні тощо.

Значний інтерес становить класифікація адміністративних правовід­носин на вертикальні та горизонтальні.

Вертикальні правовідносини найбільшою мірою виражають сутність адміністративно-правового регулювання і характер зв'язків у сфері управління. Ці відносини часто називають владовідносинами. Виникають вони між супідрядними у правовому розумінні сторонами і виражають юридичну залежність однієї сторони від другої.

Горизонтальними правовідносинами визнаються ті, за яких сторони фактично і юридичне рівноправні. В них відсутні юридично-владні ве­ління однієї сторони, обов'язкові для другої. Зрозуміло, сам факт визнан­ня рівності сторін в адміністративно-правових відносинах, здавалося б, прямо суперечить сутності адміністративно-правового методу регулю­вання.

Адміністративно-правовими такі відносини робить державна воля, що вимагає від суб'єктів вступити у правові зв'язки між собою на пари­тетних засадах. Ця воля завжди виражена у формі адміністративно-пра­вового акта. Таким чином, підставою для виникнення цих відносин є та сама адміністративно-правова норма. Внаслідок цього суб'єкти (адресати норми) не можуть відмовитися від вступу у правовідносини, а також не можуть вийти за межі державних настанов, якими регламентовано їхні взаємні права та обов'язки.