Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад, і голов. Ред. В. Т. Бусел. - К. ; ірпінь, 2001. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад, і голов. Ред. В. Т. Бусел. - К. ; ірпінь, 2001.



Словник містить 170 тисяч слів та словосполучень. У словник до­дано лексеми, що не були включені до одинадцятитомного словника, а також нові слова, які з'явилися в українській літературній мові в остан­нє десятиліття.

Словники іншомовних слів є різновидом тлумачних, у них пояс­нюється значення слів, запозичених з інших мов. У словникових стат­тях вказується, з якої мови прийшло слово, який мало вигляд у ній. Якщо значень декілька, наведено усі.

Приклади словників іншомовних слів:

Словник іншомовних слів /За ред. О.С. Мельничука. — К., 1974.

Сліпушко О. М. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові/Наук. ред. Л.І. Андрієвський. -К., 1992.

Сучасний словник-мінімум іншомовних слів. — К., 1999.

Словник іншомовних слів/Уклад.: С.М.Морозов, Л.М. Шкарапута.-К.,2000.

Словник іншомовних слів / Уклад.: Л. О. Пустовіт, 0.1. Скопенко, Г.М. Сюта, Г.В. Цимбалюк -К., 2000.

Термінологічні словники містять терміни певної галузі науки, тех­ніки, мистецтва. Вони бувають загальними та вузькоспеціальними, крім того, можуть бути тлумачними і перекладними (або водночас і пере­кладними, і тлумачними), напр.:

Рогачова Г.Г. Російсько-український словник економічних термінів. -К, 1992.

Російсько-український загальнотехнічний словник: Близько 113000 слів/Уклад.:Л.І. Мацько, І.Г. Трегуб, В.Ф. Христенок, І.В. Христенок. -К, 1994.

Боярова Л. Т, Корж О.П. Російсько-український словник сучасних банківських, фінансово-кредитних та комерційних термінів. —X., 1997.

Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банків­ської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери: Близько 85 тис. слів/Уклад.: СЯ. Єрмоленко та ін. —К, 1998.

Орфографічні словники подають перелік слів, а також словофор­ми у їх нормативному написанні. Залежно від частини мови слово має певний граматичний коментар, додаткові граматичні форми змінюва­них слів тощо.

Відомі сучасні орфографічні словники:

Орфографічний словник української мови / Уклад.: СІ. Головащук, М.М. Пещак, В.М. Русанівський, О.О. Тараненко. —К, 1994.

Великий зведений орфографічний словник сучасної української лек­сики / Уклад.: В. Бусел та ін. —К; Ірпінь, 2003.

Карачук В. Орфографічний словник наукових і технічних термінів / Наук. ред. Л.І. Андрієвський. — К, 1999.

Орфоепічні словники є довідниками з правильної літературної ви­мови і нормативного наголосу. У словниках цього типу слова або їх частини, вимова яких не збігається з написанням, подаються в транс­крипції.

Приклади орфоепічних словників:

Українська літературна вимова та наголос: словник-довідник / За ред М.А. Жовтобрюха. — К, 1973.

Орфоепічний словник / Уклад. М.І. Погрібний. —К, 1984. Орфоепічний словник української мови: В 2 т. / Уклад.: М.М. Пе­щак та ін. — T.I. —K, 2001.

Акцентологічні словники - це словники, у яких подано нормативне наголошування слів.

Найновіші словники наголосів такі:

Головащук СІ. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. — К, 1995.

Головащук СІ. Словник наголосів української мови. — К, 2003.

Перекладні словники бувають двомовні і багатомовні. Це один із найрозвиненіших напрямів словникарства. Російсько-українські слов­ники, що з'являлися протягом 50-80-х років (6-томний, 3-томний, одно­томні), були тенденційними, не відображали багатства питомої укра­їнської лексики. Для поліпшення культури ділового мовлення можуть стати корисними такі перекладні словники:

Російсько-український словник-довідник „Порадник ділової люди­ни "/ Уклад.: ОМ. Коренга та ін. — К., 1995.

Російсько-український словник: Сфера ділового спілкування /Уклад.: В.М. Брицин, О.О. Тараненко. — К., 1996.

Перхач В., Кінаш Б. Російсько-український науково-технічний сло­вник. — Львів, 1997.

Українсько-російський словник: Близько 40 тис. слів. — К, 2000.

Непийвода Н Практичний російсько-український словник-довідник. Найуживаніші слова і вислови.К., 2000.

Зубков М.Г. Сучасний російсько-український, українсько-російський словник. -X, 2004.

Сьогодні в Україні є багато перекладних словників з різних мов світу: англійської, французької, німецької, болгарської, польської, чесь­кої, іспанської, італійської, турецької, китайської та ін.

Словники скорочень подають складноскорочені слова та абревіа­тури, розшифровують їх, вказують на граматичні ознаки роду та чис­ла, подають відмінкові закінчення при змінних формах.

Приклад такого словника:

Словник скорочень в українській мові /Заред. Л.С. Паламарчука. - К, 1988.

Активна поява великої кількості нових абревіатур, їх поширеність у пресі ускладнювала сприйняття тексту, правильне розуміння. Тому з'явився ще один словник, у якому вміщено найновіші абревіатури та скорочення і їх розшифрування:

Зінкевич-Томанек Б., Григор 'єв О., Прихода Я. Короткий практич­ний словник абревіатур та скорочень української мови. —Краків, 1997.

Етимологічний словник подає інформацію про походження сло­ва, його первісне значення, найдавнішу форму, зазначає, чи слово спо­конвіку належало мові-основі, чи воно запозичене, яким шляхом від­бувалося запозичення, містить наукові припущення щодо того, як сло­во утворилося і яка ознака покладена в основу назви:

Етимологічний словник української мови: У 7 т. — Т.1.—К, 1982; Т. 2.-К, 1985; Т. 3. -К, 1989; Т. 4. -К, 2003.

Діалектні словники з'ясовують значення та особливості вимови і вживання слів певного діалекту чи групи діалектів. Приклади таких словників:

Словник полтавських говорів/Уклад. B.C. Ващенко. Вип. 1. -X, 1960. Словник поліських говорів / Уклад. П.С Лисенко. —К, 1974. Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок: У 2 ч. — К, 1984. БрилинськийД. Словник подільських говірок. —Хмельницький, 1991.

Фразеологічні словники містять фразеологічні одиниці мови, по­яснюють їхнє значення, особливості вживання, походження, можливі варіанти у живому мовленні.Фразеологічні словники бувають одно-мовні тлумачного характеру (тлумачать значення стійкого вислову) і перекладні (подають фразеологічні одиниці певної мови і фраземи-відповідники з іншої мови), напр.:

Олійник І.С., Сидоренко MM. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник. — К, 1971.

Фразеологічний словник української мови: У 2 т. / Уклад.: В. Біло-ноженко та ін. — К, 1998.

Головащук СІ. Російсько-український словник сталих словосполу­чень.-К., 2001.

Ономастичні словники є цікавим джерелом інформації про влас­ні імена і прізвища, назви населених пунктів, гір, річок, озер тощо. Іноді вони мають науково-популярний характер, напр.:

Редько Ю.К. Довідник українських прізвищ. —К., 1968.

Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей: Словник-до­відник. — 2-ге вид., випр. і доповн. — К., 1996.

Янко М.Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР: У 3 т. -К, 1973.

Горпинич В. О. Словник географічних назв України (топоніми та відтопонімні прикметники). — К, 2001.

Словники синонімів охоплюють групи слів, об'єднаних спільним значенням:

Караванський С Практичний словник синонімів української мови. - К, 1993.

Словник синонімів української мови: У 2 т. /А.А. Бурячок, Г.М. Гна-тюк, СІ. Головащук. -К., 1999-2000.

Словники омонімів реєструють і пояснюють значення слів, одна-кових за звучанням, але різних за значенням:

Демська О.М., Кульчицький І.М. Словник омонімів української мови. -Львів, 1996.

Кочерган М. Словник російсько-українських міжмовних омонімів ("фальшиві друзі перекладача "). — К, 1997.

Словник антонімів подає групи слів, що мають протилежне зна­чення:

ПолюгаЛ.М. Словник антонімів. — 2-ге вид., доповн. і випр. —К., 1999.

Словник паронімів розкриває значення слів, близьких за звучан­ням, але різних за значенням:

Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української

мови. - К, 1986.

Інверсійний словник - це словник, в якому слова розташовані за алфавітом кінця слова. Він є корисним для вивчення словотвору і фо­нетики:

Інверсійний словник української'мови /За ред. С.П. Бевзенка. —К., 1989.

Словники-довідники з культури мови допомагають закріпити лексичні, морфологічні та інші норми української літературної мови, адже подають проблемні випадки слововживання. Деякі з них мають форму посібника, оскільки вміщують широкі коментарі, наукові і нау­ково-популярні статті, напр.:

Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. — К., 1991.

Культура української мови: Довідник / За ред. В.М. Русанівського. -К, 1990.

Словник-довідник труднощів української мови / За ред. СЯ. Єрмо-ленко. - К, 1992.

Головащук СІ. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. ~К., 1995.

ГринчишинД., Капелюшний А., Сербенська О., ТерлакЗ. Словник-довідник з культури української мови. — Львів, 1996.

Сербенська О., Білоус М. Екологія українського слова: Практичний єловничок-довідник. — Львів, 2003.

Звичайно, зазначені словники не вичерпують усього багатства української лексикографії, а є лише основними сучасними зразками опра­цювання слова. „Щодо повноти словників, - говорив М. Рильський, - то слід зазначити, що повний словник будь-якої мови -- це ідеал, до якого можна лише прагнути і якого ніколи не можна досягти, бо кожен день і кожна година приносять людям нові поняття і нові для тих по­нять слова".

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; просмотров: 640; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 172.71.222.169 (0.015 с.)