Навчально-виробнича практика

Навчальна практика проводиться в інституті. Мета практики -
набуття навичок самостійної роботи з режисури і майстерності актора.

Зміст практики. Самостійна постановка сцен з п'єс, оперет, водевілів,
музичних комедій (п'ятий семестр), постановка номерів оригінального
і мовних жанрів естради (шостий семестр).

Самостійна постановка уривків і створення режисерського плану
спектаклю чи театралізованого концерту дозволяє студенту оволодіти
навичками роботи з автором, художником, композитором, балетмейсте-
ром протягом усього навчального року. Наприкінці навчального року
проводиться показ самостійних робіт.

Виробнича практика. Практика студентів на спеціальних театрально-
концертних майданчиках (Палац "Україна", Палац спорту, Міжнародний
центр культури і мистецтв, Естрадно-циркове училище, Цирк і т. д.), а
також у музичних редакціях телебачення (шостий семестр).

Зміст практики. Знайомство з роботою помічника режисера, з
веденням збірного чи театралізованого концерту, сюжетного естрад-
ного спектаклю.

Оволодіння технікою сценічного освітлення: робота спільно з режи-

сером-постановником над освітленням спектаклю, складання світлової
партитури.

Виконання завдань режисера у роботі з акторами, учасниками
масових сцен, виконання завдань з постановочної частини.

Робота у складі постановочної групи, участь в обговоренні сценарію,
ескізів, макетів, постановочного плану, музики і т. д.

Вивчення організаційного процесу театралізованого концерту,
естрадного видовища.

Вивчення радіофікації сцени і залу.

По закінченні виробничої практики студент повинен подати керівникові:

- журнал записів з практики;

- світлову партитуру спектаклю;

- музичну партитуру спектаклю;

- режисерську монтажну розробку однієї із запропонованих тем;

- характеристику від театру чи прокатної концертної організації;

- перелік виконаних робіт.

Виробнича практика у професійних театрах, на інших сценічних май-
данчиках на третьому році навчання проводиться протягом одного місяця.

У цей же період тривають заняття з режисури, з майстерності актора,
репетиції самостійних уривків і робота з автором, художником,
композитором.

Студенти працюють у театрах і на концертних майданчиках самостійно
або групами (2-3 чол.).

План розподілу має бути затверджений до 1 січня.

До кінця шостого семестру курс здає кафедрі поставлений, за про-
грамою, музично-драматичний спектакль (мюзикл, музичну комедію)
або багатожанрове видовище.

Студенти беруть участь у спектаклях і як виконавці ролей, і як аси-
стенти режисера, і як працівники обслуговуючих цехів. Така участь є
одночасно виробничою практикою і з акторської майстерності, і з
режисерського створення спектаклю.

Кожен спектакль детально обговорюється керівником курсу і сту-
дентами з погляду творчих й організаційних аспектів.

Крім того, продовжується концертна практика на різних сценічних
майданчиках, виступи з номерами в нічних клубах.

Четвертий рік навчання
Режисура

Завданням четвертого року навчання є оволодіння професійними

навичками режисури масових свят, створення естрадного видовища,
номерів для концертної естради, а також вивчення театральної
педагогіки.

Теоретичні питання:

- фольклорні джерела масових видовищ;

- сценарій як основа масової святкової дії;

- своєрідність драматургії сценарію;

- використання в масовому видовищі суміжних мистецтв;

- сучасні масові видовища як своєрідна форма естрадної дії, масової
за кількістю учасників і глядачів;

- театралізований концерт і масові видовища як складові частини
масового свята;

- перші постановники масових свят - К. Морджанов, С. Радлов,
Н. Петров, Н. Охлопков, В. Соловйов, Л. Силаев, Б. Шарварко та ін.;

- творчість І. М. Туманова, його роль в розвитку режисури масових
свят, концертів і видовищ;

- масові видовища на основі музичної драматургії;

- особливості режисури масового свята;

- тема, ідея, задум сценарію масового свята;

- прийоми монтажу у театралізованому видовищі;

- театралізований концерт і масове театралізоване видовище
основні види масових видовищ;

- організація репетицій, їх хронометраж, поточні, зведені і генеральні
репетиції, проведення видовища і його режисерський аналіз;

- завдання постановочної групи.

Практичні заняття

Практичні заняття з режисури передбачають роботу над створенням
монтажної драматургії, сценарію масового театралізованого видови-
ща, набуття навичок режисерсько-постановочної роботи.

У масовому видовищі тема розкривається за допомогою естрадних
номерів в естрадних номерах різних жанрів, об'єднаних загальною
ідеєю, впливаючи на свідомість і уяву глядача сценічними символами.

Робота над засвоєнням принципів створення масових видовищ
здійснюється за певними розділами.

1. Створення драматургії театралізованого видовища; композиція
сценарію, ідея, надзавдання, основний сценарно-режисерський "хід",
зав'язка і розвиток дії, кульмінація, пролог, епілог, подієвии ряд, монтаж
епізодів; співвідношення різних жанрів, підпорядкування їх загальному

задуму сценарію; робота з автором над драматургією і текстом всього
видовища; створення наскрізного конферансу в театралізованих
концертах.

2. Постановка театралізованого концерту на театрально-концертних
майданчиках Києва (Палац "Україна", Палац спорту, Національна
опера, Міжнародний центр культури і мистецтв і т. д.); принципи поста-
новки театралізованого концерту на великих сценах; образно-просторове
вирішення театралізованого концерту; робота з художником, компози-
тором, балетмейстером., режисером спортивних епізодів і оригінальних
номерів; використання сучасної театральної техніки; постановочна
частина, світло, радіо; роль кіно в масовому видовищі як одного із за-
собів емоційного пливу; основи кіномонтажу; вирішення масових сцен
відповідно до їх ідейно-смислового навантаження; темпо-ритм масової
сцени; взаємозв'язок професійного і самодіяльного мистецтва; музика
у вирішенні масових епізодів; світлова і музична партитура; режи-
серський монтажний лист.

Організаційна діяльність режисера постановника. Транспортування
колективів, їх розміщення, підготовка масових груп, евакуація зі сцени;
режисерська документація.

3. Постановка масового театралізованого видовища в умовах вели-
кого простору (площа міста, стадіон, палац спорту і т. д.); специфіка
видовища з урахуванням простору; створення видовища з урахуванням
основних компонентів видовища:

- ігрові епізоди (артисти театру і кіно);

- номери естрадних жанрів;

- хорові колективи;

- танцювальні ансамблі;

- оркестри (симфонічні й духові);

- циркові номери;

- військові колективи;

- спортивні колективи;

- дитячі художні колективи; ₄

- кіноматеріал.

Режисерсько-постановочна група. Помічники режисера та їх функції.

Робота з художником; пошук пластичного вирішення масового видо-
вища; художньо-образна організація простору.

Вирішення ігрових майданчиків. Опорні точки дії (станки, сценічні
майданчики на машинах, на полі і т. д.).

Робота над ескізами і макетом оформлення; костюми, грим, реквізит

і бутафорія, планування і креслення. Робота з композитором, дириген-
том, хормейстером, балетмейстером, постановником спортивних
номерів, звукорежисером. Робота з акторами і учасниками масових
сцен. Пластичне вирішення масових епізодів. Проблема просторового
вирішення масових мізансцен з урахуванням кругового огляду. Темпо-
ритм масового епізоду. Кольорова композиція масових груп. Проблема
фокусування зорової уваги в умовах великого простору.

Організація репетиційного процесу. Транспортування артистів і
колективів.

Використання радіотехніки і зв'язку в організації взаємодії ігрових
майданчиків. Використання піротехніки.

Адміністративно-господарські питання. Кошторис.

У восьмому семестрі здійснюється розробка режисерського плану
масового видовища з курсу режисури.

Крім того, в сьомому і восьмому семестрах студенти працюють над
синтетичним естрадним спектаклем як автори сценарію і постановники
номерів. Робота проводиться за допомогою керівника курсу і педагогів
з дисциплін "Слово на естраді", "Музика на естраді", "Оригінальний
жанр", "Робота режисера естради з автором". Цей спектакль є підсумком
вивчення всіх фахових дисциплін.

Створення синтетичного спектаклю на поєднанні різних жанрів естради,
кожен з яких має свою спрямованість і своє надзавдання, - це необхідний
етап у вихованні режисерів естради і масових видовищ. У процесі підготов-
ки спектаклю глибше вивчається природа естрадного видовища, окремих
жанрів естради, структура естрадного номера, органічне поєднання в
єдиному театральному видовищі різних естрадних жанрів.

Студенти спільно з керівником курсу та автором-педагогом створюють
сценарій спектаклю. Задум сценарію детально обговорюється на курсі,
уточнюються його тема, ідея, надзавдання, сценарний "хід", сюжет,
основна подія і конфлікт. Сценарій поділяється на епізоди (номери), що
відпрацьовуються студентами самостійно.

У дипломному спектаклі на IV курсі бажана участь в ролі вико-
навців, крім студентів курсу, студентів естрадно-циркового училища,
а також професійних артистів естради.

У масових сценах беруть участь студенти молодших курсів даної
спеціалізації та студенти естрадно-циркового училища.

До екзамену з режисури у восьмому семестрі студенти готують:

- сценарій масового театралізованого видовища і постановочний план;

- ескізи і макети видовища, ескізи костюмів;

- замальовки основних масових мізансцен;

- партитури звукового, світлового оформлення;

- режисерський монтажний лист.

У навчальній аудиторії чи на орендованому сценічному майданчику
студенти показують синтетичний спектакль, створений з номерів
різних естрадних жанрів.

За роботу над спектаклем виставляються оцінки з кількох дисциплін:
"Режисура", "Майстерність актора", "Слово на естраді", "Музика на
естраді", "Оригінальний жанр".

Педагогічна практика

Педагогічна практика студентів IV курсу здійснюється на молодших
режисерських курсах, а також на старших курсах естрадно-циркового
училища як педагога-асистенти з майстерності актора, розмовного жанру
на естраді, оригінального, вокального жанру і є перевіркою рівня
засвоєння режисури. Уміння режисера естради працювати з актором
перевіряється передусім у педагогічній роботі. Одночасно виявляється
вміння студента працювати в різних жанрах естради. Викладання
профілюючих дисциплін допомагає студентам закріпити професійні
навички, набуті у процесі навчання в університеті.

При виставленні оцінок з режисури враховується педагогічна практика.

Майстерність актора

Змістом четвертого року навчання з майстерності актора є поглиблена
робота над створенням цілісного художнього образу у творах різних жанрів.

Курс працює над музично-драматичним спектаклем. Якщо на III році
навчання для курсового спектаклю було обрано складний музично-
драматичний матеріал, то на IV курсі робота над ним може бути
продовжена. Музичний спектакль, поставлений на IV курсі, є диплом-
ною роботою з "Майстерності актора".

Основне завдання у створенні музично-драматичного образу -
оволодіння навичками поєднання трьох мистецтв: вокального, музич-
ного, сценічного. Студенти здійснюють режисерський аналіз музичної
драматургії твору: визначають ідею, конфлікт, основні події, наскрізну
дію, атмосферу, виявляють дію, закладену в музичній тканині. Працю-
ючи над музично-драматичною дією, студенти створюють кінострічку
видінь для розуміння емоційного настрою, характеру дійової особи, його
біографії, а також взаємовідносин дійових осіб, розстановку сил в
основному конфлікті.

Студенти-режисери беруть участь у роботі диригента з виконавцями,
виявляючи органічний зв'язок музично-вокального образу з його
сценічним втіленням.

На четвертому році навчання студенти опановують весь комплекс
професійних знань і навичок для створення цілісного художнього
образу. Розкриваючи логіку поведінки дійових осіб в їх конкретному
вияві, - в дії, словах, вчинках, взаємовідносинах, - студенти вчаться
відрізняти істотне від другорядного, знаходити "зерно" ролі, створюва-
ти внутрішній монолог, другий план, а також розкривати фізичний
стан у запропонованих обставинах. Основою сценічного образу є мета,
вчинки, взаємовідносини з персонажами.

М. Гоголь вважав, що розумний актор, перш ніж схопити окремі
примхи чи риси зовнішності особи, повинен виявити і вловити загально-
людське наповнення ролі, повинен розглянути призначення цієї ролі:
повинен розглянути головну і переважаючу турботу, на яку витра-
чається його життя, яка є тим вічним цвяхом, що сидить в голові.
Вловивши цю головну турботу особи, актор повинен настільки перейня-
тися нею, щоб її думки і прагнення стали його власними і хвилювали
його невідступно протягом усього показу п'єси.

"Ідучи від себе", тобто від власного світогляду, знань, життєвого
досвіду, думок і почуттів, опанування логіки поведінки дійової особи у
запропонованих обставинах п'єси приводять до злиття його індивідуаль-
ності з драматургічним образом, що є основою для створення сценічного
образу.

Органічно сприйняти характер дійової особи означає правильно
знайти "зерно" ролі, тобто її глибинну суть, приховану за типовими
рисами образу. Можливо, що студент правдиво й логічно діятиме на
сцені, але це не буде типовим для даного образу - значить не знайдено
"зерна". Тільки за умови адекватного розуміння думки К. С Станіславсь-
кого про шлях створення образу процес перевтілення природно і законо-
мірно поєднає внутрішню і зовнішню характерність як елементи, що
завертають роботу над роллю.

Внутрішні і зовнішні характеристики образу режисери і актори
естради та масових видовищ мають доводити до міри гротеску.
Гіперболізація сценічного образу вимагає від майбутніх діячів естради
оволодіння мистецтвом гротеску. Педагоги з майстерності актора
мають заохочувати вирішення образу прийомами "від зовнішнього до
внутрішнього", запропонованими К. С Станіславським. При цьому слід
підказати студенту шлях до внутрішнього виправдання форми в

межах окресленої ролі. Створення внутрішніх і зовнішніх характеристик
вимагає відповідних виражальних засобів, зокрема, - гриму й костюмів.

В. І. Немирович-Данченко вважав, що образ лише тоді набуває оста-
точної форми, коли все ~ і темпераментні переживання, і пластика...
увіллються в слово, що яскраво виявить і виправдає всі інші елементи
акторського перебування на сцені.

Студент повинен уміти діяти словом, вести словесну дію. У роботі
над словесною дією нагромадження і розробка бачень здійснюються
студентом самостійно.

Працюючи зі студентами, особливо на III курсі, педагоги з майстер-
ності актора повинні розвивати у майбутніх режисерів естради навич-
ки імпровізації. Імпровізація - це створення художнього образу
відповідно до власного бачення, художньої цілісності спектаклю і над-
завдання ролі. Сміливість, довіра до самого себе активізують до твор-
чості підсвідомість. Відчуття правди і творчий стан є передумовою
підсвідомої творчості.

"Що - свідомо, - писав К. Станіславський,- як - несвідомо. Ось найкра-
щий прийом для творчої підсвідомості і допомоги їй; не думаючи про
як, а лише спрямовуючи всю увагу на що, ми відволікаємо нашу
свідомість від тієї сфери ролі, що вимагає участі несвідомого у твор-
чості". Актор, лишаючи недоторканою сутність образу, може
варіювати форму, пристосування, оцінки подій. Метод етюдної робо-
ти над образом, сценою, спектаклем сприятиме розвитку навичок
імпровізації у майбутніх режисерів і акторів естради.

Екзамен з майстерності актора в кінці четвертого курсу передбачає:

- показ дипломного спектаклю в умовах сцени.

Виробнича практика

(сьомий і восьмий семестри)

Виробнича практика студентів на театрально-концертних майдан-
чиках Києва, в естрадних групах і колективах, в програмах музично-
розважального характеру на телебаченні. Студенти працюють як
асистенти режисера над спектаклями, шоу-видовищами, телепрограмами.
У сьомому семестрі практика з відривом від навчання триває 2,5 місяці.

Студенти беруть участь у створенні режисерського задуму спектак-
лю, календарного плану роботи над новою постановкою або програмою,
у творчому процесі роботи з автором, художником, композитором,
стежачи, як здійснюється контроль за якістю і термінами виконання
постановочних робіт в цехах і майстернях.

Основним програмним завданням виробничої практики є робота режисе-
ра. Виробнича практика передбачає також проведення студентом монту-
вальних, світлових, музичних репетицій за дорученням режисера, участь у
складанні афіші й реклами, у перегляді, обговоренні спектаклю, видовища.

Студенти можуть бути черговими артистами естради на концертах
та спектаклях поточного репертуару.

Обов'язковою є педагогічна практика, під час якої студенти працю-
ють як педагоги-режисери у Київському естрадно-цирковому учи-
лищі, в різних естрадно-циркових студіях.

Кожен практикант зобов'язаний вести докладний щоденник своєї
творчої і організаційної роботи. Після закінчення виробничої практики
студент подає декану факультету режисури і телебачення, а також
керівникові курсу щоденник-звіт разом з офіційним відгуком
керівництва про проходження практики.

У восьмому семестрі здійснюється постановка і показ спектаклю, шоу-
видовища (з курсу "Майстерність актора") в умовах репетиційного класу
чи на сценічному майданчику. Постановка і показ також є виробничою
практикою, де студенти беруть участь як виконавці і асистенти режисера.
Основним її завданням є самостійна підготовка студентом сцени, мініатю-
ри, номера до показу керівникові курсу, робота з виконавцями.

Крім того, в кожній роботі студенти виконують функції помічника
режисера як відповідальні за окремі етапи підготовки спектаклю:
оформлення, костюми, світло, музику, шуми, радіо, грим, перуки,
бутафорію і реквізит.

Робота повинна здійснюватись спільно з художником спектаклю,
композитором, балетмейстером, запрошеними або з числа студентів.

Постановка студентом спектаклю чи шоу-видовища (з курсу
"Акторська майстерність") може здійснюватися під керівництвом
педагога-режисера кафедри, керівника курсу. Якщо вона є самостійною
роботою студента, то він є постановником одного з епізодів (номерів)
самостійно підготовленого курсом спектаклю-видовища. Обов'язкова
підготовка ескізів, монтувальних листів, макету оформлення, помічника
режисера світлової партитури, а також партитури музичного і шумово-
го оформлення.

П'ятий рік навчання
Режисура

П'ятий курс є завершальним у підготовці режисерів естради і масо-
вих видовищ. Його завданням є поглиблене теоретичне вивчення і

практичне засвоєння специфіки естрадної режисури (жанри естради,
робота з ними) з урахуванням досвіду, набутого під час виробничої
практики, а також підготовка дипломних робіт з режисури.

Теоретичний матеріал

Ознаки естрадності - відвертість, лаконізм, мобільність, свят-
ковість, оригінальність, різноманітність.

Концертна творчість - концертна програма. Мистецтво ведення
конферансу на естраді. Акторська творчость на естраді. Словесна дія
естрадного виконавця.

Вчення К. С Станіславського про надзавдання та наскрізну дію.

Номер як основний елемент естрадного мистецтва.

Синтетичний естрадний номер і методика роботи над ним.

Специфіка естрадних жанрів. Спеціалізація режисерів естради за
різними жанрами.

Специфіка роботи режисера з актором естради. Вимоги до естрадного
виконавця - синтетичність роботи естрадного актора, його особистісні
риси, психотехніка.

Значення індивідуальності на естраді. "Маска актора" в роботі над
естрадною драматургією і над режисерським вирішенням естрадного
номера.

Питання цілісності у сценічному мистецтві. Створення естрадного
шоу-видовища, гармонійна узгодженість компонентів, що розкривають
образ, ідею твору, його надзавдання, "зерно".

Основні компоненти масового свята - театралізований концерт і
театралізоване видовище, їх відмітні особливості.

Закони композиції масових видовищ.

Атмосфера як одне з найсильніших виражальних засобів у сценічно-
му мистецтві. Цілісність і стильова однорідність естрадного видовища.

Мізансцена як виражальний засіб в естрадному і масовому видовищі.
Мистецтво мізансцени як здатність режисера мислити пластич-
ними образами. Закони побудови мізансцен для маси виконавців.
Сила емоційного впливу масової мізансцени. Темпоритми мізансцен у
масовому видовищі.

Робота з постановочною групою. Помічники режисера і їх функції.

Творчо-організаційна роль режисера у постановці масового театралізо-
ваного дійства. Організація репетицій. Хронометраж. Поточні, зведені і
генеральні репетиції. Проведення видовища і його режисерський
аналіз.