ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Гігієнічні вимоги до лікарняних відділень.



Кожне лікарняне відділення призначене для хворих з однаковими захворю-

ваннями. Відділення повинне включати: палатні секції на 25-30 ліжок, з 6-8 палатами на 2-4 ліжка площею 7 м"7 на одне ліжко, не менше двох одноліжкових палат

площею 9-12 м" для важких соматичних та інфекційних хворих, кубатурою на

одного хворого 20-25 м З, об'ємом вентиляції 40-50 м з/ годину. Крім палат в палат-

ній секції передбачається кімната для денного перебування хворих площею 25 м"2 ,

засклена веранда (ЗО м ), лікувально-допоміжні приміщення: кабінет лікаря (8-9

м 2 ), процедурна-маніпуляційна (12-15м 2 ), пост медичної сестри (4 м 2 ), а в секціях

відділень хірургічного профілю - перев'язні (чиста і гнійна). Крім цього, повинні

бути: буфетна з їдальнею (на дві палатні секції площею 18 м ), кімната для чистої

та брудної білизни (по 4 м 2) , санітарний вузол з ванною (10 м2 ), туалетом для хво-

рих і персоналу, санітарна кімната (6-8 м~), коридор. Коридор може бути боковим,

з вікнами на північні румби або центральним, з світловими розривами (холами).

Оптимальною орієнтацією вікон палат у північній півкулі є південно-східна

та південна. Проте повинно бути передбачено 1 -2 палати з орієнтацією на північні

румби для важких хворих та хворих з гарячкою. Розміщення ліжок повинно бути

паралельне світлонесучій стіні для того, щоб хворий мав можливість відвернутись

від засліплюючої дії прямої сонячної радіації. Показники природного освітлення

(біля внутрішньої стіни) повинні бути: коефіцієнт природної освітленості - 1,3-

1,5%, світловий коефіцієнт - 1:4 - 1:6, кут падіння - не менше 27°, кут отвору - не

менше 5°, коефіцієнт заглиблення - не більше 2. Штучне освітлення повинне бути

загальне, 30-60 лк, та нічне чергове - 10-15 лк з світильниками в нижній частині

стін.

Вентиляція палат повинна забезпечуватись витяжними вентиляційними ка-

налами, наявністю кватирок та вікон, що відкриваються, а в сучасних лікарнях, і

кондиціонуванням повітря.

В відділеннях інфекційного профілю обладнуються : боксовані палати (з

ізоляцією кожного ліжка), напівбокси (ізольовані палати з загальним туалетом і

ванною), повні бокси (ізольовані палати з ванною та туалетом).

Операційний блок відділень хірургічного профілю розміщують в тупиково-

му виступі або окремому крилі лікарняної будівлі. В операційному блоці повинні

бути передбачені: операційна - ЗО м" (з розрахунку на 30-50 хірургічних ліжок у

відділенні; для складних операцій - площа 45-50 м 2 ), передопераці•й на - 10-20 м"2 ,

стерилізаційна (одна на дві операційні), наркозна-15 м", інструментальна, кабінет

хірурга (протокольна), лабораторія екстрених аналізів, гіпсова перев'язна, кабінет

пересувної діагностичної та реанімаційної апаратури, анестезіологічного облад-

нання, приміщення для чистої і брудної операційної білизни, мийна і душова для

операційної бригади, післяопераційні реанімаційні палати, туалети для персоналу,

кімната операційної сестри та інші у залежності від профілю хірургічного відді-

лення.

У відділеннях хірургічного профілю повинні бути передбачені чиста та

гнійна перев'язні.

Існують певні особливості планування дитячих відділень та лікарень, тубер-

кульозних, психіатричних та інших специфічних лікувально-профілактичних за-

кладів, які розглядаються в нормативних документах і можуть бути вивчені при

необхідності.

 

5. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації приймального відділення лікарні. Особливості організації прийому хворих до інфекційних відділень лікарень. Санітарно–протиепідемічний режим.

Приймальне відділення для соматичних хворих (у головному корпусі) та

помешкання виписки хворих повинно бути єдиним і включати: оглядове примі-

щення, санітарний пропускник, палати тимчасового утримання поступаючих хво-

рих, реанімаційний бокс, у ряді випадків - рентгенкабінет.

Для дитячого, акушерського, інфекційного, шкіряно-венерологічного, тубе-

ркульозного, психіатричного відділень повинні бути окремі приймальні відділен-

ня і помешкання виписки хворих.

Площі приміщень приймальних відділень нормуються відповідно кількості

хворих, які будуть поступати на протязі доби.

Санітарний пропускник планується за поточним принципом і включає:

оглядову, роздягальню, ванно-душову, одягальню.

В інфекційному, туберкульозному, шкірно-венеричному відділенні одежу

поступаючого хворого направляють в дезінфекційне відділення, яке розміщують у

окремому корпусі в господарській зоні.

В господарській зоні розміщують також пральню, центральний харчоблок,

котельню, гаражі та інші підрозділи лікарні.

6. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації терапевтичного відділення. Санітарно–протиепідемічний режим.

Кожне лікарняне відділення призначене для хворих з однаковими захворю-

ваннями. Відділення повинне включати: палатні секції на 25-30 ліжок, з 6-8 палатами на 2-4 ліжка площею 7 м"7 на одне ліжко, не менше двох одноліжкових палат

площею 9-12 м" для важких соматичних та інфекційних хворих, кубатурою на

одного хворого 20-25 м З, об'ємом вентиляції 40-50 м з/ годину. Крім палат в палат-

ній секції передбачається кімната для денного перебування хворих площею 25 м"2 ,

засклена веранда (ЗО м ), лікувально-допоміжні приміщення: кабінет лікаря (8-9

м 2 ), процедурна-маніпуляційна (12-15м 2 ), пост медичної сестри (4 м 2 ), а в секціях

відділень хірургічного профілю - перев'язні (чиста і гнійна). Крім цього, повинні

бути: буфетна з їдальнею (на дві палатні секції площею 18 м ), кімната для чистої

та брудної білизни (по 4 м 2) , санітарний вузол з ванною (10 м2 ), туалетом для хво-

рих і персоналу, санітарна кімната (6-8 м~), коридор. Коридор може бути боковим,

з вікнами на північні румби або центральним, з світловими розривами (холами).

Оптимальною орієнтацією вікон палат у північній півкулі є південно-східна

та південна. Проте повинно бути передбачено 1 -2 палати з орієнтацією на північні

румби для важких хворих та хворих з гарячкою. Розміщення ліжок повинно бути

паралельне світлонесучій стіні для того, щоб хворий мав можливість відвернутись

від засліплюючої дії прямої сонячної радіації. Показники природного освітлення

(біля внутрішньої стіни) повинні бути: коефіцієнт природної освітленості - 1,3-

1,5%, світловий коефіцієнт - 1:4 - 1:6, кут падіння - не менше 27°, кут отвору - не

менше 5°, коефіцієнт заглиблення - не більше 2. Штучне освітлення повинне бути

загальне, 30-60 лк, та нічне чергове - 10-15 лк з світильниками в нижній частині

стін.

Вентиляція палат повинна забезпечуватись витяжними вентиляційними ка-

налами, наявністю кватирок та вікон, що відкриваються, а в сучасних лікарнях, і

кондиціонуванням повітря.

В відділеннях інфекційного профілю обладнуються : боксовані палати (з

ізоляцією кожного ліжка), напівбокси (ізольовані палати з загальним туалетом і

ванною), повні бокси (ізольовані палати з ванною та туалетом).

Операційний блок відділень хірургічного профілю розміщують в тупиково-

му виступі або окремому крилі лікарняної будівлі. В операційному блоці повинні

бути передбачені: операційна - ЗО м" (з розрахунку на 30-50 хірургічних ліжок у

відділенні; для складних операцій - площа 45-50 м 2 ), передопераці•й на - 10-20 м"2 ,

стерилізаційна (одна на дві операційні), наркозна-15 м", інструментальна, кабінет

хірурга (протокольна), лабораторія екстрених аналізів, гіпсова перев'язна, кабінет

пересувної діагностичної та реанімаційної апаратури, анестезіологічного облад-

нання, приміщення для чистої і брудної операційної білизни, мийна і душова для

операційної бригади, післяопераційні реанімаційні палати, туалети для персоналу,

кімната операційної сестри та інші у залежності від профілю хірургічного відді-

лення.

У відділеннях хірургічного профілю повинні бути передбачені чиста та

гнійна перев'язні.

Існують певні особливості планування дитячих відділень та лікарень, тубер-

кульозних, психіатричних та інших специфічних лікувально-профілактичних за-

кладів, які розглядаються в нормативних документах і можуть бути вивчені при

необхідності.

 

7. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації хірургічного відділення лікарні. Санітарно–протиепідемічний режим.

Кожне лікарняне відділення призначене для хворих з однаковими захворю-

ваннями. Відділення повинне включати: палатні секції на 25-30 ліжок, з 6-8 палатами на 2-4 ліжка площею 7 м"7 на одне ліжко, не менше двох одноліжкових палат

площею 9-12 м" для важких соматичних та інфекційних хворих, кубатурою на

одного хворого 20-25 м З, об'ємом вентиляції 40-50 м з/ годину. Крім палат в палат-

ній секції передбачається кімната для денного перебування хворих площею 25 м"2 ,

засклена веранда (ЗО м ), лікувально-допоміжні приміщення: кабінет лікаря (8-9

м 2 ), процедурна-маніпуляційна (12-15м 2 ), пост медичної сестри (4 м 2 ), а в секціях

відділень хірургічного профілю - перев'язні (чиста і гнійна). Крім цього, повинні

бути: буфетна з їдальнею (на дві палатні секції площею 18 м ), кімната для чистої

та брудної білизни (по 4 м 2) , санітарний вузол з ванною (10 м2 ), туалетом для хво-

рих і персоналу, санітарна кімната (6-8 м~), коридор. Коридор може бути боковим,

з вікнами на північні румби або центральним, з світловими розривами (холами).

Оптимальною орієнтацією вікон палат у північній півкулі є південно-східна

та південна. Проте повинно бути передбачено 1 -2 палати з орієнтацією на північні

румби для важких хворих та хворих з гарячкою. Розміщення ліжок повинно бути

паралельне світлонесучій стіні для того, щоб хворий мав можливість відвернутись

від засліплюючої дії прямої сонячної радіації. Показники природного освітлення

(біля внутрішньої стіни) повинні бути: коефіцієнт природної освітленості - 1,3-

1,5%, світловий коефіцієнт - 1:4 - 1:6, кут падіння - не менше 27°, кут отвору - не

менше 5°, коефіцієнт заглиблення - не більше 2. Штучне освітлення повинне бути

загальне, 30-60 лк, та нічне чергове - 10-15 лк з світильниками в нижній частині

стін.

Вентиляція палат повинна забезпечуватись витяжними вентиляційними ка-

налами, наявністю кватирок та вікон, що відкриваються, а в сучасних лікарнях, і

кондиціонуванням повітря.

В відділеннях інфекційного профілю обладнуються : боксовані палати (з

ізоляцією кожного ліжка), напівбокси (ізольовані палати з загальним туалетом і

ванною), повні бокси (ізольовані палати з ванною та туалетом).

Операційний блок відділень хірургічного профілю розміщують в тупиково-

му виступі або окремому крилі лікарняної будівлі. В операційному блоці повинні

бути передбачені: операційна - ЗО м" (з розрахунку на 30-50 хірургічних ліжок у

відділенні; для складних операцій - площа 45-50 м 2 ), передопераці•й на - 10-20 м"2 ,

стерилізаційна (одна на дві операційні), наркозна-15 м", інструментальна, кабінет

хірурга (протокольна), лабораторія екстрених аналізів, гіпсова перев'язна, кабінет

пересувної діагностичної та реанімаційної апаратури, анестезіологічного облад-

нання, приміщення для чистої і брудної операційної білизни, мийна і душова для

операційної бригади, післяопераційні реанімаційні палати, туалети для персоналу,

кімната операційної сестри та інші у залежності від профілю хірургічного відді-

лення.

У відділеннях хірургічного профілю повинні бути передбачені чиста та

гнійна перев'язні.

Існують певні особливості планування дитячих відділень та лікарень, тубер-

кульозних, психіатричних та інших специфічних лікувально-профілактичних за-

кладів, які розглядаються в нормативних документах і можуть бути вивчені при

необхідності.

 

8. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації акушерсько–гінекологічного відділення і пологового будинку. Санітарно–протиепідемічний режим.

Кожне лікарняне відділення призначене для хворих з однаковими захворю-

ваннями. Відділення повинне включати: палатні секції на 25-30 ліжок, з 6-8 палатами на 2-4 ліжка площею 7 м"7 на одне ліжко, не менше двох одноліжкових палат

площею 9-12 м" для важких соматичних та інфекційних хворих, кубатурою на

одного хворого 20-25 м З, об'ємом вентиляції 40-50 м з/ годину. Крім палат в палат-

ній секції передбачається кімната для денного перебування хворих площею 25 м"2 ,

засклена веранда (ЗО м ), лікувально-допоміжні приміщення: кабінет лікаря (8-9

м 2 ), процедурна-маніпуляційна (12-15м 2 ), пост медичної сестри (4 м 2 ), а в секціях

відділень хірургічного профілю - перев'язні (чиста і гнійна). Крім цього, повинні

бути: буфетна з їдальнею (на дві палатні секції площею 18 м ), кімната для чистої

та брудної білизни (по 4 м 2) , санітарний вузол з ванною (10 м2 ), туалетом для хво-

рих і персоналу, санітарна кімната (6-8 м~), коридор. Коридор може бути боковим,

з вікнами на північні румби або центральним, з світловими розривами (холами).

Оптимальною орієнтацією вікон палат у північній півкулі є південно-східна

та південна. Проте повинно бути передбачено 1 -2 палати з орієнтацією на північні

румби для важких хворих та хворих з гарячкою. Розміщення ліжок повинно бути

паралельне світлонесучій стіні для того, щоб хворий мав можливість відвернутись

від засліплюючої дії прямої сонячної радіації. Показники природного освітлення

(біля внутрішньої стіни) повинні бути: коефіцієнт природної освітленості - 1,3-

1,5%, світловий коефіцієнт - 1:4 - 1:6, кут падіння - не менше 27°, кут отвору - не

менше 5°, коефіцієнт заглиблення - не більше 2. Штучне освітлення повинне бути

загальне, 30-60 лк, та нічне чергове - 10-15 лк з світильниками в нижній частині

стін.

Вентиляція палат повинна забезпечуватись витяжними вентиляційними ка-

налами, наявністю кватирок та вікон, що відкриваються, а в сучасних лікарнях, і

кондиціонуванням повітря.

В відділеннях інфекційного профілю обладнуються : боксовані палати (з

ізоляцією кожного ліжка), напівбокси (ізольовані палати з загальним туалетом і

ванною), повні бокси (ізольовані палати з ванною та туалетом).

Операційний блок відділень хірургічного профілю розміщують в тупиково-

му виступі або окремому крилі лікарняної будівлі. В операційному блоці повинні

бути передбачені: операційна - ЗО м" (з розрахунку на 30-50 хірургічних ліжок у

відділенні; для складних операцій - площа 45-50 м 2 ), передопераці•й на - 10-20 м"2 ,

стерилізаційна (одна на дві операційні), наркозна-15 м", інструментальна, кабінет

хірурга (протокольна), лабораторія екстрених аналізів, гіпсова перев'язна, кабінет

пересувної діагностичної та реанімаційної апаратури, анестезіологічного облад-

нання, приміщення для чистої і брудної операційної білизни, мийна і душова для

операційної бригади, післяопераційні реанімаційні палати, туалети для персоналу,

кімната операційної сестри та інші у залежності від профілю хірургічного відді-

лення.

У відділеннях хірургічного профілю повинні бути передбачені чиста та

гнійна перев'язні.

Існують певні особливості планування дитячих відділень та лікарень, тубер-

кульозних, психіатричних та інших специфічних лікувально-профілактичних за-

кладів, які розглядаються в нормативних документах і можуть бути вивчені при

необхідності.

 

9. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації дитячого відділення лікарні і дитячих лікарень. Санітарно–протиепідемічний режим.

Кожне лікарняне відділення призначене для хворих з однаковими захворю-

ваннями. Відділення повинне включати: палатні секції на 25-30 ліжок, з 6-8 палатами на 2-4 ліжка площею 7 м"7 на одне ліжко, не менше двох одноліжкових палат

площею 9-12 м" для важких соматичних та інфекційних хворих, кубатурою на

одного хворого 20-25 м З, об'ємом вентиляції 40-50 м з/ годину. Крім палат в палат-

ній секції передбачається кімната для денного перебування хворих площею 25 м"2 ,

засклена веранда (ЗО м ), лікувально-допоміжні приміщення: кабінет лікаря (8-9

м 2 ), процедурна-маніпуляційна (12-15м 2 ), пост медичної сестри (4 м 2 ), а в секціях

відділень хірургічного профілю - перев'язні (чиста і гнійна). Крім цього, повинні

бути: буфетна з їдальнею (на дві палатні секції площею 18 м ), кімната для чистої

та брудної білизни (по 4 м 2) , санітарний вузол з ванною (10 м2 ), туалетом для хво-

рих і персоналу, санітарна кімната (6-8 м~), коридор. Коридор може бути боковим,

з вікнами на північні румби або центральним, з світловими розривами (холами).

Оптимальною орієнтацією вікон палат у північній півкулі є південно-східна

та південна. Проте повинно бути передбачено 1 -2 палати з орієнтацією на північні

румби для важких хворих та хворих з гарячкою. Розміщення ліжок повинно бути

паралельне світлонесучій стіні для того, щоб хворий мав можливість відвернутись

від засліплюючої дії прямої сонячної радіації. Показники природного освітлення

(біля внутрішньої стіни) повинні бути: коефіцієнт природної освітленості - 1,3-

1,5%, світловий коефіцієнт - 1:4 - 1:6, кут падіння - не менше 27°, кут отвору - не

менше 5°, коефіцієнт заглиблення - не більше 2. Штучне освітлення повинне бути

загальне, 30-60 лк, та нічне чергове - 10-15 лк з світильниками в нижній частині

стін.

Вентиляція палат повинна забезпечуватись витяжними вентиляційними ка-

налами, наявністю кватирок та вікон, що відкриваються, а в сучасних лікарнях, і

кондиціонуванням повітря.

В відділеннях інфекційного профілю обладнуються : боксовані палати (з

ізоляцією кожного ліжка), напівбокси (ізольовані палати з загальним туалетом і

ванною), повні бокси (ізольовані палати з ванною та туалетом).

Операційний блок відділень хірургічного профілю розміщують в тупиково-

му виступі або окремому крилі лікарняної будівлі. В операційному блоці повинні

бути передбачені: операційна - ЗО м" (з розрахунку на 30-50 хірургічних ліжок у

відділенні; для складних операцій - площа 45-50 м 2 ), передопераці•й на - 10-20 м"2 ,

стерилізаційна (одна на дві операційні), наркозна-15 м", інструментальна, кабінет

хірурга (протокольна), лабораторія екстрених аналізів, гіпсова перев'язна, кабінет

пересувної діагностичної та реанімаційної апаратури, анестезіологічного облад-

нання, приміщення для чистої і брудної операційної білизни, мийна і душова для

операційної бригади, післяопераційні реанімаційні палати, туалети для персоналу,

кімната операційної сестри та інші у залежності від профілю хірургічного відді-

лення.

У відділеннях хірургічного профілю повинні бути передбачені чиста та

гнійна перев'язні.

Існують певні особливості планування дитячих відділень та лікарень, тубер-

кульозних, психіатричних та інших специфічних лікувально-профілактичних за-

кладів, які розглядаються в нормативних документах і можуть бути вивчені при

необхідності.

 

10. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення лікарні. Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій. Санітарно–протиепідемічний режим.

Кожне лікарняне відділення призначене для хворих з однаковими захворю-

ваннями. Відділення повинне включати: палатні секції на 25-30 ліжок, з 6-8 палатами на 2-4 ліжка площею 7 м"7 на одне ліжко, не менше двох одноліжкових палат

площею 9-12 м" для важких соматичних та інфекційних хворих, кубатурою на

одного хворого 20-25 м З, об'ємом вентиляції 40-50 м з/ годину. Крім палат в палат-

ній секції передбачається кімната для денного перебування хворих площею 25 м"2 ,

засклена веранда (ЗО м ), лікувально-допоміжні приміщення: кабінет лікаря (8-9

м 2 ), процедурна-маніпуляційна (12-15м 2 ), пост медичної сестри (4 м 2 ), а в секціях

відділень хірургічного профілю - перев'язні (чиста і гнійна). Крім цього, повинні

бути: буфетна з їдальнею (на дві палатні секції площею 18 м ), кімната для чистої

та брудної білизни (по 4 м 2) , санітарний вузол з ванною (10 м2 ), туалетом для хво-

рих і персоналу, санітарна кімната (6-8 м~), коридор. Коридор може бути боковим,

з вікнами на північні румби або центральним, з світловими розривами (холами).

Оптимальною орієнтацією вікон палат у північній півкулі є південно-східна

та південна. Проте повинно бути передбачено 1 -2 палати з орієнтацією на північні

румби для важких хворих та хворих з гарячкою. Розміщення ліжок повинно бути

паралельне світлонесучій стіні для того, щоб хворий мав можливість відвернутись

від засліплюючої дії прямої сонячної радіації. Показники природного освітлення

(біля внутрішньої стіни) повинні бути: коефіцієнт природної освітленості - 1,3-

1,5%, світловий коефіцієнт - 1:4 - 1:6, кут падіння - не менше 27°, кут отвору - не

менше 5°, коефіцієнт заглиблення - не більше 2. Штучне освітлення повинне бути

загальне, 30-60 лк, та нічне чергове - 10-15 лк з світильниками в нижній частині

стін.

Вентиляція палат повинна забезпечуватись витяжними вентиляційними ка-

налами, наявністю кватирок та вікон, що відкриваються, а в сучасних лікарнях, і

кондиціонуванням повітря.

В відділеннях інфекційного профілю обладнуються : боксовані палати (з

ізоляцією кожного ліжка), напівбокси (ізольовані палати з загальним туалетом і

ванною), повні бокси (ізольовані палати з ванною та туалетом).

Операційний блок відділень хірургічного профілю розміщують в тупиково-

му виступі або окремому крилі лікарняної будівлі. В операційному блоці повинні

бути передбачені: операційна - ЗО м" (з розрахунку на 30-50 хірургічних ліжок у

відділенні; для складних операцій - площа 45-50 м 2 ), передопераці•й на - 10-20 м"2 ,

стерилізаційна (одна на дві операційні), наркозна-15 м", інструментальна, кабінет

хірурга (протокольна), лабораторія екстрених аналізів, гіпсова перев'язна, кабінет

пересувної діагностичної та реанімаційної апаратури, анестезіологічного облад-

нання, приміщення для чистої і брудної операційної білизни, мийна і душова для

операційної бригади, післяопераційні реанімаційні палати, туалети для персоналу,

кімната операційної сестри та інші у залежності від профілю хірургічного відді-

лення.

У відділеннях хірургічного профілю повинні бути передбачені чиста та

гнійна перев'язні.

Існують певні особливості планування дитячих відділень та лікарень, тубер-

кульозних, психіатричних та інших специфічних лікувально-профілактичних за-

кладів, які розглядаються в нормативних документах і можуть бути вивчені при

необхідності.

Внутрішньолікарняні інфекції (ВЛІ) це:

— інфекційний стан, який дістав хворий у лікувальній установі;

— інфекційні захворювання, набуті хворими у лікувальних закладах;

— будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, що уражає пацієнта внаслідок його госпіталізації або відвідування лікувальної установи з метою лікування, а також медичний персонал під час виконання ним роботи.

Симптоми ВЛІ можуть проявитись як у лікарні так і за її межами у залежності від інкубаційного періоду.

Чому ВЛІ заслуговують на увагу? В першу чергу через чисельні негативні наслідки, серед яких необхідно в першу чергу відзначити:

— додаткове негативне навантаження на здоров’я пацієнта і персоналу;

— збільшення витрат на лікування та економічні витрати (лікарняні бюлетені);

— збільшення термінів госпіталізації;

— ускладнення проявів та перебігу основної хвороби;

— зниження ефективності лікування основної хвороби;

— небажана можливість залишитись носієм збудників хвороб на тривалий термін;

— небезпека для оточуючих, сім’ї та ін. у випадку появи ознак захворювання після закінчення госпіталізації та лікування, адже інкубаційний період хвороб є доволі різний (Додаток 1).

Нині ще немає можливості викласти у суворій послідовності першорядні та другорядні джерела, збудники та шляхи передачі ВЛІ, адже для них характерна поліетіологічність, неповний облік, і відповідно недостатній аналіз таких станів. Однак, аналізуючи наукові публікації, відповідні матеріали санітарно-епідеміологічної служби та інші джерела доцільно вважати, що основними джерелами ВЛІ є:

а) хворі, медичний персонал, відвідувачі;

б) хірургічні інструменти та ін’єкційні матеріали (кров та її препарати);

в) зонди та катетери;

г) білизна, посуд, їжа, предмети догляду за хворими та прибирання приміщень;

д) іграшки, телефонні апарати, сходові поручні, дверні ручки тощо.

Причин, що зумовлюють появу ВЛІ дуже багато, однак провідними серед них є:

— зростання чисельності дитячого та дорослого населення із хронічними захворюваннями:

— втрата (зниження) природного імунітету;

— велика концентрація хворих та персоналу, і особливо в лікарнях з централізованим типом забудови;

— ускладнення оперативних втручань, збільшення терміну тривалості операцій та госпіталізації;

— надлишкова, і доволі часто необґрунтоване вживання антибіотиків;

— старіння лікарняних споруд, приміщень, комунікаційних мереж, обладнання, меблів, інвентарю тощо;

— дефіцит мийних та дезінфікуючих матеріалів, разових шприців, матеріалів для забезпечення дотримання стерильності та ін.

— недостатній рівень санітарно-гігієнічних та медичних знань серед населення.

2. Найбільш ймовірними шляхами передачі ВЛІ слід вважати:

3. — аерозольний шлях (повітряно-крапельний та повітряно-пиловий);

4. — контактний та фекально-оральний шлях, де найбільшим ризиком є оперативні втручання, пологи, ін’єкції та ендоскопічні дослідження;

5. — трансмісійний (через кровосмокчущих комах: воші, комарі);

6. — зоонозний шлях (антропозоонози);

7. — аліментарний (вірусні гепатити, харчові отруєння і ін.).

8. Навіть приймаючи до уваги, що ВЛІ характеризуються поліетіологічністю та асоціацією мікроорганізмів слід знати, що частими винуватцями є одні і ті ж самі мікроорганізми (Додаток 2).

9. Профілактика ВЛІ об’єднує великий комплекс заходів та засобів, а їх узагальнена схема відтінена на малюнку 2.

 

Як видно із наданої схеми тут значне місце з профілактики ВЛІ займають:

Адміністративні заходи, які, насамперед, передбачають, що

— головний лікар, керуючись відповідними законодавчими, нормативними та інструктивними положеннями:

а) несе відповідальність за організацію роботи лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ), в тому числі і за профілактику ВЛІ;

б) визначає функціональні обов’язки заступників та керівників структурних підрозділів ЛПЗ з питань профілактики, обліку та аналізу причин ВЛІ (Додаток 3);

в) контролює обов’язкове проходження лікарняним персоналом попередніх (при оформленні на роботу) та періодичних (за окремим графіком) медичних оглядів (Додаток 4);

г) турбується про належні умови перебування пацієнтів, охорону та гігієну праці персоналу ЛПЗ.

Інженерно-технічні заходи в першу чергу передбачають суворе дотримання будівельних норм та правил, а також забезпечення правильної експлуатації споруд та інженерних мереж, створює надійну основу та умови для профілактики ВЛІ. У стислому виді такі заходи передбачають:

— експертизу та погодження проектів будівництва (реконструкції або капітального ремонту) ЛПЗ;

— суворий контроль ( технічний нагляд) за реалізацією проекту;

— принциповий підхід до прийняття об’єкту до експлуатації;

— інженерне забезпечення експлуатації та функціонування споруд (своєчасний ремонт), вентиляції та енергопостачання мереж опалення, питного та гарячого водопостачання, водовідведення та ін. (Додаток 5).

Санітарно-гігієнічні заходи базуються на здійсненні як попереджувального, так і поточного санітарного наглядів.

В епідеміологічному плані профілактика ВЛІ передбачає: попередження та знищення носіїв, розрив шляхів передачі збудників та зміцнення резистентності організму як пацієнтів, так і лікарів, допоміжного медичного та технічного персоналу. У найбільш стислій формі санітарно-гігієнічні заходи з профілактики ВЛІ доцільно розглянути в контексті запровадження повсякденного санітарно-протиепідемічного режиму ЛПЗ (табл. 2).

 

Таблиця 2





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 184.72.102.217 (0.032 с.)