Змістовий модуль 3. Екологія людини



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Змістовий модуль 3. Екологія людини



1. Методологічні принципи вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення. мета, завдання та програми досліджень.

Розрізняють 4 основних методи вивчення впливу навколишнього середовища на здоров’я населення: епідеміологічний метод, метод санітарного обстеження та метод натурного гігієнічного експерименту, метод лабораторного гігієнічного експерименту.

Епідеміологічний метод — являє собою сукупність способів вивчення здоров’я населення, що знаходиться в умовах під впливом різних ендогенних (генетичних, ендокринних тощо) та природних (хімічних, фізичних, біологічних, психогенних тощо) чинників.

Розрізняють чотири основних різновиди (методики) реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров’я населення:

1) санітарно—статистичний — що передбачає використання даних офіційних облікових документів та звітів, які містять інформацію, необхідну для розрахунку різних показників здоров’я.

2) медичне обстеження популяцій — що зумовлює обстеження групи населення, яке зазнає впливу певних чинників навколишнього середовища. При цьому спеціально організована група лікарів різного профілю (терапевт, хірург, педіатр, акушер—гінеколог, невропатолог, отоларинголог, стоматолог, дерматолог, офтальмолог та ін.) обстежує організовані або неорганізовані групи населення, виявляє найбільш ранні ознаки хвороб, реєструє людей з хронічними захворюваннями, які не зверталися за медичною допомогою. У ході медичного обстеження популяцій використовують безпечні і відносно прості клінічні, фізіологічні, біохімічні, імунобіологічні методи і тестові методики, за якими можна зробити висновок про стан здоров’я людей.

3) Методика клінічного спостереження за спеціально—відібраними людьми— це поглиблене клінічне інстументально-лабораторне обстеження та динамічне лікарське спостереження, що проводиться у стаціонарних умовах, за спеціально відібраною групою людей із застосуванням сучасних засобів медичної діагностики.

4) Натурний експеримент — являє собою комплексне вивчення здоров’я групи людей, які зазнають гострого або хронічного впливу певного чинника навколишнього середовища. Як приклад натурного експерименту можна визначити комплексне вивчення стану здоров’я людей, що мешкають у районі викидів в атмосферу АЕС та ТЕЦ, у місцях з інтенсивним застосуванням у сільському господарстві засобів захисту рослин тощо.

Метод санітарного обстеження — полягає в тому, що лікар— гігієніст на підставі власних спостережень та опитування населення за спеціально розробленою картою здійснює санітарний опис досліджуваного чинника і складає висновок щодо санітарнітарного стану обстежуваного об’єкта (промислового підприємства, дитячого дошкільного закладу, школи, джерела водопостачання, населеного пункту тощо). Закінчується санітарне обстеження об’єкта складанням акта санітарного обстеження за установленою формою з конкретним викладенням санітарних порушень і недоліків, які були виявлені, та пропозиціями щодо негайного їх усунення. За матеріалами санітарного обстеження лікар— гігієніст розробляє заходи щодо охорони здоров’я та зменшення несприятливого впливу несприятливих чинників довкілля на санітарні умови життя населення. Ці заходи у вигляді санітарного припису надсилаються керівнику об’єкта для внесення до комплексного плану соціально—економічного розвитку підприємства, району, міста.

Розрізняють два види методу санітарного обстеження об’єктів:

1) санітарний опис — тобто оцінка санітарного стану об’єкта навколишнього середовища за зовнішніми ознаками;

2) поглиблене санітарне обстеження із застосуванням інструментально— лабораторних досліджень чинників навколишнього середовища.

У залежності від того, які чинники вивчаються, використовують достатньо різноманітні інструментально—лабораторні методи дослідження.

Фізичні методи застосовують з метою визначення температури, вологості, швидкості руху повітря, атмосферного тиску, шуму, вібрації та інших фізичних чинників навколишнього середовища.

Хімічні методи дозволяють здійснювати гігієнічну оцінку хімічного складу харчових продуктів, грунту, води, повітря.

Біологічні методи — використовують для визначення наявності та кількісних співвідношень у повітрі, воді, грунті, харчових продуктах біологічних об’єктів — тварин, рослин, комах, мікроорганізмів, гельмінтів, вірусів за допомогою мікробіологічних, гельмінтологічних, вірусологічних, гідробіологічних методик.

Санітарно— статистичні методивикористовуються для поглибленої та узагальненої кількісної характеристики об’єктів навколишнього середовища. До цієї категорії належать методи розрахунку середніх величин, сезонних коливань, показників розподілу і наочності, інших екстенсивних та інтенсивних показників, показників кореляційного, регресійного та дисперсійного аналізу.

Географічні методи застосовують з метою кількісної та якісної характеристики об’єктів навколишнього середовища на території великих регіонів. Це, насамперед, картографічний метод, який дозволяє скласти карти хімічного складу грунту, води, повітря, наземних і підземних геофізичних формувань, інсоляції території, роза вітрів тощо.

Метод натурного гігієнічного експерименту — полягає в тому, що лікар— гігієніст у реальних (натурних) умовах виробничої або побутової діяльності і життя людей вивчає чинники навколишнього середовища, надає їм якісну та кількісну гігієнічну характеристику і виявляє їх вплив на ступінь їх впливу здоров’я населення.

Виділяють два види методу натурного гігієнічного експерименту:

1) натурний гігієнічний експеримент, що передбачає вивчення впливу навколишнього середовища на здоров’я населення;

2) натурний гігієнічний експеримент, що передбачає вивчення якісної та кількісної характеристик незміненого або зміненого (денатурованого) навколишнього природного середовища внаслідок трудової та побутової діяльності людини.

Метод лабораторного гігієнічного експерименту — полягає в тому, що в лабораторних умовах, на математичних, кібернетичних, санітарно—технічних та інших моделях або лабораторних установках проводять дослідження з метою обгрунтування гігієнічних нормативів: ГДК, ГДД, ГДР, ОБРВ (орієнтовно безпечний рівень впливу), БЗК (безпечна залишкова кількість) тощо. Розрізняють такі види лабораторного гігієнічного експерименту:

1) лабораторний гігієнічний експеримент, що передбачає вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я людей і може проводитися на людях— добровольцях або на тваринах з наступною екстраполяцією одержаних результатів на людину;

2) лабораторний гігієнічний експеримент що передбачає вивчення чинників навколишнього середовища, коли згідно з заданою програмою лікар—гігієніст вивчає якісні і кількісні характеристики параметрів довкілля, їх зміни внаслідок впливу тих або інших забруднювачів у лабораторних умовах, на лабораторних моделях або установках .

На відміну від натурного експерименту метод лабораторного експерименту дозволяє точніше створювати і змінювати параметри досліджуваних чинників і, отже, здійснювати адекватне прогнозування ситуацій, які можуть виникати в реальних умовах життя людей.

 

2. Форми, методи та схеми досліджень здоров’я населення у зв’язку з впливом чинників забрудненого навколишнього середовища. Поняття про зони спостереження.

Розрізняють 4 основних методи вивчення впливу навколишнього середовища на здоров’я населення: епідеміологічний метод, метод санітарного обстеження та метод натурного гігієнічного експерименту, метод лабораторного гігієнічного експерименту.

Епідеміологічний метод — являє собою сукупність способів вивчення здоров’я населення, що знаходиться в умовах під впливом різних ендогенних (генетичних, ендокринних тощо) та природних (хімічних, фізичних, біологічних, психогенних тощо) чинників.

Розрізняють чотири основних різновиди (методики) реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров’я населення:

1) санітарно—статистичний — що передбачає використання даних офіційних облікових документів та звітів, які містять інформацію, необхідну для розрахунку різних показників здоров’я.

2) медичне обстеження популяцій — що зумовлює обстеження групи населення, яке зазнає впливу певних чинників навколишнього середовища. При цьому спеціально організована група лікарів різного профілю (терапевт, хірург, педіатр, акушер—гінеколог, невропатолог, отоларинголог, стоматолог, дерматолог, офтальмолог та ін.) обстежує організовані або неорганізовані групи населення, виявляє найбільш ранні ознаки хвороб, реєструє людей з хронічними захворюваннями, які не зверталися за медичною допомогою. У ході медичного обстеження популяцій використовують безпечні і відносно прості клінічні, фізіологічні, біохімічні, імунобіологічні методи і тестові методики, за якими можна зробити висновок про стан здоров’я людей.

3) Методика клінічного спостереження за спеціально—відібраними людьми— це поглиблене клінічне інстументально-лабораторне обстеження та динамічне лікарське спостереження, що проводиться у стаціонарних умовах, за спеціально відібраною групою людей із застосуванням сучасних засобів медичної діагностики.

4) Натурний експеримент — являє собою комплексне вивчення здоров’я групи людей, які зазнають гострого або хронічного впливу певного чинника навколишнього середовища. Як приклад натурного експерименту можна визначити комплексне вивчення стану здоров’я людей, що мешкають у районі викидів в атмосферу АЕС та ТЕЦ, у місцях з інтенсивним застосуванням у сільському господарстві засобів захисту рослин тощо.

Метод санітарного обстеження — полягає в тому, що лікар— гігієніст на підставі власних спостережень та опитування населення за спеціально розробленою картою здійснює санітарний опис досліджуваного чинника і складає висновок щодо санітарнітарного стану обстежуваного об’єкта (промислового підприємства, дитячого дошкільного закладу, школи, джерела водопостачання, населеного пункту тощо). Закінчується санітарне обстеження об’єкта складанням акта санітарного обстеження за установленою формою з конкретним викладенням санітарних порушень і недоліків, які були виявлені, та пропозиціями щодо негайного їх усунення. За матеріалами санітарного обстеження лікар— гігієніст розробляє заходи щодо охорони здоров’я та зменшення несприятливого впливу несприятливих чинників довкілля на санітарні умови життя населення. Ці заходи у вигляді санітарного припису надсилаються керівнику об’єкта для внесення до комплексного плану соціально—економічного розвитку підприємства, району, міста.

Розрізняють два види методу санітарного обстеження об’єктів:

1) санітарний опис — тобто оцінка санітарного стану об’єкта навколишнього середовища за зовнішніми ознаками;

2) поглиблене санітарне обстеження із застосуванням інструментально— лабораторних досліджень чинників навколишнього середовища.

У залежності від того, які чинники вивчаються, використовують достатньо різноманітні інструментально—лабораторні методи дослідження.

Фізичні методи застосовують з метою визначення температури, вологості, швидкості руху повітря, атмосферного тиску, шуму, вібрації та інших фізичних чинників навколишнього середовища.

Хімічні методи дозволяють здійснювати гігієнічну оцінку хімічного складу харчових продуктів, грунту, води, повітря.

Біологічні методи — використовують для визначення наявності та кількісних співвідношень у повітрі, воді, грунті, харчових продуктах біологічних об’єктів — тварин, рослин, комах, мікроорганізмів, гельмінтів, вірусів за допомогою мікробіологічних, гельмінтологічних, вірусологічних, гідробіологічних методик.

Санітарно— статистичні методивикористовуються для поглибленої та узагальненої кількісної характеристики об’єктів навколишнього середовища. До цієї категорії належать методи розрахунку середніх величин, сезонних коливань, показників розподілу і наочності, інших екстенсивних та інтенсивних показників, показників кореляційного, регресійного та дисперсійного аналізу.

Географічні методи застосовують з метою кількісної та якісної характеристики об’єктів навколишнього середовища на території великих регіонів. Це, насамперед, картографічний метод, який дозволяє скласти карти хімічного складу грунту, води, повітря, наземних і підземних геофізичних формувань, інсоляції території, роза вітрів тощо.

Метод натурного гігієнічного експерименту — полягає в тому, що лікар— гігієніст у реальних (натурних) умовах виробничої або побутової діяльності і життя людей вивчає чинники навколишнього середовища, надає їм якісну та кількісну гігієнічну характеристику і виявляє їх вплив на ступінь їх впливу здоров’я населення.

Виділяють два види методу натурного гігієнічного експерименту:

1) натурний гігієнічний експеримент, що передбачає вивчення впливу навколишнього середовища на здоров’я населення;

2) натурний гігієнічний експеримент, що передбачає вивчення якісної та кількісної характеристик незміненого або зміненого (денатурованого) навколишнього природного середовища внаслідок трудової та побутової діяльності людини.

Метод лабораторного гігієнічного експерименту — полягає в тому, що в лабораторних умовах, на математичних, кібернетичних, санітарно—технічних та інших моделях або лабораторних установках проводять дослідження з метою обгрунтування гігієнічних нормативів: ГДК, ГДД, ГДР, ОБРВ (орієнтовно безпечний рівень впливу), БЗК (безпечна залишкова кількість) тощо. Розрізняють такі види лабораторного гігієнічного експерименту:

1) лабораторний гігієнічний експеримент, що передбачає вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я людей і може проводитися на людях— добровольцях або на тваринах з наступною екстраполяцією одержаних результатів на людину;

2) лабораторний гігієнічний експеримент що передбачає вивчення чинників навколишнього середовища, коли згідно з заданою програмою лікар—гігієніст вивчає якісні і кількісні характеристики параметрів довкілля, їх зміни внаслідок впливу тих або інших забруднювачів у лабораторних умовах, на лабораторних моделях або установках .

На відміну від натурного експерименту метод лабораторного експерименту дозволяє точніше створювати і змінювати параметри досліджуваних чинників і, отже, здійснювати адекватне прогнозування ситуацій, які можуть виникати в реальних умовах життя людей.

Загальна схема виявлення та оцінки взаємозв’язків чинників навколишнього середовища та здоров’я населення включає проведення наступних етапів:

На 1 етапі: проводиться визначення мети, завдань і програми дослідження.

На 2 етапі: здійснюють вибір зони спостереження.

Зона спостереження – це досліджувана та контрольна території, що характеризуються ідентичними умовами проживання і діяльності населення, а відрізняються спрямованістю, поширенням та інтенсивністю впливу досліджуваних етіологічних чинників навколишнього середовища, і обмежені необхідною кількістю контингентів, що спостерігаються.

На 3 етапі: проводять оцінку санітарно-гігієнічної ситуації в зоні (зонах) спостереження.

Далі, на 4 етапі: вибирають спосіб реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров’я населення. Існують такі способи:

— санітарно-статистичне дослідження;

— медичне обстеження;

— клінічне спостереження за спеціально відібраними людьми;

— натурний епідеміологічний експеримент.

5-ий етап: вибір форми проведення дослідження.

Всі вказані вище способи реалізації епідеміологічного методу можуть здійснюватись у формі так званих поперечних та поздовжніх досліджень

6 етап: визначення мінімального обсягу вибірки.

7 етап: збір даних про здоров’я населення.

8 етап: розрахунок показників та індексів здоров’я.

9 етап: оцінка зв’язку між чинниками середовища та здоров’ям населення (математичне моделювання).

Таким чином, до основних етапів вивчення впливу забрудненого (денатурованого) навколишнього середовища на здоров'я населення відносять.

1. Планування дослідження та складання його програми.

2. Пошук інформації щодо якості та кількості показників забруднення навколишнього середовища (повітря, води, ґрунту) в різних мікрорайонах населених місць.

3. Вибір зон (мікрорайонів) спостереження.

4. Вибір контингенту населення та формування груп для вивчення стану здоров'я.

5. Вибір методів вивчення стану здоров'я.

6. Вибір показників стану здоров'я населення.

7. Організація спостережень за рівнем забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту, харчових продуктів.

8. Санітарно-гігієнічна характеристика зон спостереження, що були вибрані.

9. Вивчення стану здоров'я населення.

10. Статистична обробка та аналіз отриманих результатів.

11. Гігієнічна оцінка умов життя та розробка заходів щодо оздоровлення навколишнього середовища та населення.

13. Пошук кореляційних зв'язків між показниками стану здоров'я з різними забруднювачами оточуючого середовища.

Зони спостереження – досліджувані території (дослідна і контрольна), що характеризуються ідентичними умовами проживання та діяльності населення, але відрізняються спрямованістю, поширенням та інтенсивністю впливу досліджуваних етіологічних чинників навколишнього середовища, обмежені необхідною кількістю контингентів спостереження.

Рекомендується для дослідження відбирати такі групи населення, які найбільш чутливі та зазнають найбільшого впливу фактору, що вивчається.

У відібраних зонах спостереження ретельно досліджується санітарно-гігієнічна ситуація, проводяться лабораторне та інструментальне вивчення інтенсивності дії всіх факторів та дається їм гігієнічна оцінка.

У зонах, відібраних для дослідження вивчення здоров’я населення проводиться вивчення стану здоров¢я людей за допомогою епідеміологічного методу та основних способів його реалізації – санітарно-статистичного дослідження, медичного обстеження, клінічного спостереження та натурного епідеміологічного експерименту. Залежно від методологічної спрямованості гігієнічні дослідження впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення можна звести до п’яти принципових схем вивчення

 

3. Методи оцінки забруднення навколишнього середовища та здоров’я населення. Визначення інтегрального індексу здоров’я. Поняття про комбіновану, комплексну та поєднану дію чинників навколишнього середовища на здоров’я людини.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.122.9 (0.012 с.)