Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу

Експрес оцінка функціональної готовності дитини до вступу та система-

тичного навчання у школі проводиться на підставі результатів виконання компле-

ксного психофізіологічного тесту Керна-Ірасека, показників дослідження якості

звуковимови та точності координації рухів.

Тест Керна Ірасека складається з трьох завдань: 1) малювання людини; 2)

перемальовування короткої фрази з 3 - 4 слів; 3) перемальовування групи крапок.

Кожне завдання оцінюється у балах (найкраща оцінка - 1 бал, найгірша - 5 балів).

Сума даних виконання окремих завдань є загальним результатом дослідження.

Перше завдання полягає в тому, що дитина повинна намалювати фігуру лю-

дини без будь-яких установок з боку дослідника, друге - в тому, що дитина копіює фразу з трафарету, який виготовлений заздалегідь і вміщує просту коротку

фразу, наприклад: "Він їв суп" або "Вона пила сік", третє - в тому, що дитина

протягом 1 хвилини дивиться на трафарет, а потім намагається відтворити форму

розстановки і кількість крапок на листі паперу. Критерії загальної оцінки резуль-

татів тестування: висока готовність до навчання у школі - до 5 балів, середня

готовність - 6 - 10 балів, низька готовність - понад 11 балів.

Оцінка якості та чистоти звуковимови проводиться під час словесного

відтворення слів, що достатньо важко артикулюються, таких як: рак, чапля, яйце,

сокира, лопата, стілець, газета, зима, мишка, риба, чайка, ключ.

Точність координації рухів і, отже, готовність до сприйняття навичок пись-

ма, визначають за допомогою тесту "Вирізання кола". Дитині пропонують картку,

на якій зображені сім кіл, що розташовані на відстані 1 мм одне від одного. Сере-

днє коло відмічено потовщеною лінією і має діаметр, який дорівнює 50 мм. Май-

бутній школяр повинен вирізати коло за потовщеною лінією протягом 1 хвилини.

Відрахунок часу розпочинається з того моменту, коли ножиці доторкнуться до

потовщеної лінії. Оцінюють час та якість виконання тесту.

5. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та улаштування загальноосвітньої школи. Санітарно–протиепідемічний режим.

Основними гігієнічними принципами проектування загальноосвітніх шкіл є:

─ забезпечення сприятливих умов для навчально-виховного процесу;

─ забезпечення оптимального світлового режиму;

─ створення умов для фізичного виховання;

─ створення умов для роботи груп подовженого дня;

─ забезпечення умов для організації раціонального харчування учнів;

─ створення умов для відпочинку дітей та підлітків;

─ створення умов для організації культурно-масової роботи.

Радіус обслуговування шкіл повинен складати не більше 15 хвилин пішохідної доступності, тобто 500 м. Загальноосвітні школи дозволяється розміщати на відстані транспортної доступності (15 хвилин для І ступені освіти і 30 хвилин для ІІ-ІІІ ступенів освіти). Максимальний радіус обслуговування учнів ІІ-ІІІ ступенів освіти становить 15 км.

На земельній ділянці школи повинні бути передбачені такі зони: навчальна, навчально-виробнича, фізкультурно-спортивна, навчально-дослідна, відпочинку, господарча і житлова (для шкіл-інтернатів). Під озеленення відводиться 45-50% земельної ділянки. У навчальну зону входять навчальні корпуси з прилеглою територією. Будівлі школи розміщуються на відстані 25 м від червоної лінії. На такій же відстані від вікон навчальних приміщень розташовують спортивні майданчики. Навчально-виробнича зона включає: навчально-виробничі майстерні, навчальні полігони і лабораторії. Фізкультурні майданчики варто обгороджувати зеленими насадженнями. Майданчики для учнів І ступеня облаштовуються тіньовими навісами з ослонами. Навчально-дослідна зона передбачається при проведенні занять з біології на земельній ділянці. Зона відпочинку складається з майданчиків активного та тихого відпочинку. основними елементами зони відпочинку є майданчики: для активного відпочинку першокласників, активних ігор учнів 2-4 класів, активних ігор учнів 5-12 класів, тихого відпочинку учнів 5-12 класів. Площадки для активного відпочинку розміщують біля виходів із будинку. Господарча зона повинна мати окремий в’їзд. У ній розміщуються склади, гаражі, підсобні приміщення, сміттєзбірники, надвірні туалети. Розміри зон залежать від типу і місткості школи. площа навчальної зони складає 850 - 1220 м² (для І ступеня), 5450 – 7600 м² (для І-ІІ ступенів) і 5610 - 7760 м² (І-ІІІ ступенів). Площа навчально-дослідної зони коливається від 180 до 4420 м², відпочинку від 420 м² до 2145 м², господарської від 400 м² до 750 м².

 

 

Загально-освітні школи розміщуються в окремих будинках, і найкращим типом забудови є блочно-секційний і павільонний. Передбачаються наступні групи приміщень: навчальні (класи, універсальні та спеціальні навчальні кабінети, лабораторії), навчально-виробничі, фізкультурно-спортивні, бібліотека, харчування, медичні, адміністративно-службові та допоміжні

Приміщення загальноосвітніх шкіл групуються за віковими групами учнів ті по функціональним особливостям навчально-виховного процесу. Основними з яких є наступні: навчальні секції для учнів 1-х класів (класи, рекреація, гардеробна, санвузли, ігрові, спальна), навчальні секції для учнів 2-4 класів (класні приміщення, універсальне приміщення для групи подовженого дня, майстерні для трудового навчання, рекреація, сан. вузли), навчальні секції для 5-12 класів. у секцію не повинно входити більше трьох паралелей для дітей одного класу, або двох паралелей для учнів суміжних класів. Зазначені навчальні секції проектуються непрохідними для учнів інших класів. Навчальтна секція для учнів перших класів повинна мати окремий вхід на пришкільну ділянку. Приміщення, що є джерелами шуму, вібрації, пилу і запахів ізолюються від навчальних приміщень, як правило розміщуються в окремому блоці.

Висота поверху навчальних приміщень проектується не меншою 3,6 м, а висота приміщень в чистоті – не менше 3 м. Ширина рекреаційних приміщень при однобічному розміщені навчальних приміщень на менше 2,8 м. стіни навчальних приміщень повинні бути вологостійкими і забезпечувати прибирання вологим способом, підлога дерев’яна чи лінолеум на теплій основі.

Усі навчальні приміщення повинні мати природне освітлення. Оптимальною є південна та південно-східна орієнтація вікон, а для лабораторій також і східна. Архітектурно-планове рішення передбачає ширину міжвіконних простінків – 0,5 м, висоту підвіконня – 0,8м, кут отвору 5⁰, СК не менше ніж 1:4 – 1:5, КПО – 1,5 %. Глибина приміщень до 6 м, при більшій застосовується двобічне освітлення. Штучне освітлення проектується виходячи з рівня освітленості 300 лк на робочій поверхні для люмінісцентних ламп і 150 лк при використанні ламп розжарювання (потужність освітлення становить відповідно 24 Вт/ м² і 36 Вт/ м²). Світильники розміщуються в два ряди паралельно вікнам з відстанню між ними 2,5 м.

Парти слід розміщувати таким чином, щоб відстань від зовнішньої стіни до третього ряду парт була не меншою ніж 0,5 м, від внутрішньої стіни до третього ряду парт – 0,5 м, від задньої стіни до до останніх парт – 0,65 м, від класної дошки до перших парт – 2 м і між рядами – 0,6 м. Класні дошки можуть бути стаціонарними, тобто настінними, і пересувними, або переносними. Класну дошку в 1-4 класах слід розміщувати на висоті 80-85 см, а в старших класах на висоті 90-95 см над підлогою. Поверхня класних дошок повинна бути рівною, матовою, рівномірно пофарбованою в темно-зелений, темно-бронзовий, чорний або білий кольори, водостійкою. використання для їхнього виготовлення синтетичних матеріалів неприпустиме. На нижній частині дошки має бути виступ для крейди та губки.

Школи обладнуються системами холодного та гарячого водопостачання, підведення холодної і гарячої води забезпечується до умивальників навчальних приміщень, майстерень, медпункту, їдальні, душових, туалетів.

 

Санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режим у школі забезпечується оптимальним співвідношенням інтелектуального та фізичного навантаження, тривалості навчальних занять і відпочинку, здійсненням комплексу заходів з фізичного виховання та загартування дітей, організацією раціонального харчування, профілактикою травматизму, дотриманням протиепідемічних заходів, вимог техніки безпеки.
Відповідальність за додержання санітарно-гігієнічних правил і норм покладається на засновника, директора та працівників школи, контроль - на засновника та директора, медичних працівників закладу, нагляд - на установу державної санітарно-епідеміологічної служби.

 

6. Гігієнічні основи навчально–виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до навчальних посібників, розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення).

Гігієнічна оцінка організації навчального процесу у школі передбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації уроку.

Контроль за навчальним розпорядком пов’язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між ними та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану.

Основними елементами санітарно—гігієнічного нагляду за розкладом занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров’я та морфофункціональним можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності учнів, вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозташування (наявнiсть здвоєних урокiв, розміщення поряд урокiв з предметів, подібних за змiстом або за видом дiяльностi, наприклад, рiдна мова та iноземна мова, алгебра та геометрiя i т.д.).

Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості (1 група: математика, іноземна мова; 2 група — хімія, фізика; 3 група — рідна мова, історія, географія; 4 група — природознавство, література; 5 група — фізична культура, музика, праця) або рангову шкалу складності шкільних предметів (математика — 11 балів; іноземна мова — 10; фізика, хімія — 9; історія — 8; рідна мова, література — 7; природознавство, географія — 6; фізична культура — 5; праця — 4; креслення — 3; малювання — 2; музика — 1).

Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання навчального матеріалу, методики та наочності викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних структурних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу, заключна частина).

До особливостей гігієнічної оцінки урока фізичної культури слід віднести проведення хронометражних спостережень (вводна, підготовча, основна (формування рухових навичок та рухлива гра) і заключна частини), визначення загальної та моторної щільності уроку, а також ступеня фізичної підготовленості дітей, побудову фізіологічних кривих фізичного навантаження, використання функціональних проб (ортостатична проба, проба Мартіне—Кушелевського, проба з дозованим м’язовим навантаженням, модифікована проба Летунова тощо), контроль за повітряно—тепловим режимом шкільного середовища.

Санітарно—гігієнічна оцінка уроку трудового навчання школярів передбачає проведення хронометражних спостережень, здійснення контролю за характером, режимом та умовами навчання, визначення відповідності обладнання майстерень росту учнів, оцінку функціонального стану дітей та підлітків у ході трудової діяльності.