Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягуСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Дослідження фізичних властивостей тканини Визначення товщини тканини проводять за допомогою мікрометра. Беруть два картонних диски та визначають їх товщину, помістивши між двома притискними штангами мікрометра. Не допускаючи надмірного зближення, притискують диски до першого клацання “тріскавки” та знімають показання зі шкали мікрометра, яка складається з двох частин: нижньої (від 0 до 25 мм) і верхньої (мітки, що показують 0,5 мм кожної поділки нижньої шкали). Крім того на барабані мікрометра нанесена шкала, за допомогою якої здійснюють відлік десятих та сотих долей мікрометра (від 0 до 50). Цією шкалою користуються таким чином: при появі мітки на верхній шкалі мікрометра, до значення шкали на барабані мікрометра додають 0,5 мм та значення нижньої шкали. Якщо мітка верхньої шкали ще не з’явилась, то до значень показників нижньої шкали додають значення шкали, що обертається. Після вимірювання товщини дисків, між ними розміщують зразок тканини і вимірюють його товщину разом з дисками, що розміщуються між притискними штангами мікрометра. Для визначення товщини тканини необхідно від загальної товщини відняти товщину двох дисків.
Визначення питомої ваги (щільності) тканини Щільність тканини являє собою масу 1 см3 тканини (у г). Для її визначення вирізають шматочок тканини 1 х 1 см та за масою 1 см2 тканини розраховують її масу при товщині зразка 1 см. Розрахунок проводять, використовуючи формулу (1): 10 · m D = ————; (1) S · n де D — питома вага (щільність) тканини (г/см3); m — маса зразка, що був зважений (г); S — площа зразка, що був зважений (см2) n — товщина тканини (мм).
Визначення пористості тканини Визначення пористості тканини або процентного вмісту в ній повітря у об’ємних одиницях проводиться за формулою (2): D Р = (1- ——) ·100; (2) d
де Р — пористість тканини (%); D — питома вага (щільність) тканини (г/см3); d — питома вага (щільність) волокна тканини (умовно приймається за 1,3 г/см3 незалежно від природи волокна).
Визначення капілярності тканини Один кінець смужки тканини довжиною 25 см і шириною 2,5 см, що вирізана, закріплюють затискувачем штатива, а другий — опускають у склянку з розчином еозину (2:1000). Ступінь капілярності тканини визначається за висотою (у см) підняття розчину еозину впродовж 30 хвилин у порівнянні з вихідним рівнем рідини.
Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини Спочатку кататермометром визначають охолоджуючу здатність повітря в лабораторії. Прилад нагрівають у склянці з водою, температура якої дорівнює 80°С, до заповнення його верхнього резервуару на одну третину. Потім кататермометр обтирають насухо і визначають час охолодження приладу (у с) від 38°С до 35°С. Величину охолоджуючої здатності повітря знаходять за формулою (3):
F H0= —; (3) Т де: Н0 – шукана величина охолодження повітря в кал/см2 ×с; F – фактор приладу (постійна величина, яка позначена на приладі); T - час охолодження кататермометра з 38°С до 35°С, в с. При дослідженні теплопровідності тканин визначають: T1 - час охолодження кататермометра з 38°С до 35°С у сухій досліджуваній тканині; T2 - час охолодження кататермометра з 38°С до 35°С у вологій досліджуваній тканині. Прилад нагрівають ще раз, витирають насухо і на резервуар кататермометра надівають чохол із досліджуваної тканини, яка досліджується і знову визначають величину охолодження (Н1), використовуючи попередню формулу. Знаходять різницю у величині охолоджуючої здатності повітря (Н0) і охолоджуючої здатності в чохлі з тканини, яка досліджується (Н1). Потім визначають величину охолодження тканини, змоченої водою (Н2). Таким чином, знаходять величину охолодження з вологою тканиною і порівнюють в % у відношенні до сухої тканини.
Дослідження пприроди волокон тканини Дослідження походження волокон тканини проводиться із застосуванням таких методик, як її кип’ятіння з лугами, проведення ксантопротеїнової проби та шляхом обробки ацетоном. Кип’ятіння з лугами. Під час кип’ятіння у 10 % розчині NaOH або КОН волокна тваринного походження (шовк, шерсть) розчиняються. Рослинні волокна (бавовна, льон) — не розчиняються. Реакцію проводять у пробірці, куди наливають 2—3 мл NaОН або КОН і вмі-щують шматочок досліджуваної тканини. Пробірку кип’ятять на спиртівці протягом 1-2 хвилин. Ксантопротеїнова реакція. Азотна кислота (НNО3) питомої маси 1,2-1,3 фарбує волокна тваринного походження (шерсть, натуральний шовк) у жовтий або світло-коричневий колір, а колір рослинних волокон не змінює. Для проведення ксантопротеінової реакції необхідно на досліджувану тканину крапнути 1-2 краплі НNО3 і чекати результату впродовж 5-10 хвилин. Обробка тканини ацетоном. В ацетоні відбувається розчинення штучного ацетатного шовку. Природні волокна - не розчиняються. Зразок тканини розміщують у чашці Петрі, наносять на нього 1—2 краплі ацетону і декілька разів протирають ватним тампоном. Основні гігієнічні вимоги до різних видів тканини та видів одягу представлені в додатках 1 та 2. Додаток 1 Гігієнічні вимоги до різних видів тканини
Додаток 2 Гігієнічні вимоги до різних видів одягу
Методика гігієнічної оцінки засобів догляду За ротовою порожниною Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною передбачає проведення органолептичних та фізико-хімічних досліджень та визначення гігієнічного індекса зубів. Органолептичні дослідження засновані на оцінці поверхні ручки щітки та її консистенції (тверда, аморфна, липка), головки щiтки (гладенька, жорстка; наявнiсть щiлин, вiдколiв, подряпин), забарвлення i мiцності фiксацiї барвника. Її визначають пiсля промивання зразкiв у проточнiй водi та обтирання серветкою (серветка помiтно забарвлена; мiстить залишки барвника, зовсім не забарвлюється). Крім того оцінюють стан ворсинок (наявнiсть або вiдсутнiсть задирок на боковiй поверхнi; випрямленi чи викривленi) і одориметричні дані, зокрема запах (наявний або вiдсутнiй) та ступінь його вираженості в балах пiсля промивання у водi і просушування за допомогою серветки. Фізіко-хімічні дослідження передбачають визначення вмiсту метилового ефiру метакрилової кислоти (метилметакрилату) в середовищi, що iмiтує склад слини i знаходиться в контактi з пластмасою з групи акрилатiв. Метод заснований на гiдролiзi метилового ефiру метакрилової кислоти у лужному середовищi. Метиловий спирт, що утворюється при цьому, окислюють до формальдегиду, вміст якого визначають за допомогою хромотропової кислоти. В ході проведення дослідження на робочому мiсцi розмiщують 2 хiмiчнi склянки, в одній з яких знаходиться акрилоксид, в іншій — норакрил в 2,5% розчині NaOH. (полiмернi матерiали протягом 24 годин знаходяться в лужних розчинах у спiввiдношенні: 5 см2 площi матерiалу в 5 мл лугу). З кожної склянці вiдбирають по 2 мл розчину i переносять в колориметричнi пробiрки. Одночасно готують i вимірну шкалу (таб. 2).
Таблиця 2
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; просмотров: 388; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 98.80.143.34 (0.006 с.) |