Загальні гігієнічні вимоги до спортивного одягу та взуття.

Загальні гігієнічні вимоги до спортивного одягу та взуття.

Гігієна одягу
Важливою фізіологічною функцією одягу є забезпечення теплового комфорту в різних клімато-географічних, побутових і професійних умовах.
За призначенням і характером використання розрізняють одяг побутовий (у тому числі дитячий), професійний (спецодяг), спортивний, військовий, лікарняний, обрядовий тощо.
До повсякденного одягу ставляться такі основні гігієнічні вимоги:
1. Забезпечити оптимальний підодяговий мікроклімат і сприяти тепловому комфорту людини.
2. Не утруднювати дихання, кровообіг і рух людини, не зміщувати і не стискати внутрішні органи, частини опорно-рухового апарату.
3. Бути достатньо міцним, легко чиститись від зовнішніх і внутрішніх забруднень.
4. Не мати токсичних хімічних домішок, що виділяються в зовнішнє середовище і негативно впливають на шкіру й організм людини.
5. Вага одягу повинна становити не більше 8-10 % маси тіла людини.
Важливим показником якості одягу і його гігієнічних властивостей є підодяговий мікроклімат. При температурі навколишнього середовища 18-22 °С рекомендуються такі параметри підодягового мікроклімату: температура повітря - 32,5-34,5 °С, відносна вологість - 55-60 %, концентрація оксиду вуглецю (IV) - до 1,0-1,5 %.
Повітропроникність характеризує здатність тканин пропускати через свої пори повітря, від чого залежать вентиляція підодягового простору і конвекційна віддача тепла з поверхні тіла, тепло- і вологозахисні властивості тканини. Чим більший об'єм пор у тканині та їх кількість, тим більша її повітропроникність.

Гігієна взуття
Основним функціональним призначенням численних різновидів побутового і спеціального взуття є захист ніг від механічних пошкоджень, охолодження або перегрівання, забруднення, укусів комах, впливу несприятливих фізичних, хімічних, біологічних чинників. За призначенням розрізняють взуття побутове, спортивне, спеціальне робоче, дитяче, військове, лікувальне (ортопедичне) тощо. Взуття повинно відповідати таким вимогам:
1. Мати малу теплопровідність, забезпечувати оптимальний мікроклімат взуттєвого простору, його вентиляцію.
2. Бути зручним у користуванні, не порушувати кровопостачання, ріст і формування кістково-м'язових елементів ступні, не утруднювати рухів під час ходьби, занять фізичною культурою і трудових процесів.
3. Забезпечувати захист ступні від несприятливих фізичних, хімічних і біологічних впливів.
4. Не виділяти у взуттєвий простір хімічні речовини в концентраціях, які здатні в реальних умовах експлуатації несприятливо впливати (шкірно-подразнююча, резорбтивна, алергічна дія) на шкіру ступні та організм у цілому.
5. Відповідати віковим та іншим фізіологічним властивостям організму.
6. Легко чиститись і висушуватись, тривалий час зберігати початкову конфігурацію та гігієнічні властивості.
Тісне взуття погіршує кровообіг, негативно впливає на мікроклімат взуттєвого простору, сприяючи охолодженню чи перегріванню ступні й ускладнюючи її рух. Носіння такого взуття сприяє вростанню нігтів, може призвести до деформації ступні.

Основи особистої гігієни спортсмена. Гігієна статевого життя. Шкідливі звички і спорт

Гігієна спортсмена вимагає дотримання правильного режиму дня, догляду за своїм тілом, одягом, взуттям, спортивним інвентарем; загартовування організму і дотримання заходів, які охороняють від різних захворювань.
У режимі дня враховується не тільки розпорядок дня (підйом, зарядка, туалет і т.д.), але і весь складний процес тренування, навчання, роботи, відпочинку. Розмаїтість умов побуту спортсменів не дає можливість установити для всіх єдиний побутовий режим. Однак існують загальні гігієнічні правила, що повинні виконуватися в будь-яких умовах і періодах підготовки. Спортсмен або фізкультурник, який переносить великі фізичні навантаження, має спати в добу 8-9 годин. Сон – це гальмування кліток головного мозку, затримка їх діяльності. Відпочивати протягом дня рекомендується активно. Прийом їжі перед початком змагань повинен бути за 3-4 год до старту по плаванню і бігу. За 1-1,5 год до старту по плаванню і бігу можна рекомендувати прийом 50-60 м глюкози і 200 мг вітамінів С. Особливо повинні дотримувати режим харчування багатоборці III вікової групи.

Під гігієною статевого життя слід розуміти комплекс загальноприйнятих морально-етичних обмежень, цензів, які стосуються тих чи інших сторін сексуальних відносин. Крім цього, розглядає в сукупності рівні фізичних, психічних, соціальних, емоційних та інших видів характеристик.Гігієна статевого життя містить у собі і рекомендації по утриманню від статевого контакту в період менструацій (в даний період сексуальний акт не тільки збільшує ризик інфікування, а й може викликати запальні процеси в сечостатевій системі партнера, а також рясна кровотеча у жінки), перший і останній триместри вагітності, а також в післяпологовий період. Утримання рекомендується і при різного роду урологічних та гінекологічних захворюваннях, щоб уникнути повторного зараження від партеру до партнера.

Третє – спорт і мотивація. Щоб не втрачати мотивацію, Ви маєте тренуватись заради змагань. Якщо Ви виступите погано, Вас ніхто не буде засуджувати. Можна і взагалі не виступати, але тримати при собі думку, що “Я маю бути готовий до змагань”. Тренування без цілі – не принесе жодного результату. Дуже складно буде змусити себе займатись. Хоча я і рекомендую займатись спортом просто, для себе.

Ну і остання замітка. Спорт і допінг або спекуляція на смерті конкретного спортсмена. Це настільки демотивує, що бажання тренуватись може одразу пропасти. Неважливо який спорт. “Лякалки” такого плану – просто жахливо впливають на психологію людини, яка тільки-но вирішила серйозно зайнятись спортом.

 

Гігієнічні принципи тренувального процесу змагань

Основний гігієнічний принцип системи фізичного виховання, побудови тренувального процесу проведення змагань – забезпечення оздоровчого ефекту, вираженого у зміцненні здоров'я дитини і підвищенні працездатності спортсменів. У результаті тренувань і змагань тренери повинні як запобігати можливі факти порушення здоров'я спортсменів, але, передусім, активно використовувати різні способи і силові методи задля зміцнення здоров'я котрі займаються.

 

 

Методи комплексної оцінки рухової активності школярів

)---Критеріями комплексної оцінки рухової активності дітей і підлітків є число локомоцій, величина енерговитрат та тривалість динамічного компонента як у добовому циклі, так і протягом певного проміжку часу, наприклад у навчальний або в позанавчальний час.

 

^ Число локомоцій (у кроках) визначається за допомогою крокомірів різних конструкцій, що закріплюється до одягу досліджуваного у вертикальному положенні поблизу від центру важкості його тіла.

 

^ Величина енерговитрат (у кДж або ккал) розраховується хронометражно-табличним методом, з урахуванням того, що енерговитрати організму складаються з наступних компонентів; основний обмін, витрати енергії на ріст, розвиток і відкладення тканинних речовин (15% від величини основного обміну), витрати енергії, пов'язані із специфічно-динамічною дією їжі (10% від величини основного обміну), витрати енергії, що зумовлені виконанням роботи та руховою активністю.

 

Для визначення енерговитрат, що пов'язані з руховою активністю, час, який було витрачено на виконання окремого виду діяльності помножують на енергетичну вартість цієї діяльності та на масу тіла досліджуваного. Величину загальних енерговитрат розраховують за формулою:

 

 

ЕРА- 100

 

Е= ————————;

 

 

де: Е — величина загальних енерговитрат;

 

ЕРА — величина енерговитрат, що зумовлені руховою активністю.

 

^ Тривалість рухового динамічного компонента (у хвилинах або у %) визначається на підставі даних хронометражних спостережень, анкетування або інтерв'ювання учнів.

 

Загальнорозвиваючих вправ.

Одна з цілей фізіологічно обгрунтованого нормування навантажень на уроках фізичної культури полягає втому, що витрати енергії, число повторень вправ і тривалість виконання серій вправ були оптимальними. Якщо витрати енергії і число повторень вправ малі, то ефект від вправ буде знижений внаслідок недостатньої мобілізації фізіологічних функцій. Якщо ж витрати енергії і число повторень і тривалість вправ надмірно великі, то ефект від вправ буде знижений внаслідок ослаблення фізіологічних процесів у зв'язку з виснаженням речовин, багатих енергією, і ферментів, а також нервових механізмів регуляції рухів. При виконанні повільного рівномірного бігу школярами 10-11 років споживання кисню становить 771,4 мл/хв. В умовах відносного спокою у досліджуваних школярів цього віку споживання кисню дорівнює 193,0 мл/хв. Отже, споживання кисню нетто на виконання роботи повільного бігу становить 771,4 - 193,0 = 578,4 мл/хв. У перерахунку на кг ваги тіла споживання кисню нетто на виконання роботи повільного бігу буде рівним 578,4: 35 = 16,5 мл/хв В· кг. p> Створені необхідні передумови для фізіологічно обгрунтованого планування фізичних навантажень при розробці структури уроку. Так, у дітей 7-8 років споживання кисню при ходьбі 120 кроків на хвилину становило 407,3 мл/хв, а а відносному спокої - 15...6,8 мл/хв.

 

 

загальні гігієнічні вимоги до спортивного одягу та взуття.

Гігієна одягу
Важливою фізіологічною функцією одягу є забезпечення теплового комфорту в різних клімато-географічних, побутових і професійних умовах.
За призначенням і характером використання розрізняють одяг побутовий (у тому числі дитячий), професійний (спецодяг), спортивний, військовий, лікарняний, обрядовий тощо.
До повсякденного одягу ставляться такі основні гігієнічні вимоги:
1. Забезпечити оптимальний підодяговий мікроклімат і сприяти тепловому комфорту людини.
2. Не утруднювати дихання, кровообіг і рух людини, не зміщувати і не стискати внутрішні органи, частини опорно-рухового апарату.
3. Бути достатньо міцним, легко чиститись від зовнішніх і внутрішніх забруднень.
4. Не мати токсичних хімічних домішок, що виділяються в зовнішнє середовище і негативно впливають на шкіру й організм людини.
5. Вага одягу повинна становити не більше 8-10 % маси тіла людини.
Важливим показником якості одягу і його гігієнічних властивостей є підодяговий мікроклімат. При температурі навколишнього середовища 18-22 °С рекомендуються такі параметри підодягового мікроклімату: температура повітря - 32,5-34,5 °С, відносна вологість - 55-60 %, концентрація оксиду вуглецю (IV) - до 1,0-1,5 %.
Повітропроникність характеризує здатність тканин пропускати через свої пори повітря, від чого залежать вентиляція підодягового простору і конвекційна віддача тепла з поверхні тіла, тепло- і вологозахисні властивості тканини. Чим більший об'єм пор у тканині та їх кількість, тим більша її повітропроникність.

Гігієна взуття
Основним функціональним призначенням численних різновидів побутового і спеціального взуття є захист ніг від механічних пошкоджень, охолодження або перегрівання, забруднення, укусів комах, впливу несприятливих фізичних, хімічних, біологічних чинників. За призначенням розрізняють взуття побутове, спортивне, спеціальне робоче, дитяче, військове, лікувальне (ортопедичне) тощо. Взуття повинно відповідати таким вимогам:
1. Мати малу теплопровідність, забезпечувати оптимальний мікроклімат взуттєвого простору, його вентиляцію.
2. Бути зручним у користуванні, не порушувати кровопостачання, ріст і формування кістково-м'язових елементів ступні, не утруднювати рухів під час ходьби, занять фізичною культурою і трудових процесів.
3. Забезпечувати захист ступні від несприятливих фізичних, хімічних і біологічних впливів.
4. Не виділяти у взуттєвий простір хімічні речовини в концентраціях, які здатні в реальних умовах експлуатації несприятливо впливати (шкірно-подразнююча, резорбтивна, алергічна дія) на шкіру ступні та організм у цілому.
5. Відповідати віковим та іншим фізіологічним властивостям організму.
6. Легко чиститись і висушуватись, тривалий час зберігати початкову конфігурацію та гігієнічні властивості.
Тісне взуття погіршує кровообіг, негативно впливає на мікроклімат взуттєвого простору, сприяючи охолодженню чи перегріванню ступні й ускладнюючи її рух. Носіння такого взуття сприяє вростанню нігтів, може призвести до деформації ступні.