Напрями роботи центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з різними категоріями сімей

Сім’я

Соціальна реабілітація

Соціальні послуги

Соціальна профілактика

Соціальний супровід

 

 

 

 

Соціальна допомога має на меті надання різноманітних соціальних послуг сім’ї в умовах конкретного суспільства, конкретної ситуації. Ці послуги сприятимуть формуванню нормальної життєдіяльності сім’ї. Соціальні послуги можуть мати інформаційний, консультативний характер, метою їх є надання психолого-педагогічної, правової, соціально-медичної, матеріальної підтримки сім’ям. Завдання полягає в тому, щоб допомогти сім’ї в цілому і кожному з її членів зокрема справитися з повсякденними життєвими труднощами, проблемами. Тобто кожна людина і сім’я в цілому мусить продіагностувати проблеми, які з’явилися, і самостійно вирішити їх. У разі потреби здійснюється їхня корекція.

Соціальний педагог виступає посередником між сім’єю, державою, громадськими організаціями та законодавчими органами. Соціальні послуги спрямовані на допомогу у створенні й поліпшенні умов життєдіяльності сім’ї, можливостей сім’ї. Це, насамперед, роз’яснення про пільги, що надаються молодим сім’ям, жінкам, одиноким, неповнолітнім матерям, дітям з неблагополучних сімей і сімей групи ризику, їхнім батькам, сприяння формуванню їхньої правосвідомості, відповідального ставлення батьків до батьківських обов’язків, надання різних видів соціальних послуг дітям і сім’ям – жертвам екологічних, технологічних, політичних катастроф, які опинилися в екстремальній ситуації. Молодій сім’ї, неповнолітнім та молоді має бути гарантованим надання різного роду інформативних консультацій.

Соціальної допомоги потребують також сім’ї, які мають проблеми у вихованні дитини з будь-яких причин, проблеми у внутрішньо сімейних відносинах або у стосунках із суспільством в організації життєдіяльності сім’ї, а також сім’ї соціального ризику з несприятливими умовами існування.

Сім’ї найбільше потребують соціальних послуг щодо батьківської просвіти, і ці послуги надаються їм через роботу батьківських клубів, шкіл батьківської культури, сімейного спілкування, виїзних, відео-, звичайних лекторіїв і лекторіїв на замовлення, курсів і шкіл молодої матері, консультацій фахівців (на місці, виїзних, телефонних). Робота проводиться на замовлення батьків, виходячи з їхніх потреб, єдиних вимог і тем просвіти для батьків у системі ЦССДМ не має. Робота будується, виходячи з місцевих можливостей, за допомогою наукових консультантів, які, на жаль, є далеко не у кожному ЦССДМ. Найчастіше для батьків висвітлюються такі проблеми: догляд за дитиною, допомога їй у навчанні і спілкуванні, організації дозвілля, психологічна підтримка дитини, підлітка, шляхи подолання конфліктів між батьками і дітьми, планування сім’ї, спілкування між дітьми в сім’ї, між дідусями, бабусями і онуками, права батьків, зняття емоційної напруги в сім’ях, статеве виховання дітей, сімейна економіка, відродження національних сімейних традицій.

Форми просвіти батьків різноманітні: лекції, семінари, диспути, практичні заняття, консультації, аналіз ситуацій, відеоматеріалів, брошури, буклети, методичні посібники, збірки інформаційних матеріалів, тренінги, тематичні ефіри на радіо та телебаченні, обмін практичним досвідом, тематичні рольові ігри, круглі столи з фахівцями, вечори запитань і відповідей, конкурси.

Соціальна профілактична робота з сім’єю полягає у реалізації системи психолого-педагогічних, медико-соціальних і правових заходів, спрямованих на усунення умов та причин виникнення проблем, а також системи заходів з профілактики сімейного неблагополуччя, конфліктів, розлучень, стресових станів; у формуванні відповідального батьківства, збереженні репродуктивного здоров’я молоді; в організації роботи щодо запобігання помилок, розрахунків у системі сімейного виховання.

Соціально-педагогічна профілактика здійснюється з метою запобігання насильству, алкоголізму, наркоманії, статевим хворобам у сім’ї, проблемам спілкування, гендерній нерівності, конфліктам. Така робота проводиться через рекламні та масові акції, агітбригади, концерти, вистави, семінари, лекції, тренінги, спеціальні цикли передач, буклети, брошури, виїздні консультації тощо.

Соціальна реабілітація спрямована на надання допомоги молодій сім’ї з метою подолання сімейних конфліктів, кризових станів, дисгармонії у взаємостосунках, тимчасових або постійних труднощів в життєдіяльності сім’ї, які з’являються внаслідок тяжких захворювань, майнових витрат, конфліктних ситуацій, нервових, психічних захворювань, а також допомоги тим, хто опинився в стані безвихідності, безпорадності чи самотності. Крім того, соціальна реабілітація передбачає надання допомоги сім’ям, члени яких мають стійку алкогольну чи наркотичну залежність, повернулися з місць позбавлення волі.

Робота із соціальної реабілітації проводиться як з кожним членом сім’ї індивідуально, так і з усією сім’єю та її родичами. Основна мета такої роботи – виведення членів сім’ї зі стресового стану, надання соціально-медичної, соціально-правової допомоги, відновлення честі, гідності, права і свободи членів сім’ї.

Соціальна реабілітація як просвіта батьків здійснюється, коли хтось із членів сім’ї чи вся сім’я потрапили у кризову чи екстремальну ситуацію. Метою просвіти батьків у даному напрямку є допомога їм у подоланні стресу, організації нормального спілкування і життєдіяльності членів сім’ї, відновлення спілкування із сім’єю та середовищем, ознайомленні із способа-ми (юридичними, економічними, психологічними, педагогічними) подолання цих ситуацій, правами сімей, які потрапили в них, альтернативною допомо-гою сім’ї, догляд за дітьми тощо. Формами просвіти є: лекції, консультації (індивідуальні, групові, виїзні), обговорення ситуацій і прикладів інших сімей, взаємодопомога і самодопомога.

Соціальний супровід неблагополучних сімей.Сім’я – це мікродержава, мала соціальна група і первинний колектив, який забезпечує соціалізацію людини, самореалізацію особистості, захист перед проблемами і катаклізмами суспільства. Проте є сім’ї, які в силу певних причин втратили свої виховні можливості, внаслідок чого в них складаються несприятливі умови для виховання дитини. У сучасних умовах проблема поліпшення становища дітей набуває особливої значущості. Її розв’язання залежить не тільки від сім’ї, а й від діяльності суспільних інститутів, які сприяють соціалізації, беруть участь у вихованні та навчанні дітей. Специфіка та головна спрямованість соціальної політики стосовно дітей у сучасних умовах має сприяти, насамперед, зменшенню впливу на них негативних явищ сьогодення.

Соціальний супровід неблагополучних сімей – це робота, спрямована на здійснення соціальних опіки, патронажу соціально незахищених верств населення з метою подолання життєвих труднощів, збереження та підвищення їх соціального статусу. Це вид соціальної роботи, який передбачає здійснення виконавцями програми системи комплексних заходів тривалої допомоги сім’ям з метою їх збереження, відновлення родинних стосунків, захисту і реалізації прав членів сім’ї у родині і прав сім’ї у суспільстві через створення умов для цього у суспільстві та сім’ї. Здійснюється соціальний супровід неблагополучних сімей, члени яких (діти чи батьки) перебувають на обліку в органах внутрішніх справ, порушують морально-правові норми суспільства, а також порушують права членів сім’ї внаслідок зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами чи психотропними речовинами або їх аналогами, вживання одурманюючих засобів. Якщо ведуть аморальний спосіб життя, вчиняють фізичне чи психічне насильство по відношенню до членів сім’ї. Також це стосується сімей, які мають несприятливі умови для виживання, захисту і розвитку дітей, не виконують своїх функцій у суспільстві, з низьким морально-культурним рівнем батьків; неповні сім’ї; зовнішньо благополучні сім’ї, які допускають серйозні помилки, прорахунки у системі сімейного виховання внаслідок низької педагогічної культури та неосвіченості. Причому, такі помилки і прорахунки в системі сімейного виховання носять ситуативний характер (спілкування батьків з дітьми носить формальний характер, відсутня єдність вимог до дитини, надмірна батьківська любов, надмірна суворість у вихованні, застосування фізичних покарань).

Соціальний супровід здійснюється після реабілітаційних заходів з членами сім’ї для попередження рецидивів неблагополуччя, надання можливостей сім’ї для подолання причин і наслідків неблагополуччя.

Програмою “Соціальний супровід неблагополучних сімей”, затверд-женою Наказом Державного комітету у справах сім’ї та молоді 5 лютого 2002 року за № 17, передбачені такі завдання для забезпечення соціального супроводу:

1. Виявлення неблагополучних сімей.

2. Контроль за дотриманням прав членів сім’ї у родині.

3. Психолого-педагогічна, правова просвіта членів сім’ї.

4. Створення умов для розвитку кожного члена сім’ї, його само-реалізації.

5. Залучення членів сім’ї до подолання сімейного неблагополуччя.

Ця програма розрахована на дітей з неблагополучних сімей, їх батьків та найближче оточення.

Завданнями центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо соціального супроводу є організація та проведення соціологічних, педагогічних, психологічних досліджень з метою виявлення причин неблагополуччя сім’ї, надання консультативних послуг неблагополучним сім’ям через мережу мобільних консультативних пунктів, кризових центрів соціально-психологічної допомоги різним категоріям сімей, дітям і молоді, центрів сім’ї “Родинний дім”, консультативних пунктів “Довіра”, “Телефон Довіри”. Працівники центру ведуть облікову документацію з наданням соціальних послуг неблагополучним сім’ям (дітям та молоді з неблагополучних сімей), координують послуги для надання адресної допомоги членам неблагополучних сімей. А також сприяють організації змістовного дозвілля та відпочинку дітей з неблагополучних сімей, зокрема, свят, змагань; зміцненню родинних традицій, відновлення стосунків між членами сім’ї. Крім того, видають інформаційну літературу з питань запобігання насильства, негативних явищ у сім’ї, готують молодь до сімейного життя, проводять просвітницьку роботу з неблагополучними сім’ями з метою захисту прав членів сім’ї у родині, подолання стресів і конфліктних ситуацій, корекції сімейних стосунків між членами сім’ї, пропаганди здорового способу життя.