Експериментальне дослідження впливу сім’ї на соціалізацію особистості

 

Щоб визначити роль сім’ї в житті особистості, її бачення ідеальної сім’ї, дослідити те, що учням раннього юнацького віку не подобається у своїх родинах, було проведено соціологічне опитування на тему “Я і моя сім’я” (додаток А). До досліджуваної групи ввійшло 84 учні 10-х класів Добропільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 в Донецькій області.

Я поцікавилась, в яких за складом сім’ях проживають опитані учні. Більшість респондентів має обох батьків і братів чи сестер, 12 і 14% відповідно проживають в однодітній та неповній сім’ї (рис 2.1.).

Рис. 2.1. Результати відповідей на питання “Який склад Вашої сім’ї?”

Незважаючи на те, що опитані перебувають у такому віці, коли зростає у їхньому житті роль друзів, спілкування з однолітками, і неформальні групи нерідко конкурують з родиною, дослідження показало, що все-таки сім’я займає головне місце в житті учнів – це на запитання “Яке місце у Вашому житті посідає сім’я?” підтвердили у своїх анкетах 93 % респондентів (рис. 2.2.). Жоден з анкетованих не погодився з тим, що сім’я може для них посідати останнє або ніяке місце. У власних варіантах сім’я посідає “нормальне” місце, а також “залежно від членів сім’ї”.

Рис. 2.2. Результати відповідей на питання “Яке місце у Вашому житті посідає сім’я?”

Існують твердження, що інститут сім’ї занепадає і сучасний світ може цілком без нього обійтися. Чи можуть жити сучасні українські діти (які нині в ній виховуються) без сім’ї?

Рис. 2.3. Результати відповідей на питання “Чи уявляєте Ви своє життя без сім’ї?”

Цього собі взагалі не уявляють 90 % опитаних десятикласників (рис. 2.3.). Тільки 10 % юнаків та дівчат зізналися, що уявляють собі це час від часу. Але жоден з респондентів не зізнався, що може жити поза сім’єю. Це свідчить про те, що хлопці і дівчата усвідомлюють, що попри всі конфлікти та негаразди для їхнього щастя сім’я є життєво необхідною.

Рис. 2.4. Результати відповідей на питання “Як би Ви окреслили Ваші стосунки з батьками?”

Конфлікти батьків і дітей існували ще за часів наших прабатьків. Але вміння знаходити золоту середину, поступатися, ділитися радістю та смутком і створюють саме ту неповторну сімейну атмосферу, яку робить людей одним цілим. Свої стосунки з батьками хлопці та дівчата окреслили переважно так: “живемо дружно, мирно, як друзі” (71 %), “конфліктні, живемо в постійних сварках” (22 %), інші відповіли, що буває по-різному: живуть мирно, але іноді сваряться, інколи виникають конфлікти (рис. 2.4.).

У юнацькому віці хлопці та дівчата особливо боляче реагують на втручання дорослих у їхнє життя. Проте, якщо в сім’ї теплі, довірливі стосунки, то учні радо діляться своїми успіхами та невдачами, своїми таємницями.

38 % довіряють свої таємниці батькам. Переважна більшість опитаних (60 %) інколи розповідають батькам свої таємниці, і тільки 2 % ніколи не діляться з ними своїми таємницями (рис. 2.5.). Це говорить про те, що батьки мають у своїх дітей авторитет і довіру.

 

Рис. 2.5. Результати відповідей на питання “Чи довіряєте Ви свої таємниці батькам?”

 

З відповідей на наступне запитання анкети я зробила висновок, що найміцніші зв’язки у учнів з матір’ю. Оскільки саме їй довіряє свої таємниці 69 % респондентів, 27 % – обом батькам, і лише 4 – батькові (рис. 2.6.).

Рис. 2.6. Результати відповідей на питання “Якщо довіряєте таємниці, то кому з батьків?”

 

Маючи такий емоційний зв’язок з матір’ю, цілком очевидно, що в хвилину труднощів дитина звернеться за допомогою саме до неї – про це підтвердили 88 % опитаних. Важливе місце в житті юнаків та дівчат посідають і друзі – у них шукатимуть підтримки 30 % учнів. Також попросять про допомогу вони у батька (26 %), у вчителя (2 %). Самотужки вирішуватимуть свої проблеми 10 % респондентів (рис. 2.7.).

Рис. 2.7. Результати відповідей на питання “Коли у Вас виникають труднощі, то в кого Ви просите допомогу?”

 

Дитині у будь-якому віці важливо знати, що її люблять. Особливо вона розраховує на цю любов у сім’ї, де її повинні приймати з усіма недоліками, вадами. Якщо ж її постійно критикують, нею не задоволені, до неї висувають надмірні вимоги, то в дитини з’являються комплекси, занижується самооцін-ка.

Переважна більшість десятикласників відповіла на запитання 8 анкети, що члени їхньої сім’ї рідко бувають ними не задоволені (72 %), часто – 10 %, в основному це стосується братів і сестер (рис. 2.8.).

З цього випливає об’єктивне уявлення старшокласників про ставлення членів їхньої сім’ї до них. 93 % впевнені, що їх люблять попри все, поважають як особистість (14 %), власний варіант – “Мене дуже люблять!”. Дехто з учнів у цьому невпевнений – бо їх постійно критикують (5 %), члени сім’ї (7 % респондентів), на їхню думку, завжди сумніваються у їхніх можливостях (рис. 2.9.).

Рис. 2.9. Результати відповідей на питання “Чи часто бувають незадоволені Вами члени Вашої сім’ї?”

Рис. 2.8. Результати відповідей на питання “Чи часто бувають незадоволені Вами члени Вашої сім’ї?”

 

 

Відповіді на запитання 10 “Що Вам найбільше не подобається у Вашій сім’ї?” були для мене неочікуваними. Хоча анкетування показало, що високий % старшокласників довіряють своїм батькам, проте на це запитання 21 % респондентів відповіли, що у їхній сім’ї відсутнє взаєморозуміння, стільки ж відзначили, що існує неоднакове ставлення до них та їхніх братів (сестер), 19 % не задоволені матеріальним станом родини, 17 % визнали, що їхні батьки надмірно зайняті, 7 % страждають через згубні звички батьків –

1. відсутнє взаєморозуміння 2. страждають через згубні звички батьків 3. їхні батьки надмірно зайняті 4. не задоволені матеріальним станом родини 5. неоднакове ставлення до них та їхніх братів (сестер) 6. власний варіант

Рис. 2.10. Результати відповідей на питання “Що Вам найбільше не подобається у Вашій сім’ї?”

куріння, зловживання алкоголем.

Власний варіант вказали 19 %, зокрема, вони не задоволені тим, що “батьки часто від’їжджають”, на дане запитання анкети дехто відповів “нічого”. З 84 опитаних лише 4 підлітки відповіли, що їм усе подобається у їхній родині (рис. 2.10.).

Організація дозвілля має велике значення у житті сім’ї та у формуванні сприятливого психологічного клімату для ефективного виховання дитини. Яким же проводять сучасні сім’ї свій вільний час? Відповіді десятикласників були для мене несподіваними після відповідей на попереднє запитання.

Рис. 2.11. Результати відповідей на питання “Що Вам найбільше не подобається у Вашій сім’ї?”

Більшість анкетованих (81 %) відповіла, що зазвичай сім’я проводить вільний час разом, 10 % зазначили, що вільний час і вихідні кожен проводить сам по собі, 7 % відмітили, що батьки відпочивають разом, а дитина – окремо від них. А 2 % зізналися, що не мають вільного часу (рис. 2.11.).

Рис. 2.12. Результати відповідей на питання “Якою є Ваша сім’я?”

12 запитання анкети “Якою є ваша сім’я?” узагальнює і підсумовує усі попередні відповіді підлітків. 45 % зазначили, що їхня сім’я є дружною, 43 – такою, як усі сім’ї, 19 – щасливою, 10 – конфліктною, 2 %– ідеальною і 1 респондент (2 %) вказав власний варіант: трохи конфліктна, але дружна (рис. 2.12.). Цікаво, що, незважаючи на проблеми в сім’ї, які старшокласників вказували у попередніх пунктах анкети, зокрема, відсутність взаєморозуміння, згубні звички батьків, критика батьків тощо, жоден з респондентів не вважає свою сім’ю неблагополучною.

 

Якою ж, на думку опитаних, повинна бути ідеальна сім’я? Більшість старшокласників (78 %) відповіла, що це сім’я, яку батьки і діти будують на любові та повазі, 21 % – в якій їх приймають з усіма їхніми недоліками, 14 % – в якій з ними рахуються і їх поважають, 10 % – в якій відсутні контроль і критика, 5 % – в якій виконуються усі їхні прохання і бажання, 7 % зазначили у власних варіантах, що ідеальною вони вважають сім’ю без конфліктів, з гарним матеріальним забезпеченням, у якій один одного поважають і батько

1. сімя, в якій виконуються усі мої прохання і бажання 2. в якій відсутній контроль і критика 3. в якій мене приймають з усіма моїми недоліками 4. в якій мені усе дозволено 5. в якій зі мною рахуються і поважають 6. яку батьки і діти будують на любові та повазі 7. власний варіант

Рис. 2.13. Результати відповідей на питання “Як Ви вважаєте, якою є ідеальна сім’я?”

не курить (рис. 2.13.).

 

Отож, якщо сім’ї учнів є благополучними, переважно дружніми та щасливими, то я поцікавила0ся: чи хотіли б хлопці і дівчата, щоб сім’ї, які вони створять у майбутньому, були подібними до тих, в яких вони тепер живуть і виховуються. 45 % респондентів відповіли на це запитання ствердно, 43 % хочуть, щоб їхні майбутні сім’ї частково були схожі на сім’ї їхніх батьків. А 12 % відповіли на запитання заперечно. Що свідчить про незадоволення старшокласниками стосунками в нинішній сім’ї (рис. 2.14.).

 

Рис.2.14. Результати відповідей на питання “Чи хотіли б Ви, щоб Ваша майбутня сім’я була подібною до тієї, в якій Ви виховуєтеся?”

Отже, важливість внутрішньо сімейних стосунків як чинника соціалізації дитини зумовлена тим, що особливості їхнього прояву поступово закріплюються в поведінці дитини та стають моделлю взаємин з іншими людьми. Через обмежений особистісний і соціальний досвід, грубість та байдужість батьків у дитини виникає переконаність у тому, що чужа людина не ставитиметься до неї ліпше, ніж батьки, а то й завдасть більших прикрощів. Така переконаність спричинює відповідні дії й ставлення до інших, утруднюючи набуття соціальних цінностей, реалізацію соціальних стосунків і, як наслідок, гальмує соціалізацію.

Тобто проведене мною експериментальне дослідження, я дійшла висновку, що сім’я є первинним і основним інститутом соціалізації дитини, тобто це соціальна група, яка передає дитині частину соціального досвіду, впливає на формування її базових установок, забезпечує психологічну підтримку, здійснює життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морального, психологічного укладу, виховання дітей.

Моє дослідження показало, що дитині в юнацькому віці не байдужа власна сім’я і попри всі конфлікти та негаразди для їхнього щастя є життєво необхідною. Дитині у будь-якому віці важливо знати, що її люблять.