Охорона праці та безпека у надзвичайній ситуації

Зазвичай, робота журналіста потребує багато часу для написання інформаційних матеріалів. Це означає, що більшу частину свого часу він проводить сидячи за комп’ютером. Робоча зона - це ділянка тривимірного простору, обмежена межами досяжності рук робітника в горизонтальній і вертикальній площинах з урахуванням повороту його корпуса на 180° і переміщення на один-два кроки. Тут розміщуються знаряддя і предмети праці, постійно використовувані в роботі. Інша площа робочого місця - допоміжний простір, у якому знаходяться рідко використовувані предмети, елементи інтер'єра тощо.

Охорона праці журналістів здійснюється за визначеними законодавством України правовими, соціально-економічними, організаційно-технічними, санітарно-гігієнічними та лікувально-профілактичними нормами. (Стаття 13 ЗУ «Про державну підтримку ЗМІ», 23.09.1997 №540/97-ВР)^[1]. Згідно з ГОСТ 12.2.032-78, конструкція робочого місця і взаємне розташування всіх його елементів повинні відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи.

Для успішної роботи журналісту потрібні:

 

- Гарні умови (обладнання, засоби зв`язку, новітня техніка):

- Велика інформаційна база (редакційно-інформаційна служба);

- Орг. техніка (цифрова техніка, канцелярське приладдя тощо);

- Робоче місце (добре обладнане + довідкова література, картотека досьє + техніка + телефон);

- Засоби для занотовування інформації (диктофон, папір для друку, блокноти тощо).

 

Робоче місце журналіста має бути доцільно оснащене. Незалежно від того, чи має він окрему кімнату та робочий стіл (дво- чи однотумбовий), стілець або крісло повинен мати обов’язково. На робочому столі під рукою має бути все необхідне для праці: крім персонального комп'ютера (друкарської машинки), набір ручок, олівців, ножиці, папір, скріпки. Висота робочої поверхні не повинна перевищувати 680-760 мм, а висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, повинна становити близько 650 мм. Слід зауважити, що висота робочого крісла теж має не аби яке значення. Так, рекомендована висота сидіння знаходиться у межах: 420-550 мм. Поверхня сидіння - м'яка, кут нахилу спинки – регульований.

Розглянемо схему робочого місця за персональним комп’ютером.

 

Мал. 3.1. Схема робочого місця за ПК.

 

Площина стола для зручності й практичності має бути поділена на три сектори: лівий - прийомний, для роботи з відвідувачами; середній - робочий, з комп'ютером; правий - для світильника, засобів зв'язку (телефон, автовідповідач - все це може поєднуватися в одному апараті), картотеки та інших засобів оргтехніки. Важливо зауважити, що робота за комп’ютером потребує максимальної уваги, великих затрат енергії. В першу чергу втомлюються очі, шия, хребет. Тому відстань від очей журналіста до екрану, документа і клавіатури може бути рівною.

Положення екрану визначається:

· відстанню зчитування (0,6... 0,7 м);

· кутом зчитування, напрямком погляду на 20 ° нижче горизонталі до центру екрану, причому екран перпендикулярний цьому напрямку.

 

Головне знаряддя праці журналіста – руки. Особливу увагу слід приділити пальцям рук, кисті ліктьовій частині. Дуже важливо, щоб конструкція столу була раціональною, а положення предметів було максимально зручним. Положення рук має бути максимально зручним, адже від цього залежить ефективність роботи.

Моторне поле - простір робочого місця, в якому журналіст здійснює рухові дії.

Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, що описуються максимально витягнутими руками при русі їх у плечовому суглобі.

Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними передпліччями при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем.

Раціональне планування робочого місця передбачає чітке розташування і сталість розміщення предметів. Те, що використовується частіше, лежить у зоні легкої досяжності робочого простору.

Щоб журналіст мав змогу працювати, стіл має відповідати наступним вимогам:

- висота повинна давати змогу працівникові сидіти вільно;

- нижня частина мусить бути сконструйована так, щоб позиція ніг була зручною;

- поверхня столу має бути гладкою, надійно закріпленою та стійкою;

 

Мал. 3.2. Раціональне планування робочої зони.

 

Гігієнічні вимоги до параметрів робочого середовища передбачають ряд положень щодо показників мікроклімату, освітлення, шуму і вібрації, рівнів електромагнітного та іонізуючого випромінювання. Це пов’язано з тим, що в приміщенні знаходяться предмети, які шкідливо впливають на здоров’я працівників. Багато паперів інколи стають причиною пожежі, кондиціонер, принтер, сканер та інші прибори спричиняють багато шуму, екран персонального комп’ютеру є джерелом електромагнітного випромінювання. Окрім цього, всі робочі прибори випромінюють шкідливі речовини у повітря (наприклад, азот).

Мікроклімат – це важливий фактор параметрів робочого середовища, адже він може негативно вплинути на працездатність журналіста, оскільки розумова діяльність людини потребує великих затрат енергії. При розробці оптимальних умов праці слід враховувати освітленість приміщення, шум та мікроклімат.

Стан здоров’я працівника визначається умовами мікроклімату. Обчислювальна техніка виділяє багато тепла, внаслідок чого підвищується температура, знижується вологість повітря. Основний принцип нормування мікроклімату - створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем. У санітарних нормах СН-245/71 встановлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови.

 

Період року	Параметр мікроклімату	Величина
Холодний	Температура повітря в приміщенні Відносна вологість Швидкість руху повітря	22... 24 ° С 40... 60% до 0,1 м / с
Теплий	Температура повітря в приміщенні Відносна вологість Швидкість руху повітря	23... 25 ° С 40... 60% 0,1... 0,2 м / с

Таблиця 3.1. Вимоги до параметрів мікроклімату.

 

Щоб забезпечити комфортні робочі умови, необхідно дотримуватися раціональної організації проведення робіт (з урахуванням пори року, чергування відпочинку і праці) з використанням технічних засобів (вентиляційна та опалювальна система, а також кондиціонер).

Шумоізоляція – обов’язкова умова для забезпечення ефективності праці робітника. Він може істотно знизити рівень працездатності, негативно вплинути на стан здоров’я. Шум може стати причиною стресу, дратівливості, стомленості, болю, зниження пам’яті.

У таблиці нижче вказані допустимі рівні звуку залежно від категорії тяжкості і напруженості праці, що є безпечними відносно збереження здоров'я і працездатності.

 

Категорія напруженості праці	Категорія важкості праці
I. Легка	II. Середня	III. Важка	IV. Дуже важка
I. Мало напружений
II. Помірно напружений
III. Напружений			-	-
IV. Дуже напружений			-	-

Таблиця 3.2. Допустимі рівні звуку.

 

Рівень шуму не повинен перевищувати 50дБА. Вищезазначені норми знаходять своє підтвердження на робочому місці. Джерелом шуму може бути комп'ютер, принтер, кондиціонер, а також він може поступати знадвору. Зменшення шуму, що проникає ззовні, можна досягнути за допомогою ущільнення притворів вікон і дверей. Звукопоглинання (наприклад, з тонкого скловолокна з оболонкою зі скла розмістити на стелі і верхніх частинах стін) є достатньо ефективним заходом щодо зменшення шуму.

Іонізуюче та електромагнітне випромінювання також шкідливо впливають на стан здоров’я працівників. Максимальний рівень рентгенівського випромінювання на робочому місці, зазвичай, не перевищує 10мкбер/ч, а інтенсивність ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань від екрану монітора лежить в межах 10... 100МВт / м².

Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань від монітора комп'ютера:

 

Найменування параметра	Допустимі значення
Напруженість електричної складової електромагнітного поля на відстані 50см від поверхні відеомонітора	10В / м
Напруженість магнітної складової електромагнітного поля на відстані 50см від поверхні відеомонітора	0,3 А / м
Напруженість електростатичного поля не повинна перевищувати: для дорослих користувачів для дітей дошкільних установ і що вчаться середніх спеціальних і вищих навчальних закладів	20кВ / м   15кВ / м

Таблиця 3.3. Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань.

 

Для зниження випромінювання необхідно встановити монітор із зниженим рівнем випромінювання (MPR-II, TCO-92, TCO-99), дотримуватися регламенту роботи за ПК.

Якість освітлення робочого місця є одним з найважливіших факторів, що впливають на ефективність трудової діяльності людини, попереджають травматизм і фахові захворювання. Достатнє освітлення створює сприятливі умови праці, підвищує її працездатність і продуктивність. Освітлення на робочому місці журналіста повинно бути таким, щоб очі залишалися поза межами небезпеки та напруження. Стомлюваність органів може бути викликана внаслідок недостачі чи надлишку світла, або його неправильному напрямку. Розрахунок правильного світлорозташування полягає у виборі системи освітлення: кількості світильників, типу та розміщення ламп. Зазвичай, природного освітлення буває недостатньо. Штучне освітлення відбувається за допомогою люмінесцентних ламп та ламп накалювання.

Системи опалення і системи кондиціювання не повинні бути направлені на людину. Температура повітря на поверхні підлоги і на рівні голови не повинна відрізнятися більш, ніж на 5 градусів. Основним показником, що визначає характеристики вентиляційної системи, є кратність повітреобміну, тобто скільки разів за годину зміниться повітря в приміщенні. Система опалення повинна знаходитись у місці з найменшою ймовірністю виникнення пожеж.

Мої пропозиції.

Робоча ділянка обов’язково має відповідати санітарно-гігієнічним нормам задля забезпечення належних умов праці. Найменша невідповідність значно ускладнює робочий процес, знижує рівень ефективності і продуктивності роботи журналіста.

Дуже важливою робочою складовою виступає естетичний фактор. Оформлення кабінетів в приємних кольорових відтінках допоможе покращити емоційний стан колективу.

Зручні столи та стільці повинні бути невід’ємною складовою робочого місця. За можливості розташовувати їх таким чином, щоб максимальна кількість денного світла потрапляла до кімнати. Це допоможе економити електричну енергію. Забезпечити належний доступ свіжого повітря до приміщення задля покращення розумової діяльності. У досягненні мети допоможуть великі вікна і очисник повітря.

У приміщеннях слід щоденно робити вологе прибирання, забезпечити вільний доступ до медичної аптечки кожному працівникові, та регулярно поповнювати склад медикаментів.

Необхідно виділити кімнату для психологічного і нервового розвантаження, а також забезпечити працівників штатним психологом, адже журналістам завжди доводиться зіштовхуватись з критикою, потрапляти в емоційно та фізично тяжкі ситуації.

 

 

Висновки до розділу.

 

Журналістська, редакторська та письменницька праця потребує синтезу знань і практики, визначного таланту, незвичних здібностей. Гарний, високоосвічений автор повинен використовувати всю свою майстерність для якісної, продуктивної роботи.

Ефективність і продуктивність журналістської діяльності залежить від багатьох факторів, серед яких: умови праці, наявність та якість робочого інвентаря, рівень надходження повітря, потрапляння світла та ін. Сприятливі умови для праці є найважливішим організаційним фактором і виступають базовою складовою трудової діяльності.

Втілення всіх цих умов сприяють успішній та плодотворній роботі журналіста.

 

ВИСНОВКИ

Дослідження журнальної періодики України спонукали до таких висновків:

1. Від початку створення першого журналу пройшло вже багато років. Весь цей час журнал як тип видання еволюціонує та показує хороші перспективи на майбутнє. Із розвитком стає зрозуміло що читачу вже менш цікаві універсальні видання. Він психологічно еволюціонує та стає вибагливішим. А тому, щоб увійти у медіа ринок та залишитись у ньому, потрібно випускати вузько тематичну продукцію.

2. Щоб забезпечити виданню читацьку аудиторію, краще обирати не заповнену нішу, дивувати читача, намагатися дати йому дещо нове, несподіване, свіже та цікаве.

3. Незважаючи на технологічний прогрес, комп'ютеризацію всіх інформаційних процесів, журнал не зникне як вид. Варто зазначити, що онлайн-журнали є оперативними та більш інформаційними, а друковані видання вміщують у собі більше аналітичних даних.

4. Сучасна тенденція журнального ринку має високі вхідні бар'єри, та невисокі вихідні. Що свідчить про те, що галузь має стабільний прибуток, а тому залишається привабливою для нових інвесторів.

5. Незважаючи на те, що видання «ПЛ» порівняно молоде, воно має великі перспективи розвитку, функціонування на журнальному ринку України. Це пов’язано з тим, що читацька аудиторія добре сприймає і потребую інформацію, яку надає видання. Редакційний колектив обирає інформацію, залежно від потреб аудиторії, актуальних подій. Окрему нішу займає реклама. Видання рекламує кіномистецтво, спорт, стиль життя, світське життя, мистецтво, стиль, публічну людину в цілому.

6. Жанр інтерв’ю виступає чи не найголовнішим способом презентувати героя номеру, яскраво відобразити його сутність: публічну складову і, безпосередньо, просту, людську сутність. Журнал дає змогу читачеві не тільки познайомитися з зірковим життям, але і чітко розкриває просту, буденну сторону героя. Журналістам добре вдається розгледіти в публічності людські якості публічної людини, розкрити їх для читача.