Роль художнього читання для дітей у їх моральному та естетичному розвитку.

Вихованню дітей слід приділяти велику увагу. І тут місія дитячої літератури як вихователя дуже відповідальна. На дитячу літературу постійно спрямовані довірливі погляди дітей. Естетичне виховання засобами художньої літератури посідає одне з провідних місць у національному вихованні, і водночас має формувати багату, орієнтовану на загальнолюдські цінності, особистість. Через дитячу літературу кожна дитина повинна мати змогу розкрити свої творчі здібності, реалізувати потаємні задуми щодо проби сил у літературній творчості, в мистецтві, розширити світ своїх захоплень.Головна їх мета – пробудження у дітей позитивного ставлення до цінностей художньої культури, розвиток естетичних смаків, художньо-творчих здібностей. У своєму естетичному розвитку дитина проходить певні етапи: · ознайомлення · пізнання · творчість Через читання дитячої літератури відбувається формування первинного уявлення про прекрасне, про мистецькі жанри та напрямки, відчуття краси поетичного чи прозового твору; на поглиблене вивчення мистецтва, художньої літератури, фольклору; на стимулювання власної творчості дитини, національних поглядів тощо.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ розвитку української дитячої літератури ХУІ – ХУІІІ

Століть – 1-ї половини ХІХ століття.

Витоки і джерела дитячої літератури на Україні (ХУ – ХУІІ ст.). Коло дитячого читання у ХУ – ХУІІ ст. (фрагменти літописів, “Повість минулих літ”, “Повчання Володимира Мономаха дітям”, “Слово о полку Ігоревім”).Навчальні книги, їх роль у зародженні дитячої літератури. Перші друковані книги для дітей. Букварі Івана Федорова. Зародження дитячої літератури (ХУІІ – ХУІІІ ст.). Перекладна література в читанні дітей. Розвиток освіти у ХУІІІ ст. Перший дитячий журнал М.Новикова. Твори Г.Сковороди у дитячому та юнацькому читанні. Періодизація української дитячої літератури ХХ століття. І-й період –1917 – 1934 рр. – період становлення і утвердження української дитячої літератури ХХ століття; ІІ-й період – 1935 – 1956 рр. та 1ІІ-й період – 1957 –1990 рр. – періоди розвитку української дитячої літератури; ІУ-й період – з

1990 року – розвиток української дитячої літератури на сучасному етапі

Проблеми дитячої літератури.

Вивчення історії і теорії дитячої літератури стикається з рядом проблем, що залишилися у спадок від попередніх етапів науково-викладацької практики та виникли в нових історичних умовах. Поняття “література для дітей” і “література про дітей” часто вживаються як синонімічні, хоча насправді такими не є. Художня література про дитинство включає в себе і твори про дітей, звернені до дитини. Разом з тим дитяча література не вичерпується творами про дітей. У дитячу літературу входить значне коло творів, адресованих дітям, що не мають героєм дитину. Одностайної думки щодо об’єктивних критеріїв виділення дитячої літератури із літератури взагалі до цього часу немає. Її існування (і теоретично, і практично), як правило, визнається de facto. Окремі літературознавці не виділяють цього поняття, наполягаючи на спільних естетичних властивостях. Існує думка, що дитяча література – це різновид масової літератури з невисоким художнім рівнем. Отже, дитяча література – це світ художніх творів про те, що таке і хто така дитина, що таке її мікрокосм, і що таке її макрокосм, тобто все, що її оточує. Вона є органічною складовою загальної літератури зі всіма притаманними їй властивостями, при цьому орієнтованою на інтереси читача-дитини. Дитяча література має художню специфіку, адекватну дитячій психології. Найважливіші функції цієї літератури – давати дитині естетичну насолоду і сприяти формуванню її особистості.

 

 

Премії в галузі дитячої літератури

Премія імені Х.К.Андерсена (англ. Hans Christian Andersen Author Award) - міжнародна премія, яку вручають за видатний внесок у дитячу літературу найкращим письменникам і художникам-ілюстраторам дитячої книги. Лауреатів оголошують один раз на два роки. Премія вручається 2 квітня, в день народження видатного данського казкаря Ханса Крістіана Андерсена. Для авторів дитячої літератури премія Андерсена є найпрестижнішою міжнародною нагородою. Часто її називають Малою Нобелівською премією (англ. "Little Nobel Prize"). Найвищою та найпочеснішою з трьох премій-нагород вважається Золота медаль з профілем казкаря. Її присуджують найвизначнішим й прогресивним майстрам у галузі дитячої книги та вручають на конгресі Міжнародної ради з дитячої книги (ІВВY). Саред них - такі знані письменники, як Марія Гріпе, Джеймс Крюс, Сельма Лагерлеф, Астрід Ліндгрен, Еріх Кестнер, Туве Янссон, Джані Родарі, Кетрін Патерсон. Друга за значенням нагорода - "Особливо відзначений Міжнародним жюрі Андерсена". Її отримали улюблені поети дітей С.Михалков та А.Барто. Третьою нагородою є "Почесний список Андерсена", куди вписують імена діячів літератури і мистецтва, які найкраще створили твори для дітей чи оформили дитячі книги за певний період. За минулі роки до "Почесного списку Андерсена" внесено близько двадцяти імен і назв творів дитячих письменників та художників країн СНД, серед яких: А.Алексін, С.Алексєєв, Ч.Айтматов, Н.Думбадзе, І.Токмакова, Г.Павлишин, Л.Токмаков. Усім їм вручено почесні дипломи Андерсена. 1973 року Почесний диплом Міжнародної премії імені Х.К.Андерсена за поему-казку "Барвінок і Весна" отримав український письменник Богдан Чалий, а 1979 року до "Почесного списку Андерсена" вписано ім'я Всеволода Нестайка та його книжку "Тореадори з Васюківки". Премія імені Астрід Ліндгрен (англ. Astrid Lindgren Memorial Award (ALMA) - шведська премія за досягнення в літературі для дітей та юнацтва. Заснована урядом Швеції 2002 року на честь видатної дитячої письменниці Астрід Ліндгрен з метою посилити інтерес до дитячої літератури у світі та зобити її доступнішою для дітей. Премія вручається щорічно. Лауреатами премії можуть стати письменники, ілюстратори, диктори чи організації з усього світу незалежно від мови чи національності. Їхні твори повинні мати високий худодній рівень та відповідати гуманістичним ідеалам і цінностям, що їх демонструє творчість Астрід Ліндгрен. На номінування не впливають такі фактори як обсяг продажів книжок чи попередні нагороди номінанта. Претенденти на премію не можуть номінувати себе самі. Рішення про висунення кандидатур приймає журі на основі подання різних організацій. Переможця також визначає журі до складу якого входять 12 осіб. Це експерти з дитячої літератури, автори, ілюстатори, бібліотекарі та критики. Серед членів журі є також один представник родини Ліндгрен.

Літературна премія "Звук павутинки" імені Віктора Близнеця - премія за найкращі твори для дітей. Започаткована Міжнародним фондом імені Ярослава Мудрого в 2003 році. Вона носить ім'я письменника В.Близнеця, більшість творів якого написано про дітей і для дітей, а найкращою його опублікованою книгою вважається повість "Звук павутинки" (1969). Премією відзначаються найпомітніші в літературному процесі, справді художньо повнокровні книги, адресовані юним читачам.

В 2006 році премія перейшла до Ліги українських меценатів та редакції газети "Освіта України". Ім'я лауреата називають кожного року до дня народження В.Близнеця - 10 квітня. Лауреати премії одержують диплом і грошову винагороду, розмір якої щороку визначають окремо."Золотий лелека" - Всеукраїнський конкурс на найкращі прозові твори для дітей. Це "дитяча" премія, якою нагороджуються твори, що написані українською мовою й раніше не друкувалися. Обмеження - твори не мають бути відзначені преміями інших конкурсів, а також премією "Золотий лелека" попередніх років. Ще одне цікаве правило - твори мають бути підписані псевдонімами, хоча автори мають окремо надавати і справжню інформацію про себе. Премія присуджується лише у двох номінаціях - "Літературна казка" та "Пригодницька повість"